Грайфсвальд (нім. Greifswald [ɡʁaɪfsvalt]) — університетське місто в Німеччині, місто земельного підпорядкування, ганзейське місто (нім. Hansestädte), розташоване в землі Мекленбург-Передня Померанія. Адміністративний центр району Передня Померанія-Грайфсвальд.
Грайфсвальд Greifswald | |||
---|---|---|---|
— громада — | |||
Площа Ринок і Грайфсвальдська ратуша | |||
| |||
Координати: 54°05′ пн. ш. 13°23′ сх. д. / 54.083° пн. ш. 13.383° сх. д. | |||
Країна | Німеччина | ||
Земля | Мекленбург-Передня Померанія | ||
Район | Передня Померанія-Грайфсвальд | ||
Площа | |||
- Повна | 50,50 км² | ||
Висота над р.м. | 5 м | ||
Населення (31 грудня 2020) | |||
- Усього | 59 282 | ||
- Густота | 1173,9/км² | ||
Часовий пояс | CET () | ||
- Літній час | CEST () | ||
Поштовий код | 17489-17493 | ||
Телефонний код(и) | 03834 | ||
Ідентифікаційний код | 13 0 75 039 | ||
Вебсайт: www.greifswald.de | |||
Грайфсвальд на карті району | |||
Грайфсвальд | |||
Площа — 50,50 км2. Населення становить 59 282 осіб (станом на 31 грудня 2020). Офіційний код — 13 0 01 000.
Місто поділяється на 16 міських районів.
Історія
У 1199 році данські ченці-цистерціанці заснували Елденське абатство. У 1241 році герцог Померанії дозволив проводити поряд з абатством щотижневий ярмарок. Він став відправним пунктом у розвитку міста Грайфсвальд. У 1248 році вперше в історичному документі згадується oppidum Gripheswald, приналежний до Елденського абатства. Любецьке міське право місто здобуло 14 травня 1250 року. У 1278 році Грайфсвальд увійшов до Ганзейського союзу торгових міст. 1453 року засновано університет. Лютеранство було запроваджено в 1531 році. У 1539 році знову відкрився університет, тепер уже протестантський.
Під час Тридцятилітньої війни (1618–1648) місто було окуповане кайзерівськими військами до 1631 року, коли місто захопили шведи. За Вестфальським миром Швеція отримала Померанію, а отже і Грайфсвальд. Пруссія не могла змиритися з втратою Померанії, тож в наступні десятиліття були часті криваві конфлікти та облоги міста. У 1815 році внаслідок Наполеонівських війн шведська Померанія знову стала прусською. Грайфсвальд увійшов у новостворену прусську провінцію Померанія. Тривалий мирний період сприяв економічному зростанню міста.
З 1939 року села Вік (Wieck) та Ельдена, з яких і зародився Грайфсвальд, було приєднано до міста. Мирна здача міста в 1945 році дозволила уникнути руйнувань та зберегти життя багатьом жителям.
Університет
Грайфсвальдський університет було засновано 17 жовтня 1456 року; він є другим найстарішим університетом у регіоні Балтійського моря і сьомим найстарішим в Німеччині. До заснування університету доклав великих зусиль бургомістр Грайфсвальда (і перший ректор) . Університет був заснований з дозволу короля і після одержання схвалення (привілею) папи під захистом померанського герцога Вартіслава IX.
В інституті фізики університету Грайфсвальда в період з 1917 по 1920 працював Йоганнес Штарк, що отримав в 1919 році Нобелівську премію з фізики.
Визначні місця
У місті збереглися три церкви, побудовані в стилі цегляної готики.
- Собор Святого Миколая (Dom St. Nikolai) — XIII століття.
- Церква Святої Марії (St.-Marien-Kirche) — XIII століття.
- Церква Святого Якоба (St.-Jacobi-Kirche) — XIII століття.
Окрім того цікавими пам'ятками є:
- Грайфсвальдська стара ратуша — XIII століття, готика-бароко
- Старий цвинтар «Alter Friedhof»
- Готичні житлові будинки № 11 і 15 на площі Ринок
- Померанський земельний музей (Pommersches Landesmuseum), класицизм
- Головний корпус університету, 1747 р., бароко
- Університетська бібліотека (за планами Мартіна Гропіуса)
- Старі портові склади
Відомі жителі
- Ганс Фаллада — німецький письменник
- Каспар Давид Фрідріх — німецький художник
- Вольфганг Кеппен — німецький письменник
- Герхард Домагк — лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини.
- — лауреат Нобелівської премії з фізики.
- Отто фон Бісмарк — німецький канцлер.
- Бернгард фон Бюлов — рейхсканцлер Німецької імперії.
- — ботанік.
- — медик, засновник урології.
- — історик, джерелознавець.
- — філолог, кельтолог
- — бактеріолог, фахівець з тропічної медицини та гігієни.
- Еріх Ауербах — літературознавець, філолог-романіст.
- Фелікс Гаусдорф — професор математики.
- Тоні Кроос — німецький футболіст, уродженець міста.
Див. також
Галерея
Література
- Otto Fock: Rügensch-Pommersche Geschichten aus sieben Jahrhunderten. II: Stralsund und Greifswald im Jahrhundert der Gründung. Leipzig 1862, 214 Seiten, online [ 19 травня 2011 у Wayback Machine.].
- Gustav Kratz: Die Städte der Provinz Pommern — Abriß ihrer Geschichte, zumeist nach Urkunden. Sändig Reprint Verlag, Vaduz 1996 (unveränderter Nachdruck der Ausgabe von 1865), , S. 434–502, online [ 19 травня 2011 у Wayback Machine.].
- Franz Scherer, Hans-Georg Wenghöfer: Vom Festungswall zur Promenade. In: Rat der Stadt Greifswald (Greifswald-Information, Hrsg.), Greifswald 1989, 53 Seiten.
- Horst Wernicke (Hrsg.): Greifswald; Geschichte einer Stadt. Thomas Helms-Verlag, Schwerin 2000, .
- Horst Wernicke: Greifswald — so wie es war, Droste, Düsseldorf 1995, , 104 Seiten.
- Hans Georg Thümmel: Greifswald — Geschichte und Geschichten. Die Stadt, ihre Kirchen und ihre Universität, Ferdinand Schöningh, Paderborn 2011, , 306 Seiten
Примітки
- Statistisches Amt M-V – Bevölkerungsstand der Kreise, Ämter und Gemeinden 2020 (XLS-файл) (нім.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Грайфсвальд
- Офіційна сторінка [ 18 грудня 2008 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Grajfsvald nim Greifswald ɡʁaɪfsvalt universitetske misto v Nimechchini misto zemelnogo pidporyadkuvannya ganzejske misto nim Hansestadte roztashovane v zemli Meklenburg Perednya Pomeraniya Administrativnij centr rajonu Perednya Pomeraniya Grajfsvald Grajfsvald Greifswald gromada Plosha Rinok i Grajfsvaldska ratushaPlosha Rinok i Grajfsvaldska ratusha Prapor Gerb Koordinati 54 05 pn sh 13 23 sh d 54 083 pn sh 13 383 sh d 54 083 13 383 Krayina NimechchinaZemlyaMeklenburg Perednya PomeraniyaRajonPerednya Pomeraniya Grajfsvald Plosha Povna 50 50 km Visota nad r m 5 m Naselennya 31 grudnya 2020 Usogo 59 282 Gustota 1173 9 km Chasovij poyas CET UTC 1 Litnij chas CEST UTC 2 Poshtovij kod 17489 17493 Telefonnij kod i 03834 Identifikacijnij kod 13 0 75 039 Vebsajt www greifswald de Grajfsvald na karti rajonuGrajfsvald na karti rajonu GrajfsvaldRoztashuvannya na karti Nimechchini Plosha 50 50 km2 Naselennya stanovit 59 282 osib stanom na 31 grudnya 2020 Oficijnij kod 13 0 01 000 Misto podilyayetsya na 16 miskih rajoniv IstoriyaU 1199 roci danski chenci cistercianci zasnuvali Eldenske abatstvo U 1241 roci gercog Pomeraniyi dozvoliv provoditi poryad z abatstvom shotizhnevij yarmarok Vin stav vidpravnim punktom u rozvitku mista Grajfsvald U 1248 roci vpershe v istorichnomu dokumenti zgaduyetsya oppidum Gripheswald prinalezhnij do Eldenskogo abatstva Lyubecke miske pravo misto zdobulo 14 travnya 1250 roku U 1278 roci Grajfsvald uvijshov do Ganzejskogo soyuzu torgovih mist 1453 roku zasnovano universitet Lyuteranstvo bulo zaprovadzheno v 1531 roci U 1539 roci znovu vidkrivsya universitet teper uzhe protestantskij Pid chas Tridcyatilitnoyi vijni 1618 1648 misto bulo okupovane kajzerivskimi vijskami do 1631 roku koli misto zahopili shvedi Za Vestfalskim mirom Shveciya otrimala Pomeraniyu a otzhe i Grajfsvald Prussiya ne mogla zmiritisya z vtratoyu Pomeraniyi tozh v nastupni desyatilittya buli chasti krivavi konflikti ta oblogi mista U 1815 roci vnaslidok Napoleonivskih vijn shvedska Pomeraniya znovu stala prusskoyu Grajfsvald uvijshov u novostvorenu prussku provinciyu Pomeraniya Trivalij mirnij period spriyav ekonomichnomu zrostannyu mista Z 1939 roku sela Vik Wieck ta Eldena z yakih i zarodivsya Grajfsvald bulo priyednano do mista Mirna zdacha mista v 1945 roci dozvolila uniknuti rujnuvan ta zberegti zhittya bagatom zhitelyam UniversitetGrajfsvaldskij universitet bulo zasnovano 17 zhovtnya 1456 roku vin ye drugim najstarishim universitetom u regioni Baltijskogo morya i somim najstarishim v Nimechchini Do zasnuvannya universitetu doklav velikih zusil burgomistr Grajfsvalda i pershij rektor Universitet buv zasnovanij z dozvolu korolya i pislya oderzhannya shvalennya privileyu papi pid zahistom pomeranskogo gercoga Vartislava IX V instituti fiziki universitetu Grajfsvalda v period z 1917 po 1920 pracyuvav Jogannes Shtark sho otrimav v 1919 roci Nobelivsku premiyu z fiziki Viznachni miscyaU misti zbereglisya tri cerkvi pobudovani v stili ceglyanoyi gotiki Sobor Svyatogo Mikolaya Dom St Nikolai XIII stolittya Cerkva Svyatoyi Mariyi St Marien Kirche XIII stolittya Cerkva Svyatogo Yakoba St Jacobi Kirche XIII stolittya Okrim togo cikavimi pam yatkami ye Grajfsvaldska stara ratusha XIII stolittya gotika baroko Starij cvintar Alter Friedhof Gotichni zhitlovi budinki 11 i 15 na ploshi Rinok Pomeranskij zemelnij muzej Pommersches Landesmuseum klasicizm Golovnij korpus universitetu 1747 r baroko Universitetska biblioteka za planami Martina Gropiusa Stari portovi skladiVidomi zhiteliGans Fallada nimeckij pismennik Kaspar David Fridrih nimeckij hudozhnik Volfgang Keppen nimeckij pismennik Gerhard Domagk laureat Nobelivskoyi premiyi z fiziologiyi i medicini laureat Nobelivskoyi premiyi z fiziki Otto fon Bismark nimeckij kancler Berngard fon Byulov rejhskancler Nimeckoyi imperiyi botanik medik zasnovnik urologiyi istorik dzhereloznavec filolog keltolog bakteriolog fahivec z tropichnoyi medicini ta gigiyeni Erih Auerbah literaturoznavec filolog romanist Feliks Gausdorf profesor matematiki Toni Kroos nimeckij futbolist urodzhenec mista Div takozhGrajfsvaldskij mizhnarodnij studentskij festivalGalereyaPanorama Rinkovoyi ploshi GrajfsvaldaLiteraturaOtto Fock Rugensch Pommersche Geschichten aus sieben Jahrhunderten II Stralsund und Greifswald im Jahrhundert der Grundung Leipzig 1862 214 Seiten online 19 travnya 2011 u Wayback Machine Gustav Kratz Die Stadte der Provinz Pommern Abriss ihrer Geschichte zumeist nach Urkunden Sandig Reprint Verlag Vaduz 1996 unveranderter Nachdruck der Ausgabe von 1865 ISBN 3 253 02734 1 S 434 502 online 19 travnya 2011 u Wayback Machine Franz Scherer Hans Georg Wenghofer Vom Festungswall zur Promenade In Rat der Stadt Greifswald Greifswald Information Hrsg Greifswald 1989 53 Seiten Horst Wernicke Hrsg Greifswald Geschichte einer Stadt Thomas Helms Verlag Schwerin 2000 ISBN 3 931185 56 7 Horst Wernicke Greifswald so wie es war Droste Dusseldorf 1995 ISBN 3 7700 1015 9 104 Seiten Hans Georg Thummel Greifswald Geschichte und Geschichten Die Stadt ihre Kirchen und ihre Universitat Ferdinand Schoningh Paderborn 2011 ISBN 978 3 506 76720 2 306 SeitenPrimitkiStatistisches Amt M V Bevolkerungsstand der Kreise Amter und Gemeinden 2020 XLS fajl nim PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Grajfsvald Oficijna storinka 18 grudnya 2008 u Wayback Machine