Ши Чженлі

Ши Чженлі (традиційне кит. 石正麗, спрощене кит. 石正丽, піньінь Shí Zhènglì; нар. 26 травня 1964 р.) — китайський вірусолог, що отримала міжнародне прізвисько «кажан» під час пандемії коронавіруса в 2019-20 роках за свою роботу над вірусами кажана. Ши є дослідницею в Уханьському інституті вірусології (WIV) в минулому підпорядкованому Академії наук Китаю (CAS). Ши та її колега Цуй Цзе виявили вірус SARS, що виник у кажанів. Вона є членом Вірусологічного комітету Китайського товариства мікробіології. Вона є редактором Ради "Virologica Sinica", "Китайського журналу вірусології" та "Журналу наук про рибальство Китаю".

Ши Чженлі
спрощ. кит.: 石正丽 трад. китайська: 石正麗
Народилася	26 травня 1964(1964-05-26) (59 років) Xixia County^d, Nanyang prefecture^d, Хенань, КНР
Країна	КНР
Діяльність	вірусолог
Alma mater	Уханьський університет Montpellier 2 University^d (2000)
Галузь	вірусологія
Заклад	Уханський інститут вірусології
Науковий ступінь	докторський ступінь (2000)
Науковий керівник	Jean-Robert Bonami^d
Членство	Американське товариство мікробіології^d Chinese Society for Microbiology^d World Society for Virology^d
Нагороди	National Natural Science Awards^d (2018)
Ши Чженлі у Вікісховищі

Ранні роки

Ши народилася в травні 1964 року в повіті Сися міського округу Наньян провінції Хенань у Китаї. У 1987 році закінчила Уханьський университет. Вона отримала ступінь магістра в Уханьському інституті вірусології Академії наук Китаю (CAS) в 1990 році і ступінь доктора філософії в Університеті Монпельє II у Франції в 2000 році.

Дослідження

У 2005 році група вчених під керівництвом Ши Чженлі й Цуй Цзе виявила, що вірус SARS виник у кажанів; їх результати були опубліковані в журналі Science в 2005 році, а також у Журналі загальної вірусології в 2006 році.

У 2014 році Ши Чженлі брала участь в дослідженні коронавірусів кажанів, зокрема, в експериментах щодо підсилення функцій за участю як атипової пневмонії, так і коронавірусів кажанів, спільного дослідження Університету Північної Кароліни й Уханського інституту вірусології (УІВ), на чолі з Ральфом С. Баріком, як головним дослідником. У тому ж році фінансування проекту в США було припинено через мораторій на небезпечні вірусологічні дослідження з вірусами грипу, MERS & SARS, яке оголосив уряд США в цьому році.

Під час пандемії коронавірусу 2019-2020 роках Ши та інші вчені інституту сформували експертну групу з дослідження важкого гострого респіраторного синдрому коронавірусу 2 (SARS-CoV-2). У лютому 2020 року дослідники на чолі з Ши Чженлі опублікували статтю в журналі Nature під назвою «Спалах пневмонії, що пов'язаний з новим коронавірусом ймовірного кажанового походження», а у пості, присвяченому bioRxiv, йшлося про відношення SARS-CoV 2 до сімейства вірусів, що викликають ГРВІ, та найближчий до однієї з коронавірусів у кажанів. У лютому 2020 року її команда опублікувала статтю в Cell Research, що експериментальний препарат Gilead Sciences ремдесивір позитивно вплинув на інгібування вірусу in vitro, і подала заявку на патент на препарат у Китаї від імені УІВ. Ши стала співавтором статті, в якій вірус був названий першим захворюванням X.

У лютому 2020 року газета Сауз Чайна Морнінг Стар (СЧМС) повідомила, що багаторічна робота Ши зі створення однієї з найбільших в світі баз даних про пов'язані з кажанами віруси, дала науковому співтовариству «перевагу» в розумінні вірусу. СЧМС також повідомила, що Ши була в центрі особистих атак у китайських соціальних мережах, що стверджували, що УІВ став джерелом вірусу, що змусило Ши опублікувати повідомлення: "Клянуся своїм життям, що вірус не має нічого спільного з лабораторією"; а коли СЧМС попросила прокоментувати атаки, Ши відповіла: «Мій час має бути витрачено на більш важливі питання». За повідомленням Caixin, Ши виступила з публічними заявами проти «передбачуваних теорій" капелюшків з фольги "про джерело нового вірусу», де вона заявила, що: «Новий коронавірус 2019 року — це природа, що карає людську расу за збереження нецивілізованих життєвих звичок. Я, Ши Чженлі, клянусь своїм життям, що це не має нічого спільного з нашою лабораторією».

У березні 2020 року в інтерв'ю журналу Саєнтифік Американ, де її назвали «кажан з Китаю», Ши сказала, що «переносимі за допомогою кажанів коронавіруси викличуть нові спалахи» й «ми повинні знайти їх, перш ніж вони знайдуть нас». У 2015 році інші вчені поставили під сумнів, що команда Ши пішла на непотрібний ризик, згідно з повідомленням Джоша Рогіна, опублікованому в квітні 2020 року в газеті The Washington Post. За словами Рогіна, американські чиновники, відправлені до Китаю в УІВ, в 2018 році відправили до Вашингтона дві дипломатичні телеграми, в яких «попереджали про недоліки безпеки і управління в лабораторії УІВ». У телеграмі зазначалося, що офіційні особи США зустрічалися з Ши Чженлі й говорилося: «дослідники показали, що різні коронавіруси, схожі на SARS, можуть взаємодіяти з ACE2, людським рецептором, ідентифікованим для коронавірусу SARS». Цей факт переконливо свідчить про те, що SARS-подібні коронавіруси від кажанів можуть передаватися людині й викликати SARS-подібні захворювання.

Нагороди

• 2016 — кавалер Академії Ордену Пальм
• 2018 — Державна премія природних наук (другий клас)
• Лютий 2019 — стипендіат Американської академії мікробіології (AAM)

Примітки

1. Jane Qiu (11 березня 2020). . Scientific American. Архів оригіналу за 14 квітня 2020. Процитовано 13 травня 2020. 
2. Yang Wanli (7 грудня 2017). . Chinadaily. Архів оригіналу за 7 лютого 2019. Процитовано 6 лютого 2019. 
3. . 163.com (кит.). 25 травня 2007. Архів оригіналу за 7 лютого 2019. Процитовано 6 лютого 2019. 
4. . Virologica Sinica. Архів оригіналу за 29 лютого 2020. Процитовано 10 березня 2020. 
5. 鲁伟, 刘铮 (10 березня 2009). . ScienceNet.cn (кит.). Архів оригіналу за 7 лютого 2019. Процитовано 6 лютого 2019. 
6. Cyranoski, David (1 жовтня 2017). . Nature.com (англ.). Архів оригіналу за 17 січня 2020. Процитовано 26 січня 2020. 
7. Li, Wendong. Bats Are Natural Reservoirs of SARS-Like Coronaviruses // Science : journal. — 2005. — Vol. 310, no. 5748, (10). — P. 676—679. — Bibcode:2005Sci...310..676L. — DOI:10.1126/science.1118391. — PMID:16195424.
8. Ren, Wuze. Full-length genome sequences of two SARS-like coronaviruses in horseshoe bats and genetic variation analysis // Journal of General Virology^[en] : journal. — Microbiology Society^[en], 2006. — Vol. 87, no. 11, (11). — P. 3355—3359. — DOI:10.1099/vir.0.82220-0. — PMID:17030870.
9. Yang, Yang. Two Mutations Were Critical for Bat-to-Human Transmission of Middle East Respiratory Syndrome Coronavirus // Journal of Virology^[en] : journal. — 2015. — Vol. 89, no. 17, (6). — P. 9119—9123. — DOI:10.1128/JVI.01279-15. з джерела 16 лютого 2020. Процитовано 2020-04-14.
10. Menachery, Vineet D. A SARS-like cluster of circulating bat coronaviruses shows potential for human emergence // Nature Medicine : journal. — 2015. — Vol. 21, no. 12, (11). — P. 1508—1513. — ISSN 1546-170X. — DOI:10.1038/nm.3985. — PMID:26552008.
11. Kaiser, Jocelyn (13 листопада 2014). . Science | AAAS (англ.). Архів оригіналу за 26 березня 2020. Процитовано 18 квітня 2020. 
12. Kaiser, Jocelyn (17 листопада 2014). . Science | AAAS (англ.). Архів оригіналу за 26 березня 2020. Процитовано 26 березня 2020. 
13. Zhang Juan (张隽) (24 січня 2020). . people.com.cn (кит.). Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 26 січня 2020. 
14. Shi Zhengli. A pneumonia outbreak associated with a new coronavirus of probable bat origin // Nature : journal. — 2020. — Vol. 579, no. 7798, (2). — P. 270—273. — DOI:10.1038/s41586-020-2012-7. — PMID:32015507.
15. Zhou, Peng. Discovery of a novel coronavirus associated with the recent pneumonia outbreak in humans and its potential bat origin // bioRxiv : journal. — 2020. — . — 1. — P. 2020.01.22.914952. — DOI:10.1101/2020.01.22.914952. з джерела 16 березня 2020. Процитовано 2020-01-26.
16. Antonio Regalado (23 січня 2020). . technologyreview (англ.). Архів оригіналу за 5 квітня 2020. Процитовано 26 січня 2020. 
17. Shi Zhengli. Remdesivir and chloroquine effectively inhibit the recently emerged novel coronavirus (2019-nCoV) in vitro // Cell Research : journal. — 2020. — Vol. 30, no. 3, (2). — P. 269—271. — DOI:10.1038/s41422-020-0282-0. — PMID:32020029.
18. . Bloomberg News (англ.). Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 5 лютого 2020. 
19. Grady, Denise (6 лютого 2020). . New York Times (англ.). Архів оригіналу за 8 лютого 2020. Процитовано 8 лютого 2020. 
20. Shi Zhengli. The First Disease X is Caused by a Highly Transmissible Acute Respiratory Syndrome Coronavirus // Virologica Sinica : journal. — 2020. — 1 December. — DOI:10.1007/s12250-020-00206-5. — PMID:32060789.
21. Chen, Stephen (6 лютого 2020). . South China Morning Post (англ.). Архів оригіналу за 7 лютого 2020. Процитовано 8 лютого 2020. 
22. Yang Rui (7 лютого 2020). . Caixin (англ.). Архів оригіналу за 19 лютого 2020. Процитовано 8 лютого 2020. 
23. Rogin, John (14 квітня 2020). . Washington Post (англ.). Архів оригіналу за 14 квітня 2020. Процитовано 18 квітня 2020. 
24. (кит.). Wuhan Institute of Virology. 20 червня 2016. Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 13 травня 2020. 
25. Huang Haihua (黄海华) (24 січня 2020). . tech.sina.cn (кит.). Архів оригіналу за 15 лютого 2021. Процитовано 26 січня 2020. 
26. T.-C. Wu (3 лютого 2019). . xincailiao.com (кит.). Архів оригіналу за 7 лютого 2019. Процитовано 18 квітня 2020. 

Посилання

• Профіль: Ши Чженлі [ 1 травня 2020 у Wayback Machine.] із Всесвітнього товариства вірусологів
• Профіль: Ши Чженлі [ 24 квітня 2020 у Wayback Machine.] з Уханьського інституту вірусології
• Петиція на підтримку Ши Чженлі [ 17 листопада 2021 у Wayback Machine.]