Щеп ятин пол Szczepiatyn село в Польщі у гміні Ульгівок Томашовського повіту Люблінського воєводства 2 Населення 256 осі

Щеп'ятин (пол. Szczepiatyn) — село в Польщі, у гміні Ульгівок Томашовського повіту Люблінського воєводства. Населення — 256 осіб (2011).

Село

Щеп'ятин

пол. Szczepiatyn

Координати 50°25′32″ пн. ш. 23°49′12″ сх. д. / 50.4255600000277724° пн. ш. 23.82000000002777895° сх. д.Координати: 50°25′32″ пн. ш. 23°49′12″ сх. д. / 50.4255600000277724° пн. ш. 23.82000000002777895° сх. д.

Країна	ПольщаПольща
Воєводство	Люблінське воєводство
Повіт	Томашівський повіт
Гміна	Ульгувек
Населення	256 осіб (2011)
Часовий пояс	UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код	(+48) 84
Поштовий індекс	22-678
Автомобільний код	LTM
SIMC	0904598
GeoNames	757414
OSM	↑2691013 ·R (Гміна Ульгівок)

Щеп'ятин

Щеп'ятин (Польща)

Щеп'ятин

Щеп'ятин (Люблінське воєводство)

Щеп'ятин у Вікісховищі

Історія ред.

Село належало до Равського повіту. На 01.01.1939 в селі проживало 910 мешканців, з них 640 українців-грекокатоликів, 170 українців-римокатоликів, 10 поляків, 50 польських колоністів міжвоєнного періоду, 40 євреїв.

6-15 липня 1947 року під час операції «Вісла» польська армія виселила зі села на приєднані до Польщі північно-західні терени 147 українців. У селі залишилося 65 поляків.

У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.

Населення ред.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:


	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	125	18	91	16
Жінки	131	21	81	29
Разом	256	39	172	45

Відомі люди ред.

Василь Сенюк (1921—1945) — український військовик, хорунжий УПА, командир сотні «Перебийніс» та командир ТВ-12 «Климів».
Ярослав Ульгурський (1936) — український дизайнер інтер'єрів, живописець.

Примітки ред.

↑ GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 10 листопада 2018.
. Архів оригіналу за 18 вересня 2017. Процитовано 17 вересня 2017.
Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 65.
↑ Misilo E. Akcja Wisla. Dokumenty. — Warszawa : Archiwum Ukraińskie, 1993. — С. 423. (пол.)
Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. . Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[nsp-1] GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 10 листопада 2018.

[2] . Архів оригіналу за 18 вересня 2017. Процитовано 17 вересня 2017.

[3] Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 65.

[Місило-4] Misilo E. Akcja Wisla. Dokumenty. — Warszawa : Archiwum Ukraińskie, 1993. — С. 423. (пол.)

[age-5] Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. . Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.