Letterbox, Letterboxing, техніка каше — технологія показу широкоекранних кінофільмів по телебаченню стандартної чіткості із збереженням вихідного співвідношення сторін зображення. При такій технології кінокадр займає не всю площу телезображення, а зверху і знизу передаються чорні поля, що заповнюють решту екрана. Термін походить від англійського виразу «поштова скринька» (англ. letter box), відображаючи кінцевий вигляд зображення, що нагадує вузьку довгу щілину для доставки кореспонденції.
Історія ред.
Такий спосіб перекладу широкоекранних форматів в формат з класичним співвідношенням сторін кадру є альтернативою панскануванню (англ. Pan & Scan), який передбачає обрізку вихідного зображення. При цьому зберігається первинний вигляд кінозображення, задуманий творцями фільму. Перші десятиліття історії телебачення не вимагали технічної хитромудрості при телекінопроєкціі, оскільки співвідношення сторін кадру в кінематографі було близьким до телевізійного. Звичайний формат зі співвідношенням 1,37: 1 майже збігався з телевізійним екраном 4: 3 (1,33: 1). «Широкоекранний бум» середини 1950-х років привів до створення безлічі кінематографічних форматів з екраном, удвічі ширшим за класичний і телевізійний. Тому, із зростанням значущості демонстрації кінофільмів по телебаченню, кінопродюсери стали винаходити способи узгодження широкоекранних фільмів з телевізійними стандартами.
У порівнянні з технікою пансканування кашерування екрану (Letterboxing) найбільш прийнятно для більшості кіновиробників, бо зберігає первинний режисерський і операторський задум. Крім того, в цій техніці не вимагається вибір сюжетно важливої частини кадру під час перекладу формату і «панорамування» за допомогою різних пристроїв. Однак, головним недоліком екранного кашерування є зниження розбірливості зображення на порівняно невеликому екрані телевізора стандартної чіткості. Особливо це помітно в американському стандарті розкладання 525/60 з невеликою кількістю рядків зображення. У цьому стандарті при демонстрації повного кадру широкоекранного фільму із співвідношенням сторін 2,35: 1 використовується не більше 270 рядків. Це знижує якість кінопоказу, тому досі багато телеканалів, що віщають в стандартній чіткості, продовжують використовувати техніку пансканування. При масовому тиражуванні відеокопій фільмів на відеокасетах техніка обрізання кадру була найбільш популярна з тих же причин. Вперше екранне каше було використано в 1983 році при підготовці відеорелізу фільму «Амаркорд».
Letterboxing набув найбільшого поширення з появою широкоекранних телевізорів із співвідношенням сторін екрану 16: 9. У такий екран набагато краще вписуються кіноформати з широким екраном, залишаючи зверху і знизу лише невеликі каше. Тому, телекомпанії, які транслюють в стандарті телебачення високої чіткості, розрахованого на такий екран, транслюють широкоекранні фільми тільки з кашеруванням екрана.
Див. також ред.
Джерела ред.
- ГЛОСАРІЙ кінематографічних ТЕРМІНІВ [Архівовано 8 вересня 2012 у WebCite](рос.)