Щутків (пол. Szczutków) — давнє українське село в Польщі, у гміні Любачів Любачівського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 364 особи (2011).
Село Колишня церква Координати 50°06′30″ пн. ш. 23°06′51″ сх. д. / 50.10861000002777388° пн. ш. 23.11417000002778011° сх. д.Координати: 50°06′30″ пн. ш. 23°06′51″ сх. д. / 50.10861000002777388° пн. ш. 23.11417000002778011° сх. д.
Щутків у Вікісховищі |
Розташування
Село лежить за 10 км від кордону з Україною, за 7 км на південь від повітового міста Любачів і за 80 км на схід від воєводського міста Ряшів. Знаходиться у давньому українському етнічному регіоні Любачівщина.
Історія
Перша згадка про село датована 1388 роком. У 1531 р. працювала гута заліза.
У 1672 р. під час нападу татар поневолено в ясир 21 житель і забрано понад 100 голів худоби.
У 1890 р. було 147 будинків і 717 мешканців, з них: 644 греко-католики, 25 римо-католиків і 48 юдеїв, була філіальна школа.
Населення на 1.01.1939 р. складало 1150 осіб, з них: 950 – українці-грекокатолики, 70 – українці-римокатолики, 90 – поляки (переважно колоністи з австрійських часів), 40 – євреї. Село належало до Любачівського повіту Львівського воєводства. У складі повіту 27 листопада 1939 р. село включене до новоутвореної Львівської області, а 17 січня 1940 р. — до Любачівського району. В жовтні 1944 року західна частина Львівської області включно з селом передана Польщі.
Після Другої світової війни поляки на чолі з Блажеком Фургалою та Міхалом Творком грабували і вбивали українців, через що ті змушені були виїхати до СРСР, а ті, що залишилися, в 1947 р. депортовані на понімецьку територію північної Польщі.
У 1956 р. в селі почали видобуток газу. В 1963 р. стався вибух з утворенням великого кратеру на річці Любачівка. Факел висотою 30 метрів горів багато місяців, а видобуток газу в селі продовжується донині.
У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 178 | 34 | 118 | 26 |
Жінки | 186 | 36 | 100 | 50 |
Разом | 364 | 70 | 218 | 76 |
Церква
У 1659 р. місцевий господар Лаврентій Качмар подарував церкві євангеліє. Нову церкву звели в 1671 р. У 1825 р. поряд спорудили дерев’яну дзвіницю. В 1904 р. церкву розібрали і на цьому місці збудували нову.
Церква св. Димитрія була збудована в 1904 р., парафіяльна. Парафія належала до Любачівського деканату Перемишльської єпархії УГКЦ. Після виселення українців церква перетворена на римо-католицький костел.
Пам’ятки
Бруснянські кам’яні надгробки на цвинтарі.
Відомі люди
- Народилися
- Михайло Вороний — голова товариства «Надсяння» в Городенці Івано-Франківської області.
- — учасник національно-визвольних змагань.
- (1912—?) — учасник національно-визвольних змагань.
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Щутків
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 47, 120.
- . Архів оригіналу за 27 вересня 2017. Процитовано 25 вересня 2017.
- . Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 25 вересня 2017.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- Мозиль Василь Юркович // Реабілітовані історією. Тернопільська область : у 5 кн. / О. Бажан, Є. Гасай, П. Гуцал (упорядники). — Тернопіль : Терно-граф, 2018. — Кн. 5. — С. 494. — .
- Юзва Іван Григорович // Реабілітовані історією. Тернопільська область : у 5 кн. / О. Бажан, Є. Гасай, П. Гуцал (упорядники). — Тернопіль : Терно-граф, 2018. — Кн. 5. — С. 494. — .
Джерела
- З історії Любачівщини [ 4 серпня 2017 у Wayback Machine.].
- Szczutków // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 870. (пол.)
- Strona sobieski.lubaczow.com [ 23 листопада 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shutkiv pol Szczutkow davnye ukrayinske selo v Polshi u gmini Lyubachiv Lyubachivskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Naselennya 364 osobi 2011 Selo Shutkiv pol Szczutkow Kolishnya cerkva Koordinati 50 06 30 pn sh 23 06 51 sh d 50 10861000002777388 pn sh 23 11417000002778011 sh d 50 10861000002777388 23 11417000002778011 Koordinati 50 06 30 pn sh 23 06 51 sh d 50 10861000002777388 pn sh 23 11417000002778011 sh d 50 10861000002777388 23 11417000002778011 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Lyubachivskij povitGmina LyubachivPersha zgadka 1388Visota centru 219 mNaselennya 364 osobi 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 16Poshtovij indeks 37 600Avtomobilnij kod RLUSIMC 0606375GeoNames 757375OSM 1746432 R Gmina Lyubachiv ShutkivShutkiv Polsha ShutkivShutkiv Pidkarpatske voyevodstvo Shutkiv u VikishovishiRoztashuvannyaSelo lezhit za 10 km vid kordonu z Ukrayinoyu za 7 km na pivden vid povitovogo mista Lyubachiv i za 80 km na shid vid voyevodskogo mista Ryashiv Znahoditsya u davnomu ukrayinskomu etnichnomu regioni Lyubachivshina IstoriyaPersha zgadka pro selo datovana 1388 rokom U 1531 r pracyuvala guta zaliza U 1672 r pid chas napadu tatar ponevoleno v yasir 21 zhitel i zabrano ponad 100 goliv hudobi U 1890 r bulo 147 budinkiv i 717 meshkanciv z nih 644 greko katoliki 25 rimo katolikiv i 48 yudeyiv bula filialna shkola Naselennya na 1 01 1939 r skladalo 1150 osib z nih 950 ukrayinci grekokatoliki 70 ukrayinci rimokatoliki 90 polyaki perevazhno kolonisti z avstrijskih chasiv 40 yevreyi Selo nalezhalo do Lyubachivskogo povitu Lvivskogo voyevodstva U skladi povitu 27 listopada 1939 r selo vklyuchene do novoutvorenoyi Lvivskoyi oblasti a 17 sichnya 1940 r do Lyubachivskogo rajonu V zhovtni 1944 roku zahidna chastina Lvivskoyi oblasti vklyuchno z selom peredana Polshi Pislya Drugoyi svitovoyi vijni polyaki na choli z Blazhekom Furgaloyu ta Mihalom Tvorkom grabuvali i vbivali ukrayinciv cherez sho ti zmusheni buli viyihati do SRSR a ti sho zalishilisya v 1947 r deportovani na ponimecku teritoriyu pivnichnoyi Polshi U 1956 r v seli pochali vidobutok gazu V 1963 r stavsya vibuh z utvorennyam velikogo krateru na richci Lyubachivka Fakel visotoyu 30 metriv goriv bagato misyaciv a vidobutok gazu v seli prodovzhuyetsya donini U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Peremishlskogo voyevodstva DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 178 34 118 26 Zhinki 186 36 100 50 Razom 364 70 218 76CerkvaU 1659 r miscevij gospodar Lavrentij Kachmar podaruvav cerkvi yevangeliye Novu cerkvu zveli v 1671 r U 1825 r poryad sporudili derev yanu dzvinicyu V 1904 r cerkvu rozibrali i na comu misci zbuduvali novu Cerkva sv Dimitriya bula zbudovana v 1904 r parafiyalna Parafiya nalezhala do Lyubachivskogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi UGKC Pislya viselennya ukrayinciv cerkva peretvorena na rimo katolickij kostel Pam yatkiBrusnyanski kam yani nadgrobki na cvintari Vidomi lyudiNarodilisya Mihajlo Voronij golova tovaristva Nadsyannya v Gorodenci Ivano Frankivskoyi oblasti uchasnik nacionalno vizvolnih zmagan 1912 uchasnik nacionalno vizvolnih zmagan PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Shutkiv GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 47 120 Arhiv originalu za 27 veresnya 2017 Procitovano 25 veresnya 2017 Arhiv originalu za 30 lipnya 2017 Procitovano 25 veresnya 2017 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 Mozil Vasil Yurkovich Reabilitovani istoriyeyu Ternopilska oblast u 5 kn O Bazhan Ye Gasaj P Gucal uporyadniki Ternopil Terno graf 2018 Kn 5 S 494 ISBN 978 966 457 338 9 Yuzva Ivan Grigorovich Reabilitovani istoriyeyu Ternopilska oblast u 5 kn O Bazhan Ye Gasaj P Gucal uporyadniki Ternopil Terno graf 2018 Kn 5 S 494 ISBN 978 966 457 338 9 DzherelaZ istoriyi Lyubachivshini 4 serpnya 2017 u Wayback Machine Szczutkow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1890 T XI S 870 pol Strona sobieski lubaczow com 23 listopada 2017 u Wayback Machine pol Portal Polsha Ce nezavershena stattya pro Pidkarpatske voyevodstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi