«Шеффілд Венсдей» — англійський футбольний клуб з міста Шеффілд. Заснований у 1867 році, є 5-м найстарішим професійним футбольним клубом в Англії. Матчі проводить на стадіоні «Хіллсборо». Прізвисько — «сови».
| Повна назва | Футбольний клуб Шеффілд Венсдей | |
| Прізвисько | Сови | |
| Засновано | 1867 | |
| Населений пункт | Шеффілд, Англія | |
| Стадіон | Хіллсборо | |
| Вміщує | 39 732 | |
| Власник | Дежфон Шансірі | |
| Головний тренер | Стів Брюс | |
| Ліга | Чемпіоншип | |
| 2018/19 | 12-те | |
|
Історія клубу Редагувати
Один з небагатьох клубів у світі з назвою дня тижня в своєму імені, «Венсдей» має складну історію. Видатні періоди перемог в лігах і кубках переплетені з трагедіями і катастрофами для клубу, а це означає, що фани «Сов» повинні були звикнути до життя на вістрі ножа в місті, відомому своєю сталлю.
Ранні (найуспішніші) роки Редагувати
Футбольний клуб «Шеффілд Венсдей» (SWFC) почав своє життя як крикетний клуб на початку 19 століття, як і багато інших англійських футбольних клубів, створених у 1800-і роки. «Wednesday Cricket Club» почав грати у футбол для підтримання форми, а в 1867 році була створена команда «The Wednesday», нині відома як «Шеффілд Венсдей».
Спочатку команда грала за «шеффілдськими правилами», складеними засновниками найстарішого футбольного клубу у світі — «Шеффілд». Правила відрізняються від тих, які використовувалися Футбольною асоціацією Англії. Однак це змінилося в 1878 році, коли Шеффілдська Футбольна асоціація об'єдналася з Футбольною асоціацією Англії і Зводом правил, який об'єднав правила двох асоціацій.
До 1890 «Венсдей» був професійним клубом, і в 1892 році вступив до тієї Футбольної Ліги, яку ми знаємо сьогодні. Венсдей тріумфально стартував — побиття «Вулвергемптона» у Кубку Англії в 1896 році. Цей успіх супроводжувався зміною домашнього поля, і «Венсдей» знайшов постійний дім в «Хіллсборо» (відомому тоді як Owlerton) після довгих років поневірянь по місту. Команда грала на різних майданчиках в Шеффілді, у тому числі Bramall Lane — тепер стадіоні свого ворога, «Шеффілд Юнайтед».
Більше тріумфу пришло до «Венсдей», які почали життя на «Хіллсборо» в Другому дивізіоні. Клуб виграв кожен домашній матч у сезоні 1899—1900 — цей подвиг здійснили тільки сім команд в історії Футбольної Ліги.
Успіх тривав близько десяти років, і в клуб виграв чемпіонат у перший раз в 1903 році, перегравши своїх головних суперників, «Сандерленд», 1:0 на шляху до титулу. «Венсдей» успішно захистив свій титул у 1904 році, а також чудова перемога 3:0 над суперниками, «Шеффілд Юнайтед», ствердили позиції «Венсдей» як найкращого клубу в місті, а також в Лізі. Команда додала Кубок Англії в свій музей трофеїв в 1907 році після вражаючою кампанії.
Крім того, в цей час «Венсдей» взяли свій нік «Сови», а раніше команда була відома як «Леза» (нік зараз використовується їх сусідами «Шеффілд Юнайтед»).
'Повернення до слави Редагувати
«Венсдей» швидко втратив свій переможний інстинкт, і неможливо було відновити переможну форму аж до 1929 року, в який відбувся виграш футбольної ліги в третій раз в історії клубу. У наступному сезоні «Венсдей» був перейменований в «Шеффілд Венсдей». Клуб злетів високо як в Лізі, так і в Кубку Англії, але сподівання стати першою командою, що виграє дубль в 20 столітті, були розбиті, так як вони програли в Хаддерсфілді в півфіналі Кубка Англії. Тим не менш, була збережена ліга, і «Венсдей» виграв Кубок Англії в третій раз в 1935 році.
Лукавий Кеттерік Редагувати
Нестабільність «Венсдей» означала невдачі клубу після війни, а відсутність трофеїв протягом 1940-х і 50-х залишила фанам мало пам'яті про перемоги синьо-білої команди два десятиліття тому. У 1950-і вони побачили три вильоти команди.
В 1960 році Гаррі Кеттерік викликав розкол серед вболівальників, коли він вирішив змінити свою рідну команду. Його перехід оплатили, хоча і Венсдей зчинив декілька приголомшливих перемог протягом сезону, у тому числі 6:1 над «Фулхемом» і захоплива перемога з рахунком 7:2 над «Манчестер Юнайтед» на «Олд Траффорд». Однак, з чотирьох ігор потому, коли Венсдей був другим в таблиці, Кеттерік шокував клуб, подавши у відставку і приєднавшись до «Евертона» через тиждень.
Скандал ставок Редагувати
Поза полем відбувалися й інші події і в 1964 році розгорівся знаменитий скандал ставок, в який був втягнутий англійський футбол. Три гравці «Сов» були піймані на ставках на ігри, в які вони навмисне програвали. Пітер Свон, Тоні Кей і Девід Лейн були спіймані за договірним матчем проти «Іпсвіч Таун», в якому «Венсдей» програв 2:0. Всі троє отримали терміни тюремного ув'язнення і були відлучені від гри на все життя. Шанувальники гри розчарувався в англійському футболі.
Третій дивізіон для «Сов» Редагувати
Похмурі часи 1970-х років принесли мало радості для «Сов», який з борців за титул Першого Дивізіону впали до найнижчого дивізіону ліги. Після найгіршого сезону в історії клубу «Венсдей» вилетів в Третій Дивізіон, програвши кожну виїзну гру протягом останніх 22 місяців. Клуб змушений був томитися там протягом наступних п'яти сезонів.
Трагедія Редагувати
У сумно відомому «Хіллсборо» лихо сталося 15 квітня 1989 року. Події цього дня вважаються найстрашнішою трагедією, що ставалася на стадіонах. Протягом матчу Кубка Англії між «Ліверпулем» і «Ноттінгем Форест», тисячі вболівальників Ліверпуля були впущені поліцією на «Leppings Lane End» стадіону, на додаток до вже переповнених трибун. 96 людей загинули в результаті тисняви, незважаючи на зусилля інших фанатів, які намагалися підняти прихильників, які буквально помирали на ногах, через надто високі анти-хуліганські бар'єри, до яких вони були притиснені.
Розслідування звинуватило поліцію у нездатності контролювати події, і, як наслідок, стадіонам по всій Великій Британії було наказано вилучити паркани навколо поля і прийняти все-місцевий стиль, щоб уникнути повторення подій в «Хіллсборо». Меморіал жертвам знаходиться поза Південною трибуною стадіону «Шеффілд Венсдей».
Прем'єр-ліга Редагувати
Під керівництвом Джека Чарльтона, «Венсдей» пішов догори по лігах, до того як Говард Вілкінсон підняв клуб у Перший Дивізіон і тримав його там протягом більшої частини наступного десятиліття. У 1991 році клуб провів сезон на другому рівні вперше за 7 років. Однак, вони виправили цю випадковість, і швидко піднялися назад до вищого дивізіону в 1991 році, тоді ж Рон Аткінсон привів клуб до перемоги у Кубку Ліги внаслідок вражаючої кампанії.
Кілька колег з Першого Дивізіону були вибиті на ранній стадії, а коли справа дійшла до півфіналу, «Сови» розбили «Челсі» Боббі Кемпбелла. «Венсдей» дістав переконливу перемогу, перемігши «Синіх» 3:1 вдома і 2:0 на «Стемфорд Брідж». Тим не менш, уболівальники чекали остаточного закінчення клубом кампанії проти потужної команди «Манчестер Юнайтед» Алекса Фергюсона, яка мала великий потенціал. «Венсдей» грав чудово, і незадовго до перерви Джон Шерідан приносить перемогу у матчі красивими пострілом по воротам манкуніанців. Цей трофей став першим для клубу за майже шістдесят років.
Тільки-но святкування почали згортатися, менеджерська бомба потрясла «Венсдей» вдруге у його історії. Фанати були шоковані, коли Аткінсон передав у своєму повідомленні про звільнення, всього через кілька тижнів після виграшу Кубка Ліги та просування до Першого Дивізіону.
Європейська мрія Редагувати
Тревор Френсіс швидко зайняв нове вакантне місце менеджера. Френсіс привів команду до її найкращого показника у елітному дивізіоні за багато років, і третє місце у 1992 році означало вихід у єврокубки для «Сов», вперше у їх історії.
Кубок УЄФА — це серйозний виклик, і вважалося, що необхідне підсилення, і Френсіс запросив єкс-бійця збірної Англії Кріса Водла, а також нападника Марка Брайта з «Крістал Пелес». Зірки засяяли у Європі, хоча і поразка з рахунком 3:1 в Німеччині від «Кайзерслаутерна» зробила майже неможливим змінити долю протистояння на «Хіллсборо».
Попри це, «Венсдей» продовжував тримати хорошу форму у Прем'єр-лізі, виграючи гру за грою. Завдяки цій серії «Сови» стали четвертими до кінця лютого. Ряд перемог в Кубку Англії також мав місце бути, в тому числі і перемога над головними суперниками, «Шеффілд Юнайтед» у півфіналі, захопливій битві, в якій «Венсдей» домінував над «Лезами» і переміг їх 2:1.
Напружений фінал Кубку став розчаруванням для «Сов», і «Арсенал» пішов з трофеєм менш ніж за хвилину до кінця додаткового часу, коли лише трохи залишалося до серії пенальті. Втрата Кубка Англії, в поєднанні із захопливою кампанією за Кубок Ліги, яка в кінцевому підсумку також закінчилася розчаруванням, знову у фіналі проти «Арсенала», означало, що «Венсдей» «проколював бульбашки» весь сезон, нічого не вигравши.
Наступний сезон був менш успішним, і ряд відомих гравців залишили клуб перед початком сезону. Фініш на 7-му місці — це було все, на що «Венсдей» був здатен, і їх форма продовжила падати, за винятком декількох класних перемог на грізній «Фортеці Хіллсборо». Інший нестабільний сезон означав, що «Сови» опустилася на 8-е місце в 1995 році, а в травні і менеджер, і клуб вирішили, що настав час для Френсіса піти.
Менеджерський хаос Редагувати
Наступні дев'ять років, між 1995 і 2004 роками, бачили вісім різних менеджерів, які брали на себе відповідальність за клуб. Цей період потрясінь і змін призвів до того, що «Сови» впали з найвищих місць в Прем'єр-лізі до третього дивізіону, втративши життєво важливі телебачення і спонсорські гроші, у той час залишившись позаду більш досвідчених і талановитих гравців.
Перші зміни виглядали перспективно, і фініш на 7-му місці в Прем'єр-лізі закінчити підтвердив «Сови» ще не сказали останнього слова у еліті. Очікування були високими на «Хіллсборо», і придбання чудового нападника «Селтіка» Паоло Ді Каніо за £ 4.5M, показало, що «Совам» було що доводити в лізі. Однак, слабкий старт сезону призвів до того, що «Венсдей» опинився в нижній частині таблиці в листопаді, в результаті чого менеджер Девід Пліт був звільнений. Несподіване повернення Рона Аткінсона тривало лише до кінця сезону, коли клуб зайняв 16-те місце, після цього менеджер міг йти.
Колишній тренер «Барнслі», Денні Вілсон, став наступним менеджером, який провалився в SWFC, привів клуб до дна таблиці та залишив помічнику менеджера Пітеру Шрівзу, зрештою, нездійсненне завдання порятунку клубу, який був внизу таблиці в кінці березня.
Вилетівши, і зіткнувшись зі своїм першим не-Прем'єр-лігівським сезоном за майже десять років, деякі досвідчені гравці "Венсдей пішли з клубу, давши екс-тренеру «Бредфорда», Полу Джуеллу незавидне завдання повертати «Сов» назад до життя з великими хлопчиками. Однак він не зміг зробити цього, і до лютого Шрівз знову зайняв місце головного тренера, щоб врятувати клуб. Цього разу йому вдалося привести «Венсдей» до спасіння в 2001 році.
Піднесення тривало недовго, і, невдовзі після прийняття менеджера на повний робочий день, він пішов у відставку в жовтні, вигравши лише один з 13 ігор у лізі.
Далі менеджери мінялися все частіше, в тому числі Террі Йорат, помічник Шрівза, який врятував клуб від вильоту ще раз у 2002 році. Інші, такі як Кріс Тернер, тільки погіршили ситуацію; він привів «Сов» до вильоту з Дивізіону 1 в 2003 році. Тернер залишився, але підписав собі смертний вирок у 2004 році, коли клуб упав на 16 місце у Дивізіоні 2, що стало ударом для шанувальників команди, які очікували, що «Венсдей» негайно повернеться на другий рівень англійського футболу.
Відродження за Старрока Редагувати
Екс-менеджер «Саутгемптона», Пол Старрок, замінив Тернера в жовтні сезону 2004/05, і це мало миттєвий ефект у наново названій Лізі 1. Вражаючий підйом допоміг «Совам» досягти плей-офф, і перемога над «Брентфордом» відправила команду до фіналу з великими надіями. 40000 фанів «Сов» відвідали Cardiff's Millennium Stadium, щоб подивитися, як їх команда гратиме проти «Хартпул Юнайтед». Рахунок 2:2 до фінального свистка означав напружений додатковий час, в якому молоді гравці «Венсдей» Гленн Вілан та Дрю Талбот влучити в ціль і забезпечили вихід в Чемпіон шип, зробивши тисячі вболівальників щасливими в цей день в Кардіффі.
Старрок залишився в клубі, провів з командою наступний сезон і привів «Сов» до 19-го місця в 2006 році. Проте, він був звільнений на початку сезону 2006/07 після розчарування на старті сезону. Був запрошений головний тренер «Сканторпа» Брайан Ловз, який став 14-м босом клубу за 11 років. Ловз зберіг «Венсдей» в Чемпіонаті ще на один сезон, зайнявши з клубом почесне 9-е місце, всього в п'яти очках від зони плей-оф.
В Ловзі, фани клубу сподівались, що нарешті знайшли менеджера, який може зробити клуб знаменитим і змінити часто його часто нещасливу історію. Але Ловз не зумів створити диво. Він ледь не втратив роботу, коли команда програвала усім поспіль на початку сезону 2007/08. Ловз зумів врятувати команду від вильоту.
Сезон 2008/09 клуб провів в середині таблиці чемпіонату.
Трофеї та досягнення Редагувати
Переможець: 1902-03, 1903-04, 1928-29, 1929-30
Другий призер: 1960-61
Третій призер: 1905-06, 1912-13, 1930-31, 1931-32, 1932-33, 1934-35, 1991-92
Переможець: 1900, 1926, 1952, 1956 1959
Другий призер: 1950, 1984, 1991
Третій призер: 1939, 1991
Переможець плей-оф: 2005
Переможець: 1896, 1907, 1935
Фіналіст: 1890, 1966, 1993
Переможець: 1991
Фіналіст: 1993
Переможець: 1935
Фіналіст:1930
Клубні рекорди Редагувати
Рекордна відвідуваність: 72841 проти «Манчестер Сіті», Кубок Англії з футболу, 5-й раунд, 17 лютого 1934 року
Найбільша перемога: 12:0, Кубок Англії, над Halliwell, 17 січня 1891 року
Найбільше матчів за збірну: Найджел Уортінгтон, Північна Ірландія (50 ігор)
Наймолодший гравець: воротар Пітер Фокс, 15 років 269 днів проти «Лейтон Оріент», 31 березня 1973 року
Найстарший гравець: захисник Том Бріттлтон, 41 рік 8 днів проти «Олдем Атлетик», 1 травня 1920 року
Найбільше матчів за клуб: Ендрю Вілсон (1900–1920): 545
Найбільше голів за клуб: 216 — Ендрю Вілсон 1900-20 роки
Рекордне придбання: Паоло Ді Каніо («Селтік»), серпень 1997 року, £ 4.5M
Рекордний продаж: Пол Уорхерст («Блекберн») вересень 1993 року, £ 2.75m
Прізвиська Редагувати
Команду називають «Сови», а також «Венсдей».
З «Венсдей» (англійською — середа) все просто — саме в цей день грали в крикет прабатьки футбольного клубу, які іменувалися «Венсдей Крикет Клаб». А ось «Совами» другий шеффілдський клуб (точніше третій, бо є ще і найстаріший клуб світу — «Шеффілд ФК») став на початку XX століття, після того як маскотом клубу стала сова (стадіон «Шеффілд Венсдей» називався Owlerton). До цього «Венсдей» іменувався так, як і «Юнайтед» — «Лезами», але оскільки це прізвисько більше асоціювалося з більш успішними на той час супротивниками, то від нього вирішили відмовитися. Зате на стадіоні «Шеффілда» з'являється живий талісман — справжня сова, яка сидить на поперечині воріт перед матчем.
Посилання Редагувати
- Офіційний сайт клубу [ 16 травня 2008 у Wayback Machine.]