Гаплогру́па R1b (R-M343; Hg1; Eu18; R-L21) — гаплогрупа людської Y-хромосоми. Разом із гаплогрупою R1a є відгалуженням гаплогрупи . Ймовірно, походить із Західної Азії. Найбільшої частоти серед чоловічого населення сягає у країнах Західної Європи (Уельс, Шотландія, Ірландія — 90 %, країна басків — 88 %, Іспанія — 70 %, Франція — до 60 %, Португалія — понад 50 %). Також поширена серед деяких племен Чаду, серед кількох племен туркмен та башкир, іранських ассирійців (55 %), російських кумандинців (до 49 %). З меншою частотою поширена у Центральній та Північній Європі (Західна Німеччина — 47 %, Італія — 40 %, Норвегія — близько 30 %), на Балканах, в Малій, Західній та Центральній Азії, у Північній Африці, серед мовців алґських мов у Канаді. За даними Familytree DNA, 35 з 601 (5,8 %) чоловіків-українців є носіями R1b.
Чисельні представники цієї гаплогрупи у популяції Америки та Австронезії, що утворилися через хвилі переселенців з Європи у новітній час. Щодо високого рівня у доколумбових народів-мовців алгських мов у Східній Канаді від древньої міграції тривають дискусії серед науковців. Вживаються інші позначення гаплогрупи — Hg1, Eu18.
Історія дослідження
Три аутосомних дослідження у 2015 році підтвердили курганну теорію Марії Гімбутас про батьківщину індоєвропейців. Відповідно до цих досліджень гаплогрупи R1b (найпоширеніша у Західній Європі) та R1a (найпоширеніша у Східній Європі та Південній Азії) поширилися разом з індоєвропейськими мовами з українського та російського степу. Ці дослідження також вказали на аутосомний компонент у сучасних європейцях, що не був присутній у європейцях новокам'яної доби й які з'явилися разом з батьківськими лініями R1b й R1a, та індоєвропейськими мовами.
Місце появи R1b лежить у Євразії й найімовірніше у Західній Азії. Т. Карафет оцінив у 2008 році вік батьківської для R1b гаплогрупи R1 у 18500 років тому.
Раніше вважалося, що гаплогрупа R1b походить з Європи. Так у 2000 році Орнелла Семіно з колегами аргументували, що R1b була ще до кінця льодовикової доби й з відступом льодовика поширилася на північ з притулку на Іберійському півострові. Оцінки часу перебування щонайменше до більшості R1b у Європі поступово зменшувалися для новокам'яної доби або пізніше. Проте у 2010 році аргументував за давньокам'яне походження R1b1b2 у Європі. Чіхі вказав, що час генетичних розходжень на який вказують генетичні підрахунки не збігається з розділеннями населення. Тобто час життя найближчого загального предка гаплогрупи R1b, що жив у Євразії (можливо у давньокам'яну або новокам'яну добу) не вказує на заселення ним Західної Європи. Підсумовуючи, Майкл Р. Магліо аргументує що найближча гілка R1b є з Іберійського півострову та його субклади у Західній Азії та у Африці є прикладом задньої міграції не з її місця походження. Отже Барбара Арреді вперше вказала на поширення мікросателітних варіацій скотарів гаплогрупи R1b у Європу зі східних степів на захід, коли вхід у Європу зі Західної Азії більше відноситься до поширення сільськогосподарських племен. У 2009 році Чіароні додав до цього погляду, що поширення гаплогрупи R1b є показовим для хвильового поширення гаплогрупи, у даному випадку це стосувалося поширенню зі сходу на захід. Пропозиція про прихід у Європу R1b з південного сходу базувалося на 3-х детальних дослідженнях великих баз даних 2010 року. Вони вказали на найраніші субклади R1b знайдені у Західній Азії та найпізніші — у Західній Європі.
Зовнішня структура
Гаплогрупа R1b є частиною (M207). Її попередницею є , що є частиною (P295). У межах (P331) вона споріднена за походженням з гаплогрупами M, P, Q, R, S. (M526) відноситься до макро- (M9), що згрупувала майже всіх представників чоловічої статі поза Африкою.
-
- (M429/P125)
- (M170)
- (M429/P125)
- (P397, P399)
- (B254)
Внутрішня структура
- R1b (M343)
- R1b* (M343*) — надто нечисельні, переважно у Ірані;
- PH155 — надзвичайно рідкісне виявлені у Східному Туркестані, Таджикистані, Бутані, на Бахрейні;
- M335 — з'явилася 7400 років тому; надзвичайно рідкісна виявлена у Туреччині;
- V2219 — з'явилася 17100 років тому;
- Y14051
- RF331
- Y4364
- L584
- FGC30867
- Y36365
- S17624
- S16185
- S18632
- Y3443
- FGC3861
- Z19
- BY3851
- Y22161
- A275
- Y22447
- CTS2617
- Z192
- Z56
- Z36
R1b* (M343*)
M343 сформувалася 22800 років тому. Загальний предок жив 20400 років тому.
Чоловіки з гаплогрупи R1b* без подальших мутацій надто рідкісні. Вони складають 13 % серед курдів південно-східного Казахстану, 4,3 % серед персів провінції Єзд у центральному Ірані й 3,2 % серед азербайджанців іранського Азербайджану.
R1b1 (L278 або M415)
L278 або M415 сформувався 20400 років тому. Загальний предок жив 18900 років тому.
Представники початкової форми L278 (M415) та PH155 рідкісні серед сучасних чоловіків. Проте до неї належать древні 2 скелети енеолітичної самарської культури з північного Надкаспію приблизно 5600 років до Р. Х. та чоловік ранньої новокам'яної з Елс-Трокс у Піренеях Арагону датований приблизно 5100 роками до Р. Х.
Серед сучасних зразків у 2010 році Варзан виявив 3 випадки з 322 (0,93 %) у карпатсько-дністровському краї України. Інші популяції M415: східні азіати — 1 з 156 (0,64 %) ; західні азіати — 1 з 328 осіб (0,3 %); італійці — 3 випадки з 1173 (0,26 %).
Представники відгалужень L278 є найчисельнішими R1b.
Найближче розгалуження дерева R-L278 або R-M415:
- L278 (M415)
- M415*
- L754 — з'явилася 20400 років тому;
- L389 — з'явилася 17100 років тому;
- P297 — з'явилася 15600 років тому;
- L389 — з'явилася 17100 років тому;
R1b1a (L754)
L754 сформувалася 20400 років тому. Загальний предок жив 17100 років тому.
L754 мала давня людина з -1 епіграветської культури, що жила 14000 років тому у північно-східній Італії.
L761 (еквівалент для L754) має високе поширення (34 %) серед сахарсько-мовного народу Тубу у Чаді.
R1b1a1 (L389)
L389 сформувалася 17100 років тому. Загальний предок жив 15600 років тому.
L388/PF6468 та L389/PF6531 у їх первісній формі дуже рідкісні або зникли. Її субклади відносно рідко зустрічаються у різних частинах південно-західної Азії, на Середземномор'ї та у континентальній Європі.
R1b1a1a (P297)
P297 сформувалася 15600 років тому. Загальний предок жив 13300 років тому.
P297 є предком для значних субкладів M73 та M269, що об'єднує їх у одне гроно.
Скелет ямної культури мідної доби у районі Самарської Луки датується 3305–2925 років до Р. Х. є R1b1a* тестований позитивно на маркер P297, але негативний для L51.
Більшість євразійських R1b належить цьому субкладу, представляючи значну частину сучасного людства.
Відгалуження P297 незрівнянно добре вивченні порівнюючи з самим початковим субкладом P297.
Найближче розгалуження дерева R-L297:
- P297
- M269
- L23
- M269
Східні, степові M73 і M478
R1b1a1a1a (M478) сформувалася 13300 років тому. Загальний предок жив 7300 років тому.
R1b1a1a1 (M73) та R1b1a1a1a (M478) обминули Каспій з Півночі й заселили Туран. За іншою версією потрапили у Туран через сучасну території Азербайджану, Ірану та Туркменістану. Згодом були відомі як саки. Носії R-M478 були носіями давніх індоєвропейських мов Центральної Азії й тюркською експансією стали носіями переважно тюркських мов.
Домінантна гаплогрупа серед алтайського народу кумандинців, що мають походження від куманів (половці). Також гаплогрупа поширена серед етнічної групи кипчаків, що складають 6-7 % казахського народу; серед кипсаків у складі башкир (у південно-східних районах до 23,4 %); серед нащадків запорозьких козаків у складі українського народу. Казахські кипчаки та башкирські кипсаки походять від історичних кипчаків-половців. За Походження тюркомовних кипчаків пов'язується з іраномовними саками Турану.
Раніше за дослідженням Сенгупта 2006 року були помилково ідентифіковані як належні R-M73 представники хазарейців Афганістану, що за новітнім дослідженням Бехара 2010 року належать до гаплогрупи R2 та Q.
Подібно багато башкир, що раніше відносили до M478 виявилися представниками U-152 (R1b1a1a2a1a2b) та деякі, переважно з південного сходу Башкортостану — представниками гаплогрупи Q-M25 (Q1a1b).
Найближче розгалуження дерева R-M478:
- M478 — з'явилася 13300 років тому;
- Y20750 — з'явилася 7200 років тому;
- Y91288 — з'явилася 5700 років тому; поширена серед балкар Кабардино-Балкарії;
- Y20750 — з'явилася 7200 років тому;
R1b1a1a2 (M269)
M269 сформувалася 13300 років тому. Загальний предок жив 6400 років тому.
Гаплогрупа R-M269 щільно поширена у Європі.
На 2017 років R-M269 або R1b1a1a2 є найпоширенішою Y-ДНК європейських чоловіків. Носіями є приблизно 110 мільйонів європейців.
R-M269 є однією з самих досліджених Y-ДНК гаплогруп у плані поширення індоєвропейців до Європи. Особливо R-L23 (R-Z2103) була знайдена превалентною у стародавніх зразках що відносяться до ямної культури.
Батьківщиною M269 є Західна Азія. З'явилася у Європі у новокам'яну добу. Проте різноманіття субкладів M269 у Європі та їх географічне поширення пов'язані з колонізаційними хвилями з євразійських степів за мідної та бронзової діб.
Поширення M269 зростає зі сходу на захід Європи. Вона досягає максимуму 92 % у Велсі, 82 % в Ірландії (у деяких місцях до 95 %), 70 % у Шотландії, 68 % в Іспанії, 60 % у Франції (76 % у Нормандії), близько 60 % у Португалії, 53 % в Італії, 50 % у Німеччині, 50 % у Нідерляндах, 45 % у східній Англії, 43 % у Данії та 42 % в Ісландії. Мінімально, у Західній Європі може сягати, наприклад 27 % у верхів'ях Рони. З меншою частотою M269 зустрічаються у Центральній (наприклад 2,4 % у Польщі) та Південно-Східній Європі та зменшується Євразією до менше 1 % у Китаї та Індії. У Африці найбільшого поширення досягає у Алжирі (10 %) та серед гереро у Намібії (8 %).
Західноєвропейці M269 поділені на представників P312/S116 та U106/S21 відгалуження M412 (L51).
Поза оригінальними початковим R-M269 решта ділиться на 2 головні групи:
- R-L23 (R1b1a1a2a; L23/PF6534/S141) — сформована 6400 років тому: загальний предок 6100 років тому.
- R-PF7562 (R1b1a1a2b; V2850) — сформована 6400 років тому: загальний предок 5600 років тому.
R-L23* є найбільш поширеними R-M269. коли R-PF7562 тепер рідкі.
У Росії R-L23 (Z2105/Z2103; або R1b1a1a2a) за дослідженням 2015 року виявлена у 36,2 % башкир Бурзянського району, 21,2 % удмуртів, 8 % комі, 6,8 % мордовців, 3,8 % бесерм'ян та 2,3 % чуваш.
На Балканах R-L23 виявлена у 7,9 % косівських албанців, 5,1 % македонців, 4,4 % сербів.
Найближче розгалуження дерева R-M269:
- M269
- L23
- L51
- L23
R1b1a1b (R-V1636)
V1636 на сьогоднішній день немає субкладів. Він є дуже рідкісним і зустрічається у Середземномор'ї, й особливо у Болгарії.
V2219
R1b1a2 (R-V88)
V88 сформувалася 17100 років тому. Загальний предок жив 11800 років тому.
Гаплогрупа, що визначається сніпом V88 була виділена Крусіані у 2010 році. Носіями її є народи півдня Сахари афроазійської мовної сім'ї її чадської гілки.
у їх первісній формі дуже рідкісні або зникли. Її субклади відносно рідко зустрічаються у різних частинах південно-західної Азії, на Середземномор'ї та у континентальній Європі.
Галузки V88 найбільше поширена серед у північному Камеруні на заході центральної Африки:
- берберів (26,9 % берберів з Сіви у Єгипті, 4,5 % туарегів Нігеру, 3 % мозабільські бербери Алжира),
- семітів (40,0 % шува араби у Камеруні; 5,8 % південних єгиптян, 4,9 % бахарія у Єгипту; 4,1 % північних єгиптян 0,3 % арабів Марокко),
- чадські народи (95,5 % оулдеме у Камеруні; 87,5 % мафа у Камеруні; 82,4 % мада у Камеруні; 77,8 % гуізіга у Камеруні; 66,7 % гуїдар у Камеруні; 42,1 % даба у Камеруні; 28,6 % масса у Камеруні; 20,0 % хауса на півночі Нігерії),
- західноатлантичних народів (14,3 % фульбе у Нігері, 11,1 % фульбе у Камеруні),
- ніло-сахарських народів (14,3 % канурі у Камеруні; 9,1 % нгамбай у Чаді),
- бенуе-конголезькі народи (4,8 % йоруба у Південній Нігерії),
- адамауа-східні народи (66,7 % моунданг у Камеруні; 20,8 % фалі у Камеруні; 9,1 % талі у Камеруні).
Високі відсотки на заході центральної Африки обумовлене до-ісламським рухом народів з Євразії.
Найближче розгалуження дерева R-V88:
R1b1b (PH155)
PH155 сформувалася 18900 років тому. Загальний предок жив 7300 років тому.
R-PH155 (R1b1b) є надзвичайно рідкісне й визначається присутністю сніпа PH155. на 2017 рік визначає дві галузі R-M335 (R1b1b1) та R-PH200 (R1b1b2).
Були виявлені у Східному Туркестані, Таджикистані, Бутані, на Бахрейні.
M335 уперше було задокументоване у 2004 році, коли було виявлене у Туреччині.
R1b серед українців
За даними трьох груп Familytree DNA, де сконцентровані українці, носіями R1b є 35 з 602, тобто 5,8 %.
- Усі носії R1b відносяться до Р297.
- до «європейської гілки» М269 відносяться 31 з 35 (88,6 %) R1b; взагалі серед українців М269 — 5,15 %. Усі визначенні за галуззю (числом 17) українці-носії М269 відносилися до L23. З них до:
- «західноєвропейська» L51 та нижче за деревом L151 відносяться 11 з 17 (64,7 %). Носії L151 розділені на:
- «германська» U106 (7 з 11). До U106 відноситься:
- 4 зразка L48 (у тому числі 2 до Z331)
- «германська» U106 (7 з 11). До U106 відноситься:
- «західноєвропейська» L51 та нижче за деревом L151 відносяться 11 з 17 (64,7 %). Носії L151 розділені на:
- до «європейської гілки» М269 відносяться 31 з 35 (88,6 %) R1b; взагалі серед українців М269 — 5,15 %. Усі визначенні за галуззю (числом 17) українці-носії М269 відносилися до L23. З них до:
Історія походження
Гаплогрупа R1b відноситься до макро- (M9), що згуртувала майже усіх представників чоловічої статі поза Африкою. Її батьківщиною виникнення є Азія.
Скотарі північної Месопотамії
Мисливські племена R1b перетворилися на скотарів. Після того як мамути зникли у степах Північної Месопотамії мисливці перейшли на полювання бізонів та турів. Коли населення Месопотамії збільшилося приблизно 12000 років тому популяції турів, кабанів, кіз та полювання на них стало регульованим.
За генетичними дослідженнями сучасні Bos taurus походять від популяції 80 турів. Найранні свідчення про одомашнення худоби виявлено у докерамічній новокам'яній археологічній культурі у . Розташовані на відстані у 250 км два поселення новокам'яної доби Чайоню-Тепесі (південно-східна Туреччина) та Джа'де ель-Мугхара (північний Ірак) 10500 років тому мали одомашненили корів Bos taurus. Саме цей край був батьківщиною для мисливців R1b де вони перетворилися на скотарів. Вважається що у одомашненні брали учаслть плнмена J2. Найбільше різноманіття архаічних типів R1b зустрічається у Східній Туреччині (Анатолії). Саме звідси більшість дослідників виводять місце походження гаплогрупи.
Саме з цієї місцевості північної Месопотамії поширилися три головні гілки R1b:
- R1b1a (P297) — північна група виникла у північній Месопотамії, східній Туреччині, Закавказзі, та згодом перетнула Кавказькі гори у Понтійсько-каспійський степ з ідеальними пасовиськами для корів. Тут племено P297 розділилося на дві галузі:
- R1b1a1 (M478) — обминули Каспій з Півночі й заселили Туран. За іншою версією потрапили у Туран через сучасну території Азербайджану, Ірану та Туркменістану. Згодом були відомі як саки. Носії R-M478 були носіями давніх індоєвропейських мов Центральної Азії й тюрською експансією стали носіями переважно тюркських мов;
- R1b1b(M335) — анатолійська група, що зустрічається в Туреччині. Найбільш неуспішна група R1b, що залишилася малочисельною за недостатком пасовиськ в Анатолії;
R-P297 у понтійсько-каспійському степу
Племена P297 населяли Понтійсько-каспійський степ й були носіями (курганної культури) у 4200-2200 роках до Р. Х. Кінь був одомашнений приблизно 4600 років до Р. Х. у степах між Доном та Волгою попередниками R-P297 племенами R1a або найстародавнішими галузями P297 (хвалинська культура). Ранні носії P297 аутосомно іноді мають додаток сибірської домішки та відсутність кавказької домішки. Пізні археологічні культури мідної доби, як афанасьївська, ямна та шнурової кераміки усі мають аутосомну кавказьку домішку.
Скелет ямної культури мідної доби у районі Самарської Луки датується 3305–2925 років до Р. Х. є R1b1a* тестований позитивно на маркер P297, але негативний для L51.
R-M269
Доба дніпро-донецької культури
R-M269 є «європейською» галуззю гаплогрупи R-P297. Достеменно невідомо коли R-M269 перетнула Кавказ у понтійсько-каспійський степ, але припускають що то було з появою дніпро-донецької культури у 5100-4300 роках до Р. Х.. Дніпро-донецька культура була першою спражньою новокам'яною спільнотою у цих степах з одомашненими коровами, вівцями та козами. За доби дніпро-донецької культури відбувається перехід від племен R1a або/та I2a1b до раннього землеробства, можливо з домішкою близькосхідних фермерів «Старої Європи».
Понад 30 зразків з України новокам'яної доби (5500-4800 роки до Р. Х.) були досліджені Матієсоном у 2017 році. Вони належать до Y-гаплогрупи I, I2a2, R1a, R1b1a (L754) та лише один до R1b1a2 (L388). Жодний не належить до R1b-M269 або R1b-L23, які стали домінуючими у добу ямної культури.
Мітохонріальні результути належать U4a, U4b, U4d, U5a1, U5a2, U5b2, а також по одному до J2b1 та U2e1. Жодна з цих мітохондріальних гаплогруп не належить до типових індо-європейських H2a1, H6, H8, H15, I1a1, J1b1a, W3, W4 або W5 що з'являються пізніше за ямної, шнурової кераміки та унетицької культур. Аутосомні геноми новокам'яної України були чисто з середньокам'яної доби Європи (приблизно 90 % EHG та 10 % WHG) та повністю відсутні кавказькі домішки (CHG), які вже знайдені за часу ямної культури та культур-наступниць бронзової доби.
Перша чисто прото-індоєвропейською культурою була середньостогівсько (4600-3900 роки до Р.Х.)-хвалинська (5200-4500 роки до Р.Х.) культурно-історична спільнота. Саме тоді з'являються та продовжуються у наступних степових культурах самобутні поховання під могилами (курганами) з положенням померлих на спині з піднятими, зігнутими колінами, з напрямом голови на північний схід.
Доба майкопської культури
Інша міграція з Закавказзя на Передкавказзя сталося 3700 років до Р. Х. з появою майкопської культури бронзової доби. Майкопська культура з'явилася на Кубані з переходом племен мідної доби Асирії та Мідії через Кавказ. Майкопська культура поширила бронзову технологію та обряд поховання у понтійсько-каспійський степ, де, незабаром (з 3500 року до Р.Х), сформувалася ямна культура.
Майкопська культура (3700-2500 роки до Р. Х.) була південною частиною ямної культурно-історичної спільноти.
Попередниця майкопської культури — (400-3700 роки до Р. Х.) мала зв'язки з суворівською групою скелянської культури та новоданилівською культурою. Кемі-обинська культура Криму та Півдня України утворилася міграцією Майкопської культури у середовище нижньомихайлівської та середньостогівської культур. Навіть старший (5000-4500 роки до Р. Х.) подібний до хвалинської культури у Кабардії вказує на культурно-племінну міграцію з Передкавказзя у понто-каспійські степи. Саме у цей період R1b почали відносини й змішування з їх попередниками у понто-каспійських степах R1a.
Майкопська та ямна культури мали однаковий обряд поховання — померлих ховали у всипаних охрою ямах горілиць з піднятими у гору зігнутими колінами з головами у напрямі північного-сходу, тобто сходу сонця. У поховальних ямах були жертовна домашня худоба. Вони користувалися кіньми, критими возами, з переважно коров'ячим стадом і меншим числом вівці для шерсти. Також користувалися мідними та бронзовими виробами.
Проте деки елементи майкопської культури докорінно відрізняються, що вказує на змішування різних за походженням культур — R1b та кавказької G2a. Саме G2a-L13 є супутником R1b у Європі, У Центральній та Південній Азії. На Балканах, у Дунайському водосточищі та у Центральній Європі частота G2a-L13 дещо пропорційна до відсотка R1b.
Бронзові речі вперше з'явилися у майкопській культурі й згодом поширилися з Передкавказзя у степи до ямної.
Найстародавніший (3300 років до Р. Х.) меч, що був знайдений у 31-й могилі урочища Клади у станиці Новосвободної в Адигеї належить до майкопської культури. Цей меч є менш витонченим, проте схожим на довгі кельтські мечі, що були широко поширені у Європі.
Майкопська культура принесла у східноєвропейський степ з Месопотамії критий віз. Згодом, приблизно у 2000 році до Р. Х. з'являються військові колісниці. Це призвело до успішного, швидкого, переможного просування степової спільноти R1b просторами Євразії. У цьому зв'язку R1b можуть претендувати на роль міфічних «народів моря», що тероризували узбережжя Східного Середземномор'я у 2 тисячоріччі до Р.Х…
Доба ямної культури
За часу ямної культури (3500-2500 роки до Р. Х.) R-M269 жили та мішалися з першоприбулими R1a. За даними лінгвістів саме у цей період формується як лінгва-франка прото-індоєвропейська мова. Подібності прото-індоєвропейської мови з кавказькими та хуритською мовами Західної Азії з одної сторони та уральських мов Волго-Уральського краю з іншої вказують на понто-каспійський степ як на важливий регіон її походження. Також за часу ямної культури поширилися криті вози, як засіб пересувного життя, що згодом допомогло їм заселити широкі простори Євразії. Цими возами продовжували користуватися за доби Римської імперії германські племена та у Галлії.
Підгалузь M269 гаплогрупа R-L23 (R-Z2103) була знайдена превалентною у стародавніх зразках що відносяться до ямної культури.
Західна частина простору ямної культури від Дону до Дністра й згодом до Подунав'я була найгустіше населена племенами R1b з меншістю у 5-10 % R1a. Згодом ця західна спільнота мігрувала на Балкани й уздовж Дунаю у Західну Європу, а також на південь у Грецію та Анатолію — хвилі дорійців, хеттів, фригійців та мушків (пращурів вірмен).
Східна частина ямної культури у Надволжі та Надураллі навпаки була переважне населена R1a з відчутною меншістю R1b. Східна спільнота ямної культури разом з R1a поширилася на схід у Центральну Азію до Алтаю та Південного Сибіру, Східного Туркестану та Китаю; на Південь до Афганістану, Пакистану, Індії та Туркменії. Вони залишили нащадків серед меншості башкир (М269 та М478), уйгур, туркмен, казахів, чувашів, балкарців, алтайців та інших народів Центральної та Південної Азії..
Північні частини ямної культури у лісостепу України та Росії були населені R1a з малочисельними R1b. Так у носіях культури шнурової кераміки а також сучасних українців, білорусів та росіян R1a у 7-9 раз чисельніші за носіїв R1b. Північна частина ямної культури з лісостепу просунулася на північ, доєднуючися до культури шнурової кераміки R1a поширилися у східній Європі та навколо Балтики у Польщі, Прибалтиці, Скандинавії та північній Німеччині.
R-Z2103 та хетти
Хетти постали через декілька сторіч після зникнення майкопської та ямної культур. Частина племен ямників Z2103 обминули Чорне море з заходу залишив невеликий слід у східній Європі, та помітний — на Балканах та оселилися в Анатолії. Z2103 сьогодні є найпоширенішою формою індоєвропейських галузей R1b у Туреччині.
Ямна культура у понтійсько-каспійському степу змінилася зрубною культурою (1600—1200 роки до Р. Х.), що відобразила рух з східноєвропейського лісостепу R1a-Z282 на південь.
Половецько-козацька R-М478 у Центральній Азії та Україні
R-M478 є «азійською», "кипчацькою" й у випадку України - "половецько-козацькою" галуззю гаплогрупи R-P297.
M73 та М478 обминули Каспій з Півночі й заселили Туран. За іншою версією потрапили у Туран через сучасну території Азербайджану, Ірану та Туркменістану. Згодом були відомі як саки. Носії R-M478 були носіями давніх індоєвропейських мов Центральної Азії й тюркською експансією стали носіями переважно тюркських мов. З тюркізацією Центральної Азії стали відомі як кипчаки, половці, кумани. В Україні представники гаплогрупи належать до нащадків запорозьких козаків.
Археологічні зразки гаплогрупи R1b
- людина з -1 (або 1,215,433), що належить епіграветській культурі з Кісмонської долини у італійській провінції Венето, що жив 14 тисяч років тому, й належав до R1b1a* (R-L754*);
- чоловік-«самарський мисливець-збирач» (I0124; SVP44; M340431), що жив приблизно 7 тисяч років тому над Середньою Волгою зі зразком R1b1* (R-L278*).
Таблиця
Регіон / Країна | Зразки | R-M269 | R-U106 | R-U106-1 |
---|---|---|---|---|
Австрія | 22 | 27 % | 23 % | 0.0 % |
Латинська Америка | 33 | 0.0 % | 0.0 % | 0.0 % |
Чехія | 36 | 28 % | 14 % | 0.0 % |
Данія | 113 | 34 % | 17 % | 0.9 % |
Східна Європа | 44 | 5 % | 0.0 % | 0.0 % |
Англія | 138 | 57 % | 20 % | 1.4 % |
Франція | 56 | 52 % | 7 % | 0.0 % |
Німеччина | 332 | 43 % | 19 % | 1.8 % |
Ірландія | 102 | 80 % | 6 % | 0.0 % |
Італія | 34 | 53 % | 6 % | 0.0 % |
Йорданія | 76 | 0.0 % | 0.0 % | 0.0 % |
Близький Схід | 43 | 0.0 % | 0.0 % | 0.0 % |
Нідерланди | 94 | 54 % | 35 % | 2.1 % |
Океанія | 43 | 0.0 % | 0.0 % | 0.0 % |
Оман | 29 | 0.0 % | 0.0 % | 0.0 % |
Пакистан | 177 | 3 % | 0.0 % | 0.0 % |
Палестина | 47 | 0.0 % | 0.0 % | 0.0 % |
Польща | 110 | 23 % | 8 % | 0.0 % |
Росія | 56 | 21 % | 5.4 % | 1.8 % |
Словенія | 105 | 17 % | 4 % | 0.0 % |
Швейцарія | 90 | 58 % | 13 % | 0.0 % |
Туреччина | 523 | 14 % | 0.4 % | 0.0 % |
Україна | 32 | 25 % | 9 % | 0.0 % |
США | 58 | 5 % | 5 % | 0.0 % |
США (білі) | 125 | 46 % | 15 % | 0.8 % |
США (негри) | 118 | 14 % | 2.5 % | 0.8 % |
Примітки
- . Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 22 жовтня 2017.
- Ornella Semino, A. Silvana Santachiara-Benerecetti, Francesco Falaschi, L. Luca Cavalli-Sforza and Peter A. Underhill, "Ethiopians and Khoisan Share the Deepest Clades of the Human Y-Chromosome Phylogeny, " The American Journal of Human Genetics, Volume 70, Issue 1, 265—268, 1 January 2002.
- R. Gonçalves, A. Freitas, M. Branco, A. Rosa, A. T. Fernandes, L. A. Zhivotovsky, P. A. Underhill, T. Kivisild, A. Brehm: Y-chromosome lineages from Portugal, Madeira and Açores record elements of Sephardim and Berber ancestry. In: Annals of human genetics. Band 69, Pt 4Juli 2005, S. 443–454, ISSN 0003-4800. DOI:10.1111/j.1529-8817.2005.00161.x. PMID 15996172.
- V. Grugni, V. Battaglia, B. Hooshiar Kashani, S. Parolo, N. Al-Zahery, A. Achilli, A. Olivieri, F. Gandini, M. Houshmand, M. H. Sanati, A. Torroni, O. Semino: Ancient migratory events in the Middle East: new clues from the Y-chromosome variation of modern Iranians. In: PloS one. Band 7, Nummer 7, 2012, S. e41252, ISSN 1932-6203. DOI:10.1371/journal.pone.0041252. PMID 22815981. Повний текст на PMC: 3399854.
- Балаганская О. А. Полиморфизм Y-хромосомы у тюркоязычного населения Алтая, Саян, Тянь-Шаня и Памира в контексте взаимодействия генофондов Западной и Восточной Евразии // Автореферат кандидатской диссертации по биологическим наукам. М., МГНЦ РАМН, 2011, С.10.
- C. Capelli, F. Brisighelli, F. Scarnicci, B. Arredi, A. Caglia', G. Vetrugno, S. Tofanelli, V. Onofri, A. Tagliabracci, G. Paoli, V. L. Pascali: Y chromosome genetic variation in the Italian peninsula is clinal and supports an admixture model for the Mesolithic-Neolithic encounter. In: Molecular phylogenetics and evolution. Band 44, Nummer 1, Juli 2007, S. 228–239, DOI:10.1016/j.ympev.2006.11.030, PMID 17275346.
- Estimating Scandinavian and Gaelic Ancestry in the Male Settlers of Iceland — Agnar Helgason et al., 2000, Am. J. Hum. Genet. 67:697-717, 2000
- . Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 1 листопада 2017.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 22 вересня 2021. Процитовано 1 листопада 2017.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 1 листопада 2017.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 19 жовтня 2017.
- . Архів оригіналу за 30 квітня 2016. Процитовано 19 жовтня 2017.
- . Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 19 жовтня 2017.
- Myres, Natalie M.; Rootsi, Siiri; Lin, Alice A.; Järve, Mari; King, Roy J.; Kutuev, Ildus; Cabrera, Vicente M.; Khusnutdinova, Elza K.; Pshenichnov, Andrey (January 2011). . European Journal of Human Genetics (англ.). Т. 19, № 1. с. 95—101. doi:10.1038/ejhg.2010.146. ISSN 1018-4813. Архів оригіналу за 24 червня 2017. Процитовано 21 жовтня 2017.
- Karafet, Tatiana M.; Mendez, Fernando L.; Meilerman, Monica B.; Underhill, Peter A.; Zegura, Stephen L.; Hammer, Michael F. (2008-5). . Genome Research. Т. 18, № 5. с. 830—838. doi:10.1101/gr.7172008. ISSN 1088-9051. PMC 2336805. PMID 18385274. Архів оригіналу за 2 квітня 2017. Процитовано 21 жовтня 2017.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом () - Semino, O.; Passarino, G; Oefner, PJ; Lin, AA; Arbuzova, S; Beckman, LE; De Benedictis, G; Francalacci, P; Kouvatsi, A та ін. (2000). The genetic legacy of paleolithic Homo sapiens sapiens in extant Europeans: a Y chromosome perspective. Science. 290 (5494): 1155—59. doi:10.1126/science.290.5494.1155. PMID 11073453.
- Balaresque, Patricia; Bowden, Georgina R.; Adams, Susan M.; Leung, Ho-Yee; King, Turi E. та ін. (2010). Penny, David (ред.). . . Public Library of Science. 8 (1): e1000285. doi:10.1371/journal.pbio.1000285. PMC 2799514. PMID 20087410. Архів оригіналу за 5 серпня 2014. Процитовано 19 серпня 2014.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом () - Sjödin, Per; François, Olivier (2011). Lalueza-Fox, Carles (ред.). . PLoS ONE. 6 (6:e21592): e21592. doi:10.1371/journal.pone.0021592. PMC 3123369. PMID 21720564. Архів оригіналу за 13 листопада 2014. Процитовано 19 жовтня 2017.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом () - B. Arredi; E. S. Poloni; C. Tyler-Smith (2007). The peopling of Europe. У Crawford, Michael H. (ред.). Anthropological genetics: theory, methods and applications. Cambridge, UK: Cambridge University Press. с. 394. ISBN .
- Morelli, Laura; Contu, Daniela; Santoni, Federico; Whalen, Michael B.; Francalacci, Paolo; Cucca, Francesco (2010). Lalueza-Fox, Carles (ред.). . PLoS ONE. 5 (4): e10419. doi:10.1371/journal.pone.0010419. PMC 2861676. PMID 20454687. Архів оригіналу за 4 листопада 2014. Процитовано 19 жовтня 2017.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом () - . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 19 жовтня 2017.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Maglio, Michael R. (14 серпня 2014). . Origins DNA. Архів оригіналу за 2 липня 2017. Процитовано 12 листопада 2014.
- Chiaroni, J; Underhill, P; Cavalli-Sforza, L.L. (2009). . PNAS. 106 (48): 20174:20179. doi:10.1073/pnas.0910803106. PMC 2787129. PMID 19920170. Архів оригіналу за 19 жовтня 2017. Процитовано 19 жовтня 2017.
- Cruciani; Trombetta, Beniamino; Antonelli, Cheyenne; Pascone, Roberto; Valesini, Guido; Scalzi, Valentina; Vona, Giuseppe; Melegh, Bela та ін. (2010). Strong intra- and inter-continental differentiation revealed by Y chromosome SNPs M269, U106 and U152. Forensic Science International: Genetics. 5 (3): e49. doi:10.1016/j.fsigen.2010.07.006. PMID 20732840.
{{}}
: Явне використання «та ін.» у:|author=
() - Grugni, Viola; Battaglia, Vincenza; Kashani, Baharak Hooshiar; Parolo, Silvia; Al-Zahery, Nadia; Achilli, Alessandro; Olivieri, Anna; Gandini, Francesca; Houshmand, Massoud (18 липня 2012). . PLOS ONE. Т. 7, № 7. с. e41252. doi:10.1371/journal.pone.0041252. ISSN 1932-6203. Архів оригіналу за 2 травня 2022. Процитовано 20 жовтня 2017.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом () - . www.wikitree.com (англ.). Архів оригіналу за 22 жовтня 2017. Процитовано 21 жовтня 2017.
- . forum.molgen.org. Архів оригіналу за 21 жовтня 2017. Процитовано 20 жовтня 2017.
- . forum.molgen.org. Архів оригіналу за 21 жовтня 2017. Процитовано 20 жовтня 2017.
- . www.yfull.com. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 7 травня 2020.
- . Архів оригіналу за 10 лютого 2007. Процитовано 22 жовтня 2017.
- . Архів оригіналу за 19 жовтня 2017. Процитовано 19 жовтня 2017.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 4 жовтня 2017. Процитовано 29 жовтня 2017.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Fu, Qiaomei et al. «The genetic history of Ice Age Europe [ 15 серпня 2017 у Wayback Machine.]». Nature 534, 200—205 (09 June 2016) doi:10.1038/nature17993
- Haak, W.; Lazaridis, I.; Patterson, N.; Rohland, N.; Mallick, S.; Llamas, B.; Brandt, G.; Nordenfelt, S.; Harney, E.; Stewardson, K.; Fu, Q.; Mittnik, A.; Bánffy, E.; Economou, C.; Francken, M.; Friederich, S.; Pena, R. G.; Hallgren, F.; Khartanovich, V.; Khokhlov, A.; Kunst, M.; Kuznetsov, P.; Meller, H.; Mochalov, O.; Moiseyev, V.; Nicklisch, N.; Pichler, S. L.; Risch, R.; Rojo Guerra, M. A. та ін. (2015), (PDF), Nature, 522: 207—211, Bibcode:2015Natur.522..207H, doi:10.1038/nature14317, PMC 5048219, PMID 25731166, архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2015, процитовано 19 жовтня 2017
- Myres, NM; Ekins, JE; Lin, AA; Cavalli-Sforza, LL; Woodward, SR; Underhill, PA (2007). . Croatian medical journal. 48 (4): 450—9. PMC 2080563. PMID 17696299. Архів оригіналу за 2 квітня 2017. Процитовано 22 жовтня 2017.
- Myres, Natalie; Rootsi, Siiri; Lin, Alice A; Järve, Mari; King, Roy J; Kutuev, Ildus; Cabrera, Vicente M; Khusnutdinova, Elza K та ін. (2010). . European Journal of Human Genetics. 19 (1): 95—101. doi:10.1038/ejhg.2010.146. PMC 3039512. PMID 20736979. Архів оригіналу за 24 червня 2017. Процитовано 21 жовтня 2017.
Відомі носії
- Микола ІІ (Романов) (1868—1918) — російський імператор (1894—1917)
- Микола Коперник (1473—1543) — польський астроном та математик
- Вудро Вільсон (1856—1924) — 28-ий американський президент,
- Чарльз Дарвін (1809—1882) — еволюціонист
- Тутанхамон (14 сторіччя до Р. Х.) — єгипетський фараон
- Романов
- Коперник
- Вилсон
- Дарвин
- Тутанхамон
Джерела
- Balaresque, Patricia; Bowden, Georgina R.; Adams, Susan M.; Leung, Ho-Yee; King, Turi E.; et al. (2010). Penny, David, ed. «A Predominantly Neolithic Origin for European Paternal Lineages». PLOS Biology. Public Library of Science. 8 (1): e1000285. PMC 2799514 Freely accessible. PMID 20087410.
- Zalloua, PA; Xue, Y; Khalife, J; Makhoul, N; Debiane, L; Platt, DE; Royyuru, AK; Herrera, RJ; Hernanz, DF; et al. (2008). «Y-Chromosomal Diversity in Lebanon Is Structured by Recent Historical Events». American Journal of Human Genetics. 82 (4): 873–82. PMC 2427286 Freely accessible. PMID 18374297.
- Myres, NM; Ekins, JE; Lin, AA; Cavalli-Sforza, LL; Woodward, SR; Underhill, PA (2007). «Y-chromosome Short Tandem Repeat DYS458.2 Non-consensus Alleles Occur Independently in Both Binary Haplogroups J1-M267 and R1b3-M405». Croatian medical journal. 48 (4): 450–9. PMC 2080563 Freely accessible. PMID 17696299.
Посилання
- FamilytreeDNA Haplogroup R1b [ 19 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
- Europedia Haplogroup R1b [ 19 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
- YFull YTree R1b [ 7 листопада 2017 у Wayback Machine.]
- ISOGG Haplogrop R [ 10 лютого 2007 у Wayback Machine.]
- Молекулярная генеалогия. Гаплогруппа R1b [ 26 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
- Anthrogenica: R1b General [ 7 листопада 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gaplogru pa R1b R M343 Hg1 Eu18 R L21 gaplogrupa lyudskoyi Y hromosomi Razom iz gaplogrupoyu R1a ye vidgaluzhennyam gaplogrupi Jmovirno pohodit iz Zahidnoyi Aziyi Najbilshoyi chastoti sered cholovichogo naselennya syagaye u krayinah Zahidnoyi Yevropi Uels Shotlandiya Irlandiya 90 krayina baskiv 88 Ispaniya 70 Franciya do 60 Portugaliya ponad 50 Takozh poshirena sered deyakih plemen Chadu sered kilkoh plemen turkmen ta bashkir iranskih assirijciv 55 rosijskih kumandinciv do 49 Z menshoyu chastotoyu poshirena u Centralnij ta Pivnichnij Yevropi Zahidna Nimechchina 47 Italiya 40 Norvegiya blizko 30 na Balkanah v Malij Zahidnij ta Centralnij Aziyi u Pivnichnij Africi sered movciv algskih mov u Kanadi Za danimi Familytree DNA 35 z 601 5 8 cholovikiv ukrayinciv ye nosiyami R1b Poshirennya R1b Chiselni predstavniki ciyeyi gaplogrupi u populyaciyi Ameriki ta Avstroneziyi sho utvorilisya cherez hvili pereselenciv z Yevropi u novitnij chas Shodo visokogo rivnya u dokolumbovih narodiv movciv algskih mov u Shidnij Kanadi vid drevnoyi migraciyi trivayut diskusiyi sered naukovciv Vzhivayutsya inshi poznachennya gaplogrupi Hg1 Eu18 Istoriya doslidzhennyaTri autosomnih doslidzhennya u 2015 roci pidtverdili kurgannu teoriyu Mariyi Gimbutas pro batkivshinu indoyevropejciv Vidpovidno do cih doslidzhen gaplogrupi R1b najposhirenisha u Zahidnij Yevropi ta R1a najposhirenisha u Shidnij Yevropi ta Pivdennij Aziyi poshirilisya razom z indoyevropejskimi movami z ukrayinskogo ta rosijskogo stepu Ci doslidzhennya takozh vkazali na autosomnij komponent u suchasnih yevropejcyah sho ne buv prisutnij u yevropejcyah novokam yanoyi dobi j yaki z yavilisya razom z batkivskimi liniyami R1b j R1a ta indoyevropejskimi movami Misce poyavi R1b lezhit u Yevraziyi j najimovirnishe u Zahidnij Aziyi T Karafet ociniv u 2008 roci vik batkivskoyi dlya R1b gaplogrupi R1 u 18500 rokiv tomu Ranishe vvazhalosya sho gaplogrupa R1b pohodit z Yevropi Tak u 2000 roci Ornella Semino z kolegami argumentuvali sho R1b bula she do kincya lodovikovoyi dobi j z vidstupom lodovika poshirilasya na pivnich z pritulku na Iberijskomu pivostrovi Ocinki chasu perebuvannya shonajmenshe do bilshosti R1b u Yevropi postupovo zmenshuvalisya dlya novokam yanoyi dobi abo piznishe Prote u 2010 roci argumentuvav za davnokam yane pohodzhennya R1b1b2 u Yevropi Chihi vkazav sho chas genetichnih rozhodzhen na yakij vkazuyut genetichni pidrahunki ne zbigayetsya z rozdilennyami naselennya Tobto chas zhittya najblizhchogo zagalnogo predka gaplogrupi R1b sho zhiv u Yevraziyi mozhlivo u davnokam yanu abo novokam yanu dobu ne vkazuye na zaselennya nim Zahidnoyi Yevropi Pidsumovuyuchi Majkl R Maglio argumentuye sho najblizhcha gilka R1b ye z Iberijskogo pivostrovu ta jogo subkladi u Zahidnij Aziyi ta u Africi ye prikladom zadnoyi migraciyi ne z yiyi miscya pohodzhennya Otzhe Barbara Arredi vpershe vkazala na poshirennya mikrosatelitnih variacij skotariv gaplogrupi R1b u Yevropu zi shidnih stepiv na zahid koli vhid u Yevropu zi Zahidnoyi Aziyi bilshe vidnositsya do poshirennya silskogospodarskih plemen U 2009 roci Chiaroni dodav do cogo poglyadu sho poshirennya gaplogrupi R1b ye pokazovim dlya hvilovogo poshirennya gaplogrupi u danomu vipadku ce stosuvalosya poshirennyu zi shodu na zahid Propoziciya pro prihid u Yevropu R1b z pivdennogo shodu bazuvalosya na 3 h detalnih doslidzhennyah velikih baz danih 2010 roku Voni vkazali na najranishi subkladi R1b znajdeni u Zahidnij Aziyi ta najpiznishi u Zahidnij Yevropi Zovnishnya strukturaGaplogrupa R1b ye chastinoyu M207 Yiyi poperedniceyu ye sho ye chastinoyu P295 U mezhah P331 vona sporidnena za pohodzhennyam z gaplogrupami M P Q R S M526 vidnositsya do makro M9 sho zgrupuvala majzhe vsih predstavnikiv cholovichoyi stati poza Afrikoyu M429 P125 M170 li ul li ul li P331 P397 P399 B254 ul li ul li ul li ul li P261 P402 ul li ul li ul li ul Vnutrishnya strukturaR1b M343 R1b M343 nadto nechiselni perevazhno u Irani PH155 nadzvichajno ridkisne viyavleni u Shidnomu Turkestani Tadzhikistani Butani na Bahrejni M335 z yavilasya 7400 rokiv tomu nadzvichajno ridkisna viyavlena u Turechchini V2219 z yavilasya 17100 rokiv tomu M18 zustrichayetsya z nizkoyu chastotoyu na Sardiniyi ta u Livani li M478 nashadki polovciv kipchakiv sered kazahiv bashkir i kozakiv sered balkarciv ta chuvash nashadki bulgar gipotetichni zalishki tohariv i sakiv indoyevropejomovnogo Turanu Y14051 ul li Z2103 RF331 Y4364 L584 Z2118 ul li A8051 S1200 FGC30867 Y36365 S17624 U106 do neyi nalezhat 25 nosiyiv R1b u Yevropi z centrom poshirennya u Frislandiyi j u Centralnij Yevropi S16185 S18632 Y3443 FGC3861 Z19 PH2278 DF99 DF19 L238 U152 BY3851 Y22161 A275 Y22447 CTS2617 Z192 Z56 Z36 DF27 ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul R1b M343 M343 sformuvalasya 22800 rokiv tomu Zagalnij predok zhiv 20400 rokiv tomu Choloviki z gaplogrupi R1b bez podalshih mutacij nadto ridkisni Voni skladayut 13 sered kurdiv pivdenno shidnogo Kazahstanu 4 3 sered persiv provinciyi Yezd u centralnomu Irani j 3 2 sered azerbajdzhanciv iranskogo Azerbajdzhanu R1b1 L278 abo M415 L278 abo M415 sformuvavsya 20400 rokiv tomu Zagalnij predok zhiv 18900 rokiv tomu Predstavniki pochatkovoyi formi L278 M415 ta PH155 ridkisni sered suchasnih cholovikiv Prote do neyi nalezhat drevni 2 skeleti eneolitichnoyi samarskoyi kulturi z pivnichnogo Nadkaspiyu priblizno 5600 rokiv do R H ta cholovik rannoyi novokam yanoyi z Els Troks u Pireneyah Aragonu datovanij priblizno 5100 rokami do R H Sered suchasnih zrazkiv u 2010 roci Varzan viyaviv 3 vipadki z 322 0 93 u karpatsko dnistrovskomu krayi Ukrayini Inshi populyaciyi M415 shidni aziati 1 z 156 0 64 zahidni aziati 1 z 328 osib 0 3 italijci 3 vipadki z 1173 0 26 Predstavniki vidgaluzhen L278 ye najchiselnishimi R1b Najblizhche rozgaluzhennya dereva R L278 abo R M415 L278 M415 M415 L754 z yavilasya 20400 rokiv tomu L389 z yavilasya 17100 rokiv tomu P297 z yavilasya 15600 rokiv tomu li ul li ul li ul R1b1a L754 L754 sformuvalasya 20400 rokiv tomu Zagalnij predok zhiv 17100 rokiv tomu L754 mala davnya lyudina z 1 epigravetskoyi kulturi sho zhila 14000 rokiv tomu u pivnichno shidnij Italiyi L761 ekvivalent dlya L754 maye visoke poshirennya 34 sered saharsko movnogo narodu Tubu u Chadi R1b1a1 L389 L389 sformuvalasya 17100 rokiv tomu Zagalnij predok zhiv 15600 rokiv tomu L388 PF6468 ta L389 PF6531 u yih pervisnij formi duzhe ridkisni abo znikli Yiyi subkladi vidnosno ridko zustrichayutsya u riznih chastinah pivdenno zahidnoyi Aziyi na Seredzemnomor yi ta u kontinentalnij Yevropi R1b1a1a P297 P297 sformuvalasya 15600 rokiv tomu Zagalnij predok zhiv 13300 rokiv tomu P297 ye predkom dlya znachnih subkladiv M73 ta M269 sho ob yednuye yih u odne grono Skelet yamnoyi kulturi midnoyi dobi u rajoni Samarskoyi Luki datuyetsya 3305 2925 rokiv do R H ye R1b1a testovanij pozitivno na marker P297 ale negativnij dlya L51 Bilshist yevrazijskih R1b nalezhit comu subkladu predstavlyayuchi znachnu chastinu suchasnogo lyudstva Vidgaluzhennya P297 nezrivnyanno dobre vivchenni porivnyuyuchi z samim pochatkovim subkladom P297 Najblizhche rozgaluzhennya dereva R L297 P297 M269 L23 li ul Shidni stepovi M73 i M478 R1b1a1a1a M478 sformuvalasya 13300 rokiv tomu Zagalnij predok zhiv 7300 rokiv tomu R1b1a1a1 M73 ta R1b1a1a1a M478 obminuli Kaspij z Pivnochi j zaselili Turan Za inshoyu versiyeyu potrapili u Turan cherez suchasnu teritoriyi Azerbajdzhanu Iranu ta Turkmenistanu Zgodom buli vidomi yak saki Nosiyi R M478 buli nosiyami davnih indoyevropejskih mov Centralnoyi Aziyi j tyurkskoyu ekspansiyeyu stali nosiyami perevazhno tyurkskih mov Dominantna gaplogrupa sered altajskogo narodu kumandinciv sho mayut pohodzhennya vid kumaniv polovci Takozh gaplogrupa poshirena sered etnichnoyi grupi kipchakiv sho skladayut 6 7 kazahskogo narodu sered kipsakiv u skladi bashkir u pivdenno shidnih rajonah do 23 4 sered nashadkiv zaporozkih kozakiv u skladi ukrayinskogo narodu Kazahski kipchaki ta bashkirski kipsaki pohodyat vid istorichnih kipchakiv polovciv Za Pohodzhennya tyurkomovnih kipchakiv pov yazuyetsya z iranomovnimi sakami Turanu Ranishe za doslidzhennyam Sengupta 2006 roku buli pomilkovo identifikovani yak nalezhni R M73 predstavniki hazarejciv Afganistanu sho za novitnim doslidzhennyam Behara 2010 roku nalezhat do gaplogrupi R2 ta Q Podibno bagato bashkir sho ranishe vidnosili do M478 viyavilisya predstavnikami U 152 R1b1a1a2a1a2b ta deyaki perevazhno z pivdennogo shodu Bashkortostanu predstavnikami gaplogrupi Q M25 Q1a1b Najblizhche rozgaluzhennya dereva R M478 M478 z yavilasya 13300 rokiv tomu Y20750 z yavilasya 7200 rokiv tomu Y91288 z yavilasya 5700 rokiv tomu poshirena sered balkar Kabardino Balkariyi li ul R1b1a1a2 M269 Dokladnishe Gaplogrupa R M269 Poshirennya M269 u Yevropi M269 sformuvalasya 13300 rokiv tomu Zagalnij predok zhiv 6400 rokiv tomu Gaplogrupa R M269 shilno poshirena u Yevropi Na 2017 rokiv R M269 abo R1b1a1a2 ye najposhirenishoyu Y DNK yevropejskih cholovikiv Nosiyami ye priblizno 110 miljoniv yevropejciv R M269 ye odniyeyu z samih doslidzhenih Y DNK gaplogrup u plani poshirennya indoyevropejciv do Yevropi Osoblivo R L23 R Z2103 bula znajdena prevalentnoyu u starodavnih zrazkah sho vidnosyatsya do yamnoyi kulturi Batkivshinoyu M269 ye Zahidna Aziya Z yavilasya u Yevropi u novokam yanu dobu Prote riznomanittya subkladiv M269 u Yevropi ta yih geografichne poshirennya pov yazani z kolonizacijnimi hvilyami z yevrazijskih stepiv za midnoyi ta bronzovoyi dib Poshirennya M269 zrostaye zi shodu na zahid Yevropi Vona dosyagaye maksimumu 92 u Velsi 82 v Irlandiyi u deyakih miscyah do 95 70 u Shotlandiyi 68 v Ispaniyi 60 u Franciyi 76 u Normandiyi blizko 60 u Portugaliyi 53 v Italiyi 50 u Nimechchini 50 u Niderlyandah 45 u shidnij Angliyi 43 u Daniyi ta 42 v Islandiyi Minimalno u Zahidnij Yevropi mozhe syagati napriklad 27 u verhiv yah Roni Z menshoyu chastotoyu M269 zustrichayutsya u Centralnij napriklad 2 4 u Polshi ta Pivdenno Shidnij Yevropi ta zmenshuyetsya Yevraziyeyu do menshe 1 u Kitayi ta Indiyi U Africi najbilshogo poshirennya dosyagaye u Alzhiri 10 ta sered gerero u Namibiyi 8 Zahidnoyevropejci M269 podileni na predstavnikiv P312 S116 ta U106 S21 vidgaluzhennya M412 L51 Poza originalnimi pochatkovim R M269 reshta dilitsya na 2 golovni grupi R L23 R1b1a1a2a L23 PF6534 S141 sformovana 6400 rokiv tomu zagalnij predok 6100 rokiv tomu R PF7562 R1b1a1a2b V2850 sformovana 6400 rokiv tomu zagalnij predok 5600 rokiv tomu R L23 ye najbilsh poshirenimi R M269 koli R PF7562 teper ridki U Rosiyi R L23 Z2105 Z2103 abo R1b1a1a2a za doslidzhennyam 2015 roku viyavlena u 36 2 bashkir Burzyanskogo rajonu 21 2 udmurtiv 8 komi 6 8 mordovciv 3 8 beserm yan ta 2 3 chuvash Na Balkanah R L23 viyavlena u 7 9 kosivskih albanciv 5 1 makedonciv 4 4 serbiv Najblizhche rozgaluzhennya dereva R M269 M269 L23 L51 li ul R1b1a1b R V1636 V1636 na sogodnishnij den nemaye subkladiv Vin ye duzhe ridkisnim i zustrichayetsya u Seredzemnomor yi j osoblivo u Bolgariyi V2219 R1b1a2 R V88 V88 sformuvalasya 17100 rokiv tomu Zagalnij predok zhiv 11800 rokiv tomu Gaplogrupa sho viznachayetsya snipom V88 bula vidilena Krusiani u 2010 roci Nosiyami yiyi ye narodi pivdnya Sahari afroazijskoyi movnoyi sim yi yiyi chadskoyi gilki u yih pervisnij formi duzhe ridkisni abo znikli Yiyi subkladi vidnosno ridko zustrichayutsya u riznih chastinah pivdenno zahidnoyi Aziyi na Seredzemnomor yi ta u kontinentalnij Yevropi Galuzki V88 najbilshe poshirena sered u pivnichnomu Kameruni na zahodi centralnoyi Afriki berberiv 26 9 berberiv z Sivi u Yegipti 4 5 tuaregiv Nigeru 3 mozabilski berberi Alzhira semitiv 40 0 shuva arabi u Kameruni 5 8 pivdennih yegiptyan 4 9 bahariya u Yegiptu 4 1 pivnichnih yegiptyan 0 3 arabiv Marokko chadski narodi 95 5 ouldeme u Kameruni 87 5 mafa u Kameruni 82 4 mada u Kameruni 77 8 guiziga u Kameruni 66 7 guyidar u Kameruni 42 1 daba u Kameruni 28 6 massa u Kameruni 20 0 hausa na pivnochi Nigeriyi zahidnoatlantichnih narodiv 14 3 fulbe u Nigeri 11 1 fulbe u Kameruni nilo saharskih narodiv 14 3 kanuri u Kameruni 9 1 ngambaj u Chadi benue kongolezki narodi 4 8 joruba u Pivdennij Nigeriyi adamaua shidni narodi 66 7 moundang u Kameruni 20 8 fali u Kameruni 9 1 tali u Kameruni Visoki vidsotki na zahodi centralnoyi Afriki obumovlene do islamskim ruhom narodiv z Yevraziyi Najblizhche rozgaluzhennya dereva R V88 V88 M18 zustrichayetsya z nizkoyu chastotoyu na Sardiniyi ta u Livani li ul R1b1b PH155 PH155 sformuvalasya 18900 rokiv tomu Zagalnij predok zhiv 7300 rokiv tomu R PH155 R1b1b ye nadzvichajno ridkisne j viznachayetsya prisutnistyu snipa PH155 na 2017 rik viznachaye dvi galuzi R M335 R1b1b1 ta R PH200 R1b1b2 Buli viyavleni u Shidnomu Turkestani Tadzhikistani Butani na Bahrejni M335 upershe bulo zadokumentovane u 2004 roci koli bulo viyavlene u Turechchini R1b sered ukrayincivZa danimi troh grup Familytree DNA de skoncentrovani ukrayinci nosiyami R1b ye 35 z 602 tobto 5 8 Usi nosiyi R1b vidnosyatsya do R297 do yevropejskoyi gilki M269 vidnosyatsya 31 z 35 88 6 R1b vzagali sered ukrayinciv M269 5 15 Usi viznachenni za galuzzyu chislom 17 ukrayinci nosiyi M269 vidnosilisya do L23 Z nih do zahidnoyevropejska L51 ta nizhche za derevom L151 vidnosyatsya 11 z 17 64 7 Nosiyi L151 rozdileni na germanska U106 7 z 11 Do U106 vidnositsya 4 zrazka L48 u tomu chisli 2 do Z331 li ul li ul li ul Istoriya pohodzhennyaGaplogrupa R1b vidnositsya do makro M9 sho zgurtuvala majzhe usih predstavnikiv cholovichoyi stati poza Afrikoyu Yiyi batkivshinoyu viniknennya ye Aziya Skotari pivnichnoyi Mesopotamiyi Mislivski plemena R1b peretvorilisya na skotariv Pislya togo yak mamuti znikli u stepah Pivnichnoyi Mesopotamiyi mislivci perejshli na polyuvannya bizoniv ta turiv Koli naselennya Mesopotamiyi zbilshilosya priblizno 12000 rokiv tomu populyaciyi turiv kabaniv kiz ta polyuvannya na nih stalo regulovanim Za genetichnimi doslidzhennyami suchasni Bos taurus pohodyat vid populyaciyi 80 turiv Najranni svidchennya pro odomashnennya hudobi viyavleno u dokeramichnij novokam yanij arheologichnij kulturi u Roztashovani na vidstani u 250 km dva poselennya novokam yanoyi dobi Chajonyu Tepesi pivdenno shidna Turechchina ta Dzha de el Mughara pivnichnij Irak 10500 rokiv tomu mali odomashnenili koriv Bos taurus Same cej kraj buv batkivshinoyu dlya mislivciv R1b de voni peretvorilisya na skotariv Vvazhayetsya sho u odomashnenni brali uchaslt plnmena J2 Najbilshe riznomanittya arhaichnih tipiv R1b zustrichayetsya u Shidnij Turechchini Anatoliyi Same zvidsi bilshist doslidnikiv vivodyat misce pohodzhennya gaplogrupi Same z ciyeyi miscevosti pivnichnoyi Mesopotamiyi poshirilisya tri golovni gilki R1b R1b1a P297 pivnichna grupa vinikla u pivnichnij Mesopotamiyi shidnij Turechchini Zakavkazzi ta zgodom peretnula Kavkazki gori u Pontijsko kaspijskij step z idealnimi pasoviskami dlya koriv Tut plemeno P297 rozdililosya na dvi galuzi R1b1a1 M478 obminuli Kaspij z Pivnochi j zaselili Turan Za inshoyu versiyeyu potrapili u Turan cherez suchasnu teritoriyi Azerbajdzhanu Iranu ta Turkmenistanu Zgodom buli vidomi yak saki Nosiyi R M478 buli nosiyami davnih indoyevropejskih mov Centralnoyi Aziyi j tyurskoyu ekspansiyeyu stali nosiyami perevazhno tyurkskih mov R1b1b M335 anatolijska grupa sho zustrichayetsya v Turechchini Najbilsh neuspishna grupa R1b sho zalishilasya malochiselnoyu za nedostatkom pasovisk v Anatoliyi R P297 u pontijsko kaspijskomu stepu Plemena P297 naselyali Pontijsko kaspijskij step j buli nosiyami kurgannoyi kulturi u 4200 2200 rokah do R H Kin buv odomashnenij priblizno 4600 rokiv do R H u stepah mizh Donom ta Volgoyu poperednikami R P297 plemenami R1a abo najstarodavnishimi galuzyami P297 hvalinska kultura Ranni nosiyi P297 autosomno inodi mayut dodatok sibirskoyi domishki ta vidsutnist kavkazkoyi domishki Pizni arheologichni kulturi midnoyi dobi yak afanasyivska yamna ta shnurovoyi keramiki usi mayut autosomnu kavkazku domishku Skelet yamnoyi kulturi midnoyi dobi u rajoni Samarskoyi Luki datuyetsya 3305 2925 rokiv do R H ye R1b1a testovanij pozitivno na marker P297 ale negativnij dlya L51 R M269 Doba dnipro doneckoyi kulturi R M269 ye yevropejskoyu galuzzyu gaplogrupi R P297 Dostemenno nevidomo koli R M269 peretnula Kavkaz u pontijsko kaspijskij step ale pripuskayut sho to bulo z poyavoyu dnipro doneckoyi kulturi u 5100 4300 rokah do R H Dnipro donecka kultura bula pershoyu sprazhnoyu novokam yanoyu spilnotoyu u cih stepah z odomashnenimi korovami vivcyami ta kozami Za dobi dnipro doneckoyi kulturi vidbuvayetsya perehid vid plemen R1a abo ta I2a1b do rannogo zemlerobstva mozhlivo z domishkoyu blizkoshidnih fermeriv Staroyi Yevropi Ponad 30 zrazkiv z Ukrayini novokam yanoyi dobi 5500 4800 roki do R H buli doslidzheni Matiyesonom u 2017 roci Voni nalezhat do Y gaplogrupi I I2a2 R1a R1b1a L754 ta lishe odin do R1b1a2 L388 Zhodnij ne nalezhit do R1b M269 abo R1b L23 yaki stali dominuyuchimi u dobu yamnoyi kulturi Mitohonrialni rezultuti nalezhat U4a U4b U4d U5a1 U5a2 U5b2 a takozh po odnomu do J2b1 ta U2e1 Zhodna z cih mitohondrialnih gaplogrup ne nalezhit do tipovih indo yevropejskih H2a1 H6 H8 H15 I1a1 J1b1a W3 W4 abo W5 sho z yavlyayutsya piznishe za yamnoyi shnurovoyi keramiki ta unetickoyi kultur Autosomni genomi novokam yanoyi Ukrayini buli chisto z serednokam yanoyi dobi Yevropi priblizno 90 EHG ta 10 WHG ta povnistyu vidsutni kavkazki domishki CHG yaki vzhe znajdeni za chasu yamnoyi kulturi ta kultur nastupnic bronzovoyi dobi Doba serednostogivsko hvalinskoyi kulturno istorichnoyi spilnosti Persha chisto proto indoyevropejskoyu kulturoyu bula serednostogivsko 4600 3900 roki do R H hvalinska 5200 4500 roki do R H kulturno istorichna spilnota Same todi z yavlyayutsya ta prodovzhuyutsya u nastupnih stepovih kulturah samobutni pohovannya pid mogilami kurganami z polozhennyam pomerlih na spini z pidnyatimi zignutimi kolinami z napryamom golovi na pivnichnij shid Doba majkopskoyi kulturi Insha migraciya z Zakavkazzya na Peredkavkazzya stalosya 3700 rokiv do R H z poyavoyu majkopskoyi kulturi bronzovoyi dobi Majkopska kultura z yavilasya na Kubani z perehodom plemen midnoyi dobi Asiriyi ta Midiyi cherez Kavkaz Majkopska kultura poshirila bronzovu tehnologiyu ta obryad pohovannya u pontijsko kaspijskij step de nezabarom z 3500 roku do R H sformuvalasya yamna kultura Majkopska kultura 3700 2500 roki do R H bula pivdennoyu chastinoyu yamnoyi kulturno istorichnoyi spilnoti Poperednicya majkopskoyi kulturi 400 3700 roki do R H mala zv yazki z suvorivskoyu grupoyu skelyanskoyi kulturi ta novodanilivskoyu kulturoyu Kemi obinska kultura Krimu ta Pivdnya Ukrayini utvorilasya migraciyeyu Majkopskoyi kulturi u seredovishe nizhnomihajlivskoyi ta serednostogivskoyi kultur Navit starshij 5000 4500 roki do R H podibnij do hvalinskoyi kulturi u Kabardiyi vkazuye na kulturno pleminnu migraciyu z Peredkavkazzya u ponto kaspijski stepi Same u cej period R1b pochali vidnosini j zmishuvannya z yih poperednikami u ponto kaspijskih stepah R1a Majkopska ta yamna kulturi mali odnakovij obryad pohovannya pomerlih hovali u vsipanih ohroyu yamah gorilic z pidnyatimi u goru zignutimi kolinami z golovami u napryami pivnichnogo shodu tobto shodu soncya U pohovalnih yamah buli zhertovna domashnya hudoba Voni koristuvalisya kinmi kritimi vozami z perevazhno korov yachim stadom i menshim chislom vivci dlya shersti Takozh koristuvalisya midnimi ta bronzovimi virobami Prote deki elementi majkopskoyi kulturi dokorinno vidriznyayutsya sho vkazuye na zmishuvannya riznih za pohodzhennyam kultur R1b ta kavkazkoyi G2a Same G2a L13 ye suputnikom R1b u Yevropi U Centralnij ta Pivdennij Aziyi Na Balkanah u Dunajskomu vodostochishi ta u Centralnij Yevropi chastota G2a L13 desho proporcijna do vidsotka R1b Bronzovi rechi vpershe z yavilisya u majkopskij kulturi j zgodom poshirilisya z Peredkavkazzya u stepi do yamnoyi Najstarodavnishij 3300 rokiv do R H mech sho buv znajdenij u 31 j mogili urochisha Kladi u stanici Novosvobodnoyi v Adigeyi nalezhit do majkopskoyi kulturi Cej mech ye mensh vitonchenim prote shozhim na dovgi keltski mechi sho buli shiroko poshireni u Yevropi Majkopska kultura prinesla u shidnoyevropejskij step z Mesopotamiyi kritij viz Zgodom priblizno u 2000 roci do R H z yavlyayutsya vijskovi kolisnici Ce prizvelo do uspishnogo shvidkogo peremozhnogo prosuvannya stepovoyi spilnoti R1b prostorami Yevraziyi U comu zv yazku R1b mozhut pretenduvati na rol mifichnih narodiv morya sho terorizuvali uzberezhzhya Shidnogo Seredzemnomor ya u 2 tisyachorichchi do R H Doba yamnoyi kulturi Za chasu yamnoyi kulturi 3500 2500 roki do R H R M269 zhili ta mishalisya z pershopribulimi R1a Za danimi lingvistiv same u cej period formuyetsya yak lingva franka proto indoyevropejska mova Podibnosti proto indoyevropejskoyi movi z kavkazkimi ta huritskoyu movami Zahidnoyi Aziyi z odnoyi storoni ta uralskih mov Volgo Uralskogo krayu z inshoyi vkazuyut na ponto kaspijskij step yak na vazhlivij region yiyi pohodzhennya Takozh za chasu yamnoyi kulturi poshirilisya kriti vozi yak zasib peresuvnogo zhittya sho zgodom dopomoglo yim zaseliti shiroki prostori Yevraziyi Cimi vozami prodovzhuvali koristuvatisya za dobi Rimskoyi imperiyi germanski plemena ta u Galliyi Pidgaluz M269 gaplogrupa R L23 R Z2103 bula znajdena prevalentnoyu u starodavnih zrazkah sho vidnosyatsya do yamnoyi kulturi Zahidna chastina prostoru yamnoyi kulturi vid Donu do Dnistra j zgodom do Podunav ya bula najgustishe naselena plemenami R1b z menshistyu u 5 10 R1a Zgodom cya zahidna spilnota migruvala na Balkani j uzdovzh Dunayu u Zahidnu Yevropu a takozh na pivden u Greciyu ta Anatoliyu hvili dorijciv hettiv frigijciv ta mushkiv prashuriv virmen Shidna chastina yamnoyi kulturi u Nadvolzhi ta Naduralli navpaki bula perevazhne naselena R1a z vidchutnoyu menshistyu R1b Shidna spilnota yamnoyi kulturi razom z R1a poshirilasya na shid u Centralnu Aziyu do Altayu ta Pivdennogo Sibiru Shidnogo Turkestanu ta Kitayu na Pivden do Afganistanu Pakistanu Indiyi ta Turkmeniyi Voni zalishili nashadkiv sered menshosti bashkir M269 ta M478 ujgur turkmen kazahiv chuvashiv balkarciv altajciv ta inshih narodiv Centralnoyi ta Pivdennoyi Aziyi Pivnichni chastini yamnoyi kulturi u lisostepu Ukrayini ta Rosiyi buli naseleni R1a z malochiselnimi R1b Tak u nosiyah kulturi shnurovoyi keramiki a takozh suchasnih ukrayinciv bilorusiv ta rosiyan R1a u 7 9 raz chiselnishi za nosiyiv R1b Pivnichna chastina yamnoyi kulturi z lisostepu prosunulasya na pivnich doyednuyuchisya do kulturi shnurovoyi keramiki R1a poshirilisya u shidnij Yevropi ta navkolo Baltiki u Polshi Pribaltici Skandinaviyi ta pivnichnij Nimechchini R Z2103 ta hetti Hetti postali cherez dekilka storich pislya zniknennya majkopskoyi ta yamnoyi kultur Chastina plemen yamnikiv Z2103 obminuli Chorne more z zahodu zalishiv nevelikij slid u shidnij Yevropi ta pomitnij na Balkanah ta oselilisya v Anatoliyi Z2103 sogodni ye najposhirenishoyu formoyu indoyevropejskih galuzej R1b u Turechchini Yamna kultura u pontijsko kaspijskomu stepu zminilasya zrubnoyu kulturoyu 1600 1200 roki do R H sho vidobrazila ruh z shidnoyevropejskogo lisostepu R1a Z282 na pivden Polovecko kozacka R M478 u Centralnij Aziyi ta Ukrayini R M478 ye azijskoyu kipchackoyu j u vipadku Ukrayini polovecko kozackoyu galuzzyu gaplogrupi R P297 M73 ta M478 obminuli Kaspij z Pivnochi j zaselili Turan Za inshoyu versiyeyu potrapili u Turan cherez suchasnu teritoriyi Azerbajdzhanu Iranu ta Turkmenistanu Zgodom buli vidomi yak saki Nosiyi R M478 buli nosiyami davnih indoyevropejskih mov Centralnoyi Aziyi j tyurkskoyu ekspansiyeyu stali nosiyami perevazhno tyurkskih mov Z tyurkizaciyeyu Centralnoyi Aziyi stali vidomi yak kipchaki polovci kumani V Ukrayini predstavniki gaplogrupi nalezhat do nashadkiv zaporozkih kozakiv Arheologichni zrazki gaplogrupi R1blyudina z 1 abo 1 215 433 sho nalezhit epigravetskij kulturi z Kismonskoyi dolini u italijskij provinciyi Veneto sho zhiv 14 tisyach rokiv tomu j nalezhav do R1b1a R L754 cholovik samarskij mislivec zbirach I0124 SVP44 M340431 sho zhiv priblizno 7 tisyach rokiv tomu nad Serednoyu Volgoyu zi zrazkom R1b1 R L278 TablicyaRegion Krayina Zrazki R M269 R U106 R U106 1Avstriya 22 27 23 0 0 Latinska Amerika 33 0 0 0 0 0 0 Chehiya 36 28 14 0 0 Daniya 113 34 17 0 9 Shidna Yevropa 44 5 0 0 0 0 Angliya 138 57 20 1 4 Franciya 56 52 7 0 0 Nimechchina 332 43 19 1 8 Irlandiya 102 80 6 0 0 Italiya 34 53 6 0 0 Jordaniya 76 0 0 0 0 0 0 Blizkij Shid 43 0 0 0 0 0 0 Niderlandi 94 54 35 2 1 Okeaniya 43 0 0 0 0 0 0 Oman 29 0 0 0 0 0 0 Pakistan 177 3 0 0 0 0 Palestina 47 0 0 0 0 0 0 Polsha 110 23 8 0 0 Rosiya 56 21 5 4 1 8 Sloveniya 105 17 4 0 0 Shvejcariya 90 58 13 0 0 Turechchina 523 14 0 4 0 0 Ukrayina 32 25 9 0 0 SShA 58 5 5 0 0 SShA bili 125 46 15 0 8 SShA negri 118 14 2 5 0 8 Primitki Arhiv originalu za 30 bereznya 2019 Procitovano 22 zhovtnya 2017 Ornella Semino A Silvana Santachiara Benerecetti Francesco Falaschi L Luca Cavalli Sforza and Peter A Underhill Ethiopians and Khoisan Share the Deepest Clades of the Human Y Chromosome Phylogeny The American Journal of Human Genetics Volume 70 Issue 1 265 268 1 January 2002 R Goncalves A Freitas M Branco A Rosa A T Fernandes L A Zhivotovsky P A Underhill T Kivisild A Brehm Y chromosome lineages from Portugal Madeira and Acores record elements of Sephardim and Berber ancestry In Annals of human genetics Band 69 Pt 4Juli 2005 S 443 454 ISSN 0003 4800 DOI 10 1111 j 1529 8817 2005 00161 x PMID 15996172 V Grugni V Battaglia B Hooshiar Kashani S Parolo N Al Zahery A Achilli A Olivieri F Gandini M Houshmand M H Sanati A Torroni O Semino Ancient migratory events in the Middle East new clues from the Y chromosome variation of modern Iranians In PloS one Band 7 Nummer 7 2012 S e41252 ISSN 1932 6203 DOI 10 1371 journal pone 0041252 PMID 22815981 Povnij tekst na PMC 3399854 Balaganskaya O A Polimorfizm Y hromosomy u tyurkoyazychnogo naseleniya Altaya Sayan Tyan Shanya i Pamira v kontekste vzaimodejstviya genofondov Zapadnoj i Vostochnoj Evrazii Avtoreferat kandidatskoj dissertacii po biologicheskim naukam M MGNC RAMN 2011 S 10 C Capelli F Brisighelli F Scarnicci B Arredi A Caglia G Vetrugno S Tofanelli V Onofri A Tagliabracci G Paoli V L Pascali Y chromosome genetic variation in the Italian peninsula is clinal and supports an admixture model for the Mesolithic Neolithic encounter In Molecular phylogenetics and evolution Band 44 Nummer 1 Juli 2007 S 228 239 DOI 10 1016 j ympev 2006 11 030 PMID 17275346 Estimating Scandinavian and Gaelic Ancestry in the Male Settlers of Iceland Agnar Helgason et al 2000 Am J Hum Genet 67 697 717 2000 Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Procitovano 1 listopada 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 22 veresnya 2021 Procitovano 1 listopada 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Procitovano 1 listopada 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 17 listopada 2015 Procitovano 19 zhovtnya 2017 Arhiv originalu za 30 kvitnya 2016 Procitovano 19 zhovtnya 2017 Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 19 zhovtnya 2017 Myres Natalie M Rootsi Siiri Lin Alice A Jarve Mari King Roy J Kutuev Ildus Cabrera Vicente M Khusnutdinova Elza K Pshenichnov Andrey January 2011 European Journal of Human Genetics angl T 19 1 s 95 101 doi 10 1038 ejhg 2010 146 ISSN 1018 4813 Arhiv originalu za 24 chervnya 2017 Procitovano 21 zhovtnya 2017 Karafet Tatiana M Mendez Fernando L Meilerman Monica B Underhill Peter A Zegura Stephen L Hammer Michael F 2008 5 Genome Research T 18 5 s 830 838 doi 10 1101 gr 7172008 ISSN 1088 9051 PMC 2336805 PMID 18385274 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2017 Procitovano 21 zhovtnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Obslugovuvannya CS1 Storinki z PMC z inshim formatom posilannya Semino O Passarino G Oefner PJ Lin AA Arbuzova S Beckman LE De Benedictis G Francalacci P Kouvatsi A ta in 2000 The genetic legacy of paleolithic Homo sapiens sapiens in extant Europeans a Y chromosome perspective Science 290 5494 1155 59 doi 10 1126 science 290 5494 1155 PMID 11073453 Balaresque Patricia Bowden Georgina R Adams Susan M Leung Ho Yee King Turi E ta in 2010 Penny David red Public Library of Science 8 1 e1000285 doi 10 1371 journal pbio 1000285 PMC 2799514 PMID 20087410 Arhiv originalu za 5 serpnya 2014 Procitovano 19 serpnya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya Sjodin Per Francois Olivier 2011 Lalueza Fox Carles red PLoS ONE 6 6 e21592 e21592 doi 10 1371 journal pone 0021592 PMC 3123369 PMID 21720564 Arhiv originalu za 13 listopada 2014 Procitovano 19 zhovtnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya B Arredi E S Poloni C Tyler Smith 2007 The peopling of Europe U Crawford Michael H red Anthropological genetics theory methods and applications Cambridge UK Cambridge University Press s 394 ISBN 0 521 54697 4 Morelli Laura Contu Daniela Santoni Federico Whalen Michael B Francalacci Paolo Cucca Francesco 2010 Lalueza Fox Carles red PLoS ONE 5 4 e10419 doi 10 1371 journal pone 0010419 PMC 2861676 PMID 20454687 Arhiv originalu za 4 listopada 2014 Procitovano 19 zhovtnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 19 zhovtnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Maglio Michael R 14 serpnya 2014 Origins DNA Arhiv originalu za 2 lipnya 2017 Procitovano 12 listopada 2014 Chiaroni J Underhill P Cavalli Sforza L L 2009 PNAS 106 48 20174 20179 doi 10 1073 pnas 0910803106 PMC 2787129 PMID 19920170 Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2017 Procitovano 19 zhovtnya 2017 Cruciani Trombetta Beniamino Antonelli Cheyenne Pascone Roberto Valesini Guido Scalzi Valentina Vona Giuseppe Melegh Bela ta in 2010 Strong intra and inter continental differentiation revealed by Y chromosome SNPs M269 U106 and U152 Forensic Science International Genetics 5 3 e49 doi 10 1016 j fsigen 2010 07 006 PMID 20732840 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Yavne vikoristannya ta in u author dovidka Grugni Viola Battaglia Vincenza Kashani Baharak Hooshiar Parolo Silvia Al Zahery Nadia Achilli Alessandro Olivieri Anna Gandini Francesca Houshmand Massoud 18 lipnya 2012 PLOS ONE T 7 7 s e41252 doi 10 1371 journal pone 0041252 ISSN 1932 6203 Arhiv originalu za 2 travnya 2022 Procitovano 20 zhovtnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya www wikitree com angl Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2017 Procitovano 21 zhovtnya 2017 forum molgen org Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2017 Procitovano 20 zhovtnya 2017 forum molgen org Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2017 Procitovano 20 zhovtnya 2017 www yfull com Arhiv originalu za 12 listopada 2020 Procitovano 7 travnya 2020 Arhiv originalu za 10 lyutogo 2007 Procitovano 22 zhovtnya 2017 Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2017 Procitovano 19 zhovtnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2017 Procitovano 29 zhovtnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Fu Qiaomei et al The genetic history of Ice Age Europe 15 serpnya 2017 u Wayback Machine Nature 534 200 205 09 June 2016 doi 10 1038 nature17993 Haak W Lazaridis I Patterson N Rohland N Mallick S Llamas B Brandt G Nordenfelt S Harney E Stewardson K Fu Q Mittnik A Banffy E Economou C Francken M Friederich S Pena R G Hallgren F Khartanovich V Khokhlov A Kunst M Kuznetsov P Meller H Mochalov O Moiseyev V Nicklisch N Pichler S L Risch R Rojo Guerra M A ta in 2015 PDF Nature 522 207 211 Bibcode 2015Natur 522 207H doi 10 1038 nature14317 PMC 5048219 PMID 25731166 arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2015 procitovano 19 zhovtnya 2017 Myres NM Ekins JE Lin AA Cavalli Sforza LL Woodward SR Underhill PA 2007 Croatian medical journal 48 4 450 9 PMC 2080563 PMID 17696299 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2017 Procitovano 22 zhovtnya 2017 Myres Natalie Rootsi Siiri Lin Alice A Jarve Mari King Roy J Kutuev Ildus Cabrera Vicente M Khusnutdinova Elza K ta in 2010 European Journal of Human Genetics 19 1 95 101 doi 10 1038 ejhg 2010 146 PMC 3039512 PMID 20736979 Arhiv originalu za 24 chervnya 2017 Procitovano 21 zhovtnya 2017 Vidomi nosiyiMikola II Romanov 1868 1918 rosijskij imperator 1894 1917 Mikola Kopernik 1473 1543 polskij astronom ta matematik Vudro Vilson 1856 1924 28 ij amerikanskij prezident Charlz Darvin 1809 1882 evolyucionist Tutanhamon 14 storichchya do R H yegipetskij faraonRomanov Kopernik Vilson Darvin TutanhamonDzherelaBalaresque Patricia Bowden Georgina R Adams Susan M Leung Ho Yee King Turi E et al 2010 Penny David ed A Predominantly Neolithic Origin for European Paternal Lineages PLOS Biology Public Library of Science 8 1 e1000285 PMC 2799514 Freely accessible PMID 20087410 Zalloua PA Xue Y Khalife J Makhoul N Debiane L Platt DE Royyuru AK Herrera RJ Hernanz DF et al 2008 Y Chromosomal Diversity in Lebanon Is Structured by Recent Historical Events American Journal of Human Genetics 82 4 873 82 PMC 2427286 Freely accessible PMID 18374297 Myres NM Ekins JE Lin AA Cavalli Sforza LL Woodward SR Underhill PA 2007 Y chromosome Short Tandem Repeat DYS458 2 Non consensus Alleles Occur Independently in Both Binary Haplogroups J1 M267 and R1b3 M405 Croatian medical journal 48 4 450 9 PMC 2080563 Freely accessible PMID 17696299 PosilannyaFamilytreeDNA Haplogroup R1b 19 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Europedia Haplogroup R1b 19 zhovtnya 2017 u Wayback Machine YFull YTree R1b 7 listopada 2017 u Wayback Machine ISOGG Haplogrop R 10 lyutogo 2007 u Wayback Machine Molekulyarnaya genealogiya Gaplogruppa R1b 26 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Anthrogenica R1b General 7 listopada 2017 u Wayback Machine