Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ліберасьйон (фр. Libération — Визволення, скорочено Libé) — наймолодша з трьох національних французьких газет, випускалася з 1973 під керівництвом Ж.-П. Сартра.
| Libération | |
| Дата створення / заснування | 18 квітня 1973 |
|---|---|
 | |
 | |
| Назва | фр. Libération[1] |
| Значима особа | d і d |
| Засновник | Жан-Поль Сартр, d, d і d |
| Країна |  Франція |
| Політична позиція | лівоцентризм |
| Політична ідеологія | соціал-демократія |
| Власник | d і d |
| Батьківська організація | d |
| Є власником | d |
| Розташування штаб-квартири | Париж |
| Редактор | d |
| Країна походження | Франція[1] |
| Мова твору або назви | французька[1] |
| Час/дата початку | 18 квітня 1973 |
| Газетний формат | компакт |
| Джерело доходу | абонемент, реклама і субсидія[2] |
| Головний редактор | d |
| Кількість | 139 959 |
| Ціна | 2,7 €[3] |
| Період публікації | 1 доба |
| Кількість підписників у соціальних мережах | 3 497 351 |
| Субвенція | 4 181 332 € |
| Офіційний сайт(фр.) | |
 Libération у Вікісховищі | |
Історія
Вихід газети планувався на 5 лютого 1973 року, але з технічних причин і через фінансові труднощі цього не сталося. Однак вона випускала «нульові» примірники, призначені накопичувати фонд за передплатою. Перший номер № 0 вийшов 22 лютого 1973, а № 1 — 18 квітня того ж року. У той час це був лише один аркуш. Розглядаючи випуски газети від травня 1968 року і під час студентських бунтів 60-х рр.., можна помітити, що газета дотримувалася крайніх лівих поглядів.
70-ті роки
Газета завжди дотримувалася іміджу баламута. Вона була заснована в 1973 р, але своїм народженням зобов'язана «події» 1968, коли на вулиці вийшли радикально налаштовані студенти і робітники, щоб заявити про свой політичний протест, і хвилювання переросли в революцію, яка викликала розкол французького суспільства. Це був час барикад, появи нової молодіжної культури та перегляду традиційних цінностей.
Не багато є на світі газет таблоїдного формату, які створені великими філософами. А ось рушійною силою, що стоїть за Libération, був не хто інший, як Жан-Поль Сартр — письменник і мислитель, засновник філософії екзистенціалізму. Відчуваючи гостру потребу в платформі для своїх політичних поглядів, Сартр захоплювався й іншими «ізмами», особливо «комунізмом». Протягом усього життя він намагався займатися журналістикою: в 1945 р разом зі своєю коханою Сімоною де Бовуар заснував журнал , наприкінці 40-х рр. писав статті для Le Figaro і нині неіснуючої газети Combat. Коли 1960-і рр. з їх бурями, виплесками енергії і хаосом підійшли до кінця, Сартр побачив, що ті цінності, які він намагався проповідувати протягом 20 років, починають все сильніше опанувуватися новим поколінням.
У 1970 р Ж.-П. Сартр заснував газетне агентство Liberation, запозичивши назву в одного з інформаційних листків руху Опору. Незабаром народилася і газета з тією ж назвою. За гіркою іронією долі, незабаром після 22 травня 1973 — дня народження газети Liberation, — Ж.-П. Сартр переніс важкий інсульт. Він уже не міг писати і був змушений залишити пост виконавчого директора. Але газета продовжувала стрімко розвиватися, і в кінці 70-х рр. її тираж становив понад 30 тис. примірників.
пояснює: «Такий стан справ в газетному світі Франції, яке ми маємо сьогодні, сформувалося в значній мірі після війни. Звичайно ж, і до 1944 р. в країні було безліч газет, але більша частина їх співпрацювала з нацистами, тому вони змушені були закритися.
На сцену вийшло нове покоління журналістів та менеджерів, і вони стали створювати газети з нуля. Потім був довгий період затишшя, аж до 60-х — початку 70-х рр., коли студенти і прихильники рішучих заходів стали випускати свої газети. З тих газет вижила лише одна — Liberation».
Газета сьогодні
Libération виходить на 36 сторінках, а її формат ще менше, ніж у Le Monde. Заголовок газети — чорно-білі літери на тлі червоного ромба. На відміну від Le Figaro і від Le Monde, вона друкує небагато тексту на першій смузі, яка на три чверті зайнята великою кольоровою фотографією, ліворуч від якої — менші фотографії з кольоровими заголовками різних шрифтів. Перші сторінки присвячені подіям, що сталися недавно (рубрика Події), далі йде рубрика Новітніх відкриттів, потім — міжнародні новини, потім політика, суспільство, економіка, мас-медіа, спорт, культура, метеопрогноз, телегід. Сторінки газети усіяні фотографіями і гумористичними малюнками, що допомагає зацікавити широкі соціальні кола, серед яких багато молоді.
Примітки
- The ISSN portal — Paris: ISSN International Centre, 2005. — ISSN 0335-1793
- https://www.offremedia.com/liberation-la-croix-et-lhumanite-premiers-beneficiaires-des-aides-directes-la-presse-en-2019
- https://www.liberation.fr/economie/medias/liberation-pourquoi-notre-journal-quotidien-passe-a-270-euros-en-kiosques-20230102_WFCWKA5CSBHOFEMIWLNMQNHDE4/?redirected=1
Посилання
- Libération — Офіційна сторінка [ 2 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Liberasjon fr Liberation Vizvolennya skorocheno Libe najmolodsha z troh nacionalnih francuzkih gazet vipuskalasya z 1973 pid kerivnictvom Zh P Sartra Liberation Data stvorennya zasnuvannya18 kvitnya 1973 Nazvafr Liberation 1 Znachima osobad i d ZasnovnikZhan Pol Sartr d d i d Krayina Franciya Politichna poziciyalivocentrizm Politichna ideologiyasocial demokratiya Vlasnikd i d Batkivska organizaciyad Ye vlasnikomd Roztashuvannya shtab kvartiriParizh Redaktord Krayina pohodzhennya Franciya 1 Mova tvoru abo nazvifrancuzka 1 Chas data pochatku18 kvitnya 1973 Gazetnij formatkompakt Dzherelo dohoduabonement reklama i subsidiya 2 Golovnij redaktord Kilkist139 959 Cina2 7 3 Period publikaciyi1 doba Kilkist pidpisnikiv u socialnih merezhah3 497 351 Subvenciya4 181 332 Oficijnij sajt fr Liberation u VikishovishiIstoriyaVihid gazeti planuvavsya na 5 lyutogo 1973 roku ale z tehnichnih prichin i cherez finansovi trudnoshi cogo ne stalosya Odnak vona vipuskala nulovi primirniki priznacheni nakopichuvati fond za peredplatoyu Pershij nomer 0 vijshov 22 lyutogo 1973 a 1 18 kvitnya togo zh roku U toj chas ce buv lishe odin arkush Rozglyadayuchi vipuski gazeti vid travnya 1968 roku i pid chas studentskih buntiv 60 h rr mozhna pomititi sho gazeta dotrimuvalasya krajnih livih poglyadiv 70 ti roki Gazeta zavzhdi dotrimuvalasya imidzhu balamuta Vona bula zasnovana v 1973 r ale svoyim narodzhennyam zobov yazana podiyi 1968 koli na vulici vijshli radikalno nalashtovani studenti i robitniki shob zayaviti pro svoj politichnij protest i hvilyuvannya pererosli v revolyuciyu yaka viklikala rozkol francuzkogo suspilstva Ce buv chas barikad poyavi novoyi molodizhnoyi kulturi ta pereglyadu tradicijnih cinnostej Ne bagato ye na sviti gazet tabloyidnogo formatu yaki stvoreni velikimi filosofami A os rushijnoyu siloyu sho stoyit za Liberation buv ne hto inshij yak Zhan Pol Sartr pismennik i mislitel zasnovnik filosofiyi ekzistencializmu Vidchuvayuchi gostru potrebu v platformi dlya svoyih politichnih poglyadiv Sartr zahoplyuvavsya j inshimi izmami osoblivo komunizmom Protyagom usogo zhittya vin namagavsya zajmatisya zhurnalistikoyu v 1945 r razom zi svoyeyu kohanoyu Simonoyu de Bovuar zasnuvav zhurnal naprikinci 40 h rr pisav statti dlya Le Figaro i nini neisnuyuchoyi gazeti Combat Koli 1960 i rr z yih buryami vipleskami energiyi i haosom pidijshli do kincya Sartr pobachiv sho ti cinnosti yaki vin namagavsya propoviduvati protyagom 20 rokiv pochinayut vse silnishe opanuvuvatisya novim pokolinnyam U 1970 r Zh P Sartr zasnuvav gazetne agentstvo Liberation zapozichivshi nazvu v odnogo z informacijnih listkiv ruhu Oporu Nezabarom narodilasya i gazeta z tiyeyu zh nazvoyu Za girkoyu ironiyeyu doli nezabarom pislya 22 travnya 1973 dnya narodzhennya gazeti Liberation Zh P Sartr perenis vazhkij insult Vin uzhe ne mig pisati i buv zmushenij zalishiti post vikonavchogo direktora Ale gazeta prodovzhuvala strimko rozvivatisya i v kinci 70 h rr yiyi tirazh stanoviv ponad 30 tis primirnikiv Zh P Sartr poyasnyuye Takij stan sprav v gazetnomu sviti Franciyi yake mi mayemo sogodni sformuvalosya v znachnij miri pislya vijni Zvichajno zh i do 1944 r v krayini bulo bezlich gazet ale bilsha chastina yih spivpracyuvala z nacistami tomu voni zmusheni buli zakritisya Na scenu vijshlo nove pokolinnya zhurnalistiv ta menedzheriv i voni stali stvoryuvati gazeti z nulya Potim buv dovgij period zatishshya azh do 60 h pochatku 70 h rr koli studenti i prihilniki rishuchih zahodiv stali vipuskati svoyi gazeti Z tih gazet vizhila lishe odna Liberation Gazeta sogodniLiberation vihodit na 36 storinkah a yiyi format she menshe nizh u Le Monde Zagolovok gazeti chorno bili literi na tli chervonogo romba Na vidminu vid Le Figaro i vid Le Monde vona drukuye nebagato tekstu na pershij smuzi yaka na tri chverti zajnyata velikoyu kolorovoyu fotografiyeyu livoruch vid yakoyi menshi fotografiyi z kolorovimi zagolovkami riznih shriftiv Pershi storinki prisvyacheni podiyam sho stalisya nedavno rubrika Podiyi dali jde rubrika Novitnih vidkrittiv potim mizhnarodni novini potim politika suspilstvo ekonomika mas media sport kultura meteoprognoz telegid Storinki gazeti usiyani fotografiyami i gumoristichnimi malyunkami sho dopomagaye zacikaviti shiroki socialni kola sered yakih bagato molodi PrimitkiThe ISSN portal Paris ISSN International Centre 2005 ISSN 0335 1793 d Track Q12131129d Track Q90d Track Q70460099 https www offremedia com liberation la croix et lhumanite premiers beneficiaires des aides directes la presse en 2019 https www liberation fr economie medias liberation pourquoi notre journal quotidien passe a 270 euros en kiosques 20230102 WFCWKA5CSBHOFEMIWLNMQNHDE4 redirected 1PosilannyaLiberation Oficijna storinka 2 zhovtnya 2017 u Wayback Machine