Шкіроїди

? Шкіроїди
Шкіроїд ранниковий Anthrenus scrophulariae на квітах кипарисоподібного молочаю ( Euphorbia cyparissias)
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia) Тип: Членистоногі (Arthropoda) Клас: Комахи (Insecta) Підклас: Крилаті комахи (Pterygota) Інфраклас: Новокрилі (Neoptera) Надряд: Голометабола (Holometabola) Ряд: Твердокрилі (Coleoptera) Підряд: Всеїдні жуки (Polyphaga) Інфраряд: Bostrychiformia Надродина: Bostrychoidea Родина: Шкіроїди (Dermestidae) Latreille, 1802
Посилання
Вікісховище: Dermestidae EOL: 7452 ITIS: 114976 NCBI: 41094 Fossilworks: 69379

Шкірої́ди (Dermestídae, Latreill, 1802) — родина жуків надродини Bostrychoidea. Описано понад 1400 видів шкіроїдів. Вони звичайно невеликі (3—9 мм завдовжки). Живляться рослинами та органічними рештками, чимало видів завдають значної шкоди запасам продуктів, матеріалів, музейним колекціям, шовківництву, меблям тощо.

Зовнішній вигляд

Основні ознаки:

• опукле, інколи приплющене, овальне тіло, у більшості видів вкрите волосками або лусочками;

• крім пари складних фасеткових очей, мають, як правило, ще й просте очко на лобі;

• вусики, звичайно, булавоподібні;

• задні тазики поперечні, із виїмкою для вкладання стегон, усі лапки п'ятичленикові;

• На надкрилах нема рядів точок або точкових борозенок, проте, на надкрилах (принаймні у їх задній частині) є тоненька борозенка уздовж шва;

• черевце має 5–7 стернітів.

Фото шкіроїдів див. на .

Спосіб життя

Активні удень, деякі — у сутінках. У разі небезпеки підгинають ноги, втягують вусики, падають і певний час лишаються нерухомими (танатоз). Живляться відмерлою органікою і пилком квітів. Чимало видів на стадії імаго не їдять зовсім, живучи за рахунок запасів, накопичених личинкою.

Личинки мають вигляд невеличких, дуже рухливих хробаків із досить твердими покривами і довгими волосками, що стирчать. Звичайно, розвиток їх відбувається на сухих органічних, здебільшого тваринних рештках — у гніздах птахів, ос, бджіл, джмелів, павуків, на падлі, під корою дерев і т. і. Імаго трапляються у цих самих місцях або на квітах. У житлі людини личинки трапляються у темних місцях — шпаринах підлоги, комірчинах, шухлядах шаф і т. і.

Личинка коров'якового шкіроїда Anthrenus verbasci

Географічне поширення

Шкіроїди заселили майже весь суходіл, їх немає лише у полярній зоні і тундрі. Основна маса таксонів зосереджена у регіонах з сухим жарким кліматом — у пустелях і напівпустелях. У тропічних лісах їх небагато, ймовірно — через високу вологість.

Класифікація

Родина Dermestidae поділяється на чотири підродини, 12 триби і 70 родів:

Підродина Dermestinae Триба Marioutini Триба Thorictini Підродина Trinodinae

Підродина Orphilinae Підродина Megatominae Триба Attagenini

Триба Egidiellini Триба Megatomini

Значення у природі та житті людини

Подібно до інших груп тварин, шкіроїди є невід'ємною ланкою природних екосистем. Зокрема, вони є важливою складовою блоку редуценті. Завдяки їх діяльності речовини з сухої відмерлої органіки повертаються до кругообігу речовин і стають доступними для решти живих організмів. Шкіроїди входять до раціону багатьох хребетних тварин, зокрема, птахів

Личинки шкіроїда з роду Anthrenus гризуть комаху в ентомологічній колекції

Однак деякі види шкіроїдів стали небезпечними шкідниками продуктів (какао, порошкове молоко, фруктова сушка, в'ялена і копчена риба, м'ясо і м'ясні продукти), продуктових запасів та складованих матеріалів, шовківництва, шкіри, вовни хутра, пір'я, тканин й одягу з натуральних волокон (шерсть, льон, бавовна), клею, деревини, гербаріїв, зоологічних колекцій, зерна, музейних експонатів, архівних документів, палітурок книг , тощо. Вони є звичайними мешканцями людських осель і місць утримання тварин. Безпосередньої загрози здоров'ю людини вони не становлять. Їх личинки швидко розселюються із транспортуванням їх харчових субстратів. Тому деякі з них є карантинними шкідниками

До найважливіших шкідників відносяться шкіроїд бурий (Anthrenus fuscus), музейний жук (Anthrenus museorum), шкіроїд килимовий (Attagenus megatoma), шкіроїд шубний (Attagenus pellio), шкіроїд шинковий (Attagenus pellio), шкіроїд зерновий капровий жук (Trogoderma granarium), шкіроїд плямистий (Dermestes maculatus).

У судовій медицині й криміналістиці аналіз заселення шкіроїдами трупів може допомогти у визначенні часу смерті людини чи тварини. У музейній практиці шкіроїдів використовують, щоби швидко і якісно очистити свіжі скелети від решток м'яких тканин.

Примітки

1. Háva, J. A new species of the genus Anthrenus from Socotra Island (Coleoptera: Dermestidae: Megatominae) // Acta Musei Nationalis Pragae, Series B, Natural History, 2014, 54 (supple.): 191—195
2. Крыжановский О. Л. Определительная таблица семейств. С. 19–28. Определитель насекомых европейской части СССР в пяти томах (под общ. ред. « Г. Я. Бей-Биенко). Том 2. Жесткокрылые и веерокрылые. Ред. тома: Е. Л. Гурьева и О. Л. Крыжановский. (Определители по фауне СССР, издаваемые Зоологическим институтом АН СССР», вып. 89). М.-Л.: Наука, 1965. 668 с.
3. Жантиев Р. Д. 30. Сем. Dermestidae — Кожееды, с. 210. Определитель насекомых европейской части СССР в пяти томах (под общ. ред. « Г. Я. Бей-Биенко). Том 2. Жесткокрылые и веерокрылые. Ред. тома: Е. Л. Гурьева и О. Л. Крыжановский. (Определители по фауне СССР, издаваемые Зоологическим институтом АН СССР», вып. 89). М.-Л.: Наука, 1965. 668 с.
4. UkrBIN. 2017. UkrBIN: Ukrainian Biodiversity Information Network [public project & web application]. UkrBIN, Database on Biodiversity Information. Available: http://izan.kiev.ua/ukrbin/index_class.php?id=467^{[недоступне посилання з серпня 2019]}
5. Zhantiev, R.D. Entmol. Rev. (2009) 89: 157. Ecology and classification of dermestid beetles (Coleoptera, Dermestidae) of the Palaearctic fauna — https://doi.org/10.1134/S0013873809020055
6. Háva, J. World keys to the genera and subgenera of Dermestidae (Coleoptera) with descriptions, nomenclature and distributional records // Acta Musei Nationalis Pragae, Series B, Natural History, 2004, 60 (3–4): 149—164
7. Юзик Д. І., Чаплигіна А. Б. Синиця блакитна (Parus coeruleus L.) в системі консорцій в умовах лісових ценозів Північно-Східної України. В зб.: Регіональні аспекти флористичних і фауністичних досліджень, с. 83–87 — http://dspace.hnpu.edu.ua/bitstream/123456789/444/1/СИНИЦЯ%20БЛАКИТНА.pdf [ 24 лютого 2018 у Wayback Machine.]
8. . Архів оригіналу за 24 лютого 2018. Процитовано 22 лютого 2018. 
9. Мурашко Н. Вплив біологічних факторів на фізичний склад архівних документів — http://undiasd.archives.gov.ua/doc/konferenciji/21-22_05_2015/MurashkoNataliya.pdf [ 23 лютого 2018 у Wayback Machine.]
10. Гірна А. Хижаки на книжкових полицях. –http://kolosok.org.ua/wp-content/uploads/2012/07/5-15-knygy.pdf [ 24 лютого 2018 у Wayback Machine.]
11. Капустіна Л. І., Макарук О. М. Небезпечний шкідник зернових запасів Trogoderma angustum Sol.\\ Миронівський вісник, 2016, випуск 2, 2016, с. 191—202 — http://mv-mip.com.ua/images/2016/Vipysk2/14I.pdf [ 23 лютого 2018 у Wayback Machine.]
12. Magni, P.A., Voss, S.C., Borrini, T.M. Dadour, I.R. A Biological and Procedural Review of Forensically Significant Dermestes Species (Coleoptera: Dermestidae). //Journal of Medical Entomology, 2015, 52 (5) : 755—769. https://doi.org/10.1093/jme/tjv106

Посилання

• Шкіроїд шинковий // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.