? Пецицальні | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||
| ||||||||||
Родини | ||||||||||
| Аскоболові (Ascobolaceae) | ||||||||||
Посилання | ||||||||||
Пецицальні (Pezizales) — порядок аскомікотових грибів класу пецицоміцети (Pezizomycetes). Порядок включає 16 родин, 199 родів і 1683 видів. Він містить ряд видів, що мають економічне значення, таких як зморшки, чорний трюфель і трюфель їстівний тощо.
Об'єднує переважно сапротрофні види, лише деякі представники можуть паразитувати на рослинах.
Будова Редагувати
Плодові тіла пецицальних — типові апотеції від 1 мм до 10 см в діаметрі (винятком є апотеції південноамериканського виду Geopyxis cacabus, що досягають висоти до 1 м, а в діаметрі 50 см). У деяких видів плодові тіла мають стерильну ніжку та лопатеві або складчасті шапки. За консистенцією плодові тіла пецицальних здебільшого м'ясисті, рідше драглисті або шкірясті, за забарвленням — різноманітні, від оранжевих і червоних відтінків до темно-коричневих і чорних. Верхній шар плодового тіла — спороносний (гіменіальний) — складається із структур двох типів: сумок (асків) із спорами та стерильних парафіз, які виконують захисну функцію. Під спороносним шаром розташований менш щільний субгіменіальний шар, що складається із переплетених гіфів, а ще глибше залягає потужна плектенхіма, яка формує основну масу плодового тіла.
Розвитку пецицальних грибів особливо сприяє підвищена вологість, тому більшість із них з'являється навесні.
Література Редагувати
- Мир растений: в 7 т. / Под ред. академика А. Л. Тахтаджяна. Т. 2. Слизевики. Грибы. — 2-е изд., перераб. — М.: Просвещение, 1991. — 475 с. (С. 181)
- C.J. Alexopolous, Charles W. Mims, M. Blackwell, Introductory Mycology, 4th ed. (John Wiley and Sons, Hoboken NJ, 2004). — ISBN 0-471-52229-5
Посилання Редагувати
- Outline of Ascomycota (myconet) [ 18 серпня 2016 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття з мікології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |