«Командан Тест» (фр. Commandant Teste) — французький гідроавіаносець 1930-1940-х років.
| Гідроавіаносець «Командан Тест» | |
|---|---|
| Авіаносець «Командан Тест» | |
| Служба | |
| Тип/клас | Гідроавіаносець |
| Держава прапора | |
| Спущено на воду | 12 квітня 1929 року |
| Введено в експлуатацію | 18 квітня 1932 року |
| Виведений зі складу флоту | Затоплений 27 листопада 1942 року |
| Статус | Піднятий у 1945 році, проданий на злам |
| Ідентифікація | |
| Параметри | |
| Тоннаж | 10 000 тонн (стандартна) 12 134 тонни (повна) |
| Довжина | 167 м |
| Ширина | 27 м |
| Осадка | 7 м |
| Технічні дані | |
| Рухова установка | 2 парові турбіни<bt>4 водотрубні котли |
| Потужність | 23 230 к.с. |
| Швидкість | 21 вузол |
| Автономність плавання | 2 000 миль на 18 вузлах |
| Екіпаж | 644 чоловік |
| Озброєння | |
| Артилерія | 8 x 100-мм гармат |
| Зенітне озброєння | 8 x 37-мм гармат 12 x 13,2-мм зенітних кулеметів |
| Авіація | 26 літаків |
Історія створення ред.
Гідроавіаносець «Командан Тест» був закладений 9 вересня 1927 року на верфі «Forges et Chantiers de la Gironde» (Лормон, департамент Жиронда). Спущений на воду 12 квітня 1929 року, вступив у стрій 18 квітня 1932 року. Свою назву отримав на честь Поля Теста (фр. Paul Marcel Teste), французького пілота, учасника Першої світової війни, піонера французької гідроавіації.
Конструкція ред.
«Командан Тест» будувався як авіатранспорт та плавуча ремонтна база для гідролітаків, розміщених на крейсерах та авіаносцях. Корабель був обладнаний ангаром розмірами 84 x 27×7 м, ворота якого відкривались на кормову палубу. Для запуску літаків служили 4 катапульти. 4 крани піднімали літаки з ангару на катапультну палубу. Корабель міг випустити всі свої 26 літаків за 25-30 хв. Для прийому літаків служили 4 крани, які піднімали літаки з води, а також 5-й кран, який піднімав літаки з тенту, який буксирувався позаду корабля.
Енергетична установка складалась з 2 парових турбін «Schneider-Zoelly» потужністю 23 230 к.с., для яких виробляли пару 4 водотрубні котли — 2 вугільні та 2 нафтові. Бронювання становило 60 мм по поясу та 36 мм — палуба.
Озброєння складалось з 8 100-мм гармат, 8 37-мм зенітних гармат та 6 спарених 13,2-мм зенітних кулеметів.
Авіагрупа ред.
На авіаносці планувалось розміщувати морський варіант бомбардувальника Farman F.60 Goliath, але він застарів на момент вводу корабля у стрій. З 1932 року на авіаносці нетривалий час розміщувались біплани Levasseur PL.14, які у 1934 році були замінені бомбардувальниками Levasseur PL.15, у 1939 році — монопланами Latécoère 298.
Розвідувальна ескадрилья спочатку складалась з літаків Gourdou-Leseurre GL-810, які у 1933 році замінили на Gourdou-Leseurre GL-811. У 1936 році їм на зміну прийшли Gourdou-Leseurre GL-813 та літаючі човни Loire 130.
Історія служби ред.
Після вступу у стрій «Командан Тест» ніс службу у Французькій середземноморській ескадрі (фр. CECMED, Commandant en chef pour la Méditerranée). З 1937 року базувався в Орані для захисту торгового мореплавства під час громадянської війни в Іспанії. З початком Другої світової війни використовувався як авіатранспорт між Північною Африкою та Францією.
Після капітуляції Франції у липні 1940 року, перебуваючи в Орані, був атакований британським флотом, але не зазнав пошкоджень та у жовтні того ж року повернувся до Тулону, де був роззброєний та використовувався як навчальний корабель.
Після того, як почалась висадка союзників у Французькій Північній Африці, німці окупували територію Франції, яку контролював режим Віші. Щоб не допустити потрапляння залишків французького флоту в руки німців, 27 листопада 1942 року він був затоплений французами.
У травні 1943 року корабель був піднятий італійцями, але у вересні того ж року був конфіскований німцями. 18 серпня 1944 року був знову потоплений внаслідок нальоту авіації союзників.
У лютому 1945 року корабель знову був піднятий. Планувалось зробити з нього навчальний авіаносець або транспортний корабель, але ці плани не були реалізовані. У 1950 році корабель був проданий на злам.
Див. також ред.
Література ред.
- Энциклопедия авианосцев. Под общей редакцией А. Е. Тараса / Минск, Харвест; Москва, АСТ, 2002
- Авианосцы Второй мировой. Новые властелины океанов. //С. А. Балакин, А. В. Дашьян, М. Э. Морозов. — М.:Коллекция, Яуза, 2006. ISBN 5-699-17428-1