Гне́зно (також Гні́зно, Гнє́зно, Ґне́зно; пол. Gniezno — чит. Ґнє́зно) — місто в західній Польщі, розташоване у Великопольському воєводстві. 70 тис. мешканців (2004). З 1000 року — місце архієпископської катедри, місце коронації (до XIV ст.) польських королів, колишня столиця Королівства Польського.
| Гнезно Gniezno | |
|---|---|
| | |
| Основні дані | |
| 52°32′ пн. ш. 17°36′ сх. д. / 52.533° пн. ш. 17.600° сх. д. | |
| Країна | Польща |
| Регіон | Великопольське воєводство |
| Столиця для | Королівство Польське, Гнезненська Держава і Гнезненський повіт |
| Межує з
| |
| Засновано | VIII століття |
| Магдебурзьке право | 1243 |
| Площа | 40,6 км² |
| Населення | 70322 (2011) |
| · густота | 1718 (2008) осіб/км² |
| Висота НРМ | 100 м |
| Міста-побратими | Шпаєр, Естергом, Ананьї, Радвилішкіс, Сен-Мало, Умань, Вендам, Сергієв Посад, Роскілле, Фалькенберг, Охрид (2009) |
| Телефонний код | (48) 61 |
| Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 |
| Номери автомобілів | PGN |
| GeoNames | 3099112 |
| OSM | ↑2408992 ·R (Гнезненський повіт) |
| SIMC | 0970632 |
| Поштові індекси | 62-200 до 62-210 |
| Міська влада | |
| Вебсайт | gniezno.eu |
| Мапа | |
| | |
| | |
| Гнезно у Вікісховищі |
Легенда про заснування Гнезна ред.
Про заснування Гнезна є легенда з трьома братами. Жили-були Лех, Чех і Рус. Проривалися вони через густі ліси у пошуках землі, на якій могли б поселитись. Одного дня, під час їхньої подорожі, раптово непрохідний ліс закінчився. Вони побачили перед собою небачений досі краєвид: полога долина, вкрита пагорбами і облита вінком невеликих озер. На найвищому узгір'ї, на старому самотньому дубі, орел звив гніздо. Зачарований цим краєвидом, Лех вимовив: «Цього білого орла я приймаю за герба люду свого, а навколо дуба я побудую з́амок свій і від орлиного гнізда Гнезном його я назву». І Лех осів разом зі своїм людом, а Чех попрямував на південь, а Рус на схід від місця знаходження Леха…
Історія ред.
Гнезно є одним із найстаріших міст країни, його виникнення відносять до кінця VIII ст. Археологічні розкопки ведуться тут з 1936 р. Були виявлені культурні шари VIII —XIII ст. з дерев'яно-земляними спорудами, зрубовими будинками з печами-кам'янками, майстровими і господарськими спорудами. Отримано багато матеріалів з історії культури, ремесла і торгівлі стародавньої Польщі.
У X ст. Гнезно було столицею стародавньої польської держави, головним центром так званого П'ястовського шляху, що сполучав місця, пов'язані з початком утворення польської держави. Тут почався процес об'єднання слов'янських племен, завершений князем Мешком I — першим князем Польщі. Він також ввів християнство у Польщі; перша єпархія була утворена саме в Гнезні. У той час місто було значним ремісничим центром і вело жваву торгівлю з арабським Сходом, підтримувало постійні торгові стосунки з Києвом.
З 1000 року Гнезно — місце архієпископської кафедри, місце коронації (до XIV ст.) польських королів. У 1000 році в Гнезно відбулася зустріч Болеслава I Хороброго й імператора Священної Римської Імперії Оттона III, на якій було вирішено питання самостійності нової держави і згодом надання Болеславові королівського титулу. Коронувався Болеслав I у Гнезні 1025 року.
Міста Гнезно і сусідня Познань були захоплені, пограбовані й знищені в 1038 р. чеським герцогом Бретіславом I, що підштовхнуло наступних польських правителів перенести польську столицю у Краків. Собор архієпископа був збудований заново наступним правителем Польщі Болеславом II Щедрим, який був коронований у Гнезні в 1076 р.
Місто було знищене знову вторгненням Тевтонських Лицарів в 1331 році. Після адміністративної реформи стало графством в межах Каліського воєводства (починаючи з XIV сторіччя до 1768 року). Гнезно постраждало від великих пожеж в 1515, 1613 рр., було знищено протягом Шведських вторгнень XVII—XVIII сторіч і чумою 1708—1710 років. Все це викликало знелюднення і економічний занепад, але місто було скоро відновлене протягом XVIII сторіччя, щоб стати Гнезненським воєводством в 1768 р.
З 1793 р. Гнезно входило до складу Пруссії (окрім періоду 1807—1815 років, коли належало до Варшавського герцогства). З 1918 року місто знаходиться у складі Польщі.
З містом Гнезно тісно пов'язана особа св. Войцеха (Адальберта) — єпископа, місіонера і мученика, який є покровителем міста.
Архітектурні пам'ятки ред.
Готичні костели — Діви Марії (близько 1342—1415 рр.); від костелів X і XI ст. збереглися керамічні плитки підлоги, і знамениті «Гнезненські двері», бронза, близько 1170 р.; готичні, ренесансні і барокові капели і надгробки, зокрема надгробок З. Олесьницького (мармур, 1495, скульптор Віт Ствош), св. Яна (XIV ст., фрески 1340—1360 рр.); костел і монастир францисканців (XIII ст., перебудований у XVII—XVIII ст.).
Транспорт ред.
Діє залізничний вузол.
Економіка ред.
У місті є підприємства швейної, харчової, шкіряної промисловості.
Демографія ред.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
| Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 33832 | 6624 | 23778 | 3430 |
| Жінки | 36490 | 6254 | 21832 | 8404 |
| Разом | 70322 | 12878 | 45610 | 11834 |
Українські сліди ред.
У місті знаходиться могила Володимира Чайковського (1895—1966), сотника 6-ї Січової стрілецької дивізії Армії УНР, учасника оборони Замостя у серпні 1920 р.
Відомі люди ред.
У місті народився:
- Курт Янке (1882—1945) — американець німецького походження, німецький розвідник та диверсант.
Світлини ред.
Примітки ред.
- ↑ GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
- http://oldtmt.vedomosti.ru/beyond_moscow/sergiyev_posad.html
- https://ohrid.gov.mk/%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%98%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%81%D0%BA%D0%B8-%D0%B8-%D0%B7%D0%B1%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B8-%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8/#1550493792826-104f2237-49593bde-e13530e7-072b
- . Архів оригіналу за 17 листопада 2011. Процитовано 17 листопада 2011.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. . Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- Парнікоза, Іван. Ґнєзно м. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська). М. Жарких. Процитовано 02.08.2020 р..
Джерела ред.
- Ґнєзно // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Gniezno // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 630. (пол.)—637. (пол.)
Посилання ред.
- Офіційний сайт міста [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- Познань і Великопольща: прогулянки для українця (цикл віртуальних подорожей) [ 16 вересня 2017 у Wayback Machine.]
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гнезно |
| Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |