Шерил Мілнс (англ. Sherril Milnes; нар. 10 січня 1935, Давнерс-Ґров, Іллінойс, США) — американський оперний баритон, один з найвідоміших світових баритонів, виконавців партій у операх Джузеппе Верді 1970-х і 1980-х років. Його голос високий драматичний баритон, що поєднує гарне легато з гострим ритмічним стилем. У 1965—1997 роках — соліст Метрополітен-опера.
| Шерил Мілнс | |
|---|---|
| Sherrill Milnes | |
| | |
| Баритон Шеріл Мілнс у ролі Скарпіа (праворуч) в опері Джакомо Пуччіні «Тоска» на фестивалі в Торре-дель-Лаго. 1997 | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | Sherril Milnes |
| Дата народження | 10 січня 1935[…] (88 років) |
| Місце народження | Давнерс-Ґров, Іллінойс |
| Роки активності | 1960 — дотепер |
| Громадянство | США |
| Національність | американець |
| Професія | оперний співак, баритон |
| Освіта | Університет Дрейкаd, Північно-Західний університет, Bienen School of Musicd, Downers Grove North High Schoold і North Central Colleged |
| Співацький голос | баритон |
| Інструменти | вокал[d] |
| Жанри | опера |
| Заклад | Північно-Західний університет |
| Нагороди | Charles E. Lutton Man of Music Awardd (1982) |
| Файли у Вікісховищі |
Життєпис ред.
Шерил Мілнс народився 10 жовтня 1935 року в селищі Давнерс-Ґров, у штаті Іллінойс (США), у сім'ї фермера молочаря. Ще у дитинстві, він виявив великі здібності до музики. На додаток до чудового голосу, він з юних років грав на фортепіано, скрипці, альті, контрабасі, кларнеті та тубі. Мілнс співав батьковим коровам, а одного разу його знайшли на тракторі, де він експериментував з оперним сміхом.
У середній школі, Мілнс планував бути анестезіологом, але пізніше повернувся до музики з надією стати вчителем. Свою музичну освіту він здобував в університеті Дрейка і Північно-Західному університеті. Початок кар'єри оперного співака був не зовсім вдалим. Тільки у 1960 році він розпочав співпрацю з оперною компанією антрепренера Бориса Голдовського (Boris Goldovsky Opera Company), і через чотири роки здійснив свій перший важливий оперний дебют у Нью-Йоркській міській опері[en], як Валентин у опері «Фауст» Шарля Гуно. У грудні 1965 року, теж у партії Валентина, відбувся його дебют у Метрополітен-опера разом з Монсеррат Кабальє в її дебютній ролі Маргарити. У 1967 році співав партію капітана Адама Бранта у опері американського композитора Марвіна Дейвіда Леві Mourning Becomes Electra[en].
На початку 1980-х років Мілнс мав серйозні вокальні проблеми зі здоров'ям, але подолав їх.
У вересні 1996 року Мілнс був удостоєний французьким урядом звання Кавалера ордену Мистецтв та літератури. 22 березня 1997 року він востаннє виступив у опері «Аїда» на сцені Метрополітен-опери у Нью-Йорку.
У 1998 році Мілнс опублікував мемуари «Американська арія».
Цікаво ред.
29 липня 2015 року один з найвідоміших світових баритонів Шерил Мілнс у рамках програми Канадського інституту вокального мистецтва[fr] у Монреалі провів майстер клас з молодою українською співачкою, що живе в Нью-Йорку, Антоніною Чеховською.
Примітки ред.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #121384284 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- SNAC — 2010.
- Discogs — 2000.
- . Архів оригіналу за 27 жовтня 2009. Процитовано 27 жовтня 2009.
- News. Masterclass with Sherrill Milnes in Montreal, Quebec (CVAI program) [ 29 серпня 2017 у Wayback Machine.] antoninanc.blogspot.co (англ.)
Посилання ред.
- Шерил Мілнс на сайті IMDb (англ.)
- Шерил Мілнс на сайті Allmusic [ 2 жовтня 2015 у Wayback Machine.]