Сорочиця чорна | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Melloria quoyi (Lesson & Garnot, 1827) | ||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||
Cracticus quoyi | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Сорочиця чорна (Melloria quoyi) — вид горобцеподібних птахів родини ланграйнових (Artamidae).
Етимологія
Назва роду Melloria вшановує австралійського орнітолога Джона Меллора. Вид M. quoyi названо на честь французького зоолога Жан-Рене-Констана Куа (1790—1869).
Поширення
Вид поширений на півночі Австралії, в Новій Гвінеї (повсюдно, за винятком центральних гірських районів) та на деяких дрібних островах. Живе у дощових та сухих лісах, мангрових лісах, парках, садах, на плантаціях.
Опис
Птах середнього розміру, завдовжки 33—44 см, вагою 148—220 г. Це птах з міцною статурою, довгим квадратним хвостом, великою прямокутною головою, міцним дзьобом з трохи загнутим кінчиком верхньої щелепи. Зовні схожий на ворону, але має пропорційно меншу голову і більший та довший дзьоб. Оперення повністю глянцево чорне з фіолетовим відтінком на спині. Ноги чорні з сірими кільцями, очі темно-карі, а дзьоб має дистальну третину чорного кольору та проксимальну частину синювато-сірого кольору.
Спосіб життя
Трапляється поодинці, парами або у невеликих сімейних зграях. Проводить більшу частину дня сидячи на високому дереві, вишукуючи поживу. Всеїдний птах. Живиться великими комахами та іншими безхребетними, дрібними хребетними, яйцями птахів і плазунів, фруктами, ягодами, насінням, нектаром. Репродуктивний період триває з серпня по січень (з піками у вересні-жовтні в Новій Гвінеї та у вересні-січні в Австралії). Це моногамні птахи. Гніздо має чашоподібну форму і будується на роздвоєнні гілки. У гнізді 2-5 яєць.
Підвиди
- Melloria quoyi quoyi (Lesson & Garnot, 1827) — номінальний підвид, поширений на всій території Нової Гвінеї (за винятком району південніше річки Флай), а також на островах Вайгео, , Місоол та Япен;
- Melloria quoyi spaldingi (Masters, 1878) — поширений на північному прибережному районі Північної території (Австралія);
- Melloria quoyi alecto (Schodde & , 1999) — поширений вздовж південного узбережжя Нової Гвінеї південніше річки Флай, а також на островах Дару, Ару, та ;
- Melloria quoyi jardini (Mathews, 1912) — поширений на півострові Кейп-Йорк;
- Melloria quoyi rufescens (De Vis, 1883) — поширена уздовж північно-східного узбережжя штату Квінсленд.
Примітки
- BirdLife International (2016). Melloria quoyi: інформація на сайті МСОП (версія 2020.2) (англ.) 27 липня 2020
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sorochicya chorna Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Langrajnovi Artamidae Pidrodina Sorochicevi Cracticinae Rid Melloria Mathews 1912 Vid Sorochicya chorna Binomialna nazva Melloria quoyi Lesson amp Garnot 1827 Sinonimi Cracticus quoyi Posilannya Vikishovishe Melloria quoyi Vikividi Melloria quoyi MSOP 22706285 NCBI 254525 Sorochicya chorna Melloria quoyi vid gorobcepodibnih ptahiv rodini langrajnovih Artamidae EtimologiyaNazva rodu Melloria vshanovuye avstralijskogo ornitologa Dzhona Mellora Vid M quoyi nazvano na chest francuzkogo zoologa Zhan Rene Konstana Kua 1790 1869 PoshirennyaVid poshirenij na pivnochi Avstraliyi v Novij Gvineyi povsyudno za vinyatkom centralnih girskih rajoniv ta na deyakih dribnih ostrovah Zhive u doshovih ta suhih lisah mangrovih lisah parkah sadah na plantaciyah OpisPtah serednogo rozmiru zavdovzhki 33 44 sm vagoyu 148 220 g Ce ptah z micnoyu staturoyu dovgim kvadratnim hvostom velikoyu pryamokutnoyu golovoyu micnim dzobom z trohi zagnutim kinchikom verhnoyi shelepi Zovni shozhij na voronu ale maye proporcijno menshu golovu i bilshij ta dovshij dzob Operennya povnistyu glyancevo chorne z fioletovim vidtinkom na spini Nogi chorni z sirimi kilcyami ochi temno kari a dzob maye distalnu tretinu chornogo koloru ta proksimalnu chastinu sinyuvato sirogo koloru Sposib zhittyaTraplyayetsya poodinci parami abo u nevelikih simejnih zgrayah Provodit bilshu chastinu dnya sidyachi na visokomu derevi vishukuyuchi pozhivu Vseyidnij ptah Zhivitsya velikimi komahami ta inshimi bezhrebetnimi dribnimi hrebetnimi yajcyami ptahiv i plazuniv fruktami yagodami nasinnyam nektarom Reproduktivnij period trivaye z serpnya po sichen z pikami u veresni zhovtni v Novij Gvineyi ta u veresni sichni v Avstraliyi Ce monogamni ptahi Gnizdo maye chashopodibnu formu i buduyetsya na rozdvoyenni gilki U gnizdi 2 5 yayec PidvidiMelloria quoyi quoyi Lesson amp Garnot 1827 nominalnij pidvid poshirenij na vsij teritoriyi Novoyi Gvineyi za vinyatkom rajonu pivdennishe richki Flaj a takozh na ostrovah Vajgeo Misool ta Yapen Melloria quoyi spaldingi Masters 1878 poshirenij na pivnichnomu priberezhnomu rajoni Pivnichnoyi teritoriyi Avstraliya Melloria quoyi alecto Schodde amp 1999 poshirenij vzdovzh pivdennogo uzberezhzhya Novoyi Gvineyi pivdennishe richki Flaj a takozh na ostrovah Daru Aru ta Melloria quoyi jardini Mathews 1912 poshirenij na pivostrovi Kejp Jork Melloria quoyi rufescens De Vis 1883 poshirena uzdovzh pivnichno shidnogo uzberezhzhya shtatu Kvinslend PrimitkiBirdLife International 2016 Melloria quoyi informaciya na sajti MSOP versiya 2020 2 angl 27 lipnya 2020 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi