Штучний попит — попит на те, на що за відсутності засобів вливу, попиту не існує. Має суперечливі застосування в мікроекономіці (стратегія «накачати та злити») та в рекламі.
Попит зазвичай сприймається як штучний, коли він збільшує споживчу корисність дуже неефективно. Наприклад, лікар, що призначає непотрібні операції, створить штучний попит на них. Державні витрати, що мають за головну мету забезпечення робочих місць для населення також називаються «штучним попитом».
Одним із засобів створення штучного є реклама в засобах масової інформації, яка може створити штучний попит на розрекламовані товари, послуги, закони, платформи та ін.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Strange, Adario (15 квітня 2015). Why Apple Loves Gold. Mashable. Процитовано 11 вересня 2015.
- Trefis Team (2 вересня 2015). Looking At The Significance Of Sirius XM's Latest $2 billion Share Repurchase Program. Forbes. Процитовано 11 вересня 2015.
- MacGregor, A. M. C.; MacGregor, C. C. (February 2000). . Obesity Surgery (Springer) 10 (1): 4–6. PMID 10715635. doi:10.1381/09608920060674012. Архів оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 17 липня 2016.
- . www.american-consensus.org. American Consensus. 2008. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 17 липня 2016.