Бет Гарт (англ. Beth Hart; нар. 24 січня 1972) — американська співачка, музикант, композитор.
| Бет Гарт | |
|---|---|
| англ. Beth Hart | |
| | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 24 січня 1972 (51 рік) |
| Місце народження | Лос-Анджелес, Каліфорнія, США |
| Роки активності | 1993 — тепер. час |
| Громадянство | США |
| Професії | авторка-виконавиця, музикантка, співачка, композиторка, художниця, гітаристка, студійна виконавиця |
| Освіта | Los Angeles County High School for the Artsd |
| Співацький голос | контральто |
| Інструменти | гітара, фортепіано і вокал[d] |
| Жанри | соул, блюз-рок, джаз-рок і блюз |
| Колективи | Beth Hart and Joe Bonamassad |
| Лейбли | 143 Recordsd, Lava Recordsd, Atlantic Records, Entertainment One Musicd і Mascot Recordsd |
| Нагороди | |
| bethhart.com | |
| Файли у Вікісховищі |
Біографія ред.
Ранні роки ред.
Бет Гарт народилася в 1972 році в містечку Пасадена, що недалеко від Лос-Анджелеса, в сім'ї, де всі любили музику — настільки, що вже з чотирьох років дитину посадили за фортепіано. Дівчинка сприймала заняття із захопленням і бачила перед собою кар'єру класичної піаністки і навіть оперної співачки. Сімейне щастя батьків Бет Гарт було зруйновано, коли вона була ще підлітком. Її батька посадили в тюрму за зберігання наркотиків, і незабаром батьки розлучилися. Бет Гарт разом зі старшою сестрою пристрастилися до наркотиків. В одному з інтерв'ю співачка так розповідала про цей період свого життя:
| Я зійшла з котушок, вже коли мені було 11 років, ми з сестрою пошаліли по повній. Вона померла потім від передозування ... Якби не заняття музикою в школі, напевно, мене б зараз не стало. Або я опинилася б у в'язниці, |
Після закінчення школи Бет Гарт надійшла до Вищої школи виконавських мистецтв Лос-Анджелеса, де навчалася співу та грі на віолончелі. У мегаполісі перед нею відкривалися великі можливості для реалізації її таланту. Першими спробами придбати популярність і шанувальників були виступи перед «відкритими мікрофонами в клубах Лос-Анджелеса». Публіка відразу її полюбила, а ось педагоги ці нічні заняття, особливо на шкоду денним, не схвалили — і з училища Бет в кінцевому підсумку вигнали за прогули. Проте, співачку це особливо не турбувало — вона вже знала, чого хоче від життя і як збирається домогтися слави.
Початок творчої кар'єри ред.
У 1993-му у Бет Гарт вже була згуртована команда, власний матеріал і, що найголовніше, менеджер. Звали його Джеффрі Лей Тозер, і був він співаком і власником маленької студії. Саме він порадив Бет взяти участь в телевізійному шоу «Starsearch» («Пошук зірок»), в якому вона завоювала головний приз. Однак відразу розвинути успіх в той момент співачці не вдалося. Музичні лейбли обходили її стороною і не поспішали підписувати контракт. Зрозумівши всю безплідність телевізійної слави, Бет Гарт разом зі своєю командою музикантів приймає кардинальне рішення — йде від свого менеджера і починає виконувати пісні прямо на вулиці. Музиканти розташувалися в місті Санта-Моніка, де майже кожен день влаштовували концерти для перехожих. Незабаром Бет Гарт зауважив відомий музичний продюсер Девід Фостер, який запропонував їй записати дебютний альбом на своєму лейблі «143 Records».
Дебютний альбом «Immortal», 1996. ред.
Перший альбом відразу ж приніс Бет Гарт славу і придбав статус мультиплатинового. Композиції з цього альбому стали хітами по обидва боки Атлантики. Бет Гарт разом зі своєю музичною групою відправляються на 9 місяців в світове турне: вони виконували пісні в Сполучених Штатах, Данії, ПАР. У Німеччині Бет Гарт виступала «на розігріві» у легендарних «Scorpions». Проте, творчі розбіжності і сварки переслідували музикантів весь шлях, і повернувшись додому вони вирішують на якийсь час призупинити спільну діяльність. Співачка так описувала свої враження від першого турне:
| Поїздка виявилася настільки виснажливою, що нам потрібен час, щоб відпочити один від одного. Я провела потім цілих півтора року в стані важкої депресії. У мене було гостре відчуття, що це був провал. |
Альбом «Screaming for my supper», 1999 ред.
Покинувши на час групу, Бет Гарт вирішує змінити обстановку і їде з рідного Лос-Анджелеса в місто Бірмінгем, розташований в штаті Алабама. Там вона віддає весь свій вільний час написання пісень для нового альбому. Через 5 місяців Гарт повертається в Лос-Анджелес з готовим матеріалом, щоб записати другий альбом. До цього часу зі складу її гурту пішли всі музиканти крім бас-гітариста Тала Херцберга, з яким вони разом попрямували на звукозаписну студію «Sound Chamber», розташовану в Голлівуді. Другий альбом «Screaming for my supper» отримав схвальні відгуки музичних критиків і прихильну реакцію публіки. Після запису альбому Гарт захотіла розширити свої творчі інтереси і почала попередню роботу з режисером Річардом Доннером для зйомок фільму про життя Дженіс Джоплін. Однак Бет Гарт відхилила пропозицію ролі в фільмі, так як порахувала, що гра в кіно їй не підходить. Незабаром співачка отримала запрошення пройти прослуховування для участі в мюзиклі про Дженіс Джоплін, який називався «З любов'ю, Дженіс». Вона з радістю вхопилася за можливість виступати на великій театральній сцені. Мюзикл «З любов'ю, Дженіс» був захоплено зустрінутий глядачами. На хвилі успіху в жовтні 1999 р Бет Гарт робить благодійний концертний тур по Америці, метою якого є збір коштів на підтримку музичної освіти в школах і допомогу молодим виконавцям і композиторам. Проте, успіх і слава, які супроводжували співачці, стали причиною посилення її алкогольної і наркотичної залежності. Згодом Бет Гарт згадувала:
| Того року я пролежала в п'яти лікарнях, і це не рахуючи наркологічних клінік. Все було настільки погано, що я пам'ятаю, як мій психоаналітик порадив мені піти зі сцени. |
| Цей розділ потребує доповнення. (січень 2018) |
Дискографія ред.
Студійні альбоми ред.
- 1993: Beth Hart and the Ocean of Souls
- 1996: Immortal
- 1999: Screamin 'for My Supper
- 2003: Leave the Light On
- 2007: 37 Days
- 2010: My California
- 2011: Don't Explain разом із Джо Бонамассою
- 2012: Bang Bang Boom Boom
- 2013: Seesaw разом із Джо Бонамассою
- 2015: Better Than Home
- 2016: Fire on the Floor
- 2018: Black Coffee разом із Джо Бонамассою
- 2019: War In My Mind
Концертні альбоми ред.
- 2005: Live at Paradiso
- 2014: Live in Amsterdam (із Джо Бонамассою)
- 2018: Front and Center – Live from New York
- 2018: Live at the Royal Albert Hall
Примітки ред.
- Discogs — 2000.
- LIBRIS — 2018.
- Classic Rock // Classic Rock — Future plc, 2011. — ISSN 1464-7834
- InRock, 2012.
- . Архів оригіналу за 26 січня 2018. Процитовано 26 січня 2018.
- Біографія Бет Гарт, на її офіційному сайті http://www.bethhart.com/ [ 7 листопада 2020 у Wayback Machine.]
Посилання ред.
| Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (січень 2018) |