CH-39 | |
---|---|
| |
Служба | |
Тип/клас | мисливець за підводними човнами типу 28 |
Держава прапора | Японія |
Належність | |
Корабельня | верф Harima Zosensho |
Закладено | 1941 |
Спущено на воду | 26 травня 1942 |
Введено в експлуатацію | 31 жовтня 1942 |
На службі | 1942 – 1944 |
Загибель | 16 лютого 1944 потоплений поблизу Кавієнга |
Ідентифікація | |
Параметри | |
Тоннаж | 420 |
Довжина | 51 м |
Ширина | 6,7 м |
Осадка | 2,63 м |
Технічні дані | |
Рухова установка | 2 дизелі |
Потужність | 1 700 к.с. |
Швидкість | 16 вузлів |
Дальність плавання | 2000 миль (3700 км) на швидкості 14 вузлів |
Екіпаж | 80 |
Озброєння | |
Артилерія | 1 × 76-мм універсальна гармата 40 калібрів |
Торпедно-мінне озброєння | 36 глибинних бомб |
Зенітне озброєння | 2 х 13-мм кулемети |
CH-39 — мисливець за підводними човнами Імперського флоту Японії, який взяв участь у Другій світовій війні.
CH-39 спорудили у 1942 році на верфі Harima Zosensho. По завершенні корабель підпорядкували військово-морському округу Сасебо, але вже невдовзі перевели до загону охорони військово-морської бази Куре.
З 7 листопада 1942-го CH-39 займався патрульно-ескортною службою в районі протоки Бунго (веде між островами Сікоку та Кюсю у Внутрішнє Японське море) із базуванням на порт Саєкі (північно-східне узбережжя Кюсю). Можливо відзначити, що на той час Саєкі був базовим для конвоїв, які вирушали до Меланезії в межах транспортної операції «Військові перевезення №8» (постачання Рабаула – головної передової бази у архіпелазі Бісмарка, з якої провадились операції на Соломонових островах та сході Нової Гвінеї) та на Палау (важливий транспортний хаб на заході Каролінських островів).
Наприкінці лютого 1943-го CH-39 прослідував до Сасебо (західне узбережжя Кюсю), де став на короткочасний ремонт. Тим часом його призначили для переведення до Меланезії (де нещодавно невдачею японців завершилась шестимісячна битва за Гуадалканал) і 18 – 30 березня корабель прослідував до Рабаула.
У Меланезії CH-39 узявся за ескортну службу. Так, 1 квітня 1943-го він вийшов з Рабаулу для супроводу на першій ділянці маршруту конвою до Палау. 7 квітня він повернувся на базу і тієї ж доби повів інший конвой, який втратив на переході один транспорт (і ще один був пошкоджений), але 13 квітня все-таки досягнув Труку. Потім CH-39 перейшов на Палау і 1 – 9 травня супроводив звідси конвой до Рабаула. 15 – 21 травня корабель знову виходив з бази для часткового супроводу конвою до Палау, а от 22 травня – 1 червня ескортував конвой до самого Палау.
Влітку та восени 1943-го CH-39 продовжив працювати на трасі між Рабаулом та Палау, де, зокрема, провів конвої 16 – 23 червня, 26 червня – 3 липня (SO-626), 5 – 14 серпня (O-505), 16 – 23 серпня (SO-604), 7 – 13 вересня, 18 – 25 вересня (SO-806), 9 – 16 жовтня (O-903), 20 – 28 жовтня (SO-002), на початку листопада (SO-205), 13 – 20 листопада (O-305). 26 серпня CH-39 виходив до Палау з конвоєм O-605, проте за дві доби ворожа субмарина пошкодила судно «Ямагірі-Мару» і 29 серпня CH-39 привів його назад до Рабаулу. 25 листопада CH-39 рушив до Рабаулу з конвоєм SO-505, а коли той втратив від атак підводних човнів 3 із 5 транспортів попрямував уперед і 30 листопада узяв під охорону зустрічний конвой O-006, який 7 грудня прибув на Палау.
Наприкінці грудня 1943-го CH-39 знову був у Рабаулі, звідки вийшов з конвоєм O-706, що прибув на Палау 3 січня 1944-го. Одразу після цього CH-39 розпочав супроводжувати конвой №8031, який 9 січня досягнув Труку.
12 лютого 1944-го з Палау до Рабаулу вийшов конвой SO-903. В районі острова Муссау від нього відокремилось судно «Санко-Мару» (яке вело на буксирі міні-субмарину) та під охороною CH-39 попрямувало до Кавієнгу – другої за важливістю японської бази в архіпелазі Бісмарку, розташованої на острові Нова Ірландія. 16 лютого поблизу острова Новий Ганновер (півсотні кілометрів від Кавієнгу) цей міні-конвой атакували бомбардувальники B-25 «Мітчелл», які потопили «Санко-Мару». CH-39 отримав пошкодження і викинувся на риф, де був у другій половині того ж дня добитий новою групою B-25.
Примітки ред.
- Japanese Subchasers. www.combinedfleet.com. Процитовано 21 грудня 2022.