www.wikidata.uk-ua.nina.az

Юрій Чорторийський Юрій Іванович Чорторийський пол Jerzy Czartoryski 1560 1626 Руська князь магнат державний і політични

Юрій Чорторийський

Юрій Іванович Чорторийський (пол. Jerzy Czartoryski; 1560—1626) — Руська князь, магнат, державний і політичний діяч Речі Посполитої, князь на Клевані, урядник, луцький староста. Спочатку — православний, потім греко-католик.

Юрій Чорторийський
Народився 1560(1560)
Клевань, Україна
Помер 1626(1626)
Клевань, Луцький повіт, Волинське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита
Поховання Клеванський костел
Країна  Річ Посполита
Місце проживання Клевань
Діяльність Ландрат
Титул князь
Посада Луцький староста (~1623)
Конфесія православ'я / унія (1598)
Рід Чорторийські
Батько Іван Федорович Чорторийський
Мати Анна Княгиня Заславська з Острогу
Родичі брат Іван, Михайло Васильович Чорторийський (дід)
У шлюбі з Олександра Княгиня Вишневецька (1)
Гальшка Головичова (2)
Діти Олександр (†1605) (1)
Андрій Адріан (1)
Микола Юрій (1)

Погоня Литовська

Життєпис Редагувати

Походив з впливової родини князів Чорторийських. Син старости луцького Івана Чорторийського та його дружини — княжни Анни Заславської з Острога (пом. 5.1.1590).

Навчався у Віленській єзуїтській колегії.

У 1562—1563 роках перебував в Італії та за кордоном. По поверненні до рідного краю зайнявся господарськими справами маєтків, які до того часу були в руках опікунів, що спричинило їх піднесення та розквіт. Отримав від батька в спадщину Клеванське князівство, великі маєтки в Кременецькому, Луцькому повітах та Київському воєводстві. Викупив від Понятовського білевські маєтки, які його брат Іван (загинув у 1573 році під Псковом) віддав під заставу.

Близько 1580 року одружився, посагом були Олексинець та Моравичі, після смерті тестя 1593 року дружина записала Юрію Вишнівець із замком і прилеглостями.

Від князя Юрія Михайловича Чорторийського в 1604 році отримав маєток Зимне з половиною монастиря. В тих роках розлучився з дружиною, що потягнуло за собою процес за Вишневецький замок, які закінчились 1613 року. Продав замок князю Михайлу Вишневецькому, дружині виплатив 3000 злотих. Двір з Луцька переніс на постійно до Клевані. Був ревним православним; в 1590 році фундував будівництво церкви, парафіяльний будинок в Клевані. При плебанії заклав окремий шкільний будинок, визначив пенсіон для її бакалаврів, ректора; тут викладали вчителі з-за кордону. В 1595 році подарував монахам для утримування шпиталю для вбогих село Пересопницю.

У 1593—1595 роках організовував оборону проти татарських нападів. У 1600 році брав участь у військовому поході Яна Замойського до Мультан. У 1605 році підтримував та супроводжував похід Дмитра Самозванця на Москву.

В 1598 році став греко-католиком. Був посередником під час перемовин між православними та уніятами. В 1601 році підписав постанову волинську про оборону православ'я.

До кінця життя брав участь в публічних справах. Організовував оборону від нападів татар у 1593-95 роках. Брав участь у молдавському поході Я. Замойського 1600 року, Лжедмитрія 1605 року. 1621 року власним коштом відправив до Хотина кільканадцять коругв під командуванням сина Миколи-Юрія. В грудні 1622 року сеймик Волинського воєводства доручив послам на сейм у Варшаві виробити для нього привілей на тримання якийсь час мит київського, волинського, брацлавського. Правдоподібно, з 1623 року став луцьким старостою. Був похований в підземеллях костелу в Клевані.

Поряд з участю в політичному та військовому брав участь у релігійному духовному житті. Виступав посередником між уніатами та їхніми противниками. Після переходу на Унію допомагав православним братствам. В 1601 році підписав постанову про охорону православної церкви. У 1602—1603 роках згаданий як доброчинець Люблінського православного братства.

У 1610 році позивався до суду з приводу повернення йому у володіння дібр, які належали його предку, Немирі Резановичу, луцькому старості і були передані Немирею у заставу якомусь Солтанову. До дідичних дібр належали оба села Вербоє, Гнойно, Могилно, монастир Блаженик та Руда.

У 1616 році був присутнім на релігійному диспуті між аріянами і босими кармелітами в Любліні.

Помер у 1626 році, був похований в підземеллях костелу у Клевані. Завдяки його приязним стосункам з князем Михайлом Радзивіллом добре склалась кар'єра сина Миколи Юрія, внуків.

Доброчинність Редагувати

Свою резиденцію він переніс з Луцька до Клеваня, який значно розбудував. Оплачував убогим вихованцям єзуїтських колегій навчання своїм коштом. Був віруючою та добродійною людиною, багато коштів перераховував закладам грецького, латинського обрядів.

1595 року з метою утримування шпиталю для убогих подарував поселення Пересопницю разом з монастирем  руським монахам. 1598 року перейшов на унію.

У 1590 році фундував костел у Клевані, хоча тоді ще був православним. При костелі заклав школу, в якій ректорові та бакалаврам призначив пенсії. В цій школі його синів у 1592—1593 роках навчали іноземці. 1608 року склав фундуш на уніатський монастир у Сарнах (Луцький повіт).

Перераховував значні кошти на єзуїтські колегії у Вільні, Барі, Вінниці. Найбільші суми отримувала Луцька колегія, якій він крім того подарував власний луцький маєток з прилеглими ґрунтами, та виділив кошти на розбудову колегії.

Сім'я Редагувати

Перша дружина — княжна Олександра Вишневецька, донька волинського воєводи Андрія Вишневецького. Одружилися у 1580 році. В посаг отримав Олексинець та Моравиці, після смерті воєводи Андрія дружина записала на нього Вишнівецький замок з прилеглими землями. Після розлучення вийшла за волинського каштеляна Івана (Яна) Лагодовського. Діти: Олександр (помер перед 1605), Андрій Адріян, Микола-Юрій — волинський воєвода Софія — дружина млавського старости К.Пясочинського. Друга дружина — Гальшка Головицька (чи Головинська).

Примітки Редагувати

  1. E.Latacz. Czartoryski Jerzy (ur. оk. 1560 †1626)… S. 277–278
  2. Horin, Serhiĭ.; Горін, Сергій. (2007). Monastyri Zakhidnoï Volyni : (druha polovyna XV-persha polovyna XVII stolitʹ) (укр). Lʹviv: Vydavnyt︠s︡vo Ot︠s︡iv Vasylii︠a︡n "Misioner". с. 61. ISBN 978-966-658-105-4. OCLC 187953017. 
  3. Latacz E. Czartoryski Jerzy… — S. 278.
  4. Klewań // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 140. (пол.) — S. 140. (пол.)
  5. Książęta Wisniowieccy (01) [ 9 травня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
  6. ↑ E.Latacz. Czartoryski Jerzy (ur. оk. 1560 †1626)… S. 277
  7. ↑ KSIĄŻĘTA CZARTORYSCY (01) [ 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Yurij Ivanovich Chortorijskij pol Jerzy Czartoryski 1560 1626 Ruska knyaz magnat derzhavnij i politichnij diyach Rechi Pospolitoyi knyaz na Klevani uryadnik luckij starosta Spochatku pravoslavnij potim greko katolik Yurij ChortorijskijNarodivsya 1560 1560 Klevan UkrayinaPomer 1626 1626 Klevan Luckij povit Volinske voyevodstvo Malopolska provinciya Korona Korolivstva Polskogo Rich PospolitaPohovannya Klevanskij kostelKrayina Rich PospolitaMisce prozhivannya KlevanDiyalnist LandratTitul knyazPosada Luckij starosta 1623 Konfesiya pravoslav ya uniya 1598 Rid ChortorijskiBatko Ivan Fedorovich ChortorijskijMati Anna Knyaginya Zaslavska z OstroguRodichi brat Ivan Mihajlo Vasilovich Chortorijskij did U shlyubi z Oleksandra Knyaginya Vishnevecka 1 Galshka Golovichova 2 Diti Oleksandr 1605 1 Andrij Adrian 1 Mikola Yurij 1 Pogonya Litovska Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Dobrochinnist 1 2 Sim ya 2 Primitki 3 Dzherela 4 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiPohodiv z vplivovoyi rodini knyaziv Chortorijskih Sin starosti luckogo Ivana Chortorijskogo ta jogo druzhini knyazhni Anni Zaslavskoyi z Ostroga pom 5 1 1590 Navchavsya u Vilenskij yezuyitskij kolegiyi U 1562 1563 rokah perebuvav v Italiyi ta za kordonom Po povernenni do ridnogo krayu zajnyavsya gospodarskimi spravami mayetkiv yaki do togo chasu buli v rukah opikuniv sho sprichinilo yih pidnesennya ta rozkvit Otrimav vid batka v spadshinu Klevanske knyazivstvo veliki mayetki v Kremeneckomu Luckomu povitah ta Kiyivskomu voyevodstvi Vikupiv vid Ponyatovskogo bilevski mayetki yaki jogo brat Ivan zaginuv u 1573 roci pid Pskovom viddav pid zastavu Blizko 1580 roku odruzhivsya posagom buli Oleksinec ta Moravichi pislya smerti testya 1593 roku druzhina zapisala Yuriyu Vishnivec iz zamkom i prileglostyami Vid knyazya Yuriya Mihajlovicha Chortorijskogo v 1604 roci otrimav mayetok Zimne z polovinoyu monastirya V tih rokah rozluchivsya z druzhinoyu sho potyagnulo za soboyu proces za Vishneveckij zamok yaki zakinchilis 1613 roku Prodav zamok knyazyu Mihajlu Vishneveckomu druzhini viplativ 3000 zlotih Dvir z Lucka perenis na postijno do Klevani Buv revnim pravoslavnim v 1590 roci funduvav budivnictvo cerkvi parafiyalnij budinok v Klevani Pri plebaniyi zaklav okremij shkilnij budinok viznachiv pension dlya yiyi bakalavriv rektora tut vikladali vchiteli z za kordonu V 1595 roci podaruvav monaham dlya utrimuvannya shpitalyu dlya vbogih selo Peresopnicyu U 1593 1595 rokah organizovuvav oboronu proti tatarskih napadiv U 1600 roci brav uchast u vijskovomu pohodi Yana Zamojskogo do Multan U 1605 roci pidtrimuvav ta suprovodzhuvav pohid Dmitra Samozvancya na Moskvu V 1598 roci stav greko katolikom Buv poserednikom pid chas peremovin mizh pravoslavnimi ta uniyatami V 1601 roci pidpisav postanovu volinsku pro oboronu pravoslav ya Do kincya zhittya brav uchast v publichnih spravah Organizovuvav oboronu vid napadiv tatar u 1593 95 rokah Brav uchast u moldavskomu pohodi Ya Zamojskogo 1600 roku Lzhedmitriya 1605 roku 1621 roku vlasnim koshtom vidpraviv do Hotina kilkanadcyat korugv pid komanduvannyam sina Mikoli Yuriya V grudni 1622 roku sejmik Volinskogo voyevodstva doruchiv poslam na sejm u Varshavi virobiti dlya nogo privilej na trimannya yakijs chas mit kiyivskogo volinskogo braclavskogo Pravdopodibno z 1623 roku stav luckim starostoyu Buv pohovanij v pidzemellyah kostelu v Klevani 1 Poryad z uchastyu v politichnomu ta vijskovomu brav uchast u religijnomu duhovnomu zhitti Vistupav poserednikom mizh uniatami ta yihnimi protivnikami Pislya perehodu na Uniyu dopomagav pravoslavnim bratstvam V 1601 roci pidpisav postanovu pro ohoronu pravoslavnoyi cerkvi U 1602 1603 rokah zgadanij yak dobrochinec Lyublinskogo pravoslavnogo bratstva U 1610 roci pozivavsya do sudu z privodu povernennya jomu u volodinnya dibr yaki nalezhali jogo predku Nemiri Rezanovichu luckomu starosti i buli peredani Nemireyu u zastavu yakomus Soltanovu Do didichnih dibr nalezhali oba sela Verboye Gnojno Mogilno monastir Blazhenik ta Ruda 2 U 1616 roci buv prisutnim na religijnomu disputi mizh ariyanami i bosimi karmelitami v Lyublini Pomer u 1626 roci buv pohovanij v pidzemellyah kostelu u Klevani Zavdyaki jogo priyaznim stosunkam z knyazem Mihajlom Radzivillom dobre sklalas kar yera sina Mikoli Yuriya vnukiv 3 Dobrochinnist Redaguvati Svoyu rezidenciyu vin perenis z Lucka do Klevanya yakij znachno rozbuduvav Oplachuvav ubogim vihovancyam yezuyitskih kolegij navchannya svoyim koshtom Buv viruyuchoyu ta dobrodijnoyu lyudinoyu bagato koshtiv pererahovuvav zakladam greckogo latinskogo obryadiv 1595 roku z metoyu utrimuvannya shpitalyu dlya ubogih podaruvav poselennya Peresopnicyu razom z monastirem ruskim monaham 1598 roku perejshov na uniyu U 1590 roci funduvav kostel u Klevani hocha todi she buv pravoslavnim 4 Pri kosteli zaklav shkolu v yakij rektorovi ta bakalavram priznachiv pensiyi V cij shkoli jogo siniv u 1592 1593 rokah navchali inozemci 1608 roku sklav fundush na uniatskij monastir u Sarnah Luckij povit Pererahovuvav znachni koshti na yezuyitski kolegiyi u Vilni Bari Vinnici Najbilshi sumi otrimuvala Lucka kolegiya yakij vin krim togo podaruvav vlasnij luckij mayetok z prileglimi gruntami ta vidiliv koshti na rozbudovu kolegiyi Sim ya Redaguvati Persha druzhina knyazhna Oleksandra Vishnevecka donka volinskogo voyevodi Andriya Vishneveckogo Odruzhilisya u 1580 roci V posag otrimav Oleksinec ta Moravici pislya smerti voyevodi Andriya druzhina zapisala na nogo Vishniveckij zamok z prileglimi zemlyami Pislya rozluchennya vijshla za volinskogo kashtelyana Ivana Yana Lagodovskogo 5 Diti Oleksandr pomer pered 1605 Andrij Adriyan Mikola Yurij volinskij voyevoda 6 Sofiya druzhina mlavskogo starosti K Pyasochinskogo 7 Druga druzhina Galshka Golovicka 6 chi Golovinska 7 Primitki Redaguvati E Latacz Czartoryski Jerzy ur ok 1560 1626 S 277 278 Horin Serhiĭ Gorin Sergij 2007 Monastyri Zakhidnoi Volyni druha polovyna XV persha polovyna XVII stolitʹ ukr Lʹviv Vydavnyt s vo Ot s iv Vasylii a n Misioner s 61 ISBN 978 966 658 105 4 OCLC 187953017 Latacz E Czartoryski Jerzy S 278 Klewan Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1883 T IV S 140 pol S 140 pol Ksiazeta Wisniowieccy 01 Arhivovano 9 travnya 2017 u Wayback Machine pol a b E Latacz Czartoryski Jerzy ur ok 1560 1626 S 277 a b KSIAZeTA CZARTORYSCY 01 Arhivovano 21 veresnya 2013 u Wayback Machine pol Dzherela RedaguvatiVojtovich L Knyazivski dinastiyi Shidnoyi Yevropi kinec IX pochatok XVI st sklad suspilna i politichna rol Istoriko genealogichne doslidzhennya Lviv Institut ukrayinoznavstva imeni I Krip yakevicha 2000 649 s ISBN 966 02 1683 1 Latacz E Czartoryski Jerzy Polski Slownik Biograficzny Krakow Nakladem Polskiej Akademii Umiejetnosci 1937 T IV 1 zeszyt 16 480 s S 277 278 pol Posilannya Redaguvati nbsp Portal Biografiyi Jerzy ks Czartoryski h Pogon Litewska ID 3 662 165 pol KSIAZeTA CZARTORYSCY 01 pol KSIAZeTA CZARTORYSCY 02 pol nbsp Ce nezavershena stattya pro osobu sho maye stosunok do Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Yurij Chortorijskij amp oldid 40101628