Вале́рій Микола́йович Шма́ров (14 серпня 1945, Жолоби, Вінницька область — 14 жовтня 2018, Київ) — український політик, 3-й Міністр оборони України. Доктор технічних наук (2006), професор Національного авіаційного університету (2004), директор Аерокосмічного інституту (з 05.2005), професор; президент Асоціації підприємств авіапромисловості України «Укравіапром».
| Шмаров Валерій Миколайович | |
|---|---|
| | |
| Генеральний директор Укрспецекспорту | |
| 13 червня 2002 — 3 березня 2005 | |
| Президент | Леонід Кучма, Віктор Ющенко |
| Попередник | Олександр Коваленко (в. о.) |
| Наступник | Сергій Бондарчук |
| 3-й Міністр оборони України | |
| 10 жовтня 1994 — 8 липня 1996 (в. о. 25 серпня 1994 — 10 жовтня 1994) | |
| Президент | Леонід Кучма |
| Попередник | Віталій Радецький |
| Наступник | Олександр Кузьмук |
| Віце-прем'єр-міністр України з питань військово-промислового комплексу | |
| 13 червня 1993 — 11 липня 1995 | |
| Президент | Леонід Кравчук, Леонід Кучма |
| Народився | 14 серпня 1945 Жолоби, Томашпільський район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР |
| Помер | 14 жовтня 2018 (73 роки) Київ, Україна |
| Похований | Берковецьке кладовище |
| Відомий як | політик |
| Країна | СРСР і Україна |
| Alma mater | економічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченкаd |
| Нагороди | |
| Підпис | Файл:Валерій Шмаров у 1996 |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія Редагувати
Народився 14 серпня 1945 (с. Жолоби Томашпільського району Вінницької області); українець; батько Микола Петрович (1914—1968); мати Єфросінія Йосипівна (1923—2006); дружина Ольга Вікторівна (1947) — викладач військ. ліцею; дочка Катерина (1968—2012) — інженер; син Тимур (1976) — офіцер.
Освіта: Київський технікум радіоелектроніки (1966), радіотехнік; Київський університет ім. Т.Шевченка (1972), економіст; кандидатська дисертація «Принципи побудови лазерних систем визначення місцевої вертикалі космічного апарату» (1996); докторська дисертація «Методи дистанційного контролю геометричних параметрів великогабаритних виробів» (Національний авіаційний університет, 2006).
06.1993-07.95 — Віце-прем'єр-міністр України з питань діяльності ВПК. З 08.1994 — в.о. Міністра оборони України. 10.1994-07.95 — Віце-прем'єр-міністр — Міністр оборони України. 10 жовтня 1994—8 липня 1996 — Міністр оборони України, одночасно за посадою Член Ради національної безпеки і оборони України.
З травня 1998 по травень 2002 — Народний депутат України 3-го скликання, обраний по виборчому округу № 173 Харківська області. З'яв. 59.8 %, за 31.4 %, 18 суперників. На час виборів: президент Асоціації державних підприємств авіаційної промисловості «Укравіапром». Член фракції НДП (травень 1998 — лютий 2000), член групи «Солідарність» (з лютого 2000). Член Комітету з питань національної безпеки і оборони (з липня 1998).
З 07.1997 — президент Асоціації підприємств авіапромисловості України «Укравіапром». Квітень 2002 — кандидат в народні депутати України, виборчий округ № 220, м. Київ, самовисування. За 4.15 %, 5 з 21 претендентів. На час виборів: народний депутат України, член Української партії «Єдність».
13.06.2002-03.05.05 — ген. директор Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення. Депутат Київської облради народних депутатів (травень 1990 — липень 1994). Був членом Президії Ради національної безпеки при Президентові України.
Дійсний член Української технологічної академії (1996).
Автор (співавтор) близько 40 наукових праць з питань діагностики поверхонь складної форми за допомогою лазерних далекомірів.
Володів англійською мовою.
Захоплення: історична література, театр, плавання, садівництво.
Помер 14 жовтня 2018 року у Києві[джерело?] на 74-му році життя, похований на Берковецькому кладовищі.
Нагороди Редагувати
- Орден «За заслуги» III ст. (20 серпня 2010) — за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний і культурний розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 19-ї річниці незалежності України
- Відзнака «Іменна вогнепальна зброя» (3 серпня 1995) — за особисті заслуги у забезпеченні обороноздатності України, високої готовності Збройних Сил України, плідну діяльність у підтриманні миру в Європі та у світі в цілому
- Державна премія України в галузі науки і техніки 2002 року — за роботу «Національна еталонна база України: створення та впровадження в економіку держави» (у складі колективу)
- Орден Трудового Червоного Прапора (1988), орден «Знак Пошани» (1976). Медалі.
- Почесна грамота Верховної Ради України (2005).
- Почесна грамота Кабінету Міністрів України 2000
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 15 жовтня 2018. Процитовано 15 жовтня 2018.
- . Архів оригіналу за 17 жовтня 2018. Процитовано 17 жовтня 2018.
- Редакция, ТСН (15 жовтня 2018). На 74 году жизни скончался вице-премьер и экс-министр обороны Украины. ТСН. оригіналу за 3 листопада 2021. Процитовано 24 січня 2022.
- . Архів оригіналу за 15 жовтня 2018. Процитовано 13 липня 2013.
- . Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 13 липня 2013.
- . Архів оригіналу за 15 жовтня 2018. Процитовано 13 липня 2013.
- Постанова КМ України № 1211 від 4 серпня 2000 р. «Про нагородження Шмарова В. М. Почесною грамотою Кабінету Міністрів України»
Посилання Редагувати
- Сайт ВРУ [ 21 травня 2011 у Wayback Machine.]
- Помер екс-міністр оборони Валерій Шмаров [ 15 жовтня 2018 у Wayback Machine.]