? Філіпінський пінон | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Пінон лусонський (Phapitreron leucotis) | ||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||
Види | ||||||||
| Синоніми | ||||||||
| Phapiscus Sundevall, 1873 | ||||||||
Посилання | ||||||||
|
Філіпінський пі́нон (Phapitreron) — рід голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Представники цього роду є ендеміками Філіппін.
Опис ред.
Філіпінські пінони — птахи середнього розміру, їхня середня довжина становить 23-27 см, а вага 80-165 г. Вони мають переважно буре забарвлення, на обличчі у них є помітні темні смуги, пера на шиї мають металевий відблиск. Вони ведуть деревний спосіб життя, живуть в лісах. Деякі види віддають перевагу густим тропічним лісам, деякі — вторинним лісам та іншим лісовим масивам. Вони ведуть переважно поодинкой спосіб життя. Філіпінським пінонам не притаманний статевий диморфізм.
Види ред.
Виділяють чотири види:
- Пінон лусонський (Phapitreron leucotis)
- Пінон аметистовий (Phapitreron amethystinus)
- Пінон тавітавський (Phapitreron cinereiceps)
- Пінон мінданайський (Phapitreron brunneiceps)
Етимологія ред.
Наукова назва роду Phapitreron походить від сполучення наукових назв родів Фапс (Phaps Selby, 1835) і Вінаго (Treron Vieillot, 1816).
Примітки ред.
- Bonaparte, Charles Lucien (1854). Coup d'oeil sur les pigeons. Comptes Rendus Hebdomadaires des Séances de l'Académie des Sciences (French) 39: 869–880 [879].
- Peters, James Lee, ред. (1937). Check-List of Birds of the World 3. Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press. с. 23.
- C.J. Sundevall: Methodi naturalis avium disponendarum tentamen: försök till fogelklassens naturenliga uppställnung. Stockholm: Samson & Wallin, 1873, s. 99.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- L.F. Baptista, P.W. Trail & H.M. Horblit: Family Columbidae (Pigeons and Doves). W: J. del Hoyo, A. Elliott & J. Sargatal: Handbook of the Birds of the World. Cz. 4: Sandgrouse to Cuckoos. Barcelona: Lynx Edicions, 1997. ISBN 84-87334-22-9.
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 29 квітня 2022.
- Collar, N.J. (2011). Species limits in some Philippine birds including the Greater Flameback Chrysocolaptes lucidus. Forktail 27: 29–38.
- Phapitreron brunneiceps у базі Avibase.
- Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 301. ISBN 978-1-4081-2501-4.
Джерела ред.
- Gibbs, David; Barnes, Eustace; Cox, John (2001). Pigeons and Doves: A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Yale University Press. с. 421–424. ISBN 0-300-07886-2.
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
- David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |