www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шахти Гродівки кустарні й напівкустарні вуглевидобувні підприємства що функціонували з середини XIX по середину ХХ столі

Шахти Гродівки

Шахти Гродівки — кустарні й напівкустарні вуглевидобувні підприємства, що функціонували з середини XIX по середину ХХ століття в селі Гродівка Покровського району Донецької області, та в околицях.

Краєзнавці Гродівки впевнені, що перша шахта в «західній частині Донецького кам’яновугільного кряжу» відкрилася саме у них. За думкою гродівців, це була шахта Мазурка, що названа за прізвищем її власника. Шахта нібито знаходилася в західній частині колишнього колгоспного двору в Гродівці. Але документальних свідчень як про шахту, так і про її власника «селянина Мазурка» особисто, досі не виявлено. Та й Гродівка була не першим населеними пунктом Гришинського вугленосного району, де почали копати вугілля, - ще в 30-40-х роках XIX століття вугілля кустарним способом видобували в Курахівці.

Проте, виявлені документальні свідоцтва про початок видобутку вугілля в Гродівці в середині XIX століття вказують саме на селянські копальні, - в тому числі це стосується Гродівского селянського рудника, що розроблявся селянами. Згідно із даними «Військово-статистичного огляду Російської імперії» (СПб., 1850), в середині XIX століття розробка вугілля проводилася в селі Гродівка «у вершинах річки Казенний Торець». Дрібними «шурфиками» розроблявся пласт вугілля потужністю близько 0,6 м. Брати Носови так описували цей «рудник»: «На лівому боці р. Казенного Торця, біля с. Гродівки, у проваллі, поблизу криниці лісничого, знайдені 3 пропластки кам’яного вугілля… у глинистому сланці, найбільш потужний з них розробляється селянами на виході». Станом на 1862 рік, в районі Гродівки вказані вже два місця вуглевидобутку: «Річка Казенний Торець. На річці Журавці, що впадає в Казенний Торець, біля казенного селища Гродівка – 1 фут 9 дюймів; там же, в Сухому Яру – 1 фут 2 дюйма»(відповідно, близько 50 і 35 см).

Уривчасті дані про роботу дрібних вуглекопалень у Гродівці знаходимо у документах, датованих початком ХХ століття. Так, у 1900-1901 господарчому році по станції Гришине (Покровськ) 4,5 вагони вугілля відправив мешканець Гродівської волості Є.Є.Пріцкау. Працювали Гродівські селянські копальні на початку ХХ століття і з боку Селидівки – в районі сучасної Новогродівки. Вугілля з шахт йшло як на власні потреби. Так і відвантажувалося на станціях Гришине і Желанна. Багато селянських шахт працювали західніше села Гродівка. Так, по балці Сінна розроблявся пласт вугілля потужністю 0,7 м на глибині 17-28 м декількома селянськими шахтами. На лівому березі річки Журавка цей пласт розкривали селянські шурфи, але важко визначити, в які роки ці шурфи було пройдено.

Не дивлячись на відкриття у 1912-1917 роках на землях Гродівських селян капітальних рудників, кустарні копальні в районі Гродівки продовжували працювати і після революції 1918-1921 років. У 1924 році невеличка селянська шахта працювала біля дороги від Новоекономічного рудника на Гродівку. На радянських і німецьких картах 30-х – 40-х років ХХ століття вказані стволи шахт в районах західніше шахти № 5-6 (до 11-го блочку залізниці Ясинувата – Чаплине), в Сухому яру, в долині річки Сінної (хутір Московський). На залишки старих розробок вугілля в районах Ульянівки (Малинівки) та Єлизаветівки є посилання в радянських джерелах 20-х – 40-х років. І врешті-решт, в 1943-1945 роках в районі шахти № 5-6 ім.Г.Димитрова були відкриті 2 дрібні шахти «Гродівські-Південні».

  1. Луковенко С.П. (2008). Они были первыми. Очерки из истории Гришинского каменноугольного района 1795-1917 г.г. Красноармейск. 
  2. Военно-статистическое обозрение Российской империи // Т. XI. – Ч. 4 / Екатеринославская губерния. СПб. 1850. 
  3. В.Павлович (1862). Материалы для географии и статистики России, собранные офицерами генерального штаба // Екатеринославская губерния. СПб. 
  4. Носов А.А. (1-й), Носов А.А. (2-й) (1868). Описание Западной части Донецкого каменно-угольного кряжа. СПб. 
  5. Ведомость № 9 о количестве минерального топлива, отправленных со станций Курско-Харьковско-Севастопольской, Юго-Восточных и Екатерининской железных дорог за время с 1 сентября 1900 г. по 1 сентября 1901 г. // Труды XXVI Съезда горнопромышленников юга России / Том II. Отчёты. Х. 1902. 
  6. ↑ Гапеев А.А. (1927). Геологический очерк Западной окраины Донецкого бассейна. Л. 
  7. Селидово – начало начал // Информатор, № 19, 10.05.2012. 
  8. Б.Ф.Мефферт и др. (1926). Синонимика угольных пластов Донецкого бассейна. Л. 
  9. Степанов П.И. и др. (1944). Геология СССР. – Т. VII. Донецкий бассейн. М.-Л. 
  10. Гайворонський П.Є. (2006). Вугільні підприємства Красноармійська. Макіївка. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Shahti Grodivki kustarni j napivkustarni vuglevidobuvni pidpriyemstva sho funkcionuvali z seredini XIX po seredinu HH stolittya v seli Grodivka Pokrovskogo rajonu Doneckoyi oblasti ta v okolicyah Krayeznavci Grodivki vpevneni sho persha shahta v zahidnij chastini Doneckogo kam yanovugilnogo kryazhu vidkrilasya same u nih Za dumkoyu grodivciv ce bula shahta Mazurka sho nazvana za prizvishem yiyi vlasnika Shahta nibito znahodilasya v zahidnij chastini kolishnogo kolgospnogo dvoru v Grodivci Ale dokumentalnih svidchen yak pro shahtu tak i pro yiyi vlasnika selyanina Mazurka osobisto dosi ne viyavleno Ta j Grodivka bula ne pershim naselenimi punktom Grishinskogo vuglenosnogo rajonu de pochali kopati vugillya she v 30 40 h rokah XIX stolittya vugillya kustarnim sposobom vidobuvali v Kurahivci 1 Prote viyavleni dokumentalni svidoctva pro pochatok vidobutku vugillya v Grodivci v seredini XIX stolittya vkazuyut same na selyanski kopalni v tomu chisli ce stosuyetsya Grodivskogo selyanskogo rudnika sho rozroblyavsya selyanami Zgidno iz danimi Vijskovo statistichnogo oglyadu Rosijskoyi imperiyi SPb 1850 v seredini XIX stolittya rozrobka vugillya provodilasya v seli Grodivka u vershinah richki Kazennij Torec Dribnimi shurfikami rozroblyavsya plast vugillya potuzhnistyu blizko 0 6 m Brati Nosovi tak opisuvali cej rudnik Na livomu boci r Kazennogo Torcya bilya s Grodivki u provalli poblizu krinici lisnichogo znajdeni 3 proplastki kam yanogo vugillya u glinistomu slanci najbilsh potuzhnij z nih rozroblyayetsya selyanami na vihodi Stanom na 1862 rik v rajoni Grodivki vkazani vzhe dva miscya vuglevidobutku Richka Kazennij Torec Na richci Zhuravci sho vpadaye v Kazennij Torec bilya kazennogo selisha Grodivka 1 fut 9 dyujmiv tam zhe v Suhomu Yaru 1 fut 2 dyujma vidpovidno blizko 50 i 35 sm 2 3 4 Urivchasti dani pro robotu dribnih vuglekopalen u Grodivci znahodimo u dokumentah datovanih pochatkom HH stolittya Tak u 1900 1901 gospodarchomu roci po stanciyi Grishine Pokrovsk 4 5 vagoni vugillya vidpraviv meshkanec Grodivskoyi volosti Ye Ye Prickau Pracyuvali Grodivski selyanski kopalni na pochatku HH stolittya i z boku Selidivki v rajoni suchasnoyi Novogrodivki Vugillya z shaht jshlo yak na vlasni potrebi Tak i vidvantazhuvalosya na stanciyah Grishine i Zhelanna Bagato selyanskih shaht pracyuvali zahidnishe sela Grodivka Tak po balci Sinna rozroblyavsya plast vugillya potuzhnistyu 0 7 m na glibini 17 28 m dekilkoma selyanskimi shahtami Na livomu berezi richki Zhuravka cej plast rozkrivali selyanski shurfi ale vazhko viznachiti v yaki roki ci shurfi bulo projdeno 5 6 7 Ne divlyachis na vidkrittya u 1912 1917 rokah na zemlyah Grodivskih selyan kapitalnih rudnikiv kustarni kopalni v rajoni Grodivki prodovzhuvali pracyuvati i pislya revolyuciyi 1918 1921 rokiv U 1924 roci nevelichka selyanska shahta pracyuvala bilya dorogi vid Novoekonomichnogo rudnika na Grodivku Na radyanskih i nimeckih kartah 30 h 40 h rokiv HH stolittya vkazani stvoli shaht v rajonah zahidnishe shahti 5 6 do 11 go blochku zaliznici Yasinuvata Chapline v Suhomu yaru v dolini richki Sinnoyi hutir Moskovskij Na zalishki starih rozrobok vugillya v rajonah Ulyanivki Malinivki ta Yelizavetivki ye posilannya v radyanskih dzherelah 20 h 40 h rokiv I vreshti resht v 1943 1945 rokah v rajoni shahti 5 6 im G Dimitrova buli vidkriti 2 dribni shahti Grodivski Pivdenni 6 8 9 10 Lukovenko S P 2008 Oni byli pervymi Ocherki iz istorii Grishinskogo kamennougolnogo rajona 1795 1917 g g Krasnoarmejsk Voenno statisticheskoe obozrenie Rossijskoj imperii T XI Ch 4 Ekaterinoslavskaya guberniya SPb 1850 V Pavlovich 1862 Materialy dlya geografii i statistiki Rossii sobrannye oficerami generalnogo shtaba Ekaterinoslavskaya guberniya SPb Nosov A A 1 j Nosov A A 2 j 1868 Opisanie Zapadnoj chasti Doneckogo kamenno ugolnogo kryazha SPb Vedomost 9 o kolichestve mineralnogo topliva otpravlennyh so stancij Kursko Harkovsko Sevastopolskoj Yugo Vostochnyh i Ekaterininskoj zheleznyh dorog za vremya s 1 sentyabrya 1900 g po 1 sentyabrya 1901 g Trudy XXVI Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii Tom II Otchyoty H 1902 a b Gapeev A A 1927 Geologicheskij ocherk Zapadnoj okrainy Doneckogo bassejna L Selidovo nachalo nachal Informator 19 10 05 2012 B F Meffert i dr 1926 Sinonimika ugolnyh plastov Doneckogo bassejna L Stepanov P I i dr 1944 Geologiya SSSR T VII Doneckij bassejn M L Gajvoronskij P Ye 2006 Vugilni pidpriyemstva Krasnoarmijska Makiyivka Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Shahti Grodivki amp oldid 39520964