Шансоньє́ (фр. chansonnier, від chanson — «пісня») — французький співак, виконавець куплетів; виконавець жанрових пісень у «монмартрському» стилі, часто автор їх слів і музики (див. «Шансон»). Мистецтво шансоньє сягає творчості середньовічних французьких менестрелів.
| Шансоньє |
| Шансоньє у Вікісховищі |
На зламі XVIII—XIX століть революційний підйом народу спричинив розвиток мистецтва шансоньє, котрі в своїх піснях відгукувалися на пекучі події. Шансоньє часто пристосовували нові тексти до вже існуючих мелодій. У кінці XIX століття словом «шансоньє» почали називати професійних артистів естради (Г. Монтеґюс, А. Брюан та ін).
Поза Францією Редагувати
За межами Франції до числа шансоньє часто зараховують усіх виконавців франкомовних пісень. З огляду на це однією категорією виявляються об'єднані, з одного боку, такі виконавці як А. Марлі, М. Шевальє, Е. Піаф, Ів Монтан, Ж. Брассанс, Ш. Азнавур — власне шансонье, цебто виконавці шансонів, а з другого боку М. Матьє, Джо Дассен, П. Каас і багато інших виконавців французьких естрадних пісень.
Мистецтво французьких виконавців мало вплив на розвиток вокальних жанрів сучасного естрадного музичного мистецтва європейських країн, у тім числі СРСР, Росії, України (Михайло Савояров, Олександр Вертинський, Леонід Утьосов, Марк Бернес, Булат Окуджава, Володимир Висоцький, Олександр Галич, Михайло Круг та ін.).
Див. також Редагувати
Посилання Редагувати
- Шансоньє // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 581.
- Шансоньє // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 620. — 634 с.
- «Шансоньє» на сайті slovnyk.ua
- Мелодії французьких шансоньє [ 27 жовтня 2020 у Wayback Machine.]