Ярина Ярославівна Чорногуз (нар. 18 травня 1995, м. Київ, Україна) — українська поетеса, волонтерка, військовослужбовиця, морський піхотинець, військовий медик, розвідниця Збройних сил України, учасниця російсько-української війни. Донька українського поета, музиканта (кобзаря-бандуриста), журналіста і громадського діяча Ярослава Чорногуза, онука українського письменника Олега Чорногуза.
Ярина Чорногуз Ярина Ярославівна Чорногуз | ||
---|---|---|
Старший матрос | ||
Загальна інформація | ||
Народження | 18 травня 1995 (28 років) м. Київ, Україна | |
Національність | українка | |
Військова служба | ||
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | Збройні сили | |
Війни / битви | Російсько-українська війна | |
Нагороди та відзнаки | ||
|
Життєпис ред.
Ярина Чорногуз народилася 18 травня 1995 року в місті Києві.
Закінчила факультет гуманітарних наук Національного університету «Києво-Могилянська академія» (2019, магістр).
У 2010-х роках була активісткою Громадянського руху «Відсіч». Учасниця Революції гідності. Координаторка ініціативи «Переходь на українську», співорганізаторка проєкту «Мовомарафон-25», організаторка акції «Весна на граніті».
Служила парамедиком-волонтером на ротаціях у медичному добровольчому батальйоні «Госпітальєри». У 2020 році була бойовим медиком за контрактом, від 2021 — на передовій як бойовий медик і розвідниця.
Виховує дочку Орисю.
Творчість ред.
Авторка збірки віршів «Як вигинається воєнне коло» (2020; коханому Миколі Сорочуку («Красний»), який загинув 22 січня 2020 року на передовій від кулі снайпера), «[dasein: оборона присутності]» (2023).
Нагороди та відзнаки ред.
- медаль «За військову службу Україні» (2 березня 2023) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку;
- медаль «За врятоване життя» (19 травня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі;
- лауреатка IV премія літературного конкурсу видавництва «Смолоскип» (2020) — за збірку «Як вигинається воєнне коло»;
- у 2021 році увійшла до списку 100 найвпливовіших жінок України від журналу «Фокус».
Примітки ред.
- Ярина Чорногуз — онука вінницького «класика» літератури Олега Чорногуза, звернулась до президента Зеленського (відео) // 33-й. — 2020. — 14 лютого.
- Перший проректор Вінницького національного аграрного університету: “Що ти, задрочений, знімаєш?” (ВІДЕО). Майдан. 17.07.2013
- 39-а стаття Конституції чудово все регулює – активістка. Радіо Свобода. 26.06.2013
- Ярина Чорногуз // Громадське радіо.
- Мовомарафон-25 — як перейти на українську за 3,5 тижні? // Громадське радіо. — 2016. — 14 серпня.
- Місяць «Весни на граніті»: як ізсередини виглядає акція під ОП, започаткована Яриною Чорногуз. Новинарня. 13.04.2020
- «Пішла на фронт, щоб пережити втрату коханого». BBC Україна. 15.10.2022
- Ірина Головай, Як вигинається воєнне коло // Слово Просвіти. — 2022. — 10 січня.
- Книга «Як вигинається воєнне коло» // Наш формат.
- Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого
- Софія Челяк (17 липня 2023). Ярина Чорногуз: «Про тих, хто віддає життя на фронті, треба говорити вже зараз». Суспільне Культура. Процитовано 18 липня 2023.
- Указ Президента України від 2 березня 2023 року № 122/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
- Указ Президента України від 19 травня 2022 року № 349/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
- Лауреати літературного конкурсу // Смолоскип.
- Ярина Чорногуз в рейтингу «100 найвпливовіших жінок України за версією журналу "Фокус" 2021» // Фокус.
Джерела ред.
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Чорногуз Ярина Ярославівна |
- З окопів Донбасу в Пентагон і назад. Морпіх Ярина Чорногуз — про свій досвід бойової медички і дипломатки // Новинарня. — 2022. — 5 жовтня.
- Ю. Добуш, «Війна — наша доля»: Інтерв'ю з Яриною Чорногуз // apofenie. — 2022. — 2 червня.(англ.)
- «Чи зрозуміли ви всі, яка це розкіш ходити українською землею? Мені дуже боляче за території, що зараз в окупації», — морпіх 503-го батальйону Ярина Чорногуз. Відео // Цензор.нет. — 2022. — 30 травня.
- М. Прус, К. Голубчик, «Заради майбутнього своєї доньки». Історія бойової медикині Ярини Чорногуз. Інтерв'ю // Голос Америки. — 2022. — 14 квітня.
- О. Княжик, В армії повинні бути люди, які мають бойовий досвід і мотивацію — розвідниця Ярина Чорногуз // Gazeta.ua. — 2021. — 27 грудня.
- Я. Радченко, Жінки в морській піхоті: досвід Ярини Чорногуз // Explainer. — 2021. — 1 липня.
Посилання ред.
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Змініться, поки України ще є багато — військовослубовиця з передової про долю держави на YouTube // ТСН. — 2022. — 30 травня. | |
«Заради майбутнього своєї доньки». Історія бойової медикині Ярини Чорногуз на YouTube // Голос Америки Українською. — 2022. — 15 квітня. | |
Морська піхотинка Ярина Чорногуз та її книжковий топ 7 для захисників та захисниць України. на YouTube // Українське радіо. — 2021. — 17 жовтня. | |
Скандал в автобусі: водій відмовився вимикати російськомовний серіал на прохання волонтерок на YouTube // ТСН. — 2020. — 28 січня. |
- Єлизавета Гончарова, Ярина Чорногуз: «Протест — це інтелектуальний акт, що має сприяти розвитку» // Тиждень. — 2020. — 1 травня.
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |