Олекс́андр Микол́айович Чубат́енко (нар. 11 листопада 1960, Київ) — український політик. Народний депутат 3-го та 7-го скликання (ВО Батьківщина).
Олександр Миколайович Чубатенко | |
---|---|
Народився | 11 листопада 1960 (62 роки) Київ |
Громадянство | Україна |
Національність | українець |
Діяльність | політик |
Alma mater | МАУП |
Посада | народний депутат України і народний депутат України |
Партія | Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» |
Народний депутат України | |||
---|---|---|---|
3-го скликання | |||
мажоритарний округ 216, м. Київ | 12 травня 1998 | — | 14 травня 2002 |
Народний депутат України | |||
7-го скликання | |||
Батьківщина | 2014 | — | 2014 |
Життєпис ред.
Освіта ред.
- 1978-1983 — навчався на енергетичному факультеті Київського технологічного інституту харчової промисловості за фахом інженер-електрик.
- 2003 — закінчує Міжрегіональну академію управління персоналом за спеціальністю міжнародний політолог.
Кар'єра ред.
Політтехнолог, ідеолог та голова Всеукраїнського Фонду «Завтра». Відбував строкову службу в лавах Збройних сил СРСР (1984–1986).
Працював на посадах:
- майстер складального цеху, начальник цеху, начальник виробництва, технічний директор, генеральний директор виробничого об"єднання (1986–1995).
- секретар ЛКСМУ виробничого об'єднання «Точелектроприлад» (1989–1991).
- голова Ради самоврядування мікрорайону № 3 і депутатом Жовтневої райради народних депутатів міста Києва (1990–1994).
- голова правління Київської економічно-політичної фундації (1995–1998).
- народний депутат України III скликання (1998–2002).
- президент Центру стратегічних ініціатив (2003–2012).
- начальник Головного управління економіки Київської обласної державної адміністрації (2007–2009).
- народний депутат України VII скликання (2014).
- голова Всеукраїнського фонду «Завтра» (з 2013).
У Верховній Раді України позиціювався як лобіст сфери високих та інформаційних технологій (профільні закони про електронний цифровий підпис, про електронний документообіг та інші). Учасник щорічного світового Форуму ООН з електронної торгівлі (2001 року робив доповідь від України), керівник програми «Електронний уряд України» проекту розвитку ООН в Україні (2002–2003).
Статки ред.
- Має у власності два автомобілі: Ford Taurus (1997) та Nissan Tiida (2008), Geely Emgrand EC8 (2014).
- Три земельні ділянки: 1500, 4000 і 1200 м2.
- Задекларована квартира — 34,9 м2 і будинок 65м2 .
- Власник і співвласник у компаніях: «Зелені діброви», «Євроорганік-Житомир».
- Наручні годинники Audemars Piguet, Patek Philippe, Chopard, Rado
Особисте життя ред.
Хобі ред.
Захоплення — шахи (кандидат у майстри спорту України), більярд, філософія та глобалістика. Чемпіон Верховної Ради України III скликання з шахів, володар Кубку чемпіонів з руського більярду серед народних депутатів України. Володіє англійською мовою.
Родина ред.
Посилання ред.
- Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І. С.» [ 12 серпня 2014 у Wayback Machine.]
- Верховна Рада України 3-го скликання [ 11 липня 2021 у Wayback Machine.]
Примітки ред.
- http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=3
- http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
- Rbc.ua. . РБК-Украина (укр.). Архів оригіналу за 19 березня 2018. Процитовано 18 березня 2018.
- . w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 19 березня 2018. Процитовано 18 березня 2018.
- . politrada.com. Архів оригіналу за 19 березня 2018. Процитовано 18 березня 2018.
- . PEP.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 19 березня 2018. Процитовано 18 березня 2018.
- . declarations.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 19 березня 2018. Процитовано 18 березня 2018.