Ячавасі (кеч. yachay wasi — будинок освіти) — вищий навчальний заклад в імперії Тавантінсую, який призначався для дітей аристократів, представників панівної династії та синів Сапа Інки. Заснована за легендою володарем Інка Рокою.
Характеристика Редагувати
Завданням навчального закладу ячавасі було готувати чергове покоління еліти імперії. За розпорядженням Інка Роки до викладання в цій школі повинні були залучатися амаута — вчені та мудреці держави імперії.
Навчання тривало 4 роки. Основних предметів, за якими велося навчання, також було 4. Першим предметом в ячавасі була мова кечуа. Другим — «сонячна релігія» держави. Третім предметом було навчання вузликовому письму кіпу, нарешті, четвертим — військова підготовка, куди включалася також і історія. Призначенням історії було документально підтверджувати військові досягнення попередніх Інків. Разом з релігією історія повинна була «науково обґрунтовувати» майбутні завойовницькі акції «синів Сонця».
Чотири головних предмети, за якими в ячавасі велося навчання, охоплювали й інші наукові дисципліни. Зокрема, до військової справи, крім історії, ставилася і географія: адже учні цієї аристократичної школи в майбутньому мали панувати над світом, що оточував Тавантінсую, а для цього їм необхідно було знати географічні особливості майбутніх володінь. Навчанню кіпу супроводжувало вивчення математики та основ статистики. З релігією безпосередньо пов'язане було і вивчення принципів інкської філософії. До релігії відносилася астрономія і пов'язана з нею календарна система інків.
На допомогу викладачам ячавасі залучалися поети та співаки. Їхнім обов'язком було викладати матеріал більш доступним для учнів («ячакуорун»). З цією метою вони «перетворював» на вірші важкодоступні для сприйняття «лекції» амаута, а потім самі й виконували слухачам ячавасі наукову інформацію, перекладену на мову віршів та пісень.
Примітки Редагувати
- Рубель В.А. Внутрішній устрій держави інків // Історія цивілізацій Доколумбової Америки. — Київ : Либідь, 2005. — С. 332.
Джерела Редагувати
- Favre, Henri Les Incas 3‑е ed Paris, 1980