Єнот японський, або танукі (Nyctereutes viverrinus) — вид хижих ссавців, ендемік Японії.
Єнот японський | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Хижі (Carnivora) |
Родина: | Псові (Canidae) |
Триба: | Лисиці (Vulpini) |
Рід: | Єнот (Nyctereutes) |
Вид: | N. viverrinus |
Біноміальна назва | |
Nyctereutes viverrinus (Temminck, 1838) |
Таксономічні примітки
Запропоновано класифікувати єнота японського як окремий вид на основі хромосомних (2n = 38 у N. procyonoides і 2n = 54 у континентальних єнотів), молекулярних та морфологічних відмінностей між японською та материковою популяціями.
Підвид Nyctereutes procyonoides albus, підтверджений на основі порівняльного морфометричного аналізу, має бути позначений як Nyctereutes viverrinus albus.
Морфологічна характеристика
Вага від 3 до 6,2 кг. Довжина тіла 29–65 см, хвіст 16–21 см, а висота 20 см. Самці й самиці однакового розміру. Колір шерсті варіюється від жовтого до сірого або червонуватого; дитинчата чорного кольору. Ноги і груди темні. Конституція огрядна, ноги короткі, хвіст волохатий, чорна маска лиця є помітною рисою. Вуха невеликі, морда гостра, на щоках є довге волосся. В цілому шерсть коротша ніж у материкових єнотів; череп і зуби менші.
Середовище проживання
На Японському архіпелазі вид присутній на всьому Хоккайдо, Хонсю, Сікоку, Кюсю, Авадзі, Садо та інших островах Японії, за винятком островів на південь від Кюсю (наприклад, острови Окінава, острови Нансей, острови Міяко та Огасавара); інтродукований на острів Якусіма.
Щільність популяції єнота японського (від 0,46 до 0,86/га) більша, ніж у Європі (від 0,0014 до 0,048/га).
Поведінка
N. procyonoides живуть переважно поодинці, але можуть проживати в сімейних групах. Вони переважно активні вночі, але також рухаються й удень. Можуть бути активними протягом усієї зими, але більше переміщаються. Не є територіальними. N. procyonoides всеїдні; більшість раціону становлять плоди, насіння, комахи й морські тварини. Особливо взимку риба та тушки є важливим джерелом їжі. Їхній зір відносно поганий, і коли вони полюють, їм доводиться покладатися переважно на інші органи чуття. N. procyonoides живуть 7–8 років у дикій природі, а в неволі до 13 років.
Взаємовідносини з людьми
У Японії на єнотів полюють як на шкідників. Їх також ловлять на м'ясо, а волосся використовують у щітках. Однак єноти відносно поширені, особливо в міських районах на південному сході Японії. Значна кількість єнотів гине від зіткнення з транспортом. Загрозами також є хвороби (короста, чумка собак, сказ) й завезені з материка як домашні тварини єноти, яких випустили в дику природу.
Примітки
- Kauhala K. & Saeki M. Finnish and Japanese raccoon dogs - on the road to speciation? // In: Macdonald D. W. & Sillero-Zubiri C. (ed.), Biology and Conservation of Wild Canids, Oxford University Press. — 2004. — С. 217–226.
- Kim, S. I.; Oshida, T.; Lee, H.; Min, M. S.; Kimura, J. Evolutionary and biogeographical implications of variation in skull morphology of raccoon dogs (Nyctereutes procyonoides, Mammalia: Carnivora) // Biological Journal of the Linnean Society. — 2015. — Вип. 116. — № 4. — С. 856–872. — DOI: .
- Castelló J. R. Canids of the World : Wolves, Wild Dogs, Foxes, Jackals, Coyotes, and Their Relatives. — Princeton University Press, 2018. — С. 265–267. — .
- Kauhala K. & Saeki M. (2016). . The IUCN. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 21.10.2021.
- Carr K. (2004). . Animal Diversity Web. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 21.10.2021.
- Ohdachi, S. D.; Ishibashi, Y.; Iwasa, M. A.; Saitoh, T. & Sellers, S. B. (Eds.). The wild mammals of Japan. — 2009 : Shoukadoh Book Sellers. — С. 216–217.
- Saeki M. & Macdonald D. W. The effects of traffic on the raccoon dog (Nyctereutes procyonoides viverrinus) and other mammals in Japan // Biological conservation. — 2004. — Вип. 118. — № 5. — С. 559–571. — DOI: .
Посилання
- . The Mammal Diversity Database. American Society of Mammalogists. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 21.10.2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yenot yaponskij abo tanuki Nyctereutes viverrinus vid hizhih ssavciv endemik Yaponiyi Yenot yaponskij Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Hizhi Carnivora Rodina Psovi Canidae Triba Lisici Vulpini Rid Yenot Nyctereutes Vid N viverrinus Binomialna nazva Nyctereutes viverrinus Temminck 1838 Taksonomichni primitkiZaproponovano klasifikuvati yenota yaponskogo yak okremij vid na osnovi hromosomnih 2n 38 u N procyonoides i 2n 54 u kontinentalnih yenotiv molekulyarnih ta morfologichnih vidminnostej mizh yaponskoyu ta materikovoyu populyaciyami Pidvid Nyctereutes procyonoides albus pidtverdzhenij na osnovi porivnyalnogo morfometrichnogo analizu maye buti poznachenij yak Nyctereutes viverrinus albus Morfologichna harakteristikaVaga vid 3 do 6 2 kg Dovzhina tila 29 65 sm hvist 16 21 sm a visota 20 sm Samci j samici odnakovogo rozmiru Kolir shersti variyuyetsya vid zhovtogo do sirogo abo chervonuvatogo ditinchata chornogo koloru Nogi i grudi temni Konstituciya ogryadna nogi korotki hvist volohatij chorna maska licya ye pomitnoyu risoyu Vuha neveliki morda gostra na shokah ye dovge volossya V cilomu sherst korotsha nizh u materikovih yenotiv cherep i zubi menshi Seredovishe prozhivannyaNa Yaponskomu arhipelazi vid prisutnij na vsomu Hokkajdo Honsyu Sikoku Kyusyu Avadzi Sado ta inshih ostrovah Yaponiyi za vinyatkom ostroviv na pivden vid Kyusyu napriklad ostrovi Okinava ostrovi Nansej ostrovi Miyako ta Ogasavara introdukovanij na ostriv Yakusima Shilnist populyaciyi yenota yaponskogo vid 0 46 do 0 86 ga bilsha nizh u Yevropi vid 0 0014 do 0 048 ga PovedinkaN procyonoides zhivut perevazhno poodinci ale mozhut prozhivati v simejnih grupah Voni perevazhno aktivni vnochi ale takozh ruhayutsya j uden Mozhut buti aktivnimi protyagom usiyeyi zimi ale bilshe peremishayutsya Ne ye teritorialnimi N procyonoides vseyidni bilshist racionu stanovlyat plodi nasinnya komahi j morski tvarini Osoblivo vzimku riba ta tushki ye vazhlivim dzherelom yizhi Yihnij zir vidnosno poganij i koli voni polyuyut yim dovoditsya pokladatisya perevazhno na inshi organi chuttya N procyonoides zhivut 7 8 rokiv u dikij prirodi a v nevoli do 13 rokiv Vzayemovidnosini z lyudmiU Yaponiyi na yenotiv polyuyut yak na shkidnikiv Yih takozh lovlyat na m yaso a volossya vikoristovuyut u shitkah Odnak yenoti vidnosno poshireni osoblivo v miskih rajonah na pivdennomu shodi Yaponiyi Znachna kilkist yenotiv gine vid zitknennya z transportom Zagrozami takozh ye hvorobi korosta chumka sobak skaz j zavezeni z materika yak domashni tvarini yenoti yakih vipustili v diku prirodu PrimitkiKauhala K amp Saeki M Finnish and Japanese raccoon dogs on the road to speciation In Macdonald D W amp Sillero Zubiri C ed Biology and Conservation of Wild Canids Oxford University Press 2004 S 217 226 Kim S I Oshida T Lee H Min M S Kimura J Evolutionary and biogeographical implications of variation in skull morphology of raccoon dogs Nyctereutes procyonoides Mammalia Carnivora Biological Journal of the Linnean Society 2015 Vip 116 4 S 856 872 DOI 10 1111 bij 12629 Castello J R Canids of the World Wolves Wild Dogs Foxes Jackals Coyotes and Their Relatives Princeton University Press 2018 S 265 267 ISBN 978 0 691 18372 5 Kauhala K amp Saeki M 2016 The IUCN Arhiv originalu za 23 veresnya 2020 Procitovano 21 10 2021 Carr K 2004 Animal Diversity Web Arhiv originalu za 23 veresnya 2020 Procitovano 21 10 2021 Ohdachi S D Ishibashi Y Iwasa M A Saitoh T amp Sellers S B Eds The wild mammals of Japan 2009 Shoukadoh Book Sellers S 216 217 Saeki M amp Macdonald D W The effects of traffic on the raccoon dog Nyctereutes procyonoides viverrinus and other mammals in Japan Biological conservation 2004 Vip 118 5 S 559 571 DOI 10 1016 j biocon 2003 10 004 Posilannya The Mammal Diversity Database American Society of Mammalogists Arhiv originalu za 8 listopada 2021 Procitovano 21 10 2021