Шарль Хабіб Малік (нар. 1906 — пом. 28 грудня 1987; араб. شارل مالك) — ліванський академік, дипломат і філософ. Представник Лівану в ООН, президент Комісії з прав людини та Генеральної Асамблеї ООН, член , міністр освіти і мистецтв, закордонних справ та теолог. Відповідав за підготовку та прийняття Загальної декларації прав людини 1948 року.
Шарль Малік | |
---|---|
араб. شارل مالك | |
Ім'я при народженні | араб. شارل مالك |
Народився | 1906[4][1][…] d, Кура (район), Північний Ліван, Ліван[5] |
Помер | 28 грудня 1987[1][2][…] Бейрут, Ліван[4] |
Країна | Ліван |
Діяльність | дипломат, філософ, політик, письменник |
Alma mater | Гарвардський університет, Фрайбурзький університет, Американський університет Бейрута і d |
Вчителі | Мартін Гайдеґґер |
Знання мов | арабська[1], англійська, французька і німецька |
Заклад | Гарвардський університет, Католицький університет Америки, Університет Нотр-Дам, Американський університет, Американський університет Бейрута і Університет Ватерлоо |
Членство | Американська академія мистецтв і наук |
Посада | посол |
Партія | d |
Конфесія | православ'я |
Діти | d |
|
Життєпис
Малік народився в Бтуррамі, Ліван, син доктора Хабіба Маліка та Заріфи Карам. Малік був племінником відомого автора . Малік здобув освіту в Американській школі місій для хлопців, нині Євангелічній школі для дівчаток і хлопчиків в Триполі та , де закінчив ступінь математики та фізики. Він переїхав до Каїру в 1929 році, де проявив інтерес до філософії, яку він продовжив вивчати в Гарварді (під керівництвом Альфреда Норта Вайтгеда) та у Фрайбурзі, Німеччина, у Мартіна Гайдеггера в 1932 році. Однак його перебування в Німеччині було коротким. Він визнав політику нацистів несприятливою, і пішов незабаром після приходу до влади в 1933 році. У 1937 році він отримує докторську ступінь філософії у Гарвардському університеті, захистивши роботу з метафізики Гайдеггера та Вайтгеда. Повернувшись додому, Малік заснував кафедру філософії у рідному Американському університеті Бейрута, яку очолював до 1945 року. У 1945 році Малік відправився у Сан-Франциско на конференцію, на якій 50 країн започаткували Організацію Об'єднаних Націй. Малік був одним з делегатів. Трохи пізніше він брав участь у створенні Загальної декларації прав людини.
В США
Був ліванським послом в США, Венесуелі, на Кубі. Брав участь в Бандунгській конференції. Очолював делегацію Лівану в ООН. Головував на 13-й сесії Генеральної Асамблеї.
Політична діяльність
Повернувся на батьківщину в другій половині 1950-их років. Його призначили спочатку міністром освіти та культури (1956—1957 роки), а потім міністром закордонних справ (1956—1958 роки). У 1960-их роках Малік повертається до академічної діяльності, викладає в найвідоміших університетах світу. На початку війни в Лівані у 1975 році, Малік був одним із засновників коаліції християнських партій та організацій — . Головним завданням Ліванського фронту був захист інтересів та безпеки християнського населення Лівану від палестинських бойовиків, їхніх ліванських соратників та сирійської армії.
Малік став одним із основних ідеологів та інтелектуалів організації. Саме Маліку приписують відомий на той час лозунг: «Через єдність християн — до єдності Лівану». Він наголошував на необхідності консолідованих дій та діалогу між усіма гілками християнства. Зокрема, саме цей своєрідний християнський екуменізм зробив Маліка відомою та популярною фігурою за межами Лівану. Наприклад, ім'я Шарля Маліка відоме і серед західних євангелічних християн протестантів. До того ж, Малік був віце-президентом асоціації біблійних товариств «United Bible Societies» (1966—1972 роки) та президентом Всесвітньої ради з християнської освіти (1967—1971 роки).
Політичні погляди
Ідеї в світогляді Маліка поєднувалися з критикою колоніалізму, антикомунізмом та переконанням у необхідності боротьби за права та свободи людини, котра, в його баченні, в контексті Близького Сходу, полягала в реалізації ідеалів релігійного плюралізму та свободи совісті й віросповідання. Сам себе Малік визначав так: ліванець, християнин, араб.
Його погляд на популярні в ті часи марксистські радикальні рухи та, загалом, комуністичні переконання ідеологічних опонентів яскраво відображені в наступній цитаті:
Революція в будь-якій країні і війна класів всередині будь-якої нації — не менша дикість, ніж війна між державами, але навіть більша, бо повернення до миру після революції ще складніша, ніж відновлення миру після війни. | ||
— Шарль Малік |
Смерть
Шарль Хабіб Малік помер 28 грудня 1987 року, в Бейруті. Його дружина Єва Хабіб Бадр, з якою він познайомився у США і одружився в 1941 році, померла за рік після чоловіка. У Шарля та Єви був син Хабіб Малік, який частково пішов шляхом батька — він став істориком та правозахисником, викладав у Гарварді та заснував Ліванський фонд прав людини імені Шарля Маліка. Племінником Шарля Маліка є відомий літературознавець та мислитель Едвард Саїд.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- AlKindi
- Deutsche Nationalbibliothek Record #17320578X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- https://afroasian.mediaplaygrounds.co.uk/
- (укр.). Пломінь. 1 червня 2020. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 2 червня 2020.
- . Архів оригіналу за 2 серпня 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sharl Habib Malik nar 1906 pom 28 grudnya 1987 arab شارل مالك livanskij akademik diplomat i filosof Predstavnik Livanu v OON prezident Komisiyi z prav lyudini ta Generalnoyi Asambleyi OON chlen ministr osviti i mistectv zakordonnih sprav ta teolog Vidpovidav za pidgotovku ta prijnyattya Zagalnoyi deklaraciyi prav lyudini 1948 roku Sharl Malikarab شارل مالك Im ya pri narodzhenniarab شارل مالك Narodivsya1906 4 1 d Kura rajon Pivnichnij Livan Livan 5 Pomer28 grudnya 1987 1987 12 28 1 2 Bejrut Livan 4 Krayina LivanDiyalnistdiplomat filosof politik pismennikAlma materGarvardskij universitet Frajburzkij universitet Amerikanskij universitet Bejruta i dVchiteliMartin GajdeggerZnannya movarabska 1 anglijska francuzka i nimeckaZakladGarvardskij universitet Katolickij universitet Ameriki Universitet Notr Dam Amerikanskij universitet Amerikanskij universitet Bejruta i Universitet VaterlooChlenstvoAmerikanska akademiya mistectv i naukPosadaposolPartiyadKonfesiyapravoslav yaDitid Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMalik narodivsya v Bturrami Livan sin doktora Habiba Malika ta Zarifi Karam Malik buv pleminnikom vidomogo avtora Malik zdobuv osvitu v Amerikanskij shkoli misij dlya hlopciv nini Yevangelichnij shkoli dlya divchatok i hlopchikiv v Tripoli ta de zakinchiv stupin matematiki ta fiziki Vin pereyihav do Kayiru v 1929 roci de proyaviv interes do filosofiyi yaku vin prodovzhiv vivchati v Garvardi pid kerivnictvom Alfreda Norta Vajtgeda ta u Frajburzi Nimechchina u Martina Gajdeggera v 1932 roci Odnak jogo perebuvannya v Nimechchini bulo korotkim Vin viznav politiku nacistiv nespriyatlivoyu i pishov nezabarom pislya prihodu do vladi v 1933 roci U 1937 roci vin otrimuye doktorsku stupin filosofiyi u Garvardskomu universiteti zahistivshi robotu z metafiziki Gajdeggera ta Vajtgeda Povernuvshis dodomu Malik zasnuvav kafedru filosofiyi u ridnomu Amerikanskomu universiteti Bejruta yaku ocholyuvav do 1945 roku U 1945 roci Malik vidpravivsya u San Francisko na konferenciyu na yakij 50 krayin zapochatkuvali Organizaciyu Ob yednanih Nacij Malik buv odnim z delegativ Trohi piznishe vin brav uchast u stvorenni Zagalnoyi deklaraciyi prav lyudini V SShA Buv livanskim poslom v SShA Venesueli na Kubi Brav uchast v Bandungskij konferenciyi Ocholyuvav delegaciyu Livanu v OON Golovuvav na 13 j sesiyi Generalnoyi Asambleyi Politichna diyalnistPovernuvsya na batkivshinu v drugij polovini 1950 ih rokiv Jogo priznachili spochatku ministrom osviti ta kulturi 1956 1957 roki a potim ministrom zakordonnih sprav 1956 1958 roki U 1960 ih rokah Malik povertayetsya do akademichnoyi diyalnosti vikladaye v najvidomishih universitetah svitu Na pochatku vijni v Livani u 1975 roci Malik buv odnim iz zasnovnikiv koaliciyi hristiyanskih partij ta organizacij Golovnim zavdannyam Livanskogo frontu buv zahist interesiv ta bezpeki hristiyanskogo naselennya Livanu vid palestinskih bojovikiv yihnih livanskih soratnikiv ta sirijskoyi armiyi Malik stav odnim iz osnovnih ideologiv ta intelektualiv organizaciyi Same Maliku pripisuyut vidomij na toj chas lozung Cherez yednist hristiyan do yednosti Livanu Vin nagoloshuvav na neobhidnosti konsolidovanih dij ta dialogu mizh usima gilkami hristiyanstva Zokrema same cej svoyeridnij hristiyanskij ekumenizm zrobiv Malika vidomoyu ta populyarnoyu figuroyu za mezhami Livanu Napriklad im ya Sharlya Malika vidome i sered zahidnih yevangelichnih hristiyan protestantiv Do togo zh Malik buv vice prezidentom asociaciyi biblijnih tovaristv United Bible Societies 1966 1972 roki ta prezidentom Vsesvitnoyi radi z hristiyanskoyi osviti 1967 1971 roki Politichni poglyadiIdeyi v svitoglyadi Malika poyednuvalisya z kritikoyu kolonializmu antikomunizmom ta perekonannyam u neobhidnosti borotbi za prava ta svobodi lyudini kotra v jogo bachenni v konteksti Blizkogo Shodu polyagala v realizaciyi idealiv religijnogo plyuralizmu ta svobodi sovisti j virospovidannya Sam sebe Malik viznachav tak livanec hristiyanin arab Jogo poglyad na populyarni v ti chasi marksistski radikalni ruhi ta zagalom komunistichni perekonannya ideologichnih oponentiv yaskravo vidobrazheni v nastupnij citati Revolyuciya v bud yakij krayini i vijna klasiv vseredini bud yakoyi naciyi ne mensha dikist nizh vijna mizh derzhavami ale navit bilsha bo povernennya do miru pislya revolyuciyi she skladnisha nizh vidnovlennya miru pislya vijni Sharl MalikSmertSharl Habib Malik pomer 28 grudnya 1987 roku v Bejruti Jogo druzhina Yeva Habib Badr z yakoyu vin poznajomivsya u SShA i odruzhivsya v 1941 roci pomerla za rik pislya cholovika U Sharlya ta Yevi buv sin Habib Malik yakij chastkovo pishov shlyahom batka vin stav istorikom ta pravozahisnikom vikladav u Garvardi ta zasnuvav Livanskij fond prav lyudini imeni Sharlya Malika Pleminnikom Sharlya Malika ye vidomij literaturoznavec ta mislitel Edvard Sayid PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 AlKindi d Track Q101207543d Track Q104244355 Deutsche Nationalbibliothek Record 17320578X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 https afroasian mediaplaygrounds co uk ukr Plomin 1 chervnya 2020 Arhiv originalu za 20 veresnya 2020 Procitovano 2 chervnya 2020 Arhiv originalu za 2 serpnya 2018