Bradypus torquatus — вид трипалих лінивців. Цей лінивець — ендемік атлантичних прибережних тропічних лісів південно-східної та північно-східної Бразилії, розташованих у штатах Еспіріту-Санту, Ріо-де-Жанейро та Баїя. Згідно з Червоним списком МСОП, гривастий лінивець належить до категорії вразливих (VU) і має тенденцію до зменшення популяції.
Bradypus torquatus | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Лінивцеподібні (Pilosa) |
Родина: | Лінивцеві (Bradypodidae) |
Рід: | Лінивець (Bradypus) |
Вид: | B. torquatus |
Біноміальна назва | |
Bradypus torquatus Illiger, 1811 | |
Ареал |
Морфологічна характеристика ред.
Гривасті лінивці мають блідо-коричневий або сірий колір хутра. Довге зовнішнє волосся вкриває коротке щільне чорно-біле підшерстя. Грубий зовнішній покрив зазвичай заселений водоростями, кліщами жуками та міллю. Лицьові вібриси у гривастого лінивця рідкісні. Гривастий лінивець отримав свою назву завдяки гриві чорного волосся, що спускається по його шиї та по плечах. Грива зазвичай більша і темніша у самців, ніж у самиць, і в останніх може зменшуватися до пари довгих пучків. Крім гриви, хутро має відносно однорідний колір. Дорослі самці мають загальну довжину голови й тулуба 55–72 сантиметри, хвіст довжиною близько 5 сантиметрів і вагою 4.0–7.5 кілограма. Самки, як правило, більші, розміром 55–75 сантиметрів і вагою 4.5–10.1 кілограма.
Спосіб життя ред.
Гривасті лінивці є поодинокими денними тваринами, які проводять від 60% до 80% свого дня уві сні, а решта більш-менш порівну розподіляється між годуванням і подорожами. Лінивці сплять у промежині дерев або звисаючи на гілках за ноги та засунувши голову між передніми лапами. Гривасті лінивці рідко спускаються з дерев. Лінивці вміють добре плавати. Гривасті лінивці харчуються виключно листям дерев. Загалом їх раціон широкий, але вони віддають перевагу молодшому листю, а деякі рослини споживають більше, ніж інші.
Життєвий цикл ред.
Деякі звіти показують, що гривасті лінивці здатні розмножуватися цілий рік, але в більшості випадків розмноження гривастих лінивців є сезонним. Волога і спекотна пора року краща для вагітних матерів і немовлят-лінивців через повільний обмін речовин і нездатність контролювати температуру тіла. З іншого боку, лінивці народжуються в основному в період з лютого по квітень, тобто на початку сухого сезону, і в кінці сезону дощів, лютий і березень. Мати народжує одне дитинча, яке спочатку важить близько 300 грамів і позбавлене характерної гриви, як у дорослих особин. Молодняк починає приймати тверду їжу через два тижні, і повністю відлучається від молока у віці від двох до чотирьох місяців. Молодняк залишає матір у віці від дев'яти до одинадцяти місяців. Середній вік статевої зрілості становить ≈ 2–3 роки. Хоча тривалість їхнього життя детально не вивчена, повідомляється, що вони живуть щонайменше дванадцять років.
Примітки ред.
- ↑ Chiarello, A.; Moraes-Barros, N. (2014). Bradypus torquatus 2014. с. e.T3036A47436575. doi:10.2305/IUCN.UK.2014-1.RLTS.T3036A47436575.en.
- Gardner, Alfred (2008). Mammals of South America: Marsupials, xenarthrans, shrews, and bats 1. с. 159. ISBN 978-0-226-28242-8. Процитовано 23 вересня 2010.
- ZSL Living Conservation (2010). . Evolutionary Distinct & Globally Endangered. ZSL Living Conservation. Архів оригіналу за 2016. Процитовано 7 червня 2010. «This species is named after its long mane of black hair»
- Searching for the Elusive Maned Sloths of Brazil - SloCo. The Sloth Conservation Foundation (амер.). Процитовано 27 листопада 2022.
- Hayssen, V. (2009). Bradypus torquatus (Pilosa: Bradypodidae). Mammalian Species 829: 1–5. doi:10.1644/829.1.
- Chiarello, Adriano G. (September 1998a). Activity budgets and ranging patterns of the Atlantic forest maned sloth. Journal of Zoology 246 (1): 1–10. doi:10.1111/j.1469-7998.1998.tb00126.x.
- Stewart, Melissa (2004). . Zoogoer. Friends of the National Zoo. Архів оригіналу за 2011. Процитовано 7 червня 2010.
- Maned Three-Toed Sloth: The Animal Files. www.theanimalfiles.com. Процитовано 12 червня 2019.
- Giné, Gastón Andrés Fernandez; Mureb, Laila Santim; Cassano, Camila Righetto (2022). Feeding ecology of the maned sloth ( Bradypus torquatus ): Understanding diet composition and preferences, and prospects for future studies. Austral Ecology (англ.) 47 (5): 1124–1135. ISSN 1442-9985. doi:10.1111/aec.13204.
- Pinder, L. (1993). Body measurements, karyotype, and birth frequencies of maned sloth (Bradypus torquatus). Mammalia 57 (1): 43–48. doi:10.1515/mamm.1993.57.1.43.
- Dias, Bernardo B.; Dias dos Santos, Luis Alberto; Lara-Ruiz, Paula; Cassano, Camila Righetto; Pinder, Laurenz; Chiarello, Adriano G. (1 січня 2009). First observation on mating and reproductive seasonality in maned sloths Bradypus torquatus (Pilosa: Bradypodidae). Journal of Ethology (англ.) 27 (1): 97–103. ISSN 1439-5444. doi:10.1007/s10164-008-0089-9.
- ↑ Lara-Ruiz, P.; Chiarello, A.G. (2005). Life-history traits and sexual dimorphism of the Atlantic forest maned sloth Bradypus torquatus (Xenarthra: Bradypodidae). Journal of Zoology 267 (1): 63–73. doi:10.1017/S0952836905007259.