Goodyear Inflatoplane — американський експериментальний надувний літак. Розробник — Goodyear Aircraft Company, дочірнє підприємство Goodyear Tire and Rubber Company. Замовник проекту — армія США. Було випущено 12 літаків для льотних випробувань. 1973 р. проєкт було закрито.
| Goodyear Inflatoplane | |
|---|---|
| AO-3 Inflatoplane в польоті | |
| Тип | експериментальний літак |
| Розробник | Goodyear Aircraft Company |
| Перший політ | 13 лютого 1956 |
| Статус | програму закрито 1973 року |
| Основні експлуатанти | армія США |
| Роки виробництва | 1955 - 1962 |
| Вироблено | 12 |
| Goodyear Inflatoplane у Вікісховищі |
Розробка. Конструкція літака Редагувати
Появу концепції гумового надувного літака можна віднести до перших експериментів з надувним гумовим планером, побудованим конструктором Тейлором Макденіелом (Taylor McDaniel) в 1930-х. У 1956 армія США замовила підприємству Goodyear проект надувного рятувального літака, який міг би скидатися з повітря способом парашутного десантування в жорсткому контейнері об'ємом 1,25 кубометра, і приводитися в готовність на землі за кілька хвилин. Проект був завершений за дванадцять тижнів. Основним матеріалом корпусу був тришаровий композит з двох шарів гуми і прокладеної між ними нейлонової мережі. Наддув конструкції в повітрі здійснювався від компресора, що працював від двигуна.
Goodyear inflatoplane випускався в двох модифікаціях. Одномісний літак, GA-468, приводився в готовність (надувалася до тиску 170 kPa) приблизно за 5 хвилин. Довжина літака становила 5,97 м, розмах крил- 6,7 м. Силова установка — двотактний двигун потужністю 40 к.с. Максимальна злітна вага — 110 кг. Запас палива — 76 літрів, що дозволяло пролетіти до 630 км з максимальною швидкістю 116 км / год. Практична стеля — до 3000 м. Злітний розбіг літака становив близько 80 метрів.
Двомісний варіант, GA-466, мав більший на 1.8 м розмах крил, злітна вага до 340 кг, швидкість — до 110 км / год., Дальність — до 443 км. Оснащувався двигуном McCulloch 4318 потужністю 60 к.с.
Льотні випробування Редагувати
Випробування проводилися на озері Wingfoot Lake, Akron, штат Огайо. В ході одного з польотів сталася катастрофа, безпосередньою причиною якої був відрив троса управління, загинув пілот лейтенант Уолліс. Програма була призупинена і остаточно закрита в 1973 р
Джерела Редагувати
- Winchester, Jim. The World's Worst Aircraft: From Pioneering Failures to Multimillion Dollar Disasters . London: Amber Books Ltd., 2005. ISBN 1-904687-34-2.
Посилання Редагувати
- (англ.)