Bunomys penitus — вид пацюків (Rattini), ендемік Сулавесі, Індонезія.
| Bunomys penitus | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
| Родина: | Мишеві (Muridae) |
| Рід: | Bunomys |
| Вид: | B. penitus |
| Біноміальна назва | |
| Bunomys penitus (Miller & Hollister, 1921) |
Морфологічна характеристика ред.
Довжина голови й тулуба 165–175 мм, довжина хвоста 166–190 мм, довжина задніх лап 37–41 мм, довжина вух 19–21 мм. Волосяний покрив довгий і м'який. Верхні частини червонувато-коричневі, а черевні частини сірувато-жовті. Спинні частини ніг зрідка всипані сіруватими чи білуватими волосками, пальці білі. Хвіст довший за голову і тіло, коричневий зверху, білий знизу і на кінчику.
Середовище проживання ред.
Цей вид є ендеміком тропічних вічнозелених гірських дощових лісів у центральній частині та південно-східному півострові Сулавесі, Індонезія. Цей наземний вид відомий з формацій тропічних вічнозелених дощових лісів. Він не був зафіксований за межами гірських лісистих районів, однак поза первинними лісами вилову не було. Раціон складається з безхребетних, дрібних хребетних, деяких фруктів і грибів.
Загрози й охорона ред.
На більшій частині ареалу виду ведеться суцільна вирубка лісу та перетворення землі в культурні сади. У 2000-2010 роках у національних парках, у тому числі в Лоре Лінду, була втрата лісу, справді, одне дослідження показало, що за ці десять років в основному було вирубано 11,8% лісу, і більшість із них є постійним перетворенням. Зміна клімату, ймовірно, вплине на високогірні види в цьому регіоні.
Примітки ред.
- Guy G.Musser, Sulawesi rodents : descriptions of new species of Bunomys and Maxomys (Muridae, Murinae), in American Museum Novitates, n. 3001, 1991
- ↑ Gerrie, R.; Kennerley, R. (2019). Bunomys penitus. The IUCN. Процитовано 15.05.2022. (англ.)