Malfunkshun

Malfunkshun (від англ. malfunction — «несправність») — американський рок-гурт з Сіетлу, в якому з 1980 по 1988 роки грав фронтмен Mother Love Bone Ендрю Вуд, який загинув в 1990 році. У 2000 роки Malfunkshun був реформований братом Ендрю, гітаристом Кевіном Вудом.

Malfunkshun
Основна інформація
Жанр	альтернативний рок, ґрандж
Роки	з 1980
Країна	США
Місто	Острів Бейнбрідж
Лейбл	C/Z Records
Склад	Ендрю Вуд
malfunkshun.org

Історія гурту

Засновниками гурту стали брати Ендрю та Кевін Вуд. Їхня родина, включаючи середнього брата Браяна Вуда, переїхала з Техасу до Вашингтону в середині 1970-х років. Хлопці захоплювались рок-музикою та вирішили створити власний гурт, де Ендрю співав би, а Кевін грав на гітарі. У Великдень 1980 року вони запросили знайомого Девіда Ханта, який сів за барабани, та створили колектив, який назвали Report Malfunction (цю назву Кевін Вуд побачив на табличці над посудомийкою в ресторані). Пізніше назва скоротилась до Malfunction, а потім змінилась на «неправильне» Malfunkshun. До них також долучився знайомий Браяна Дейв Різ, у якого була бас-гітара, хоч він і не вмів на ній грати. Девід Хант невдовзі залишив гурт, на його місце прийшов Ріган Хагар, шкільний знайомий Енді.

Після першого офіційного концерту Malfunkshun Дейв Різ вирушив до коледжа в Сіетлі, а коли повернувся — на його місці на бас-гітарі вже грав Енді Вуд. Різ не образився, і пізніше разом з Девідом Хантом заснував власний гурт Skindriver. Щодо Malfunkshun, колектив почав грати концептуальні композиції, а музиканти створили власні образи. Енді Вуд взяв собі псевдонім «Дитина любові Лендрю» (запозичивши ідею з епізоду Star Trek), Кевін став «Кевіном Штейном» (по аналогії з Франкенштейном), а Ріган — Тундарром (воїном вікінгів). На концертах Ендрю Вуд носив яскраві костюми, наносив макіяж, і поводився так, немов велика рок-зірка, що виступає на величезному стадіоні. Своєю чергою, Кевін Вуд виділявся своїми довгими гітарними соло. На думку Рігана Хагара, тогочасні Malfunkshun стали одним з перших колективів Сіетлу, який поєднував звучання важкого металу та панк-року: «Це ж було табу для гуртів, на кшталт The Fartz, які ніколи в житті не зіграли б гітарне соло».

В середині 1980-х років Ендрю Вуд почав надмірно захоплюватись наркотиками й у 1985 році вперше потрапив до реабілітаційної клініки. Разом з тим, в 1986 році дві пісні Malfunkshun потрапили до збірки Deep Six, що вийшла на новоствореному лейблі C/Z Records. Альбом додав популярності гурту, і вони почали частіше грати в Сіетлі, виступаючи «на розігріві» у більш відомих Soundgarden, U-Men та Skin Yard.

Наприкінці 1987 року Енді Вуд та Ріган Хагар почали все частіше грати з Джефом Аментом та Стоуном Госсардом з гурту Green River. Вони репетирували в тому ж місці, де і Malfunkshun, і добре знали один одного. Коли в 1988 році Green River розпались, Амент та Госсард запропонували Вуду та Хагару приєднатись до них, не залишаючи Malfunkshun. Хагара згодом змінив Грег Гілмор, але Ендрю Вуд залишився в новому гурті, що отримав назву Mother Love Bone. Останній концерт Malfunkshun відбувся в 1988 році.

Подальша кар'єра учасників Malfunkshun видалась досить різною. Найвідомішою є доля Ендрю Вуда, який помер від передозування героїну в 1990 році, за декілька тижнів до виходу дебютного і єдиного альбому Mother Love Bone. Після його смерті Інші учасники заснували новий колектив, всесвітньо відомий Pearl Jam. Кевін Вуд в дев'яностих грав у гуртах The Fire Ants та Devil Head. Ріган Хагар став співзасновником рок-гурту Brad.

В 1995 році на лейблі Стоуна Госсарда Loosegroove вийшла збірка демоверсій Malfunkshun, що отримала назву Return to Olympus. У 2005 році на Сіетлському кінофестивалі було представлено документальну стрічку «Malfunkshun: Історія Ендрю Вуда»; у 2011 році на лейблі Hip-O вийшов бокс-сет, що містив це відео, а також рідкісні записи Malfunkshun та Ендрю Вуда. У двотисячних роках Кевін Вуд перезаписав декілька оригінальних пісень Malfunkshun з Ріганом Хагаром та запрошеними музикантами, додавши декілька нових, покладених на тексти Ендрю Вуда. Платівка вийшла у 2006 році під назвою Monument, та була перевидана у 2017 році.

У 2010-х роках Malfunkshun продовжив існування як концертний проєкт Кевіна Вуда.

Дискографія

• 1995 — Return to Olympus
• 2011 — The Andrew Wood Story
• 2017 — Monument
• 2021 — Glow (EP)

Склад гурту

1980 рік Ендрю Вуд — вокал Кевін Вуд — гітара Дейв Різ — бас-гітара Дейв Хант — барабани

1980—1988 роки Ендрю Вуд — вокал, бас-гітара Кевін Вуд — гітара Ріган Хагар — барабани

2000 роки Кевін Вуд — гітара Тоні Вест — вокал Френк Шимека — бас-гітара Майлз Фріборн — барабани

Примітки

1. Yarm, Mark (8 вересня 2011). Everybody Loves Our Town: A History of Grunge (англ.). Faber & Faber. с. 31–41. ISBN 978-0-571-27650-9. 
2. Tinelli, Paul. Malfunkshun Biography, Songs, & Albums. AllMusic (англ.). Процитовано 23 травня 2022. 
3. Yarm, Mark (8 вересня 2011). Everybody Loves Our Town: A History of Grunge (англ.). Faber & Faber. с. 146–148. ISBN 978-0-571-27650-9. 
4. Yarm, Mark (8 вересня 2011). Everybody Loves Our Town: A History of Grunge (англ.). Faber & Faber. ISBN 978-0-571-27650-9. 
5. Malfunkshun guitarist Kevin Wood talks to LRI about his late brother Andrew Wood's legacy and NEW gigs!!. Legendary Rock Interviews (амер.). 19 березня 2013. Процитовано 24 травня 2022. 
6. Malfunkshun Return to Olympus Album Reviews, Songs & More | AllMusic (англ.). Процитовано 24 травня 2022. 
7. Malfunkshun The Andrew Wood Story Album Reviews, Songs & More | AllMusic (англ.). Процитовано 24 травня 2022. 
8. Malfunkshun Monument Album Reviews, Songs & More | AllMusic (англ.). Процитовано 24 травня 2022. 
9. Malfunkshun. Spotify (укр.). Процитовано 24 травня 2022. 
10. Malfunksun - Current Band Members -. malfunkshun.org. Процитовано 24 травня 2022.