Nakajima Ki 84 Hayate яп キ84 疾風 Накаджіма Кі 84 Хаяте Шторм серійний армійський винищувач Імперської армії Японії період

Nakajima Ki-84 «Hayate» (яп. キ84 疾風, Накаджіма Кі-84 «Хаяте» (Шторм)) — серійний армійський винищувач Імперської армії Японії періоду Другої світової війни. Один з найкращих японських винищувачів, який міг конкурувати з наявними винищувачами союзників, але в 1944 році, коли його прийняли на озброєння, японська армія повністю втратила перевагу в повітрі. Пізніше помітну частину винищувачів «Хаяте» перевели в резерв на Японських островах обмеживши їх використання на інших фронтах в підготовці до можливого вторгнення союзників.

Nakajima Ki-84

Призначення:	винищувач
Перший політ:	квітень 1943
Прийнятий на озброєння:	1944
Знятий з озброєння:	1945
На озброєнні у:	Імперська армія Японії
Розробник:	Літаки Накаджіма
Всього збудовано:	3 514
Конструктор:	Літаки Накаджіма
Екіпаж:	1 особа
Крейсерська швидкість:	409 км/год
Максимальна швидкість (МШ):	686 км/год
Дальність польоту:	2 168 км
Практична стеля:	11 826 м
Довжина:	9,92 м
Висота:	3,38 м
Розмах крила:	11,24 м
Площа крила:	21,00 м²
Споряджений:	3 601 кг
Двигуни:	1 х Nakajima Ha-45-21 Homare (1 800 к.с.)
Кулеметне озброєння:	2 х 12,7-мм кулемети «Ho-103» 2 x 20-мм гармати «Ho-3»

Nakajima Ki-84 у Вікісховищі

В («довгій» нумерації) літаків японської армії позначався Армійський винищувач Тип 4 (яп. 四式戦闘機, йон шікі сенто: кі). Кодова назва союзників — «Френк» (англ. Frank).

Історія створення

Після того, як в Японії було налагоджене серійне виробництво двигуна Kawasaki Ha-40 (японський варіант Daimler-Benz DB 601Aa), на фірмі Nakajima під керівництвом конструктора Торо Коями розпочались роботи над винищувачем Nakajima Ki-62, який мав стати конкурентом Kawasaki Ki-61. Але оскільки фірма Nakajima була завантажена роботами по літаках Nakajima Ki-43 та Nakajima Ki-44, а Ki-61 показав хороші результати, роботи по Ki-62 та його наступнику Ki-63 з двигуном Mitsubishi Ha-102 були припинені.

Але досвід, набутий у ході цих робіт, було вирішено використати, коли у 1942 році командування ВПС Імперської армії Японії замовило розробку наступника Ki-43. Це мав бути багатоцільовий винищувач дальньої дії. Максимальна швидкість мала становити 640—680 км/год, тривалість польоту — 90 хв., операційна дальність — 400 км. Новий літак мав боротись в основному з винищувачами противника, і на цей момент японські ВПС вже зрозуміли що маневреність не зможе зберігатись на рівні Ki-43 з такими вимогами швидкості, але все ще вимагали більшу ніж у перехоплювача Ki-44 (рекомендована площа крила — 19-21 м², навантаження на крило — менше 170 кг/м²). На літаку планувалось встановити вісімнадцяти-циліндровий радіальний двигун Nakajima Ha-45, озброєння мало складатись з двох 12,7-мм кулеметів «Тип 1» («Ho-103») та двох 20-мм гармат «Ho-5». Обов'язковими умовами були наявність бронезахисту пілота та протектованих паливних баків.

Оскільки новий літак, який отримав позначення Ki-84, розроблявся на базі Ki-62 та Ki-63, то роботи йшли досить швидко, і у квітні 1943 року перший прототип (серійний номер 8401) піднявся у повітря з аеродрому Оджіма поруч з фабрикою в Ота. Другий прототип (серійний номер 8402) приєднався до випробувань в серпні того ж року. Це був суцільнометалевий низькоплан з гвинтом-автоматом. Конструкція літака була міцною та технологічною, горизонтальна поверхня хвоста знаходилась значно попереду вертикальних, гармати знаходились в фюзеляжі, а кулемети — в крилах. Тестові польоти пройшли вдало і армія замовила експериментальну партію з 83 літаків, які були випущені з серпня 1943 року по березень 1944 року. На них відпрацьовували різні модифікації в конструкції — була покращена технологічність фюзеляжу, змінена форма та площа рулів висоти, форма вихлопних патрубків. На двох машинах, що експлуатувались в Маньчжурії, встановили лижне шасі. Деякі літаки мали зовнішні тримачі для 250-кг бомб або додаткових паливних баків.

Армійські пілоти добре сприйняли літак, хоча максимальна швидкість літака становила 624 км/год, що було менше, ніж у технічному завданні. Але інші характеристики, зокрема швидкість набору висоти і операційна висота в більш ніж 12 кілометрів робили його одним з найкращих японських літаків. При пікіруванні літак розвивав швидкість до 800 км/год, при цьому він не страждав від вібрації, що було характерно для більшості японських літаків. Для покращення маневровності літак отримав закрилки. У жовтні 1943 року для перевірки літака в бойових умовах була сформована дослідна ескадрилья. За результатами цих випробувань літак був прийнятий на озброєння під назвою «Армійський винищувач Тип 4 Модель 1 Хаяте» (або Ki-84-Iа).

*Ki-84* з другої експериментальної партії.

З квітня 1944 року здійснювалось виробництво другої експериментальної партії, яке проходило разом з випуском серійних машин. Ці експериментальні літаки отримали індивідуальні вихлопні патрубки, що забезпечило збільшення реактивної тяги вихлопу, що збільшило швидкість на 14-16 км/год, а також замість одної центральної підвіски для додаткового паливного бака або 250-кг бомби були встановлені підкрильні — для двох 200-л баків або двох 250-кг бомб.

Серійне виробництво літаків розгорнули на заводах фірми Nakajima В містах Ота та Уцонамія, а також на заводі фірми в Харбіні. Літак відзначався хорошою технологічністю, для його виготовлення потрібно було в 2 рази менше оснастки, ніж для виготовлення літаків Ki-43 та Ki-44. Конструкція літака була розбита на ряд великих частин, які постачались субпідрядниками. В результаті цього, незважаючи на нестачу кваліфікованих робітників, алюмінію та сталі, у грудні 1944 року було досягнуте максимальне значення випуску — 373 літаки. Проте випуск літаків стримувала нестача двигунів. Крім того, через невисоку якість сталі часто ламались стійки шасі, були постійні проблеми з гідросистемою літака.

Спочатку на літаках встановлювали двигуни Nakajima Ha-45-11 потужністю 1 800 к. с., потім Nakajima Ha-45-12 потужністю 1 825 к. с., і зрештою Nakajima Ha-45-21 потужністю 1 900 к. с. Залежно від озброєння розрізняють варіанти Ki-84-Ia (з двома 12,7-мм кулеметами та двома 20-мм гарматами «Ho-5»), Ki-84-Ib (з чотирма 20-мм гарматами «Ho-5») та Ki-84-Ic (з двома 20-мм гарматами «Ho-5» та двома 30-мм гарматами «Ho-105»).

Передбачаючи труднощі з постачанням алюмінію, фірма Nakajima розробила варіант літака з дерев'яною хвостовою частиною. Заводське позначення було Ki-84-II, але у бойових частинах їх продовжували називати Ki-84-Ib та Ki-84-Ic, оскільки їх озброєння було аналогічне. На цих літаках встановлювались двигуни Nakajima Ha-45-21, Nakajima Ha-45-25 і зрештою Nakajima Ha-45-23 з безпосереднім впорскуванням потужністю 2 000 к. с., внаслідок чого максимальна швидкість досягла 670 км/г.

Варіант Ki-84-III мав бути висотним літаком, оснащеним двигуном Nakajima Ha-45Ru з турбокомпресором, але роботи над цим проектом до закінчення війни завершені не були. Також планувалося розробити двомісну версію з спільним керуванням, але натомість деякі Ki-84-I були перероблені в польових умовах.

Окрім серійних машин випускались (або планувалось випустити) ще декілька модифікацій літака, зокрема наступні:

Ki-84N та Ki-84P — варіанти висотного перехоплювача з крилом більшої площі та двигуном Nakajima Ha-45-13 потужністю 2 500 к. с. Від Ki-84P доволі швидко відмовились на користь Ki-84R. Планувався серійний випуск варіанту Ki-84N з позначенням Ki-117, але до кінця війни цей проект завершений не був.
Ki-84R — варіант стандартного планера, оснащений двигуном Nakajima Ha-45-44 потужністю 2 000 к. с. з турбокомпресором. На момент закінчення війни готовність прототипу становила 80 %.
Ki-106 — суцільно-дерев'яний варіант, розроблений фірмою . До кінця війни було виготовлено 3 літаки, оснащені двигунами Nakajima Ha-45-21. Перший прототип був озброєний чотирма 20-мм гарматами «Ho-5», але оскільки маса літака зросла на 272 кг, на другий та третій прототипи встановили тільки по дві гармати. До самого кінця війни на фірмі велись роботи із зниження маси літака.
Ki-113 — проектований восени 1944 року варіант, в якому кабіна та нервюри виготовлялись з вуглецевої сталі, а обшивка зі звичайної листової. Був оснащений двигуном Nakajima Ha-45-21 та озброєний чотирма 20-мм гарматами «Ho-5». Прототип був готовий на початку 1945 року, але так і не піднявся у повітря через явне переобтяження.
Ki-116 — варіант, розроблений фірмою Mansyu. На літаку, що використовував стандартний планер Ki-84-I, встановлювався двигун Mitsubishi Ha-33-62 потужністю 1 500 к. с. із трилопастним пропелером від Ki-46-III. Був збудований один прототип, який вийшов досить вдалим — його маса зменшилась на 454 кг, а маневровність зросла. Проте до кінця війни льотні випробування не були завершені.

Модифікації і виробництво

Згідно японського міністерства озброєння фірмою Nakajima на заводах в Ота і Уцонамія було виготовлено 3482 Ki-84, а фірмою Mansyu в Харбіні ще 95, загалом — 3577 машин. Проте перерахунок за модифікаціями дає дещо менше число — 3514.. В будь якому випадку на озброєння було прийнято 3470 літаків, решта залишились в виробника для тестувань модифікацій :

Ki-84 — прототипи та передсерійні машини (127 машин)
Ki-84-I, -II — серійні варіанти. (3382 машини)
- Ki-84-Ia (Ko) — варіант з двома 12,7-мм кулеметами «Тип 1» та двома 20-мм гарматами «Ho-5»
- Ki-84-Ib (Otsu) — варіант з чотирма 20-мм гарматами «Ho-5»
- Ki-84-Ic (Hei) — варіант з двома 20-мм гарматами «Ho-5» та двома 30-мм гарматами «Ho-105»
- Ki-84-II (KAI) — варіант з дерев'яною хвостовою частиною
Ki-84N — варіант висотного перехоплювача з двигуном Nakajima Ha-209
Ki-84P — варіант висотного перехоплювача з двигуном Nakajima Ha-45-13 потужністю 2 500 к. с. і площею крила 22,52 м²
Ki-84R — варіант висотного перехоплювача з двигуном Nakajima Ha-45-13 потужністю 2 500 к. с. і площею крила 24,51 м²
Ki-106 — варіант суцільнодерев'яного літака (3 екз.)
Ki-113 — проект із заміною алюмінієвих конструкцій на сталеві. (1 прототип)
Ki-116 — варіант фірми Mansyu Mitsubishi Ha-33-32 потужністю 1 500 к. с. (1 екз.)
Ki-117 — проект серійного літака на базі Ki-84-N

Історія використання

Вперше літаки Ki-84 взяли участь у бойових діях у березні 1944 року в Китаї в складі 22-го авіазагону під командуванням майора Іваші, в складі, якого були переведені льотчики зі експерементального загону. Там вони прикривали важливі стратегічні об'єкти в Маньчжурії від атак 14 повітряної армії США. Вони переважали за своїми характеристиками винищувачі Curtiss P-40 Warhawk, які зазнавали важких втрат.

У середині жовтня 1944 року Ki-84 з'явились в Бірмі, де в основному займались штурмовкою наземних цілей. З січня 1945 року Ki-84 розміщувались також в Сінгапурі.

Наймасовіше Ki-84 використовувались на Філіппінах. Тут вони зіткнулись з новішими американськими літаками Lockheed P-38 Lightning, Republic P-47 Thunderbolt та North American P-51 Mustang, які завдавали ударів по Лусону. 17 жовтня почалась десантна операція союзників. На Філіппіни були перекинуті додаткові частини Ki-84, їх загальна кількість склала 10 авіазагонів. Але через перевагу союзників у повітрі японська авіація зазнавала важких втрат, також були великі проблеми з тиском пального в двигунах і слабкими шасі. У січні 1945 року японське командування, зрозумівши безглуздість подальших втрат, розпочало виведення авіачастин з Філіппін.

Під час битви за Окінаву у квітні-червні 1945 року основним завданням Ki-84 було прикриття літаків-камікадзе. У подальшому частини, озброєні Ki-84, використовувались в системі ППО Японії, Формози, Кореї та Маньчжурії.

Післявоєнне використання

Декілька десятків літаків Ki-84, захоплених в Китаї та Маньчжурії, використовувались комуністичними та гоміньданівськими військами. Вважається, що останні Ki-84, які перебували на службі в армії Китаю, були списані на початку 1950-х років через повний знос.

Декілька літаків Ki-84 використовувались індонезійськими повстанцями проти голландських військ.

Характеристика проекту

Захоплений *Ki-84*(другий знизу) в польоті разом з Seafire (найнижчий), F6F-5 (другий зверху) і P-51D (найвище)

Літак Ki-84 за своїми льотними характеристиками був одним з найкращих японських винищувачів. Недоліки літака були зумовлені в основному не його конструкцією, а умовами експлуатації та виробничими труднощами (нестача матеріалів та сировини, недостатня кваліфікація робітників). Тим не менше, конструкція літака відзначалась міцністю, що дозволяла виконувати різкі маневри з великими перевантаженнями, а також досягати високої швидкості пікірування. Літак був легкий в управлінні, пілотаж на ньому могли освоїти навіть пілоти середньої кваліфікації.

Після війни американці провели порівняльні випробування Ki-84 з P-47 та P-51. Навчальні бої показали, що Ki-84 переважає своїх противників у маневреності. Швидкість пікірування японського літака була меншою, але горизонтальна швидкість при масі 3 400 кг на висоті 6 000 м була 683 км/г — на 5 км/г більше, ніж у P-51 та на 35 км/г — ніж у P-47.

Тактико-технічні характеристики

Дані з Japanese Aircraft of the Pacific War і The Nakajima Ki-84

Технічні характеристики

		Ki-84-Ia	Ki-84-II	Ki-106	Ki-113	Ki-116
Екіпаж		1 особа
Довжина		9,92 м	9,92 м	9,95 м	9,92 м	-
Висота		3,385 м	3,385 м	3,59 м	3,385 м	3,45 м
Розмах крил		11,238 м
Площа крил		21,00 м²
Маса	пустого	2660 кг	-	2948 кг	2880 кг	2240 кг
	спорядженого	3613 кг	3853 кг	3900 кг	3950 кг	3193 кг
	максимальна злітна	3890 кг	-	-	-	-
Навантаження на крило		172 кг/м²	183 кг/м²	186 кг/м²	188 кг/м²	152 кг/м²
Двигун		Nakajima Ha-45-11	Nakajima Ha-45-23	Nakajima Ha-45-21	Nakajima Ha-45-21	Mitsubishi Ha-33-62
Потужність		1650—1850 к. с.	2000 к. с.	1850 к. с.	1850 к. с.	1350 к. с.
Питома потужність		1.8 кг/к.с.	1.9 кг/к.с.	2 кг/к.с.	2 кг/к.с.	1.6 кг/к.с.
Швидкість	максимальна	613 км/год (на висоті 6120 м)	670 км/год	620 км/год (на висоті 6400 м)	620 км/год (на висоті 6500 м)	-
Швидкість	крейсерська	445 км/год	-	-	-	-
Дальність	операційна	1 695 км	-	800 км	1 000 км	-
Дальність	максимальна	2 168 км	-	-	-	-
Практична стеля		10 500 м	-	11 000 м	10 300 м	-
Час набору висоти		5000 м за 5 хв 54 с	-	5000 м за 5 хв	5000 м за 6 хв 54 с	-

Озброєння

Ki-84-Ia, Ki-116:
- Кулеметне: 2×12,7 мм кулемети «Ho-103»
- Гарматне: 2 x 20-мм гармати «Ho-5»
Ki-84-Ib, Ki-84-II, Ki-106, Ki-113:
- Гарматне: 4 x 20-мм гармати «Ho-5»
Ki-84-Ic:
- Гарматне: 2 x 20-мм гармати «Ho-5» і 2 х 30-мм гармати «Ho-105»
Підвісне озброєння:
- 2 х 250-кг бомби
- 2 х 200-л підвісні паливні баки

Оператори

Японська імперія

ВПС Імператорської армії Японії

1-й авіазагін ВПС (осінь 1944—вересень 1945; Філіппіни, Японія)
11-й авіазагін ВПС (друга половина 1944; Філіппіни)
13-й авіазагін ВПС (лютий 1945—вересень 1945; Французький Індокитай, Таїланд)
14-й авіазагін ВПС
20-й авіазагін ВПС (лютий 1945—вересень 1945; Формоза)
22-й авіазагін ВПС (березень 1944—вересень 1945; Японія, Китай, Філіппіни, Корея)
25-й авіазагін ВПС (березень 1944—вересень 1945; Китай)
29-й авіазагін ВПС (листопад 1944—вересень 1945; Філіппіни, Японія, Формоза)
47-й авіазагін ВПС (грудень 1944—вересень 1945; Японія)
50-й авіазагін ВПС (кінець 1944—вересень 1945; Бірма, Таїланд, Індокитай, Формоза)
51-й авіазагін ВПС (червень 1944—вересень 1945; Японія, Філіппіни, Японія)
52-й авіазагін ВПС (червень 1944—вересень 1945; Японія, Філіппіни, Японія)
64-й авіазагін ВПС (1945; Таїланд)
71-й авіазагін ВПС (червень 1944—вересень 1945; Японія, Філіппіни, Японія)
72-й авіазагін ВПС (червень 1944—вересень 1945; Японія, Філіппіни, Японія)
73-й авіазагін ВПС (червень 1944—вересень 1945; Японія, Філіппіни, Японія)
85-й авіазагін ВПС (серпень 1944—вересень 1945; Китай, Корея)
101-й авіазагін ВПС (серпень 1944—вересень 1945; Окінава, Сікоку)
102-й авіазагін ВПС (серпень 1944—вересень 1945; Окінава, Сікоку)
103-й авіазагін ВПС (серпень 1944—вересень 1945; Рюкю, Сікоку)
104-й авіазагін ВПС (листопад 1944—вересень 1945; Маньчжурія)
111-й авіазагін ВПС (1945; Японія)
112-й авіазагін ВПС (1945; Японія)
200-й авіазагін ВПС (друга половина 1944; Філіппіни)
246-й авіазагін ВПС (1945; Японія)
24-та окрема рота ВПС (січень 1945—вересень 1945; Суматра, Формоза)

КНР

Повітряні сили Китайської Народної Республіки

Республіка Китай

ВПС Республіки Китай

Індонезія

Національна армія Індонезії

Вцілілі екземпляри

Декілька літаків Ki-84 були захоплені американцями та доставлені у США для порівняльних випробувань. Один з них був проданий приватному власнику, реставрований та пізніше повернутий в Японію. Цей єдиний вцілілий екземпляр зараз демонструється в Музеї камікадзе, в містечку Тіран (префектура Каґосіма).

Галерея

Див. також

Джерела

Книги

О. Дорошкевич Самолеты Японии второй мировой войны. — Минск, Харвест, 2004.(рос.)
Обухович В. А., Кульбака С. П., Сидоренко С. И. Самолёты второй мировой войны. — Мн.: ООО «Попурри», 2003. — 736 с.:ил. (рос.)
Козырев М., Козырев В. Авиация стран Оси во Второй мировой войне. — М.: ЗАО Центрполиграф, 2010. — 431 с. (рос.)
Серия: История авиационной техники. Авиация Японии во Второй мировой войне. Часть третья: Накадзима-Тачикава. — Издательский отдел ЦАГИ, 1996.(рос.)
Francillon, Rene (1970). Japanese Aircraft of the Pacific War. TBS The Book Service Ltd. с. 583pp. ISBN . (англ.)

Статті

Francillon, René J. The Nakajima Ki-84 // Aircraft in Profile. — Leatherhead, Surrey, UK : Profile Publications Ltd, 1966. — № 70. (англ.)

Примітки

Francillon, 1966, с. 3.
Francillon, 1966, с. 4.
Francillon, 1970, с. 230-238.
Francillon, 1970, с. 238.
Francillon, 1966, с. 12.
Japanese Aircraft in Foreign Service WWII and Post WWII [ 28 травня 2016 у Wayback Machine.] retrieved 24 August 2010
Pacific Wrecks, JAAF Unknown Sentai, Ki-84-I Ko [ 23 квітня 2016 у Wayback Machine.]
. Архів оригіналу за 24 березня 2016. Процитовано 3 травня 2016.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Nakajima Ki-84

[FOOTNOTEFrancillon19663-1] Francillon, 1966, с. 3.

[FOOTNOTEFrancillon19664-2] Francillon, 1966, с. 4.

[FOOTNOTEFrancillon1970230-238-3] Francillon, 1970, с. 230-238.

[FOOTNOTEFrancillon1970238-4] Francillon, 1970, с. 238.

[FOOTNOTEFrancillon196612-5] Francillon, 1966, с. 12.

[6] Japanese Aircraft in Foreign Service WWII and Post WWII [ 28 травня 2016 у Wayback Machine.] retrieved 24 August 2010

[7] Pacific Wrecks, JAAF Unknown Sentai, Ki-84-I Ko [ 23 квітня 2016 у Wayback Machine.]

[8] . Архів оригіналу за 24 березня 2016. Процитовано 3 травня 2016.