Вебсе́рвер (до 2019 — веб-сервер, англ. Web Server) — це сервер, що приймає HTTP-запити від клієнтів, зазвичай веббраузерів, видає їм HTTP-відповіді, зазвичай разом з HTML-сторінкою, зображенням, файлом, медіа-потоком або іншими даними. Вебсервер — одна із основ Всесвітньої павутини.
Вебсервером називають як програмне забезпечення, що виконує функції вебсервера, так і комп'ютер, на якому це програмне забезпечення працює.
Клієнти дістаються вебсервера за URL-адресою потрібної їм вебсторінки або іншого ресурсу.
Додаткові функції ред.
Додатковими функціями багатьох вебсерверів є:
- Ведення журналу серверу про звернення користувачів до ресурсів
- Автентифікація користувачів
- Підтримка сторінок, що динамічно генеруються
- Підтримка HTTPS для захищених з'єднань з клієнтами
Практики гарантування безпеки веб-сервера ред.
Гарантування безпеки веб-сервера - це важлива задача, оскільки веб-сервери стають об'єктом атак інтернет-злочинців, які можуть намагатися використовувати їх для отримання несанкціонованого доступу до даних або завдання шкоди. Щоб гарантувати безпеку веб-сервера, важливо вживати різноманітні практики та заходи забезпечення. Ось деякі основні практики гарантування безпеки веб-сервера:
- Зворотний проксі, призначений для приховування внутрішнього сервера і діє як посередник для трафіку, що походить із внутрішнього сервера.
- Обмеження доступу, за допомогою процесів, таких як обмеження доступу веб-хоста до машин інфраструктури або використання Secure Socket Shell (SSH).
- Постійне оновлення та встановлення оновлень для веб-серверів з метою забезпечення їхньої стійкості до вразливостей.
- Моніторинг мережі для перевірки відсутності несанкціонованої активності.
- Використання брандмауера та SSL (Secure Sockets Layer) для моніторингу HTTP-трафіку та забезпечення безпеки даних.
Програмне забезпечення ред.
Існує багато вебсерверів. Сьогодні[коли?] найпоширенішими є:
- Apache HTTP-Server — найпоширеніший у світі [вільне програмне забезпечення|вільний]] вебсервер. Найстаріший та підтримує багато модулей.
- Nginx — вільний вебсервер з фокусом на продуктивність. Часто використовується як проксі-сервер та для роздачі статичних файлів.
- lighttpd — вільний вебсервер з фокусом на швидкість та маленький розмір.
- IIS — вебсервер компанії Microsoft для Microsoft Windows
- Simple Web Server — простий веб сервер для статичних файлів. Дружній до початківців та має простий графічний інтерфейс.
Клієнти ред.
Як клієнти для звернення до вебсерверів можуть використовуватися абсолютно різні пристрої:
- Веббраузер — найпоширеніший спосіб
- Спеціальне програмне забезпечення може самостійно звертатися до вебсерверів для отримання оновлень або іншої інформації
- Мобільний телефон може дістатися до ресурсів вебсервера за допомогою протоколу WAP або HTTP
- Інші інтелектуальні пристрої або побутова техніка
Історія ред.
У 1989 році Тім Бернерс-Лі (англ. Tim Berners-Lee) запропонував інститутові CERN (Європейський центр ядерних досліджень) новий проєкт, який мав на меті полегшити обмін інформацією між вченими, використовуючи систему гіпертексту. В результаті виконання цього проєкту Бернерс-Лі написав дві програми: браузер названий WorldWideWeb і перший вебсервер, який працював на комп'ютері NEXTSTEP. Зараз ця машина виставлена в публічному музеї CERN, Мікрокосм.
Перший вебсервер у США був встановлений 12 грудня 1991 року в SLAC (Стенфордський центр лінійного прискорювача)
Див. також ред.
Примітки ред.
- What is a Web Server and How Does it Work?. WhatIs.com (англ.). Процитовано 30 жовтня 2023.
- The first WWW server at SLAC (and first server outside of Europe) is successfully installed [ 2 червня 2020 у Wayback Machine.] (AHRO-Early Chronology and Documents (1991—1994))
Посилання ред.
- RFC 2616 [ 7 березня 2011 у Wayback Machine.], документ що визначає протокол HTTP 1.1.