www.wikidata.uk-ua.nina.az

Леопард Віда 1 або марги чи маргай Leopardus wiedii латиноамериканський хижий гнучкий невеликий довгохвостий ссавець з р

Леопард Віда

Леопард Віда, або марги чи маргай (Leopardus wiedii) — латиноамериканський, хижий, гнучкий, невеликий, довгохвостий ссавець з роду Леопард (Leopardus) родини котових (Felidae), котрий має плямисте хутро і веде, у великій мірі, деревний спосіб життя. Вернакулярна назва виду margay походить із мови тупі, де звучить як «мбараґая». Видова наукова назва вшановує пам'ять князя Олександра Філіпа Максиміліана II Від-Нойвідського (1782–1867), німецького дослідника й натураліста. Каріотип характеризується диплоїдним набором хромосом, 2n=36, фундаментальним числом, FN=70, з аутосомальним додатком 32 метацентричних або субметацентричних і 2 акроцентричних пар хромосом. Леопард Віда зображений на марках анімалістичних серій США, Сальвадору, Ліберії, Конго, Беніну, Замбії, Гвінеї-Бісау, Уругваю та інших країн.

Леопард Віда
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Підряд: Котовиді (Feliformia)
Родина: Котові (Felidae)
Підродина: Малі кішки (Felinae)
Рід: Леопард (Leopardus)
Вид:
Леопард Віда (L. wiedii)
Біноміальна назва
Leopardus wiedii
(Schinz, 1821)
Ареал
Синоніми

Felis wiedii

Еволюція Редагувати

Генетичні дослідження довели, що філогенетична лінія роду Leopardus відокремилася від лінії спільного предка 8 млн років тому. Види L. wiedii та L. pardalis (оцелот) розділились трохи більше 1,5 млн років тому.

Філогенетичне древо роду Leopardus

   Leopardus   
 
 

 Leopardus pardalis – оцелот

 
 

 Leopardus wiedii – леопард Віда

 
 
 
 
 

 Leopardus colocolo – колоколо

 
 

 Leopardus jacobita – леопард андський

 
 
 
 
 

 Leopardus guigna – кодкод

 
 

 Leopardus geoffroyi – леопард Жоффруа

 
 
 
 

 Leopardus tigrinus – онцила

 
 

 Leopardus guttulus – леопард малий

 
 
 
 
 


Зовнішній вигляд Редагувати

Марги в Панамі

Довжина голови й тіла марги становить 42.5-79 см, довжина хвоста: 30-51 см, вага: 2.6-9 кг. Загалом марги виглядає як дрібніший екземпляр спорідненого з нею оцелота. Як і в нього, у марги жовто-коричневе хутро з темними кільцеподібними плямами та поздовжніми смугами. Низ білуватий, а довгий, пухнастий хвіст має низку темних кілець. Хутро коротке, м'яке, відносно товсте. Голова коротка, заокруглена. Задні поверхні вух чорні з круглими білими мітками в центрі. На відміну від більшості інших кішок молочних залоз дві. Немає разючого статевого диморфізму.

Від тісно пов'язаного з нею оцелота марги можна відрізнити за меншими розмірами, більш витонченою будовою тіла, пропорційно великими очима, і більш довгим хвостом. Від онцили, марги відрізняється злегка більшими розмірами, більш великими, менш густими плямами, і зворотнім ростом хутра на шиї.

Ареал Редагувати

Зустрічається марги в дощових тропічних лісах Центральної і Південної Америки на схід від Анд, від Мексики до Аргентини (Аргентина, Беліз, Болівія, Бразилія, Колумбія, Коста-Рика, Еквадор, Сальвадор, Французька Гвіана, Гватемала, Гаяна, Гондурас, Мексика, Нікарагуа, Панама, Парагвай, Перу, Суринам, Уругвай, Венесуела). Зазвичай живе на висотах до 1500 м, однак в Андах його зрідка спостерігають на висотах до 3000 м. Міцно асоціюється з лісовими місцями, як вічнозеленими, так і листяними. Здається, менш терплячим до населених пунктів і зміненого середовища існування, ніж його близькі родичі, оцелот і онцила, але живе і в таких умовах. Іноді зустрічається на плантаціях кави та какао.

Спосіб життя Редагувати

Спосіб життя поодинокий, нічний, хоча може бути активним і протягом дня. Тільки під час шлюбного сезону вони знаходяться іноді разом, у короткочасних парах. Вони є територіальними, області проживання приблизно 15–43 квадратних кілометрів. Тварина потайна і рідкісна. Марги добре вміє лазити по деревах і майже все своє життя перебуває на гілках. На відміну від інших членів родини, марги можуть повертати щиколотку на 180 градусів і дертися по дереву головою вниз, на кшталт білки. Її задні лапи настільки міцні, що вона в змозі, охоплюючи ними гілку, висіти вниз головою. Тривалість життя цієї тварини, близька до домашньої кішки і становить 24 років у неволі.

Харчування Редагувати

Харчується перш за все гризунами, птахами, ящірками й невеликими приматами. Також марги споживають яйця птахів, квакш і навіть фрукти і комах. Вони полюють в основному на дрібних, деревних та нічних видів, таких як опосуми, білки і деревні гризуни. Тим не менш, вони також здатні вбити тварин розмірів кроля, агуті та пак.

Розмноження Редагувати

Чітких періодів спаровування у марги немає. Спаровування триває від 15 до 60 секунд і завершується типовим для кішок укусом шиї. Вагітність триває 84 доби, за одні пологи з'являється одне або двоє кошенят. Вага новонароджених 85—170 грамів. Забарвлені вони в сірий колір і від народження мають чорні плями. Новонароджені спочатку сліпі, їх очі відкриваються після двох тижнів і після восьми тижнів вони приймають тверду їжу. Статева зрілість у марги настає в 2 роки.

Загрози та охорона Редагувати

Марги належать до тварин, чисельність яких знижується. За новими міждержавними угодами заборонено будь-яке полювання на них, а також торгівля виготовленими з них продуктами (хутро, тощо). У зоопарках марги розмножуються погано; 50% молодих осіб у неволі не виживає. Тварині в основному загрожують браконьєрство і незаконна торгівля хутром. Серйозною загрозою є збезлісення територій проживання. Популяції в природоохоронних районах, як очікується, невеликі, ймовірно через дію високих щільностей оцелота.

Підвиди Редагувати

Згідно з Вілсоном та Рідером є 11 підвидів марги:

  • Leopardus wiedii wiedii, Schinz, 1821 — східна і центральна Бразилія, Парагвай, Уругвай, північна Аргентина
  • Leopardus wiedii amazonica, Cabrera, 1917 — західна Бразилія, Перу, Колумбія і Венесуела
  • Leopardus wiedii boliviae, Pocock, 1941 — Болівія
  • Leopardus wiedii cooperi, Goldman, 1943 — північна Мексика
  • Leopardus wiedii glaucula, Thomas, 1903 — центральна Мексика
  • Leopardus wiedii nicaraguae, J. A. Allen, 1919 — Гондурас, Нікарагуа, Коста-Рика
  • Leopardus wiedii oaxacae, Nelson and Goldman, 1931 — південна Мексика
  • Leopardus wiedii pirrensis, Goldman, 1914 — Панама, Колумбія, Еквадор, Перу
  • Leopardus wiedii salvinia, Pocock, 1941 — Чіапас (Мексика), Гватемала, Ель Сальвадор
  • Leopardus wiedii vigens, Thomas, 1904 — Нижня Амазонія
  • Leopardus wiedii yucatanica, Nelson and Goldman, 1931 — Юкатан

Примітки Редагувати

  1. Харчук, С. Огляд історії таксономії та критеріїв виду в родині котових (Felidae) // Novitates Theriologicae. — 2021. — Вип. 12. — С. 300–314.
  2. Bo Beolens, Michael Watkins, Michael Grayson. The eponym dictionary of mammals. — JHU Press, 2009. — С. 366. — ISBN 0801893046. (англ.)
  3. Tadeu G. de Oliveira Leopardus Wiedii // Mammalian Species.—1998.—N 579.—P 1—6 (англ.)
  4. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 12 січня 2015. 
  5. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 12 січня 2015. 
  6. . Архів оригіналу за 4 грудня 2020. Процитовано 12 січня 2015. 
  7. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 12 січня 2015. 
  8. . Архів оригіналу за 4 грудня 2020. Процитовано 12 січня 2015. 
  9. . Архів оригіналу за 4 грудня 2020. Процитовано 12 січня 2015. 
  10. . Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 12 січня 2015. 
  11. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 12 січня 2015. 
  12. Stephen J. O'Brien and Warren E. Johnson The Evolution of Cats — Scientific American. 08/2007; 297(1):68–75 PDF [ 2 грудня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
  13. Bellani, G. G. Felines of the World: Discoveries in Taxonomic Classification and History. — Academic Press, 2019. — С. 171. — ISBN 9780128172773. (англ.)
  14. ↑ Leopardus wiedii | ARKive [ 10 листопада 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
  15. ↑ Melvin E. Sunquist, Fiona Sunquist. Wild cats of the world. — University of Chicago Press, 2002. — С. 135. — ISBN 0226779998. (англ.)
  16. ↑ Payan, E., Eizirik, E., de Oliveira, T., Leite-Pitman, R., Kelly, M. & Valderrama, C. 2008. Leopardus wiedii. The IUCN [ 23 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
  17. ↑ Animal Diversity Web [ 10 листопада 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
  18. Don E. Wilson & DeeAnn M. Reeder (editors). 2005. Mammal Species of the World. A Taxonomic and Geographic Reference (3rd ed) [ 9 листопада 2014 у Wayback Machine.] (англ.)

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Leopardus wiedii
  • Leopardus wiedii // The NCBI taxonomy database [ 19 червня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Leopardus wiedii // Integrated Taxonomic Information System [ 14 вересня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Leopard Vida 1 abo margi chi margaj Leopardus wiedii latinoamerikanskij hizhij gnuchkij nevelikij dovgohvostij ssavec z rodu Leopard Leopardus rodini kotovih Felidae kotrij maye plyamiste hutro i vede u velikij miri derevnij sposib zhittya Vernakulyarna nazva vidu margay pohodit iz movi tupi de zvuchit yak mbaragaya Vidova naukova nazva vshanovuye pam yat knyazya Oleksandra Filipa Maksimiliana II Vid Nojvidskogo 1782 1867 nimeckogo doslidnika j naturalista 2 Kariotip harakterizuyetsya diployidnim naborom hromosom 2n 36 fundamentalnim chislom FN 70 z autosomalnim dodatkom 32 metacentrichnih abo submetacentrichnih i 2 akrocentrichnih par hromosom 3 Leopard Vida zobrazhenij na markah animalistichnih serij SShA 4 Salvadoru 5 Liberiyi 6 Kongo 7 Beninu 8 Zambiyi 9 Gvineyi Bisau 10 Urugvayu 11 ta inshih krayin Leopard VidaOhoronnij statusBlizkij do zagrozlivogo MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Hizhi Carnivora Pidryad Kotovidi Feliformia Rodina Kotovi Felidae Pidrodina Mali kishki Felinae Rid Leopard Leopardus Vid Leopard Vida L wiedii Binomialna nazvaLeopardus wiedii Schinz 1821 ArealSinonimiFelis wiedii Zmist 1 Evolyuciya 2 Zovnishnij viglyad 3 Areal 4 Sposib zhittya 5 Harchuvannya 6 Rozmnozhennya 7 Zagrozi ta ohorona 8 Pidvidi 9 Primitki 10 PosilannyaEvolyuciya RedaguvatiGenetichni doslidzhennya doveli sho filogenetichna liniya rodu Leopardus vidokremilasya vid liniyi spilnogo predka 8 mln rokiv tomu Vidi L wiedii ta L pardalis ocelot rozdililis trohi bilshe 1 5 mln rokiv tomu 12 Filogenetichne drevo rodu Leopardus 13 Leopardus Leopardus pardalis ocelot Leopardus wiedii leopard Vida Leopardus colocolo kolokolo Leopardus jacobita leopard andskij Leopardus guigna kodkod Leopardus geoffroyi leopard Zhoffrua Leopardus tigrinus oncila Leopardus guttulus leopard malij Zovnishnij viglyad Redaguvati nbsp Margi v PanamiDovzhina golovi j tila margi stanovit 42 5 79 sm dovzhina hvosta 30 51 sm vaga 2 6 9 kg 14 Zagalom margi viglyadaye yak dribnishij ekzemplyar sporidnenogo z neyu ocelota Yak i v nogo u margi zhovto korichneve hutro z temnimi kilcepodibnimi plyamami ta pozdovzhnimi smugami Niz biluvatij a dovgij puhnastij hvist maye nizku temnih kilec Hutro korotke m yake vidnosno tovste Golova korotka zaokruglena Zadni poverhni vuh chorni z kruglimi bilimi mitkami v centri Na vidminu vid bilshosti inshih kishok molochnih zaloz dvi Nemaye razyuchogo statevogo dimorfizmu 15 Vid tisno pov yazanogo z neyu ocelota margi mozhna vidrizniti za menshimi rozmirami bilsh vitonchenoyu budovoyu tila proporcijno velikimi ochima i bilsh dovgim hvostom Vid oncili margi vidriznyayetsya zlegka bilshimi rozmirami bilsh velikimi mensh gustimi plyamami i zvorotnim rostom hutra na shiyi 14 Areal RedaguvatiZustrichayetsya margi v doshovih tropichnih lisah Centralnoyi i Pivdennoyi Ameriki na shid vid And vid Meksiki do Argentini Argentina Beliz Boliviya Braziliya Kolumbiya Kosta Rika Ekvador Salvador Francuzka Gviana Gvatemala Gayana Gonduras Meksika Nikaragua Panama Paragvaj Peru Surinam Urugvaj Venesuela Zazvichaj zhive na visotah do 1500 m odnak v Andah jogo zridka sposterigayut na visotah do 3000 m Micno asociyuyetsya z lisovimi miscyami yak vichnozelenimi tak i listyanimi Zdayetsya mensh terplyachim do naselenih punktiv i zminenogo seredovisha isnuvannya nizh jogo blizki rodichi ocelot i oncila ale zhive i v takih umovah Inodi zustrichayetsya na plantaciyah kavi ta kakao 16 Sposib zhittya RedaguvatiSposib zhittya poodinokij nichnij hocha mozhe buti aktivnim i protyagom dnya Tilki pid chas shlyubnogo sezonu voni znahodyatsya inodi razom u korotkochasnih parah Voni ye teritorialnimi oblasti prozhivannya priblizno 15 43 kvadratnih kilometriv Tvarina potajna i ridkisna Margi dobre vmiye laziti po derevah i majzhe vse svoye zhittya perebuvaye na gilkah Na vidminu vid inshih chleniv rodini margi mozhut povertati shikolotku na 180 gradusiv i dertisya po derevu golovoyu vniz na kshtalt bilki Yiyi zadni lapi nastilki micni sho vona v zmozi ohoplyuyuchi nimi gilku visiti vniz golovoyu Trivalist zhittya ciyeyi tvarini blizka do domashnoyi kishki i stanovit 24 rokiv u nevoli 15 Harchuvannya RedaguvatiHarchuyetsya persh za vse grizunami ptahami yashirkami j nevelikimi primatami Takozh margi spozhivayut yajcya ptahiv kvaksh i navit frukti i komah Voni polyuyut v osnovnomu na dribnih derevnih ta nichnih vidiv takih yak oposumi bilki i derevni grizuni Tim ne mensh voni takozh zdatni vbiti tvarin rozmiriv krolya aguti ta pak 17 Rozmnozhennya RedaguvatiChitkih periodiv sparovuvannya u margi nemaye Sparovuvannya trivaye vid 15 do 60 sekund i zavershuyetsya tipovim dlya kishok ukusom shiyi Vagitnist trivaye 84 dobi za odni pologi z yavlyayetsya odne abo dvoye koshenyat Vaga novonarodzhenih 85 170 gramiv Zabarvleni voni v sirij kolir i vid narodzhennya mayut chorni plyami Novonarodzheni spochatku slipi yih ochi vidkrivayutsya pislya dvoh tizhniv i pislya vosmi tizhniv voni prijmayut tverdu yizhu Stateva zrilist u margi nastaye v 2 roki 17 Zagrozi ta ohorona RedaguvatiMargi nalezhat do tvarin chiselnist yakih znizhuyetsya Za novimi mizhderzhavnimi ugodami zaboroneno bud yake polyuvannya na nih a takozh torgivlya vigotovlenimi z nih produktami hutro tosho U zooparkah margi rozmnozhuyutsya pogano 50 molodih osib u nevoli ne vizhivaye Tvarini v osnovnomu zagrozhuyut brakonyerstvo i nezakonna torgivlya hutrom Serjoznoyu zagrozoyu ye zbezlisennya teritorij prozhivannya Populyaciyi v prirodoohoronnih rajonah yak ochikuyetsya neveliki jmovirno cherez diyu visokih shilnostej ocelota 16 Pidvidi RedaguvatiZgidno z Vilsonom ta Riderom 18 ye 11 pidvidiv margi Leopardus wiedii wiedii Schinz 1821 shidna i centralna Braziliya Paragvaj Urugvaj pivnichna Argentina Leopardus wiedii amazonica Cabrera 1917 zahidna Braziliya Peru Kolumbiya i Venesuela Leopardus wiedii boliviae Pocock 1941 Boliviya Leopardus wiedii cooperi Goldman 1943 pivnichna Meksika Leopardus wiedii glaucula Thomas 1903 centralna Meksika Leopardus wiedii nicaraguae J A Allen 1919 Gonduras Nikaragua Kosta Rika Leopardus wiedii oaxacae Nelson and Goldman 1931 pivdenna Meksika Leopardus wiedii pirrensis Goldman 1914 Panama Kolumbiya Ekvador Peru Leopardus wiedii salvinia Pocock 1941 Chiapas Meksika Gvatemala El Salvador Leopardus wiedii vigens Thomas 1904 Nizhnya Amazoniya Leopardus wiedii yucatanica Nelson and Goldman 1931 YukatanPrimitki Redaguvati Harchuk S Oglyad istoriyi taksonomiyi ta kriteriyiv vidu v rodini kotovih Felidae Novitates Theriologicae 2021 Vip 12 S 300 314 Bo Beolens Michael Watkins Michael Grayson The eponym dictionary of mammals JHU Press 2009 S 366 ISBN 0801893046 angl Tadeu G de Oliveira Leopardus Wiedii Mammalian Species 1998 N 579 P 1 6 angl Vid na markah SShA Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 12 sichnya 2015 Vid na markah Salvadoru Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 12 sichnya 2015 Vid na markah Liberiyi Arhiv originalu za 4 grudnya 2020 Procitovano 12 sichnya 2015 Vid na marci Kongo Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 12 sichnya 2015 Vid na marci Beninu Arhiv originalu za 4 grudnya 2020 Procitovano 12 sichnya 2015 Vid na markah Zambiyi Arhiv originalu za 4 grudnya 2020 Procitovano 12 sichnya 2015 Vid na markah Gvineyi Bisau Arhiv originalu za 8 grudnya 2015 Procitovano 12 sichnya 2015 Vid na marci Urugvayu Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 12 sichnya 2015 Stephen J O Brien and Warren E Johnson The Evolution of Cats Scientific American 08 2007 297 1 68 75 PDF Arhivovano 2 grudnya 2013 u Wayback Machine angl Bellani G G Felines of the World Discoveries in Taxonomic Classification and History Academic Press 2019 S 171 ISBN 9780128172773 angl a b Leopardus wiedii ARKive Arhivovano 10 listopada 2014 u Wayback Machine angl a b Melvin E Sunquist Fiona Sunquist Wild cats of the world University of Chicago Press 2002 S 135 ISBN 0226779998 angl a b Payan E Eizirik E de Oliveira T Leite Pitman R Kelly M amp Valderrama C 2008 Leopardus wiedii The IUCN Arhivovano 23 zhovtnya 2014 u Wayback Machine angl a b Animal Diversity Web Arhivovano 10 listopada 2014 u Wayback Machine angl Don E Wilson amp DeeAnn M Reeder editors 2005 Mammal Species of the World A Taxonomic and Geographic Reference 3rd ed Arhivovano 9 listopada 2014 u Wayback Machine angl Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Leopardus wiediiLeopardus wiedii The NCBI taxonomy database Arhivovano 19 chervnya 2020 u Wayback Machine angl Leopardus wiedii Integrated Taxonomic Information System Arhivovano 14 veresnya 2015 u Wayback Machine angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Leopard Vida amp oldid 35159728