Bacillus anthracis | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Мікрофотографія Bacillus anthracis (фарбування фуксін-метиленом). | ||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Bacillus anthracis Cohn 1872 | ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
|
Bacillus anthracis — грам-позитивна, факультативно анаеробна паличковидна бактерія роду Bacillus. B. anthracis звичайно живе у ґрунті, формує ендоспори та є причинним агентом сибірки.
Історія
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Сибірка.
Вперше збудника сибірки описав Алоїз Поллендер у 1849 році, який виявив його у крові та тканинах мертвих тварин. Остаточно збудник був вивчений Робертом Кохом (1876 рік) та Луї Пастером (1877 рік). Пастер у 1881 році, вперше, отримав ослаблену живу вакцину Bacillus anthracis, що посприяло ефективні профілактиці захворювання у тварин.
Морфологія і фізіологія
B. anthracis (грец. ἄνθραξ — вуглець) — велика Гр(+) нерухома паличка 3-10 мкм завдовжки і 1-1,5 мкм завширшки. В організмі тварин і людини утворює капсулу, яка оточує одиноку клітину або весь ланцюжок. Капсули можуть утворюватися і при культивуванні на поживних середовищах із нативним білком. У мазках із культур на рідкому середовищі B. anthracis виглядають довгими ланцюжками, кінці клітин обрубані або злегка втягнуті, що надає ланцюгу форму бамбукової тростини з характерними колінчастими зчленуваннями. Також порівнюють з протяжним потягом. У довкіллі бактерії (бацили) сибірки утворюють овальні спори, які розташовані в клітині центрально й не перебільшують її поперечного діаметра. У ґрунтах, багатих гумусом, при 25-40 °С спори можуть проростати у вегетативні форми. При температурах вище 43°С і нижче 15°С спороутворення припиняється.
Культивування
За типом дихання збудник сибірки є аеробом і факультативним анаеробом. До живильних середовищ невибагливий. На бульйоні дає ріст на дні пробірки у вигляді жмутика вати, залишаючи середовище прозорим. При посіві уколом у стовпчик желатини ріст нагадує ялинку, перекинуту вниз верхівкою. При посіві на МПА вірулентних штамів виростають R-форми колоній із нерівними хвилястими краями, які нагадують голову медузи або лев'ячу гриву. Оптимальна температура для культивування — 37-38 °C, pH 7,0. Невірулентні або слабовірулентні штами утворюють круглі гладенькі S-форми колоній із чітко окресленим краєм. При посіві на середовище з пеніциліном B. anthracis втрачають клітинну стінку, фрагментуються на кульки і нагадують намисто.
Ферментативна активність
B. anthracis біохімічно активна: ферментує глюкозу, сахарозу, мальтозу й інші вуглеводи до кислоти, але без утворення газу; розріджує сироватку й желатин; пептонізує молоко; утворює аміак і сірководень. Також гідролізує крохмаль.
Антигени
B. anthracis мають білковий антиген, який міститься в капсулі, і полісахаридний антиген, розташований у клітинній стінці. Полісахаридний антиген можна виявити за допомогою реакції термопреципітації за Асколі. З досліджуваного матеріалу кип'ятінням екстрагують цей антиген, який при додаванні до преципітуючої протисибіркової сироватки утворює кільце преципітації. При розмноженні в організмі, а також на середовищі з плазмою крові й екстрактами з тканин збудники утворюють протективний антиген, який має сильні імуногенні властивості.
Токсиноутворення
B. anthracis при культивуванні на рідкому поживному середовищі продукує справжній екзотоксин, який складається принаймні з трьох компонентів: набряковий токсин викликає некроз і набряк шкіри у гвінейських свинок; летальний токсин («мишачий токсин») спричиняє смерть білих мишей, протективний антиген, який має імуногенні властивості.
Резистентність
У вегетативні формі, збудник сибірки має таку ж стійкість, як і більшість аспорогенних бактерій, а саме — швидко гине під дією високих температур (вище 75 °C — через 5 — 10 хв). Спори стійкі: у ґрунті чи воді вони можуть прожити сотні років, прямі сонячні промені вони витримують 10 діб, а то і більше, при кип'ятінні гинуть через 45 — 60 хв. Спори також можуть тривалий час зберігатися у шерсті і в померлих тваринах, у засоленому м'ясі.
Екологія
У звичайних природних умовах на сибірку хворіють різні види травоїдних тварин — велика і дрібна рогата худоба, коні, рідше олені, верблюди, свині. Вони заражаються ч/з рот спорами B. anthracis. У них переважно розвиваються кишкова і септична форми сибірки. Хворі тварини виділяють збудник у зовнішнє середовище з випорожненнями і сечею. Людина заражається при безпосередньому контакті з хворими тваринами ч/з предмети і вироби із зараженої сировини (кожухи, рукавиці, шапки, коміри, пензлі для гоління тощо) або ч/з м'ясо хворих тварин. Улітку можливе зараження ч/з укуси ґедзів. Захворювання на сибірку має професійний характер. Частіше хворіють робітники м'ясокомбінатів, вовнопрядильних фабрик, тваринницьких ферм, ті. хто працюють зі шкірою тварин, сортувальники хутра.
Потрапивши в ґрунт, B. anthracis утворюють дуже стійкі спори, які зберігають життєздатність десятки років. Широко вживані дезінфектанти спричинюють їхню загибель лише ч/з декілька годин, кип'ятіння — через 15-20 хв. Вегетативні форми мають таку ж резистентність, як і більшість неспороносних бактерій.
Захворювання людини
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Сибірка.
Джерела
- Мікробіологія: підручник / В. А. Люта, О. В. Кононов. — К.: «Медицина». — 2008. — с. 456: 271—272.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Bacillus anthracis |
Посилання
- Ryan KJ; Ray CG (editors) (2004). Sherris Medical Microbiology (вид. 4th ed.). McGraw Hill. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bacillus anthracisMikrofotografiya Bacillus anthracis farbuvannya fuksin metilenom Biologichna klasifikaciyaDomen Bakteriyi Bacteria Tip FirmicutesKlas BacilliRyad BacillalesRodina Rid BacillusVid B anthracisBinomialna nazvaBacillus anthracis Cohn 1872PosilannyaVikishovishe Category Bacillus anthracisEOL 974636ITIS 959822NCBI 1392 Bacillus anthracis gram pozitivna fakultativno anaerobna palichkovidna bakteriya rodu Bacillus B anthracis zvichajno zhive u grunti formuye endospori ta ye prichinnim agentom sibirki Struktura klitin Bacillus anthracis IstoriyaDetalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Sibirka Vpershe zbudnika sibirki opisav Aloyiz Pollender u 1849 roci yakij viyaviv jogo u krovi ta tkaninah mertvih tvarin Ostatochno zbudnik buv vivchenij Robertom Kohom 1876 rik ta Luyi Pasterom 1877 rik Paster u 1881 roci vpershe otrimav oslablenu zhivu vakcinu Bacillus anthracis sho pospriyalo efektivni profilaktici zahvoryuvannya u tvarin Morfologiya i fiziologiyaB anthracis grec ἄn8ra3 vuglec velika Gr neruhoma palichka 3 10 mkm zavdovzhki i 1 1 5 mkm zavshirshki V organizmi tvarin i lyudini utvoryuye kapsulu yaka otochuye odinoku klitinu abo ves lancyuzhok Kapsuli mozhut utvoryuvatisya i pri kultivuvanni na pozhivnih seredovishah iz nativnim bilkom U mazkah iz kultur na ridkomu seredovishi B anthracis viglyadayut dovgimi lancyuzhkami kinci klitin obrubani abo zlegka vtyagnuti sho nadaye lancyugu formu bambukovoyi trostini z harakternimi kolinchastimi zchlenuvannyami Takozh porivnyuyut z protyazhnim potyagom U dovkilli bakteriyi bacili sibirki utvoryuyut ovalni spori yaki roztashovani v klitini centralno j ne perebilshuyut yiyi poperechnogo diametra U gruntah bagatih gumusom pri 25 40 S spori mozhut prorostati u vegetativni formi Pri temperaturah vishe 43 S i nizhche 15 S sporoutvorennya pripinyayetsya KultivuvannyaZa tipom dihannya zbudnik sibirki ye aerobom i fakultativnim anaerobom Do zhivilnih seredovish nevibaglivij Na buljoni daye rist na dni probirki u viglyadi zhmutika vati zalishayuchi seredovishe prozorim Pri posivi ukolom u stovpchik zhelatini rist nagaduye yalinku perekinutu vniz verhivkoyu Pri posivi na MPA virulentnih shtamiv virostayut R formi kolonij iz nerivnimi hvilyastimi krayami yaki nagaduyut golovu meduzi abo lev yachu grivu Optimalna temperatura dlya kultivuvannya 37 38 C pH 7 0 Nevirulentni abo slabovirulentni shtami utvoryuyut krugli gladenki S formi kolonij iz chitko okreslenim krayem Pri posivi na seredovishe z penicilinom B anthracis vtrachayut klitinnu stinku fragmentuyutsya na kulki i nagaduyut namisto Fermentativna aktivnistB anthracis biohimichno aktivna fermentuye glyukozu saharozu maltozu j inshi vuglevodi do kisloti ale bez utvorennya gazu rozridzhuye sirovatku j zhelatin peptonizuye moloko utvoryuye amiak i sirkovoden Takozh gidrolizuye krohmal AntigeniB anthracis mayut bilkovij antigen yakij mistitsya v kapsuli i polisaharidnij antigen roztashovanij u klitinnij stinci Polisaharidnij antigen mozhna viyaviti za dopomogoyu reakciyi termoprecipitaciyi za Askoli Z doslidzhuvanogo materialu kip yatinnyam ekstraguyut cej antigen yakij pri dodavanni do precipituyuchoyi protisibirkovoyi sirovatki utvoryuye kilce precipitaciyi Pri rozmnozhenni v organizmi a takozh na seredovishi z plazmoyu krovi j ekstraktami z tkanin zbudniki utvoryuyut protektivnij antigen yakij maye silni imunogenni vlastivosti ToksinoutvorennyaB anthracis pri kultivuvanni na ridkomu pozhivnomu seredovishi produkuye spravzhnij ekzotoksin yakij skladayetsya prinajmni z troh komponentiv nabryakovij toksin viklikaye nekroz i nabryak shkiri u gvinejskih svinok letalnij toksin mishachij toksin sprichinyaye smert bilih mishej protektivnij antigen yakij maye imunogenni vlastivosti RezistentnistU vegetativni formi zbudnik sibirki maye taku zh stijkist yak i bilshist asporogennih bakterij a same shvidko gine pid diyeyu visokih temperatur vishe 75 C cherez 5 10 hv Spori stijki u grunti chi vodi voni mozhut prozhiti sotni rokiv pryami sonyachni promeni voni vitrimuyut 10 dib a to i bilshe pri kip yatinni ginut cherez 45 60 hv Spori takozh mozhut trivalij chas zberigatisya u shersti i v pomerlih tvarinah u zasolenomu m yasi EkologiyaU zvichajnih prirodnih umovah na sibirku hvoriyut rizni vidi travoyidnih tvarin velika i dribna rogata hudoba koni ridshe oleni verblyudi svini Voni zarazhayutsya ch z rot sporami B anthracis U nih perevazhno rozvivayutsya kishkova i septichna formi sibirki Hvori tvarini vidilyayut zbudnik u zovnishnye seredovishe z viporozhnennyami i secheyu Lyudina zarazhayetsya pri bezposerednomu kontakti z hvorimi tvarinami ch z predmeti i virobi iz zarazhenoyi sirovini kozhuhi rukavici shapki komiri penzli dlya golinnya tosho abo ch z m yaso hvorih tvarin Ulitku mozhlive zarazhennya ch z ukusi gedziv Zahvoryuvannya na sibirku maye profesijnij harakter Chastishe hvoriyut robitniki m yasokombinativ vovnopryadilnih fabrik tvarinnickih ferm ti hto pracyuyut zi shkiroyu tvarin sortuvalniki hutra Potrapivshi v grunt B anthracis utvoryuyut duzhe stijki spori yaki zberigayut zhittyezdatnist desyatki rokiv Shiroko vzhivani dezinfektanti sprichinyuyut yihnyu zagibel lishe ch z dekilka godin kip yatinnya cherez 15 20 hv Vegetativni formi mayut taku zh rezistentnist yak i bilshist nesporonosnih bakterij Zahvoryuvannya lyudiniDetalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Sibirka DzherelaMikrobiologiya pidruchnik V A Lyuta O V Kononov K Medicina 2008 s 456 271 272 ISBN 978 966 8144 62 2Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bacillus anthracisPosilannyaRyan KJ Ray CG editors 2004 Sherris Medical Microbiology vid 4th ed McGraw Hill ISBN 0 8385 8529 9