www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дріопітек Нижня щелепа Dryopithecus fontani знайдена у Сан Годе Франція у 1856 роціБіологічна класифікаціяЦарство Тварин

Дріопітек

?

Нижня щелепа Dryopithecus fontani, знайдена у Сан-Годе, Франція, у 1856 році
Біологічна класифікація
Біноміальна назва
Dryopithecus
Едуард Ларте, 1856
Види
Dryopithecus wuduensis
Dryopithecus fontani
Dryopithecus brancoi
Dryopithecus laietanus
Dryopithecus crusafonti
Посилання

Дріопіте́ки (лат. Dryopithecus) — вимерлий рід людиноподібних мавп, віднайдених у Східній Африці та Євразії. Представники цього роду жили за часів міоцену (перша епоха неогену, що тривала від 23 млн років тому до 5,3 млн років тому), приблизно 12 — 9 млн років тому. Імовірно, що саме до цього роду належав вид, який був загальним предком горил, шимпанзе і людей (гібонові (гібони, хулоки, номаскуси і сіаманги), як і орангутани, згідно з молекулярними даними, відокремилися від цієї гілки приматів ще раніше, ставши наслідниками іншої гілки нащадків грифопітеків).

Археологічні знахідки ред.

Нижня щелепа із зубами і плечова кістка дріопітеків (Dryopithecus fontani) були віднайдені в поселенні Сен-Годан (провінція Верхня Гаронна, південно-західна Франція) у 1856 році французьким палеонтологом Едуардом Ларте. Згодом інші викопні рештки дріопітеків були віднайдені також в Угорщині (Рудабаня, Боршод-Абауй-Земплен), Іспанії (Валлес-Пенедес, Каталонія) та Китаї (Ґансі).

Походження ред.

Почавши еволюціонувати в південній частині Східно-Африканської рифтової долини, предок дріопітека (афропітек) 17-18 млн років тому поширився по всьому Африканському континенту й Аравії (геліопітек), згодом, 16,5 млн років тому проник до Азії та Європи (грифопітек) Нащадки грифопітеків, на думку канадського вченого Девіда Бегана, розділились на дві гілки: сільвапітеки та дріопітеки.

Опис ред.

Дріопітеки мали довжину 60 см, і, можливо, мали більш довгі передні кінцівки, за допомогою яких пересувався з гілки на гілку методом брахіації, як сучасні орангутани і гібони. Приблизна маса тіла — 20—35 кг.

На вигляд дріопітеки, імовірно, були подібними до сучасних шимпанзе, але передні кінцівки мали пропорційно коротші (трохи довші, аніж задні).

Спосіб життя ред.

Дріопітеки мешкали в основному на деревах, між якими могли пересуватись методом брахіації. По поверхні землі ходили ще на чотирьох лапах, хоча деякі види (Dryopithecus laietanus та Dryopithecus brancoi) могли бути прямоходячими, на що вказують особливості їх скелета. Харчувались дріопітеки ягодами і фруктами, про що свідчать їхні корінні зуби, покриті дуже тонким шаром емалі.

Споріднені види та нащадки ред.

Дріопітеки можуть бути спорідненими з анойяпітеками (Anoiapithecus brevirostris) з Каталонії, що подібні і до афропітеків і до сучасних людиноподібних. Подібними могли вони бути також і з пієролапітеками (гомінідами з Піренейського півострова) та удабнопітеками (знайденими в місцевості Удабно, Грузія).

Нащадки дріопітеків поділились на дві родини:

  • понгіди, що стали предками вищих людиноподібних мавп (шимпанзе, горил), які продовжили проживання на деревах;
  • гомініди, яких вважають предками людини, стали пересуватись по поверхні землі і розвинули прямоходіння.

Галерея ред.

Див. також ред.

Джерела ред.

  • Begun, David R. (2004). Sivapithecus is east and Dryopithecus is west, and never the twain shall meet. Anthropological Science 113 (1): 53–64. doi:10.1537/ase.04S008. 
  • Harrison, Terry; Ribot, F; Gibert, J (1996). . Journal of Human Evolution (31): 129–141. Архів оригіналу за 17 жовтня 2012. Процитовано 9 січня 2015.  Terry Harrison's faculty page [ 1 травня 2014 у Wayback Machine.]
  • Kordos, László; Begun, David R. (2001). . Journal of Human Evolution 41 (41): 689–700. doi:10.1006/jhev.2001.0523. Архів оригіналу за 14 березня 2012. Процитовано 9 січня 2015. 
  • Palmer, D, ред. (1999). The Marshall Illustrated Encyclopedia of Dinosaurs and Prehistoric Animals. London: Marshall Editions. с. 292. ISBN 1-84028-152-9. 
  • Pilbeam, David; Simons, E. L. (February 1971). Biological Sciences: Humerus of Dryopithecus from Saint Gaudens, France. Nature 229 (5284): 406–407. PMID 4926991. doi:10.1038/229406a0. 
  • Simons, E. L.; Meinel, W. (1983). Mandibular ontogeny in the miocene great apeDryopithecus. International Journal of Primatology 4 (4): 331–162. doi:10.1007/BF02735598. 
  • Xue, Xiang-Xu; Delson, Eric (1989). . Chinese Science Bulletin (34): 223–230. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 9 січня 2015. 

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. (Pilbeam та Simons, 1971)
  2. (Kordos та Begun, 2001)
  3. (Harrison, Ribot та Gibert, 1996)
  4. (Xue та Delson, 1989)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Nizhnya shelepa Dryopithecus fontani znajdena u San Gode Franciya u 1856 rociBiologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Ryad Primati Primates Binomialna nazvaDryopithecusEduard Larte 1856VidiDryopithecus wuduensis Dryopithecus fontaniDryopithecus brancoiDryopithecus laietanusDryopithecus crusafontiPosilannyaVikishovishe DryopithecusEOL 4454159Fossilworks 40893Driopite ki lat Dryopithecus vimerlij rid lyudinopodibnih mavp vidnajdenih u Shidnij Africi ta Yevraziyi Predstavniki cogo rodu zhili za chasiv miocenu persha epoha neogenu sho trivala vid 23 mln rokiv tomu do 5 3 mln rokiv tomu priblizno 12 9 mln rokiv tomu Imovirno sho same do cogo rodu nalezhav vid yakij buv zagalnim predkom goril shimpanze i lyudej gibonovi giboni huloki nomaskusi i siamangi yak i orangutani zgidno z molekulyarnimi danimi vidokremilisya vid ciyeyi gilki primativ she ranishe stavshi naslidnikami inshoyi gilki nashadkiv grifopitekiv Zmist 1 Arheologichni znahidki 2 Pohodzhennya 3 Opis 4 Sposib zhittya 5 Sporidneni vidi ta nashadki 6 Galereya 7 Div takozh 8 Dzherela 9 Posilannya 10 PrimitkiArheologichni znahidki red Nizhnya shelepa iz zubami i plechova kistka driopitekiv Dryopithecus fontani buli vidnajdeni v poselenni Sen Godan provinciya Verhnya Garonna pivdenno zahidna Franciya u 1856 roci francuzkim paleontologom Eduardom Larte 1 Zgodom inshi vikopni reshtki driopitekiv buli vidnajdeni takozh v Ugorshini Rudabanya Borshod Abauj Zemplen 2 Ispaniyi Valles Penedes Kataloniya 3 ta Kitayi Gansi 4 Pohodzhennya red Pochavshi evolyucionuvati v pivdennij chastini Shidno Afrikanskoyi riftovoyi dolini predok driopiteka afropitek 17 18 mln rokiv tomu poshirivsya po vsomu Afrikanskomu kontinentu j Araviyi geliopitek zgodom 16 5 mln rokiv tomu pronik do Aziyi ta Yevropi grifopitek Nashadki grifopitekiv na dumku kanadskogo vchenogo Devida Begana rozdililis na dvi gilki silvapiteki ta driopiteki Opis red Driopiteki mali dovzhinu 60 sm i mozhlivo mali bilsh dovgi peredni kincivki za dopomogoyu yakih peresuvavsya z gilki na gilku metodom brahiaciyi yak suchasni orangutani i giboni Priblizna masa tila 20 35 kg Na viglyad driopiteki imovirno buli podibnimi do suchasnih shimpanze ale peredni kincivki mali proporcijno korotshi trohi dovshi anizh zadni Sposib zhittya red Driopiteki meshkali v osnovnomu na derevah mizh yakimi mogli peresuvatis metodom brahiaciyi Po poverhni zemli hodili she na chotiroh lapah hocha deyaki vidi Dryopithecus laietanus ta Dryopithecus brancoi mogli buti pryamohodyachimi na sho vkazuyut osoblivosti yih skeleta Harchuvalis driopiteki yagodami i fruktami pro sho svidchat yihni korinni zubi pokriti duzhe tonkim sharom emali Sporidneni vidi ta nashadki red Driopiteki mozhut buti sporidnenimi z anojyapitekami Anoiapithecus brevirostris z Kataloniyi sho podibni i do afropitekiv i do suchasnih lyudinopodibnih Podibnimi mogli voni buti takozh i z piyerolapitekami gominidami z Pirenejskogo pivostrova ta udabnopitekami znajdenimi v miscevosti Udabno Gruziya Nashadki driopitekiv podililis na dvi rodini pongidi sho stali predkami vishih lyudinopodibnih mavp shimpanze goril yaki prodovzhili prozhivannya na derevah gominidi yakih vvazhayut predkami lyudini stali peresuvatis po poverhni zemli i rozvinuli pryamohodinnya Galereya red nbsp Shelepa Dryopithecus fontani geologichnij muzej Kopengagen nbsp Shelepa driopiteka nbsp Zobrazhennya driopiteka na poshtovij marci UzbekistanuDiv takozh red UdabnopitekDzherela red Begun David R 2004 Sivapithecus is east and Dryopithecus is west and never the twain shall meet Anthropological Science 113 1 53 64 doi 10 1537 ase 04S008 Harrison Terry Ribot F Gibert J 1996 A reinterpretation of the taxonomy of Dryopithecus from Valles Penedes Catalonia Spain Journal of Human Evolution 31 129 141 Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2012 Procitovano 9 sichnya 2015 Terry Harrison s faculty page Arhivovano 1 travnya 2014 u Wayback Machine Kordos Laszlo Begun David R 2001 A new cranium of Dryopithecus from Rudabanya Hungary Journal of Human Evolution 41 41 689 700 doi 10 1006 jhev 2001 0523 Arhiv originalu za 14 bereznya 2012 Procitovano 9 sichnya 2015 Palmer D red 1999 The Marshall Illustrated Encyclopedia of Dinosaurs and Prehistoric Animals London Marshall Editions s 292 ISBN 1 84028 152 9 Pilbeam David Simons E L February 1971 Biological Sciences Humerus of Dryopithecus from Saint Gaudens France Nature 229 5284 406 407 PMID 4926991 doi 10 1038 229406a0 Simons E L Meinel W 1983 Mandibular ontogeny in the miocene great apeDryopithecus International Journal of Primatology 4 4 331 162 doi 10 1007 BF02735598 Xue Xiang Xu Delson Eric 1989 A new species of Dryopithecus from Gansu China Chinese Science Bulletin 34 223 230 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 9 sichnya 2015 Posilannya red Driopiteki Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Primitki red Pilbeam ta Simons 1971 Kordos ta Begun 2001 Harrison Ribot ta Gibert 1996 Xue ta Delson 1989 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Driopitek amp oldid 39367748