Штибликов Дмитро Анатолійович (нар. 8 листопада 1970, Чита, Забайкальська область) — український журналіст, офіцер запасу Збройних Сил України. Політичний в'язень Кремля. Один із обвинувачених у справі так званих «Кримських терористів» (група «Севастопольських диверсантів»). Затриманий ФСБ 9 листопада 2016 року. Засуджений до 5 років колонії суворого режиму.
| Дмитро Анатолійович Штибликов | |
|---|---|
| Дмитро Штибликов (праворуч) з друзями — Олексієм Бессарабовим і Володимиром Дудкою (зправа наліво) | |
| Народився | 8 листопада 1970 (52 роки) Чита |
| Громадянство | Україна |
| Діяльність | журналіст, офіцер запасу |
| Відомий завдяки | Політичний в'язень Кремля (група «Кримських диверсантів») |
| Alma mater | |
Біографія ред.
Дмитро Штибликов народився 8 листопада 1970 року під Читою на Забайкаллі. Пізніше з батьками переїхав у Крим. Жив із мамою в Євпаторії, навчався у 8-ій загальноосвітній середній школі. Після школи закінчив Київське вище загальновійськове командне училище, по закінченні якого був призначений у новосформований 32-й армійський корпус у Криму. Внаслідок важкого поранення, у 2003 році звільнився з лав Збройних сил за станом здоров'я.
Звільнений в запас, з 2003 року до окупації Криму Росією працював у Центрі сприяння вивченню геополітичних проблем і євроатлантичного співробітництва Чорноморського регіону «Номос» воєнним експертом, потім став керівником міжнародних програм. Заступник головного редактора часопису «Чорноморська безпека». Активно публікувався в українських, російських і західних виданнях. Працював над науковою роботою про міжнародно-правові аспекти боротьби з тероризмом, брав участь у конференціях в Україні та Росії, країнах Південного Кавказу. Народжений у російському місті Чита на Далекому Сході, навесні 2014 року Штибликов вирішив залишитися у Криму. Він отримав російський паспорт і влаштувався цивільним комірником в структурах Міністерства оборони Росії в Севастополі.
Судове переслідування, докази невинуватості ред.
Перша справа. «Підготовка диверсії» ред.
Затриманий ФСБ Росії 9 листопада 2016 року в Севастополі. Разом із Дмитром Штибліковим було затримано його дружину Олену, яку співробітники ФСБ також допитували. Протягом декількох діб місце перебування Дмитра Штибликова було невідоме. 10 листопада у ФСБ заявили, що він начебто був членом «диверсійно-терористичної групи Головного управління розвідки Міністерства оборони України». Його обвинуватили у плануванні диверсійних акцій на об'єктах військової інфраструктури і життєзабезпечення в Севастополі. У травні 2017 року Дмитро Штибликов, під примусом і погрозами до членів сім'ї уклав досудову угоду зі слідством — визнав «вину» та дав згоду співпрацювати зі слідством. Його справа розглядалася в особливому порядку без вивчення доказів винуватості.
16 листопада 2017 року окупаційний Севастопольський міський суд під головуванням «судді» Нікітіна Геннадія Володимировича засудив Штибликова до п'яти років колонії суворого режиму та штрафу у 200 тисяч рублів. Утримується у виправній колонії ИК-6 в Омську.
Друга справа. «Шпигунство» ред.
8 листопада 2021 року Дмитро Штибликов мав вийти на волю у зв'язку з завершенням строку покарання у справі «кримських диверсантів». В той же день він етапований з СІЗО ФСБ «Лефортово» до Ростова-на-Дону, де у Південному окружному військовому суді на нього заведена нова справа, цього разу за статтею 275 КК РФ «Державна зрада». Дмитру загрожує позбавленням волі на строк ще від дванадцяти до двадцяти років.
Примітки ред.
- Подається за твердженням російського «слідства». За даними правозахисних організацій підсудний давав «свідчення» під тортурами і оговорив себе.
- ↑ Штибликов Дмитро Анатолійович. Міжнародний правозахистний центр «Меморіал». Актуальний список політв'язнів. (рос.)
- ↑ . Глобальна правозахисна кампанія за звільнення українських політв'язнів Кремля Let My People Go. Архів оригіналу за 22 вересня 2020.
- ↑ Лакійчук, Павло (4 травня 2017). «Кримські диверсанти» Штибліков та Бессарабов. Фальш феесбешної історії. glavcom.ua.
- Окупанти етапували політв'язня Штиблікова з Криму до Краснодару. Укрінформ. 13 січня 2019.
- Южный окружной военный суд. Дело № 1-187/2021 (рос.)
- Статья 275 УК РФ. Государственная измена(рос.)
- Вікторія Веселова (11 листопада 2021). «Міг уже бути вдома, але цього не буде»: чому військовий аналітик Дмитро Штибліков не вийшов із російської в'язниці. Крим.Реалії. Процитовано 19 листопада 2021.
Див. також ред.
Посилання ред.
- Татьяна Курманова, Ирина Ромалийская (19 ноября 2016). Штыбликов, Бессарабов и Дудка — идеальные «клиенты» для ФСБ, — сослуживец. Громадське радіо. (рос.)
- Елена Ремовская (14 ноября 2018). «Пропагандистское» дело «украинских диверсантов». Крим.Реалії. (рос.)