III Всеукраїнський військовий з'їзд відбувся з 2-го по 12 листопада (20—31 жовтня) 1917 року в Києві. В роботі з'їзду узяло участь близько 3-х тисяч делегатів з різних військових частин.
На з'їзді були представлені українські партії (есерів) (найбільша фракція), соціал-демократів, інші партії та групи. До президії були обрані: від українських есерів — Д. Лебединець (голова з'їзду), Шаулко, Блонський, Чернець, від українських есдеків — Табурянський, Скнар (заступник голови), а також безпартійний Лорченко, соціал-федераліст Андрущенко, націонал-революціонер Коваленко.
Після першого дня, за неповними даними, партійний склад 1000 делегатів, що прибули на з'їзд, був таким: 738 українських есерів, 111 українських есдеків, 24 соціаліста-федераліста, 22 самостійники, 13 націонал-революціонерів, 3 безпартійні соціалісти, 1 анархіст-індивідуаліст, 11 більшовиків, 90 безпартійних і 80 делегатів, чия приналежність залишилася нез'ясованою. Згодом кількість делегатів зросла до 2,5 тис. чоловік.
З доповіддю на з'їзді виступали М. Грушевський, (М. Ковалевський) та інші.
На з'їзді було ухвалено рішення «негайно проголосити повну незалежність України і приступити до створення Української армії».
7 листопада з делегатів з'їзду було сформовано полк, який став в розпорядження (Центральної Ради). Зброя та набої були вилучені з заводу «Арсенал». Командиром полку був призначений поручик (Микола Ґалаґан). До полку також приєдналися (юнкери) (юнкерського піхотного училища в Києві). Полк у ході боїв 11-13 листопада у Києві розбив військові частини штабу Київської Військової Округи, які підтримували повалений Тимчасовий уряд і придушив спробу заколоту більшовиків у місті, у якому брали участь зокрема майбутні отамани українського червоного козацтва і організатори підрозділів Українського Червоно-Козачого Корпусу (Української Радянської Армії, Української Повстанської Армії 1920х рр.), такі як (Василь Боженко). Саме після цих подій, які знаменували розкол між українськими (козаками-самостійниками) і (козаками-інтернаціоналістами) почався процес становлення окремого українського більшовицького уряду зі столицею у Харкові і розгортання підпорядкованих її керівництву (червонокозацьких) формувань на сході Української Республіки.
Постанови з'їзду значною мірою вплинули на рішення Української Центральної Ради проголосити самостійність Української Народної Республіки (на той час автономія у складі Російської Федеративної Республіки) зі столицею в Києві і почати розбудову власних, окремих, самостійних державних структур як то військових, управлінських, зовнішньополітичних тощо.
Див. також
- (Всеукраїнські військові з'їзди УНР)
- (Українізація військових частин російської армії в 1917 році)
Примітки
Джерела та література
- Щусь О. Й. Третій Всеукраїнський військовий з'їзд [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // (Енциклопедія історії України) : у 10 т. / редкол.: (В. А. Смолій) (голова) та ін. ; (Інститут історії України НАН України). — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 145. — .
- Галушко, К. (2016). Історія українського війська. Харків: Клуб сімейного дозвілля. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет