Кубомедузи | ||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Chironex sp. | ||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||
| ||||||||||||
Ряди | ||||||||||||
| ||||||||||||
Посилання | ||||||||||||
|
Кубомедузи (Cubozoa) — клас тварин типу Кнідарії. Желеподібні істоти, яким притаманні складні очі, що формують зображення, та найскладніша серед кнідарій поведінка, включаючи внутрішнє запліднення щонайменше у одного виду. Деякі з кубомедуз можуть бути небезпечними для людини — відомі смертельні випадки внаслідок їхніх опіків.
Еволюція та систематика
Тривалий час кубомедузи вважались рядом класу Сцифоїдні, але недавні дослідження довели необхідність виділення їх у таксон більш високого рангу — окремий клас. В класі Cubozoa один ряд, Cubomedusae, з двома родинами, до яких входять 19 окремих видів. На теперішній час знайдений лише один викопний представник цього класу, Anthracomedusa turnbulli, яка була знайдена поблизу Чикаго (США). Ця викопна медуза жила 323–290 мільйонів років тому, мала квадратний у розрізі купол та зібрані в пучки щупальця, і загалом може бути віднесена до родини Chiodropidae.
Анатомія
Загалом, анатомічно і медузоїдна, і поліпова стадія кубомедуз подібна до таких у класі Scyphozoa — тому докладніше про загальні принципи організації таких організмів, а також про будову основних органів див. в статті «Клас Сцифоїдні».
Найхарактернішою рисою кубомедуз, що відрізняє їх від медуз інших класів типу Кнідарії, є купол прямокутної в розрізі форми. Манубріум (видовжена основа, на кінці якої знаходиться ротовий отвір) та рот розташовані всередині куполу, ротовий отвір звичайно знаходиться на рівні краю дзвона. Дзвін має м'язисті лопасті, що називаються педаліями, до яких приєднуються щупальця.
Родині Chirodropidae притаманна наявність декількох щупалець на кожному педалії, а родині Carybdeidae — лише одного. Між педаліями розташовані унікальні (як для кишковопорожнинних) сенсорні структури — ропалії: кожен з ропаліїв складається з статоциста (органу рівноваги, подібного до такого в Сцифоїдних) та шести очей. Четверо очей, при цьому, прості, а двоє — відносно складні, і складаються з рогівки епідермального походження, сферичного клітинного кришталика та вертикальної сітківки. Експериментально було показано, що кубомедузи мають опсини (світлочутливі білки клітин сітківки), що чутливі до синьої, зеленої та ультрафіолетової частин спектру.
Нервова система кубомедуз також помітно складніша порівняно з іншими кишковопорожнинними. Дифузна сітка нейронів у зонтику з'єднана з крайовим нервовим кільцем, і відростки нервових клітин відходять від цього кільця до ропаліїв. Обробка оптичних зображень, ймовірно, відбувається в нервовому кільці.
Розповсюдження
Кубомедузи можуть бути знайдені майже у всіх тропічних та субтропічних водах з нормальною океанічною солоністю (близько 35 проміле). Два види — Carybdea marsupialis та Carybdea rastoni — відомі також з вод помірного поясу. Скоріше за все, дані з розповсюдження кубомедуз неповні, з огляду на їхні невеликі розміри, потаємний спосіб життя та загальну прозорість тіла, що заважають спостереженням.
Спосіб життя
Зазвичай кубомедузи зустрічаються у неглибоких прибережних водах з піщаним субстратом. Найчастіше їх можна зустріти розташованими вертикально низько над дном протягом дня та біля поверхні води вночі. Польові спостереження за кубомедузами дуже важкі, тому що при наближенні водолаза вони цілеспрямовано та швидко пливуть геть. Один з видів, Carybdea sivickisi, має липкі присоски на зовнішній поверхні купола, за допомогою яких вона прикріплюється до субстрату — це зближує її з сцифоїдними медузами ряду Stauromedusae.
Поведінка
Кубомедузам притаманна найскладніша поведінка серед усіх кишковопорожнинних. Вони є активними плавцями, здатними пересуватись із швидкістю 3-6 метрів на хвилину. Також вони мають позитивний фототаксис (тобто рухаються у напрямку світла) та активні і вдень, і вночі, хоча харчуються переважно перед заходом сонця та вночі. Зір, на відміну від більшості інших кишковопорожнинних, у кубомедуз грає велику роль в процесах харчування та розмноження.
Харчування
Кубомедузи є важливим елементом харчового ланцюга прибережних акваторій, де вони виступають в ролі активних хижаків, харчуючись переважно невеликими рибами та ракоподібними. Додатковими харчовими об'єктами можуть буди поліхети, личинки ракоподібних, рівноногі раки, щетинкощелепні (Chaetognatha) і т.ін. Як активні хижаки, кубомедузи переслідують та активно ловлять свою здобич. Харчова поведінка у різних видів відрізняється слабо. Здобич, вхоплена щупальцями, передається на ротові лопасті шляхом скорочення щупалець. Після цього медуза розташовується в воді вертикально (ротовим отвором догори або донизу), ротова лопасть, згинаючись, просовується до ротового отвору, і здобич проковтується.
Розмноження
Розмноження та життєвий цикл кубомедуз досліджені недостатньо. Життєвий цикл, наряду із пелагічною стадією медузи, включає бентосну стадію — поліп — котрий може розмножуватись безстатево шляхом брунькування. Яйця після запліднення розвиваються у війчасту личинку (планулу), котра осідає на дно та перетворюється на поліп. На відміну від сцифоїдних, поліп кубомедуз не проходить стробіляції (продукування медуз шляхом поділу поперечними перетяжками) а, замість цього, цілком перетворюється на молоду медузу. Таким чином, з одного поліпу утворюється лише одна медуза. Самці Carybdea sivickisi виділяють сперматофори (пакети із сперматозоїдами), які можуть зберігатись в кишковій порожнині самок для пізнішого внутрішнього запліднення; Carybdea rastoni може активно збирати пасма сперми, що їх виділяють самці цього виду. Інші кубомедузи також можуть вдаватись до внутрішнього запліднення, але найчастіше розсіюють гамети назовні.
Небезпека для людини
Свідченням небезпеки кубомедуз для людини є спеціальні сітки, що їх натягують вздовж пляжів у північному Квінсленді (Австралія) для захисту від них. Хоча майже щороку в Австралії трапляються смертельні випадки внаслідок опіків кубомедузи Carybdea fleckeri, загальний вплив кубомедуз на здоров'я людини може бути набагато різноманітнішим. Так, Carukia barnesi є причиною виникнення «синдрому іруканджі», котрий призводить до сильного болю в спині, в животі та дуже сильного головного болю, посиленого місцевого потовиділення та блювоти, а також проблем із сечовиділенням. Існує протиотрута що допомагає як при опіках Carybdea fleckeri, так і при опіках, спричинених Carukia barnesi. Також запобігти активації нематоцистів цих медуз, що ще не жалили, може оцет — в той час як при дії на інших медуз оцет активацію нематоцистів, навпаки, полегшує.
Види класу Cubozoa
Родина, автор та рік опису | Рід, автор та рік опису | Вид, автор та рік опису |
Carybdeidae Gegenbaur 1856 | Carukia Haeckel 1880 | barnesi Southcott 1967 |
Carybdea Péron & Lesueur 1809 | alata Reynaud 1830 | |
marsupialis Linné 1758 | ||
rastoni Haacke 1886 | ||
sivickisi Stiasny 1926 | ||
xaymacana Conant 1897 | ||
Manokia Southcott 1967 | stiasnyi Bigelow 1938 | |
Tamoya Müller 1859 | haeckeli Southcott 1967 | |
haplonema Müller 1859 | ||
Tripedalia Conant 1897 | binata Moore 1988 | |
cystophora Conant 1897 | ||
Chirodropidae Haeckel 1877 | Chirodropus Haeckel 1880 | gorilla Haeckel 1880 |
palmatus Haeckel 1880 | ||
sp. Stiasny 1922 | ||
Chironex Southcott 1956 | fleckeri Southcott 1956 | |
Chiropsalmus L. Agassiz 1862 | buitendijki Horst 1907 | |
quadrigatus Haeckel 1880 | ||
quadrumanus Müller 1859 | ||
zygonema Haeckel 1880 |
Посилання
- Морська оса — Chironex fleckeri [ 30 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (укр.)
Це незавершена стаття про безхребетних. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kubomeduzi Chironex sp Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni Eumetazoa Kishkovoporozhninni Coelenterata Tip Knidariyi Cnidaria Klas Kubomeduzi Cubozoa 1975 Ryadi Posilannya Vikishovishe Cubozoa Vikividi Cubozoa EOL 6681 ITIS 51449 NCBI 6137 Fossilworks 92033 Kubomeduzi Cubozoa klas tvarin tipu Knidariyi Zhelepodibni istoti yakim pritamanni skladni ochi sho formuyut zobrazhennya ta najskladnisha sered knidarij povedinka vklyuchayuchi vnutrishnye zaplidnennya shonajmenshe u odnogo vidu Deyaki z kubomeduz mozhut buti nebezpechnimi dlya lyudini vidomi smertelni vipadki vnaslidok yihnih opikiv Evolyuciya ta sistematikaTrivalij chas kubomeduzi vvazhalis ryadom klasu Scifoyidni ale nedavni doslidzhennya doveli neobhidnist vidilennya yih u takson bilsh visokogo rangu okremij klas V klasi Cubozoa odin ryad Cubomedusae z dvoma rodinami do yakih vhodyat 19 okremih vidiv Na teperishnij chas znajdenij lishe odin vikopnij predstavnik cogo klasu Anthracomedusa turnbulli yaka bula znajdena poblizu Chikago SShA Cya vikopna meduza zhila 323 290 miljoniv rokiv tomu mala kvadratnij u rozrizi kupol ta zibrani v puchki shupalcya i zagalom mozhe buti vidnesena do rodini Chiodropidae AnatomiyaZagalom anatomichno i meduzoyidna i polipova stadiya kubomeduz podibna do takih u klasi Scyphozoa tomu dokladnishe pro zagalni principi organizaciyi takih organizmiv a takozh pro budovu osnovnih organiv div v statti Klas Scifoyidni Najharakternishoyu risoyu kubomeduz sho vidriznyaye yih vid meduz inshih klasiv tipu Knidariyi ye kupol pryamokutnoyi v rozrizi formi Manubrium vidovzhena osnova na kinci yakoyi znahoditsya rotovij otvir ta rot roztashovani vseredini kupolu rotovij otvir zvichajno znahoditsya na rivni krayu dzvona Dzvin maye m yazisti lopasti sho nazivayutsya pedaliyami do yakih priyednuyutsya shupalcya Budova meduzoyidnoyi ta polipovoyi stadiyi kubomeduz Rodini Chirodropidae pritamanna nayavnist dekilkoh shupalec na kozhnomu pedaliyi a rodini Carybdeidae lishe odnogo Mizh pedaliyami roztashovani unikalni yak dlya kishkovoporozhninnih sensorni strukturi ropaliyi kozhen z ropaliyiv skladayetsya z statocista organu rivnovagi podibnogo do takogo v Scifoyidnih ta shesti ochej Chetvero ochej pri comu prosti a dvoye vidnosno skladni i skladayutsya z rogivki epidermalnogo pohodzhennya sferichnogo klitinnogo krishtalika ta vertikalnoyi sitkivki Eksperimentalno bulo pokazano sho kubomeduzi mayut opsini svitlochutlivi bilki klitin sitkivki sho chutlivi do sinoyi zelenoyi ta ultrafioletovoyi chastin spektru Nervova sistema kubomeduz takozh pomitno skladnisha porivnyano z inshimi kishkovoporozhninnimi Difuzna sitka nejroniv u zontiku z yednana z krajovim nervovim kilcem i vidrostki nervovih klitin vidhodyat vid cogo kilcya do ropaliyiv Obrobka optichnih zobrazhen jmovirno vidbuvayetsya v nervovomu kilci RozpovsyudzhennyaKubomeduzi mozhut buti znajdeni majzhe u vsih tropichnih ta subtropichnih vodah z normalnoyu okeanichnoyu solonistyu blizko 35 promile Dva vidi Carybdea marsupialis ta Carybdea rastoni vidomi takozh z vod pomirnogo poyasu Skorishe za vse dani z rozpovsyudzhennya kubomeduz nepovni z oglyadu na yihni neveliki rozmiri potayemnij sposib zhittya ta zagalnu prozorist tila sho zavazhayut sposterezhennyam Sposib zhittyaChiropsalmus quadrigatus akvarium Enoshima Yaponiya Zazvichaj kubomeduzi zustrichayutsya u neglibokih priberezhnih vodah z pishanim substratom Najchastishe yih mozhna zustriti roztashovanimi vertikalno nizko nad dnom protyagom dnya ta bilya poverhni vodi vnochi Polovi sposterezhennya za kubomeduzami duzhe vazhki tomu sho pri nablizhenni vodolaza voni cilespryamovano ta shvidko plivut get Odin z vidiv Carybdea sivickisi maye lipki prisoski na zovnishnij poverhni kupola za dopomogoyu yakih vona prikriplyuyetsya do substratu ce zblizhuye yiyi z scifoyidnimi meduzami ryadu Stauromedusae PovedinkaKubomeduzam pritamanna najskladnisha povedinka sered usih kishkovoporozhninnih Voni ye aktivnimi plavcyami zdatnimi peresuvatis iz shvidkistyu 3 6 metriv na hvilinu Takozh voni mayut pozitivnij fototaksis tobto ruhayutsya u napryamku svitla ta aktivni i vden i vnochi hocha harchuyutsya perevazhno pered zahodom soncya ta vnochi Zir na vidminu vid bilshosti inshih kishkovoporozhninnih u kubomeduz graye veliku rol v procesah harchuvannya ta rozmnozhennya HarchuvannyaKubomeduzi ye vazhlivim elementom harchovogo lancyuga priberezhnih akvatorij de voni vistupayut v roli aktivnih hizhakiv harchuyuchis perevazhno nevelikimi ribami ta rakopodibnimi Dodatkovimi harchovimi ob yektami mozhut budi poliheti lichinki rakopodibnih rivnonogi raki shetinkoshelepni Chaetognatha i t in Yak aktivni hizhaki kubomeduzi peresliduyut ta aktivno lovlyat svoyu zdobich Harchova povedinka u riznih vidiv vidriznyayetsya slabo Zdobich vhoplena shupalcyami peredayetsya na rotovi lopasti shlyahom skorochennya shupalec Pislya cogo meduza roztashovuyetsya v vodi vertikalno rotovim otvorom dogori abo donizu rotova lopast zginayuchis prosovuyetsya do rotovogo otvoru i zdobich prokovtuyetsya RozmnozhennyaRozmnozhennya ta zhittyevij cikl kubomeduz doslidzheni nedostatno Zhittyevij cikl naryadu iz pelagichnoyu stadiyeyu meduzi vklyuchaye bentosnu stadiyu polip kotrij mozhe rozmnozhuvatis bezstatevo shlyahom brunkuvannya Yajcya pislya zaplidnennya rozvivayutsya u vijchastu lichinku planulu kotra osidaye na dno ta peretvoryuyetsya na polip Na vidminu vid scifoyidnih polip kubomeduz ne prohodit strobilyaciyi produkuvannya meduz shlyahom podilu poperechnimi peretyazhkami a zamist cogo cilkom peretvoryuyetsya na molodu meduzu Takim chinom z odnogo polipu utvoryuyetsya lishe odna meduza Samci Carybdea sivickisi vidilyayut spermatofori paketi iz spermatozoyidami yaki mozhut zberigatis v kishkovij porozhnini samok dlya piznishogo vnutrishnogo zaplidnennya Carybdea rastoni mozhe aktivno zbirati pasma spermi sho yih vidilyayut samci cogo vidu Inshi kubomeduzi takozh mozhut vdavatis do vnutrishnogo zaplidnennya ale najchastishe rozsiyuyut gameti nazovni Nebezpeka dlya lyudiniSvidchennyam nebezpeki kubomeduz dlya lyudini ye specialni sitki sho yih natyaguyut vzdovzh plyazhiv u pivnichnomu Kvinslendi Avstraliya dlya zahistu vid nih Hocha majzhe shoroku v Avstraliyi traplyayutsya smertelni vipadki vnaslidok opikiv kubomeduzi Carybdea fleckeri zagalnij vpliv kubomeduz na zdorov ya lyudini mozhe buti nabagato riznomanitnishim Tak Carukia barnesi ye prichinoyu viniknennya sindromu irukandzhi kotrij prizvodit do silnogo bolyu v spini v zhivoti ta duzhe silnogo golovnogo bolyu posilenogo miscevogo potovidilennya ta blyuvoti a takozh problem iz sechovidilennyam Isnuye protiotruta sho dopomagaye yak pri opikah Carybdea fleckeri tak i pri opikah sprichinenih Carukia barnesi Takozh zapobigti aktivaciyi nematocistiv cih meduz sho she ne zhalili mozhe ocet v toj chas yak pri diyi na inshih meduz ocet aktivaciyu nematocistiv navpaki polegshuye Vidi klasu CubozoaRodina avtor ta rik opisu Rid avtor ta rik opisu Vid avtor ta rik opisuCarybdeidae Gegenbaur 1856 Carukia Haeckel 1880 barnesi Southcott 1967Carybdea Peron amp Lesueur 1809 alata Reynaud 1830marsupialis Linne 1758rastoni Haacke 1886sivickisi Stiasny 1926xaymacana Conant 1897Manokia Southcott 1967 stiasnyi Bigelow 1938Tamoya Muller 1859 haeckeli Southcott 1967haplonema Muller 1859Tripedalia Conant 1897 binata Moore 1988cystophora Conant 1897Chirodropidae Haeckel 1877 Chirodropus Haeckel 1880 gorilla Haeckel 1880palmatus Haeckel 1880sp Stiasny 1922Chironex Southcott 1956 fleckeri Southcott 1956Chiropsalmus L Agassiz 1862 buitendijki Horst 1907quadrigatus Haeckel 1880quadrumanus Muller 1859zygonema Haeckel 1880PosilannyaMorska osa Chironex fleckeri 30 zhovtnya 2013 u Wayback Machine ukr Ce nezavershena stattya pro bezhrebetnih Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi