www.wikidata.uk-ua.nina.az

Head Hunters дванадцятий студійний альбом американського джазорвого піаніста Гербі Генкока випущений 26 жовтня 1973 року

Head Hunters

Head Hunters — дванадцятий студійний альбом американського джазорвого піаніста Гербі Генкока, випущений 26 жовтня 1973 року лейблом Columbia Records. Альбом мав успіх серед фанківської та рок- аудиторії та сприяв популяризації джаз-фанк- ф'южн. Він досяг 13-го місця в Billboard 200 і став першим джазовим альбомом, який продано накладом понад мільйон примірників.

Head Hunters
Студійний альбом
Виконавець Herbie Hancock
Дата випуску 26 жовтня 1973
Записаний September 1973
Жанр
Тривалість 41:52
Студія звукозапису Wally Heider Studios
Different Fur Trading Co.
San Francisco, California
Лейбл Columbia
Продюсер
  • Herbie Hancock
  • David Rubinson
Хронологія Herbie Hancock
Попередній
 Sextant
Професійні огляди
Оцінки оглядів
Джерело Рейтинг
AllMusic
Down Beat
Jazzwise
The Penguin Guide to Jazz Recordings
Pitchfork 10/10
Q
The Rolling Stone Album Guide
The Rolling Stone Jazz Record Guide
Tom Hull B+
Zagat Survey

Head Hunters послідували за серією експериментальних альбомів Генкока: Mwandishi, Crossings і Sextant, виданими між 1971 і 1973 роками, часом, коли Хенкок шукав новиї напрямів.

Для нового альбому Хенкок зібрав нову групу, «Headhunters», залишивши з попередньої команди лише Бенні Мопена. Генкок сам обробляв усі партії синтезатора (раніше ділився цими обов'язками з Патріком Глісоном), і вирішив взагалі не використовувати гітару, віддаючи перевагу клавінету — одному з визначальних інструментів у цьому альбомі. У новій групі була ритм-секція, орієнтована на ритм і блюз, у складі Пола Джексона (бас) і Харві Мейсона (барабани), а орієнтація на фанкорву стилістику робила альбом привабливішим для ширшої аудиторії.

З чотирьох композицій альбому три були новими, натомість "Watermelon Man " взята з його першого альбому Takin 'Off (1962), і перероблена, зокрема шляхом додавання африканської перкусії.

Head Hunters став першим джазовим альбомом, який продали понад мільйон примірників. У 2005 році альбом посів 498 місце у книжковій версії списку 500 найбільших альбомів усіх часів журналу Rolling Stone . Незважаючи на те, що він не був включений в оригінальну онлайн-версію списку 2003 року Rolling Stone, а також у редакцію 2012 року, він зайняв номер 254 під час перезавантаження списку 2020 року. Head Hunters став ключовим випуском у кар'єрі Хенкока і став натхненням не лише для джазових музикантів, а й для фанку, соул-музики, джазового фанку та хіп-хопу. Бібліотека Конгресу додала його до Національного реєстру звукозаписів, який збирає «культурно, історично чи естетично важливі» звукозаписи 20 століття.

Трек-лист ред.

Сторона 1
# Назва Тривалість
1. «Chameleon»   15:41
2. «Watermelon Man»   6:29
Сторона 2
# Назва Тривалість
3. «Sly»   10:15
4. «Vein Melter»   9:09

Виконавці ред.

  • Гербі Генкок — родес-піано, клавінет, синтезатор ARP Odyssey, ARP Soloist
  • Бенні Мопін — тенор-саксофон, саксофон-сопрано, сакселло, басовий кларнет, альт-флейта
  • Пол Джексон — бас-гітара, марімбула
  • Харві Мейсон — барабани
  • Білл Саммерс — перкусія

Примітки ред.

  1. ↑ Larson, Jeremy D. (5 квітня 2020). . Pitchfork. Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 5 квітня 2020. 
  2. ↑ Erlewine, Stephen Thomas. Review: Head Hunters. AllMusic. Retrieved on January 7, 2010.
  3. Columnist. «Review: Head Hunters [ 2009-06-04 у Wayback Machine.]». Down Beat: January 17, 1974.
  4. . Jazzwise (англ.). 22 липня 2019. Архів оригіналу за 10 червня 2021. Процитовано 10 червня 2021. 
  5. Cook, Richard; Morton, Brian (2008). The Penguin Guide to Jazz Recordings (вид. 9th). Penguin. с. 642. ISBN 978-0-141-03401-0. 
  6. none. Q (London): 100. February 2000. 
  7. Hoard, Christian (ed.) «Review: Head Hunters [ 10 червня 2021 у Wayback Machine.]». Rolling Stone. 361. November 2, 2004.
  8. Swenson, J., ред. (1985). The Rolling Stone Jazz Record Guide. USA: Random House/Rolling Stone. с. 94. ISBN 0-394-72643-X. 
  9. . Tom Hull. Архів оригіналу за 15 липня 2020. Процитовано 12 серпня 2020. 
  10. . Zagat Survey. 2003. Архів оригіналу за 10 червня 2021. Процитовано 10 червня 2021 — через superseventies.com. 
  11. . The Independent (англ.). 29 жовтня 2006. Архів оригіналу за 23 листопада 2020. Процитовано 8 жовтня 2020. 
  12. . The Independent (англ.). 29 жовтня 2006. Архів оригіналу за 23 листопада 2020. Процитовано 8 жовтня 2020. 
  13. . Архів оригіналу за 10 червня 2021. Процитовано 10 червня 2021. 
  14. . NPR.org. Архів оригіналу за 1 травня 2020. Процитовано 10 березня 2020. 


Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Head Hunters dvanadcyatij studijnij albom amerikanskogo dzhazorvogo pianista Gerbi Genkoka vipushenij 26 zhovtnya 1973 roku lejblom Columbia Records Albom mav uspih sered fankivskoyi ta rok auditoriyi ta spriyav populyarizaciyi dzhaz fank f yuzhn Vin dosyag 13 go miscya v Billboard 200 i stav pershim dzhazovim albomom yakij prodano nakladom ponad miljon primirnikiv 11 Head HuntersStudijnij albomVikonavec Herbie HancockData vipusku 26 zhovtnya 1973Zapisanij September 1973Zhanr Jazz funk 1 f yuzhn 2 Trivalist 41 52Studiya zvukozapisu Wally Heider StudiosDifferent Fur Trading Co San Francisco CaliforniaLejbl ColumbiaProdyuser Herbie Hancock David RubinsonHronologiya Herbie HancockPoperednij Sextant Thrust albom i Dedication Genkok NastupnijProfesijni oglyadiOcinki oglyadivDzherelo RejtingAllMusic 2 Down Beat 3 Jazzwise 4 The Penguin Guide to Jazz Recordings 5 Pitchfork 10 10 1 Q 6 The Rolling Stone Album Guide 7 The Rolling Stone Jazz Record Guide 8 Tom Hull B 9 Zagat Survey 10 Head Hunters posliduvali za seriyeyu eksperimentalnih albomiv Genkoka Mwandishi Crossings i Sextant vidanimi mizh 1971 i 1973 rokami chasom koli Henkok shukav noviyi napryamiv Dlya novogo albomu Henkok zibrav novu grupu Headhunters zalishivshi z poperednoyi komandi lishe Benni Mopena Genkok sam obroblyav usi partiyi sintezatora ranishe dilivsya cimi obov yazkami z Patrikom Glisonom i virishiv vzagali ne vikoristovuvati gitaru viddayuchi perevagu klavinetu odnomu z viznachalnih instrumentiv u comu albomi U novij grupi bula ritm sekciya oriyentovana na ritm i blyuz u skladi Pola Dzheksona bas i Harvi Mejsona barabani a oriyentaciya na fankorvu stilistiku robila albom privablivishim dlya shirshoyi auditoriyi Z chotiroh kompozicij albomu tri buli novimi natomist Watermelon Man vzyata z jogo pershogo albomu Takin Off 1962 i pereroblena zokrema shlyahom dodavannya afrikanskoyi perkusiyi Head Hunters stav pershim dzhazovim albomom yakij prodali ponad miljon primirnikiv 12 U 2005 roci albom posiv 498 misce u knizhkovij versiyi spisku 500 najbilshih albomiv usih chasiv zhurnalu Rolling Stone Nezvazhayuchi na te sho vin ne buv vklyuchenij v originalnu onlajn versiyu spisku 2003 roku Rolling Stone a takozh u redakciyu 2012 roku vin zajnyav nomer 254 pid chas perezavantazhennya spisku 2020 roku 13 Head Hunters stav klyuchovim vipuskom u kar yeri Henkoka i stav nathnennyam ne lishe dlya dzhazovih muzikantiv a j dlya fanku soul muziki dzhazovogo fanku ta hip hopu Biblioteka Kongresu dodala jogo do Nacionalnogo reyestru zvukozapisiv yakij zbiraye kulturno istorichno chi estetichno vazhlivi zvukozapisi 20 stolittya 14 Zmist 1 Trek list 2 Vikonavci 3 Primitki 4 PosilannyaTrek list red Storona 1 Nazva Trivalist 1 Chameleon 15 41 2 Watermelon Man 6 29Storona 2 Nazva Trivalist 3 Sly 10 15 4 Vein Melter 9 09Vikonavci red Gerbi Genkok rodes piano klavinet sintezator ARP Odyssey ARP Soloist Benni Mopin tenor saksofon saksofon soprano saksello basovij klarnet alt flejta Pol Dzhekson bas gitara marimbula Harvi Mejson barabani Bill Sammers perkusiyaPrimitki red a b Larson Jeremy D 5 kvitnya 2020 Herbie Hancock Head Hunters Album Review Pitchfork Arhiv originalu za 7 kvitnya 2020 Procitovano 5 kvitnya 2020 a b Erlewine Stephen Thomas Review Head Hunters AllMusic Retrieved on January 7 2010 Columnist Review Head Hunters Arhivovano 2009 06 04 u Wayback Machine Down Beat January 17 1974 Herbie Hancock Headhunters Jazzwise angl 22 lipnya 2019 Arhiv originalu za 10 chervnya 2021 Procitovano 10 chervnya 2021 Cook Richard Morton Brian 2008 The Penguin Guide to Jazz Recordings vid 9th Penguin s 642 ISBN 978 0 141 03401 0 none Q London 100 February 2000 Hoard Christian ed Review Head Hunters Arhivovano 10 chervnya 2021 u Wayback Machine Rolling Stone 361 November 2 2004 Swenson J red 1985 The Rolling Stone Jazz Record Guide USA Random House Rolling Stone s 94 ISBN 0 394 72643 X Tom Hull Grade List Herbie Hancock Tom Hull Arhiv originalu za 15 lipnya 2020 Procitovano 12 serpnya 2020 Review Head Hunters Zagat Survey 2003 Arhiv originalu za 10 chervnya 2021 Procitovano 10 chervnya 2021 cherez superseventies com Herbie Hancock Too good to be true The Independent angl 29 zhovtnya 2006 Arhiv originalu za 23 listopada 2020 Procitovano 8 zhovtnya 2020 Herbie Hancock Too good to be true The Independent angl 29 zhovtnya 2006 Arhiv originalu za 23 listopada 2020 Procitovano 8 zhovtnya 2020 The 500 Greatest Albums of All Time Rolling Stone Arhiv originalu za 10 chervnya 2021 Procitovano 10 chervnya 2021 Head Hunters Found A New Direction In Jazz NPR org Arhiv originalu za 1 travnya 2020 Procitovano 10 bereznya 2020 Posilannya red Head Hunters Arhivovano 8 travnya 2021 u Wayback Machine na Discogs A Crossover Artist Who Feels None the Worse for the Trip Arhivovano 7 kvitnya 2022 u Wayback Machine Billboard 101 Albums That Changed Popular Music Head Hunters Arhivovano 26 chervnya 2014 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Head Hunters amp oldid 40333535