185-й гвардійський Кіровоградсько-Будапештський Червонопрапорний важкий бомбардувальний авіаполк (185 гв. ВБАП) — військове формування ВПС СРСР, що існувало у 1949—1992 роках. Полк постійно базувався на авіабазі Полтава. Входив до складу 13-ї гвардійської Дніпропетровсько-Будапештської ордена Суворова важкої бомбардувальної авіаційної дивізії, штаб якої також знаходився в Полтаві. Був елітним, одним з найбільш досвідчених та боєздатних авіаційних полків у Дальній авіації Радянського Союзу.
185-й гвардійський важкий бомбардувальний авіаційний полк | |
---|---|
рос. 185-й гвардейский Кировоградско-Будапештский Ордена Красного Знамени тяжелый бомбардировочный авиационный полк | |
На службі | 1949—1992 |
Країни | СРСР→ Україна |
Вид | ВПС СРСР |
Тип | бомбардувальна авіація |
Чисельність | полк |
Гарнізон/Штаб | Українська РСР, Авіабаза Полтава |
Оснащення | Ту-16, Ту-22М, Ту-134УБЛ |
Війни/битви | Війна в Афганістані |
Нагороди | |
Почесні найменування | Кіровоградсько-Будапештський |
Після розпаду СРСР у 1992 році увійшов до складу Збройних сил України як 185-й важкий бомбардувальний авіаційний полк.
Історія
Заснований 20 лютого 1949 року.[]
У 1946 році з Любліну (Польща) на авіабазу Полтава-4 перебазувалася 13-та гвардійська Дніпропетровсько-Будапештська важка бомбардувальна авіаційна дивізія. Разом зі штабом дивізії на Полтавський аеродром перебазувався 185-й гвардійський Кіровоградсько-Будапештський важкий бомбардувальний авіаційний полк.
У 1949 році полк перший у Військово-повітряних силах СРСР отримав на озброєння важкі бомбардувальники Ту-4. З 1955 року на озброєнні 185 гв. ВБАП — важкі реактивні бомбардувальники Ту-16.
Участь у війні в Афганістані
За допомогою до дальньої авіації звернулися в жовтні 1988 року, з початком завершального етапу виведення військ, коли очікувалася активізація дій противника.
До групи включили літаки та екіпажі гвардійських частин ДА: ескадрилью Ту-16 251 гв. ВБАП з Білої Церкви і дві ескадрильї Ту-22МЗ з полтавського 185 гв. ВБАП. Їх розмістили на двох сусідніх аеродромах Мари-1 і Мари-2.
Багато цілей знаходились в околицях Кандагара і Джелалабада, вже залишених радянськими військами. Бомбардування тут носили характер противаги безперервним обстрілам і вилазкам, тим більше, що сподіватися на активні дії урядових гарнізонів не доводилося. Це позначалося і на характері роботи дальньої авіації, розрізняючи собі об'єкти ударів лише географічно. Ту-22МЗ полтавського полку облаштувалися на аеродромі Мари-2.
Залучення полтавчан до бойового дебюту нових бомбардувальників обґрунтовувалося тим, що 185 гв. ВБАП був лідерним в освоєнні машини і мав найбільший досвід її експлуатації, включаючи польоти на дальні полігони з практичним бомбометанням.
Полк заслужено вважався найбільш боєздатним в ДА, а його колишній командир П. С. Дейнекін, свого часу в числі перших у ВПС освоїв Ту-22М, до описуваного часу став командувачем Дальньої Авіацією і, добре знаючи можливості своїх колишніх товаришів по службі, не відчував сумнівів в виправданості вибору. Участь в афганській кампанії мала стати справжньою бойовоперевіркою для Ту-22М3 — новітньою і найбільш сучасної техніки ВПС, що освоювалась в частинах.
Рішення про залучення нових машин стало результатом наполегливості керівництва Дальньої Авіації, адже літак на той час навіть не був офіційним чином прийнятий на озброєння. Поява Ту-22МЗ означало якісно новий рівень «афганського» угруповування ВПС. Нові машини мали досконалий навігаційний комплекс НК-45 і прицільно-навігаційну апаратуру, яка давала точний вихід на цілі і бомбометання, якісне радіозв'язкове обладнання та значний асортимент бойового навантаження.
Якісна навігація НК-45 забезпечувала автономне визначення координат місця розташування літака, видаючи всю необхідну інформацію екіпажу і виробляючи рішення навігаційних і тактичних ударних завдань за допомогою бортової обчислювальної машини ЦВМ «Орбіта-10ТС». Хоча грузовідсік Ту-22МЗ не був розрахований на бомби крупніше три тони, загальна маса вантажу могла досягати 24 т. Для роботи з Мари-2 були обрані більш помірні варіанти, що не перевищували 12 т, з міркувань збереження «летючості» і прийнятною керованості машини.
31 жовтня відбувся перший виліт. Як і в двох наступних, цілі розташовувалися біля Кандагара — в гірському масиві на півночі і «зеленці» на півдні уздовж річки Дорі, де перебували загони, які блокували дороги до міста. 3 листопада бомби лягли в околицях кандагарської авіабази по районам, звідки вівся її обстріл. На наступний день ціллю стало містечко Джалез, що лежало у вигідному для душманів місці — ущелині з виходом прямо до Кабулу. З найближчих гір відкривалася панорама столиці, а поруч проходила траса на південь країни.
Надалі бомбардування велися в північно-східному секторі навколо Кабула, де зосереджувалися пускові установки, які обстрілювали місто ракетами. Удари по «душманському кільцю» навколо Кабула тривали наступні два тижні, припадаючи переважно на навколишні гірські плато і хребти, звідки з блок-постів відзначали пуски, а також по розвіданим складах і сховищам ракет.
Після кількох бомбардувань з використанням ФАБ-500 від них відмовилися, перейшовши на більший калібр, що дозволяв більш повно використовувати можливості машин. Типовими варіантами стали дві ФАБ-3000 або вісім ФАБ-1500, при цьому залучену на одну ціль групу намагалися завантажувати однотипно, щоб різниця в підвісці не ускладнювала політ в строю.
На початку грудня 1988 року естафету прийняла 326-та важка бомбардувальна авіадивізія. На зміну полтавчанам прибули екіпажі і машини оршанського 402 ВБАП.
Група управління полку, беручи участь в бойових вильотах, зуміла налагодити ефективну роботу. З вечора по дзвінку з Ташкента розбирали карти, і до отримання бойового наказу екіпажі вже були в готовності. Літаки чекали їх повністю спорядженими, відразу після попереднього вильоту отримуючи «чергову» зарядку бомб і заправку в 40 т гасу, яка дозволяла відпрацювати по будь-яким цілям.
У польоті користувалися картами десятикілометрового масштабу, а над місцем удару орієнтувалися по більш детальним «двокілометрівкам» і «півкілометрівкам», заздалегідь ретельно вивчивши кожну гору на планшеті. Вильоти проводились силами вісімки Ту-22МЗ.
Поескадрільно призначалися і цілі, іноді дробилися по четвіркам і парам. Зазвичай вони були груповими і знаходилися в 500—ї1000 м одна від одної. Іноді на удар посилали відразу дві ескадрильї. Літаки які йшли на завдання вирулювали всі відразу, шикуючись перед стартом і починаючи розбіг відразу по відриву ведучого. Цим досягався швидкий зліт, за яким вже на розвороті навколо аеродрому група збиралася зімкнутим строєм і йшла на ціль колоною пар зі 150-м перевищенням відомого, 10-секундним
інтервалом між парами і 40-секундним — між ланками.
Після розпаду СРСР у 1992 році увійшов до складу Збройних сил України як 185-й важкий бомбардувальний авіаційний полк.
Катастрофи
- 26 червня 1956р. катастрофа літака Ту-16А, аеродром Полтава, Полтава 185 ВБАП, КК м-р Бондаренко. Злетівши з аеродрому Полтави, на висоті 11000 м у районі Рязані літак потрапив в сильні грозові розряди. Мимовільно відключилися двигуни. Причину катастрофи встановити не вдалося, але аварійна комісія зробила припущення, що після зупинки обох двигунів екіпаж втратив орієнтування на місцевості. На висоті 500-600 метрів важка машина вийшла з хмарності, але часу на запуск двигунів вже не було. Екіпаж з 6 осіб загинув: м-р Бондаренко М.Л., к-н Щербань Г.М., ст. л-т Румянцев В.Е., л-т Клименко Г.І., л-т Понамарев В.І., л-т Бабанов В.Н.
- 4 жовтня 1968 р. катастрофа літака Ту-16, аеродром Полтава, 185 ВБАП, капітан літака Яшуков В.П. Екіпаж переганяв літак з аеродрому Прилуки на аеродром Полтава. Літак увійшов в хмари на висоті 250 м на видаленні 4 км від кінця злітної смуги, потім різко знизився до висоти 100 м і знову набрав висоту, потім перейшов на зниження та зіткнувся з землею. Командир вогневих установок, побачивши незвичайну поведінку літака, на висоті 1200 м катапультувався. Решта членів екіпажу загинули (к-н Яшуков В.П., ст.л-т Скляров І.С., л-т Карнаущенков А.В., сержант перечесу А.Є., ст.л-т Черевко А.Я);
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 6 липня 2019. Процитовано 1 жовтня 2019.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 1 жовтня 2019.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 1 жовтня 2019.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
185 j gvardijskij Kirovogradsko Budapeshtskij Chervonoprapornij vazhkij bombarduvalnij aviapolk 185 gv VBAP vijskove formuvannya VPS SRSR sho isnuvalo u 1949 1992 rokah Polk postijno bazuvavsya na aviabazi Poltava Vhodiv do skladu 13 yi gvardijskoyi Dnipropetrovsko Budapeshtskoyi ordena Suvorova vazhkoyi bombarduvalnoyi aviacijnoyi diviziyi shtab yakoyi takozh znahodivsya v Poltavi Buv elitnim odnim z najbilsh dosvidchenih ta boyezdatnih aviacijnih polkiv u Dalnij aviaciyi Radyanskogo Soyuzu 185 j gvardijskij vazhkij bombarduvalnij aviacijnij polkros 185 j gvardejskij Kirovogradsko Budapeshtskij Ordena Krasnogo Znameni tyazhelyj bombardirovochnyj aviacionnyj polkNa sluzhbi1949 1992Krayini SRSR UkrayinaVid VPS SRSRTipbombarduvalna aviaciyaChiselnistpolkGarnizon Shtab Ukrayinska RSR Aviabaza PoltavaOsnashennyaTu 16 Tu 22M Tu 134UBLVijni bitviVijna v AfganistaniNagorodiPochesni najmenuvannyaKirovogradsko Budapeshtskij Pislya rozpadu SRSR u 1992 roci uvijshov do skladu Zbrojnih sil Ukrayini yak 185 j vazhkij bombarduvalnij aviacijnij polk IstoriyaZasnovanij 20 lyutogo 1949 roku dzherelo U 1946 roci z Lyublinu Polsha na aviabazu Poltava 4 perebazuvalasya 13 ta gvardijska Dnipropetrovsko Budapeshtska vazhka bombarduvalna aviacijna diviziya Razom zi shtabom diviziyi na Poltavskij aerodrom perebazuvavsya 185 j gvardijskij Kirovogradsko Budapeshtskij vazhkij bombarduvalnij aviacijnij polk U 1949 roci polk pershij u Vijskovo povitryanih silah SRSR otrimav na ozbroyennya vazhki bombarduvalniki Tu 4 Z 1955 roku na ozbroyenni 185 gv VBAP vazhki reaktivni bombarduvalniki Tu 16 Uchast u vijni v Afganistani Za dopomogoyu do dalnoyi aviaciyi zvernulisya v zhovtni 1988 roku z pochatkom zavershalnogo etapu vivedennya vijsk koli ochikuvalasya aktivizaciya dij protivnika Do grupi vklyuchili litaki ta ekipazhi gvardijskih chastin DA eskadrilyu Tu 16 251 gv VBAP z Biloyi Cerkvi i dvi eskadrilyi Tu 22MZ z poltavskogo 185 gv VBAP Yih rozmistili na dvoh susidnih aerodromah Mari 1 i Mari 2 Bagato cilej znahodilis v okolicyah Kandagara i Dzhelalabada vzhe zalishenih radyanskimi vijskami Bombarduvannya tut nosili harakter protivagi bezperervnim obstrilam i vilazkam tim bilshe sho spodivatisya na aktivni diyi uryadovih garnizoniv ne dovodilosya Ce poznachalosya i na harakteri roboti dalnoyi aviaciyi rozriznyayuchi sobi ob yekti udariv lishe geografichno Tu 22MZ poltavskogo polku oblashtuvalisya na aerodromi Mari 2 Zaluchennya poltavchan do bojovogo debyutu novih bombarduvalnikiv obgruntovuvalosya tim sho 185 gv VBAP buv lidernim v osvoyenni mashini i mav najbilshij dosvid yiyi ekspluataciyi vklyuchayuchi poloti na dalni poligoni z praktichnim bombometannyam Polk zasluzheno vvazhavsya najbilsh boyezdatnim v DA a jogo kolishnij komandir P S Dejnekin svogo chasu v chisli pershih u VPS osvoyiv Tu 22M do opisuvanogo chasu stav komanduvachem Dalnoyi Aviaciyeyu i dobre znayuchi mozhlivosti svoyih kolishnih tovarishiv po sluzhbi ne vidchuvav sumniviv v vipravdanosti viboru Uchast v afganskij kampaniyi mala stati spravzhnoyu bojovoperevirkoyu dlya Tu 22M3 novitnoyu i najbilsh suchasnoyi tehniki VPS sho osvoyuvalas v chastinah Rishennya pro zaluchennya novih mashin stalo rezultatom napoleglivosti kerivnictva Dalnoyi Aviaciyi adzhe litak na toj chas navit ne buv oficijnim chinom prijnyatij na ozbroyennya Poyava Tu 22MZ oznachalo yakisno novij riven afganskogo ugrupovuvannya VPS Novi mashini mali doskonalij navigacijnij kompleks NK 45 i pricilno navigacijnu aparaturu yaka davala tochnij vihid na cili i bombometannya yakisne radiozv yazkove obladnannya ta znachnij asortiment bojovogo navantazhennya Bortova emblema na Tu 22M3 b n 50 zi skladu 2 yi eskadrilyi 185 gv VBAP Aerodrom Mari 2 gruden 1988 Yakisna navigaciya NK 45 zabezpechuvala avtonomne viznachennya koordinat miscya roztashuvannya litaka vidayuchi vsyu neobhidnu informaciyu ekipazhu i viroblyayuchi rishennya navigacijnih i taktichnih udarnih zavdan za dopomogoyu bortovoyi obchislyuvalnoyi mashini CVM Orbita 10TS Hocha gruzovidsik Tu 22MZ ne buv rozrahovanij na bombi krupnishe tri toni zagalna masa vantazhu mogla dosyagati 24 t Dlya roboti z Mari 2 buli obrani bilsh pomirni varianti sho ne perevishuvali 12 t z mirkuvan zberezhennya letyuchosti i prijnyatnoyu kerovanosti mashini 31 zhovtnya vidbuvsya pershij vilit Yak i v dvoh nastupnih cili roztashovuvalisya bilya Kandagara v girskomu masivi na pivnochi i zelenci na pivdni uzdovzh richki Dori de perebuvali zagoni yaki blokuvali dorogi do mista 3 listopada bombi lyagli v okolicyah kandagarskoyi aviabazi po rajonam zvidki vivsya yiyi obstril Na nastupnij den cillyu stalo mistechko Dzhalez sho lezhalo u vigidnomu dlya dushmaniv misci ushelini z vihodom pryamo do Kabulu Z najblizhchih gir vidkrivalasya panorama stolici a poruch prohodila trasa na pivden krayini Nadali bombarduvannya velisya v pivnichno shidnomu sektori navkolo Kabula de zoseredzhuvalisya puskovi ustanovki yaki obstrilyuvali misto raketami Udari po dushmanskomu kilcyu navkolo Kabula trivali nastupni dva tizhni pripadayuchi perevazhno na navkolishni girski plato i hrebti zvidki z blok postiv vidznachali puski a takozh po rozvidanim skladah i shovisham raket Pislya kilkoh bombarduvan z vikoristannyam FAB 500 vid nih vidmovilisya perejshovshi na bilshij kalibr sho dozvolyav bilsh povno vikoristovuvati mozhlivosti mashin Tipovimi variantami stali dvi FAB 3000 abo visim FAB 1500 pri comu zaluchenu na odnu cil grupu namagalisya zavantazhuvati odnotipno shob riznicya v pidvisci ne uskladnyuvala polit v stroyu Na pochatku grudnya 1988 roku estafetu prijnyala 326 ta vazhka bombarduvalna aviadiviziya Na zminu poltavchanam pribuli ekipazhi i mashini orshanskogo 402 VBAP Grupa upravlinnya polku beruchi uchast v bojovih vilotah zumila nalagoditi efektivnu robotu Z vechora po dzvinku z Tashkenta rozbirali karti i do otrimannya bojovogo nakazu ekipazhi vzhe buli v gotovnosti Litaki chekali yih povnistyu sporyadzhenimi vidrazu pislya poperednogo vilotu otrimuyuchi chergovu zaryadku bomb i zapravku v 40 t gasu yaka dozvolyala vidpracyuvati po bud yakim cilyam U poloti koristuvalisya kartami desyatikilometrovogo masshtabu a nad miscem udaru oriyentuvalisya po bilsh detalnim dvokilometrivkam i pivkilometrivkam zazdalegid retelno vivchivshi kozhnu goru na plansheti Viloti provodilis silami visimki Tu 22MZ Poeskadrilno priznachalisya i cili inodi drobilisya po chetvirkam i param Zazvichaj voni buli grupovimi i znahodilisya v 500 yi1000 m odna vid odnoyi Inodi na udar posilali vidrazu dvi eskadrilyi Litaki yaki jshli na zavdannya virulyuvali vsi vidrazu shikuyuchis pered startom i pochinayuchi rozbig vidrazu po vidrivu veduchogo Cim dosyagavsya shvidkij zlit za yakim vzhe na rozvoroti navkolo aerodromu grupa zbiralasya zimknutim stroyem i jshla na cil kolonoyu par zi 150 m perevishennyam vidomogo 10 sekundnim intervalom mizh parami i 40 sekundnim mizh lankami Pislya rozpadu SRSR u 1992 roci uvijshov do skladu Zbrojnih sil Ukrayini yak 185 j vazhkij bombarduvalnij aviacijnij polk Katastrofi26 chervnya 1956r katastrofa litaka Tu 16A aerodrom Poltava Poltava 185 VBAP KK m r Bondarenko Zletivshi z aerodromu Poltavi na visoti 11000 m u rajoni Ryazani litak potrapiv v silni grozovi rozryadi Mimovilno vidklyuchilisya dviguni Prichinu katastrofi vstanoviti ne vdalosya ale avarijna komisiya zrobila pripushennya sho pislya zupinki oboh dviguniv ekipazh vtrativ oriyentuvannya na miscevosti Na visoti 500 600 metriv vazhka mashina vijshla z hmarnosti ale chasu na zapusk dviguniv vzhe ne bulo Ekipazh z 6 osib zaginuv m r Bondarenko M L k n Sherban G M st l t Rumyancev V E l t Klimenko G I l t Ponamarev V I l t Babanov V N 4 zhovtnya 1968 r katastrofa litaka Tu 16 aerodrom Poltava 185 VBAP kapitan litaka Yashukov V P Ekipazh pereganyav litak z aerodromu Priluki na aerodrom Poltava Litak uvijshov v hmari na visoti 250 m na vidalenni 4 km vid kincya zlitnoyi smugi potim rizko znizivsya do visoti 100 m i znovu nabrav visotu potim perejshov na znizhennya ta zitknuvsya z zemleyu Komandir vognevih ustanovok pobachivshi nezvichajnu povedinku litaka na visoti 1200 m katapultuvavsya Reshta chleniv ekipazhu zaginuli k n Yashukov V P st l t Sklyarov I S l t Karnaushenkov A V serzhant perechesu A Ye st l t Cherevko A Ya Div takozh185 j vazhkij bombarduvalnij aviacijnij polk Ukrayina Primitki Arhiv originalu za 6 lipnya 2019 Procitovano 1 zhovtnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2019 Procitovano 1 zhovtnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2019 Procitovano 1 zhovtnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya