Aichi B7A «Ryūsei» (яп. 流星, «Рюсей» — «Метеор») — серійний палубний бомбардувальник-торпедоносець Імперського флоту Японії періоду Другої світової війни.
Aichi B7A | |
---|---|
Призначення: | палубний бомбардувальник-торпедоносець |
Перший політ: | 1942 |
Прийнятий на озброєння: | 1944 |
Знятий з озброєння: | 1945 |
Період використання: | 1944-1945 |
На озброєнні у: | Імперський флот Японії |
Розробник: | d |
Всього збудовано: | 114 |
Екіпаж: | 2 особи |
Максимальна швидкість (МШ): | 566 (на висоті 6550 м) км/год |
Дальність польоту: | 3 020 км |
Практична стеля: | 11 250 м |
Довжина: | 11,49 м |
Висота: | 4,08 м |
Розмах крила: | 14,40 м |
Площа крила: | 35,4 м² |
Споряджений: | 6 500 кг |
Двигуни: | 1 х Hakajima NK9C Homare12 (1 825 к.с.) або NK9H-S Homare 23 (2000 к.с.) |
Гарматне озброєння: | 2х20мм |
Внутрішнє бомбове навантаження: | 800 кг або торпеда 800 кг |
Кулеметне озброєння: | 1х7,92-мм кулемет або 1х13-мм кулемет |
Aichi B7A у Вікісховищі |
Кодова назва союзників — «Грейс» (англ. Grace).
Історія створення
У 1941 році Імперський флот Японії видав завдання на палубний бомбардувальник в рамках плану «16-Shi», який з часом міг би замінити одночасно два типи машин — торпедоносець B6N та пікіруючий бомбардувальник D4Y. Прийняття на озброєння такого універсального літака дозволило би зробити парк літаків палубної авіації одноріднішим і тим самим спростило б його експлуатацію.
Вимоги специфікації були дуже високими: максимальна швидкість — 570 км/г, дальність польоту з повним бойовим навантаженням (500 кг бомб у внутрішньому бомбовідсіку або 800-кг торпеда на зовнішній підвісці) — 1850 км, дальність польоту без навантаження — 3335 км, маневреність — порівнянна з A6M, озброєння — 2 нерухомі 20-мм гармати (в передній частині фюзеляжу або на крилах) і 1 рухомий 13-мм кулемет в задній частині кабіни. Двигун — Hakajima Homare потужністю 1800—2000 к.с. Оскільки новий літак мав використовуватись на новіших авіаносцях обмеження на максимальну ширину крил було зняте.
Створення літака було доручено фірмі «Айті». Роботу над проєкт очолив Норіо Озакі. В травні 1942 року перший прототип з заводським номером AM-23 був готовий. Оскільки двигун Hakajima Homare 11 до цього на жодні літаки ще не ставився, з ним постійно виникали проблеми, що значно затримало проведення випробувань. На вдалих випробуваннях літак розвинув швидкість 590 км/г, на 20 км/г перевищивши вимоги специфікації, але був недостатньо маневрений та складний у пілотуванні. Щоб усунути ці недоліки, в конструкцію наступних дослідних зразків внесли ряд змін: підсилили фюзеляж, та замінили бортове обладнання. Літак було попередньо прийнято на озброєння як Палубний бомбардувальник-торпедоносець Тип 97 (або B7A1).
Проте через відсутність двигуна потрібної потужності програма була призупинена. До розробки літака повернулись тільки в квітні 1944 році, використавши двигун Hakajima NK9C Homare 12 потужністю 1825 к.с. Після випробувань розпочалось серійне виробництво моделі B7A2 на заводах фірми Aichi в Фунаката, а також на 21-му флотському арсеналі в Омура. Хоча даний літак був простішим у виготовлені ніж Yokosuka D4Y, його виробництво просувалось дуже повільно. У травні 1945 року виробництво цих літаків було припинене у зв'язку з тим, що завод Айті був зруйнований землетрусом.
В останні роки війни розроблявся наступник B7A з назвою Мокусей" («Юпітер»), який мав би бути значно меншим і швидшим, але він так і залишився тільки на папері.
Конструкція
Aichi B7A був суцільнометалевим одномоторним монопланом з компонуванням середньоплана із закритою кабіною та шасі, що складалось. Така схема була використана через наявність бомбового відсіку в фюзеляжі і вимогу в підйомі літака для використання гвинта діаметром 3.5 м. З метою зменшення розмірів стійок шасі було використане крило типу «зворотна чайка». Елерони могли відсуватись в низ на кут 10 градусів, що дозволяло використовувати їх як допоміжні закрилки. Літак також мав аеродинамічне гальмо, а для зберігання на авіаносцях крила могли підійматися вверх.
Озброєння складалось з 2 встановлених в крилах 20-мм гармат «Тип 99 Модель 2» і одного рухомого 7,92-мм кулемета «Тип 1» в задній вогневій точці. На літаках пізніх серій 7,92-мм кулемет був замінений на 13-мм кулемет «Тип 2».
Один із літаків B7A2 був оснащений двигуном Hakajima Homare 23 потужністю 2000 к.с. Проєкт B7A3 з двигуном Mitsubishi MK9A потужністю 2200 к.с. реалізований не був.
Тактико-технічні характеристики (B7A2)
Технічні характеристики
- Екіпаж: 2 чоловіка
- Довжина: 11,49 м
- Розмах крила: 14,40 м
- Висота: 4.08 м
- Площа крила: 35,40 м ²
- Маса порожнього: 3 810 кг
- Маса спорядженого: 5 625 кг
- Максимальна злітна маса: 6 500 кг
- Навантаження на крило: 158.9 кг/м²
- Двигун Nakajima NK9C Homare 12
- Потужність: 1 825 к. с.
- Питома потужність 3.1 кг/к.с.
Льотні характеристики
- Максимальна швидкість: 566 км/г на висоті 6500 м
- Практична дальність: 1 850 км
- Максимальна дальність: 3 020 км
- Практична стеля: 11 250 м
- Час набору висоти: 4000 м за 6 хв 55 с
Озброєння
- Гарматне:2× 20-мм гармати
- Кулеметне:1× 7,92 мм кулемет
- Бомбове навантаження:
- 800 кг бомб або
- 1× 800 кг торпеда
Модифікації
- B7A1 — морський експериментальний палубний бомбардувальник; прототипи були оснащені двигуном Nakajima NK9B Homare 11; мав крило, що складалось, типу «зворотна чайка» (9 екз.);
- B7A2 — серійний; версія палубного пікіруючого бомбардувальника-торпедоносця; заводи: Aichi (80 екз.), Omara Naval Air Arsenal (25 екз.);
- B7A3 — проєкт з використанням двигуна Mitsublshi МК9А потужністю 2200 к.с. Реалізований не був.
Історія використання
Літак Aichi B7A2, який мав високу швидкість та хорошу маневреність, виявився дуже грізним супротивником. Оскільки до часу появи цих літаків Японія не мала боєздатних авіаносців, здатних їх перевозити (Тайхо затонув в червні 1944, а Сінано в листопаді), літаки базувались на наземних аеродромах. Проте через свою нечисленність, а також через пізню появу, літаки Aichi B7A2 не вплинули суттєво на хід війни.
Оператори
- Японська імперія
- Авіація імперського флоту Японії
- 722-ий авіазагін
- Авіазагін Йокосука
Примітки
- Francillon, 1970, с. 288-291.
- Харук, 2012, с. 359.
Джерела
- Обухович В. А., Кульбака С. П., Сидоренко С. И. Самолёты второй мировой войны.- Мн.: ООО «Попурри», 2003.- 736 с.:ил. .
- О. Дорошкевич Самолеты Японии второй мировой войны.-Минск, Харвест, 2004
- М. Шарп. Самолеты Второй Мировой/М. АСТ, 2000. — 352 с.
- Francillon, Rene (1970). Japanese Aircraft of the Pacific War. TBS The Book Service Ltd. с. 583pp. ISBN . (англ.)
- Харук А.И. Ударная авиация Второй Мировой - штурмовики, бомбардировщики, торпедоносцы. — Москва : Яуза::ЭКСМО, 2012. — 400 с. — . (рос.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Aichi B7A
- Aichi B7A2 Ryusei (Shooting Star) GRACE [ 8 квітня 2010 у Wayback Machine.] — Національний музей авіації і космонавтики США
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aichi B7A Ryusei yap 流星 Ryusej Meteor serijnij palubnij bombarduvalnik torpedonosec Imperskogo flotu Yaponiyi periodu Drugoyi svitovoyi vijni Aichi B7APriznachennya palubnij bombarduvalnik torpedonosecPershij polit 1942Prijnyatij na ozbroyennya 1944Znyatij z ozbroyennya 1945Period vikoristannya 1944 1945Na ozbroyenni u Imperskij flot YaponiyiRozrobnik dVsogo zbudovano 114Ekipazh 2 osobiMaksimalna shvidkist MSh 566 na visoti 6550 m km godDalnist polotu 3 020 kmPraktichna stelya 11 250 mDovzhina 11 49 mVisota 4 08 mRozmah krila 14 40 mPlosha krila 35 4 m Sporyadzhenij 6 500 kgDviguni 1 h Hakajima NK9C Homare12 1 825 k s abo NK9H S Homare 23 2000 k s Garmatne ozbroyennya 2h20mmVnutrishnye bombove navantazhennya 800 kg abo torpeda 800 kgKulemetne ozbroyennya 1h7 92 mm kulemet abo 1h13 mm kulemetAichi B7A u Vikishovishi Kodova nazva soyuznikiv Grejs angl Grace Istoriya stvorennyaU 1941 roci Imperskij flot Yaponiyi vidav zavdannya na palubnij bombarduvalnik v ramkah planu 16 Shi yakij z chasom mig bi zaminiti odnochasno dva tipi mashin torpedonosec B6N ta pikiruyuchij bombarduvalnik D4Y Prijnyattya na ozbroyennya takogo universalnogo litaka dozvolilo bi zrobiti park litakiv palubnoyi aviaciyi odnoridnishim i tim samim sprostilo b jogo ekspluataciyu Vimogi specifikaciyi buli duzhe visokimi maksimalna shvidkist 570 km g dalnist polotu z povnim bojovim navantazhennyam 500 kg bomb u vnutrishnomu bombovidsiku abo 800 kg torpeda na zovnishnij pidvisci 1850 km dalnist polotu bez navantazhennya 3335 km manevrenist porivnyanna z A6M ozbroyennya 2 neruhomi 20 mm garmati v perednij chastini fyuzelyazhu abo na krilah i 1 ruhomij 13 mm kulemet v zadnij chastini kabini Dvigun Hakajima Homare potuzhnistyu 1800 2000 k s Oskilki novij litak mav vikoristovuvatis na novishih avianoscyah obmezhennya na maksimalnu shirinu kril bulo znyate Stvorennya litaka bulo dorucheno firmi Ajti Robotu nad proyekt ocholiv Norio Ozaki V travni 1942 roku pershij prototip z zavodskim nomerom AM 23 buv gotovij Oskilki dvigun Hakajima Homare 11 do cogo na zhodni litaki she ne stavivsya z nim postijno vinikali problemi sho znachno zatrimalo provedennya viprobuvan Na vdalih viprobuvannyah litak rozvinuv shvidkist 590 km g na 20 km g perevishivshi vimogi specifikaciyi ale buv nedostatno manevrenij ta skladnij u pilotuvanni Shob usunuti ci nedoliki v konstrukciyu nastupnih doslidnih zrazkiv vnesli ryad zmin pidsilili fyuzelyazh ta zaminili bortove obladnannya Litak bulo poperedno prijnyato na ozbroyennya yak Palubnij bombarduvalnik torpedonosec Tip 97 abo B7A1 Prote cherez vidsutnist dviguna potribnoyi potuzhnosti programa bula prizupinena Do rozrobki litaka povernulis tilki v kvitni 1944 roci vikoristavshi dvigun Hakajima NK9C Homare 12 potuzhnistyu 1825 k s Pislya viprobuvan rozpochalos serijne virobnictvo modeli B7A2 na zavodah firmi Aichi v Funakata a takozh na 21 mu flotskomu arsenali v Omura Hocha danij litak buv prostishim u vigotovleni nizh Yokosuka D4Y jogo virobnictvo prosuvalos duzhe povilno U travni 1945 roku virobnictvo cih litakiv bulo pripinene u zv yazku z tim sho zavod Ajti buv zrujnovanij zemletrusom V ostanni roki vijni rozroblyavsya nastupnik B7A z nazvoyu Mokusej Yupiter yakij mav bi buti znachno menshim i shvidshim ale vin tak i zalishivsya tilki na paperi KonstrukciyaZahoplenij B7A Dobre vidno krilo tipu zvorotnya chajka i bombovij vidsik pid kabinoyu Aichi B7A buv sucilnometalevim odnomotornim monoplanom z komponuvannyam serednoplana iz zakritoyu kabinoyu ta shasi sho skladalos Taka shema bula vikoristana cherez nayavnist bombovogo vidsiku v fyuzelyazhi i vimogu v pidjomi litaka dlya vikoristannya gvinta diametrom 3 5 m Z metoyu zmenshennya rozmiriv stijok shasi bulo vikoristane krilo tipu zvorotna chajka Eleroni mogli vidsuvatis v niz na kut 10 gradusiv sho dozvolyalo vikoristovuvati yih yak dopomizhni zakrilki Litak takozh mav aerodinamichne galmo a dlya zberigannya na avianoscyah krila mogli pidijmatisya vverh Ozbroyennya skladalos z 2 vstanovlenih v krilah 20 mm garmat Tip 99 Model 2 i odnogo ruhomogo 7 92 mm kulemeta Tip 1 v zadnij vognevij tochci Na litakah piznih serij 7 92 mm kulemet buv zaminenij na 13 mm kulemet Tip 2 Odin iz litakiv B7A2 buv osnashenij dvigunom Hakajima Homare 23 potuzhnistyu 2000 k s Proyekt B7A3 z dvigunom Mitsubishi MK9A potuzhnistyu 2200 k s realizovanij ne buv Taktiko tehnichni harakteristiki B7A2 Tehnichni harakteristiki Ekipazh 2 cholovika Dovzhina 11 49 m Rozmah krila 14 40 m Visota 4 08 m Plosha krila 35 40 m Masa porozhnogo 3 810 kg Masa sporyadzhenogo 5 625 kg Maksimalna zlitna masa 6 500 kg Navantazhennya na krilo 158 9 kg m Dvigun Nakajima NK9C Homare 12 Potuzhnist 1 825 k s Pitoma potuzhnist 3 1 kg k s Lotni harakteristiki Maksimalna shvidkist 566 km g na visoti 6500 m Praktichna dalnist 1 850 km Maksimalna dalnist 3 020 km Praktichna stelya 11 250 m Chas naboru visoti 4000 m za 6 hv 55 s Ozbroyennya Garmatne 2 20 mm garmati Kulemetne 1 7 92 mm kulemet Bombove navantazhennya 800 kg bomb abo 1 800 kg torpedaModifikaciyiB7A1 morskij eksperimentalnij palubnij bombarduvalnik prototipi buli osnasheni dvigunom Nakajima NK9B Homare 11 mav krilo sho skladalos tipu zvorotna chajka 9 ekz B7A2 serijnij versiya palubnogo pikiruyuchogo bombarduvalnika torpedonoscya zavodi Aichi 80 ekz Omara Naval Air Arsenal 25 ekz B7A3 proyekt z vikoristannyam dviguna Mitsublshi MK9A potuzhnistyu 2200 k s Realizovanij ne buv Istoriya vikoristannyaYedinij vcililij ekzemplyar Aichi B7A zahoplenij amerikancyami Litak Aichi B7A2 yakij mav visoku shvidkist ta horoshu manevrenist viyavivsya duzhe griznim suprotivnikom Oskilki do chasu poyavi cih litakiv Yaponiya ne mala boyezdatnih avianosciv zdatnih yih perevoziti Tajho zatonuv v chervni 1944 a Sinano v listopadi litaki bazuvalis na nazemnih aerodromah Prote cherez svoyu nechislennist a takozh cherez piznyu poyavu litaki Aichi B7A2 ne vplinuli suttyevo na hid vijni OperatoriAichi B7A2 v poloti z torpedoyu Tip 91 Napis na hvosti ヨ 251 oznachaye sho litak pripisanij do aviazagonu Jokosuka Yaponska imperiya Aviaciya imperskogo flotu Yaponiyi 722 ij aviazagin Aviazagin JokosukaPrimitkiFrancillon 1970 s 288 291 Haruk 2012 s 359 DzherelaObuhovich V A Kulbaka S P Sidorenko S I Samolyoty vtoroj mirovoj vojny Mn OOO Popurri 2003 736 s il ISBN 985 438 823 9 O Doroshkevich Samolety Yaponii vtoroj mirovoj vojny Minsk Harvest 2004 M Sharp Samolety Vtoroj Mirovoj M AST 2000 352 s ISBN 5 17 002174 7 Francillon Rene 1970 Japanese Aircraft of the Pacific War TBS The Book Service Ltd s 583pp ISBN 978 0370000336 angl Haruk A I Udarnaya aviaciya Vtoroj Mirovoj shturmoviki bombardirovshiki torpedonoscy Moskva Yauza EKSMO 2012 400 s ISBN 978 5699595877 ros PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Aichi B7A Aichi B7A2 Ryusei Shooting Star GRACE 8 kvitnya 2010 u Wayback Machine Nacionalnij muzej aviaciyi i kosmonavtiki SShA