Чмелівський Віталій Володимирович Віта лій Володи мирович Чмелі вський 3 жовтня 1982 9 жовтня 2014 солдат Збройних сил У

6 жовтня почався мінометний обстріл позицій бригади, екіпаж САУ перебував на позиції. З посиленням обстрілів командир наказав усім покинути машини та ховатися. У бліндаж затрибнуло з півтора десятка бійців. Однак терористи вже до бліндажа пристрілювалися, вийти звідти вдалося не всім. Віктор Пунда — водій-механік САУ Віктора Бойка — теж вибрався, однак швидко повернувся. Пунда та Бойко загинули разом — на зміну мінам полетіли ракети «Граду», одна розірвалась у бліндажі. Віталій Чмелівський зазнав смертельних поранень. 9 жовтня 2014-го помер в харківському госпіталі.

Без Віталія лишились мама, брат.

11 жовтня 2014-го похований в місті Біла Церква, кладовище «Сухий Яр».

Нагороди та вшанування ред.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
в жовтні 2015-го у місті Узин відкрито меморіальну дошку випускникам ЗОШ № 1 Миколі Стаднику, Віталію Чмелівському та Дмитру Гурі

Джерела ред.

Чмелівський Віталій Володимирович
Небесна Гвардія
Доля солдата
Указ Президента України від 3 травня 2015 року № 282/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.