Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Чиколіні Людмила Сергіївна | |
|---|---|
| Народилася | 9 квітня 1917 Воронезька область |
| Померла | 2002 |
| Alma mater | Московський міський педагогічний інститут |
| Галузь | медієвістика |
| Заклад | Київський національний університет імені Тараса Шевченка |
| Посада | завідувач кафедри історії стародавнього світу та середніх віків |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор історичних наук |
Чиколіні Людмила Сергіївна (9.04.1917 - 2002) — історикиня, докторка історичних наук, професорка, дослідниця в галузі медієвістики та раннього нового часу. Авторка понад 50 наукових, і науково-методичних публікацій.
Біографія
Людмила Сергіївна Чиколіні народилася 9 квітня 1917 року у с. Ютанівка Острогоського району Воронезької області (Росія), у родині вчителя - Чіколіні Сергія, предки якого приїхали з Італії до Росії наприкінці XVIII ст. Закінчила Московський міський педагогічний інститут у 1937 році. Після цього здобувала освіту та навчалася на аспірантурі кафедри історії середніх віків Московського державного університету імені М. В. Ломоносова, який закінчила у 1939 році. Однак Велика Вітчизняна війна перериває ії наукові заняття. На фронті на початку 1942 р. гине її чоловік Загрядський М.О. аспірант кафедри історії середніх віків МДУ. Сама ж Людмила Сергіївна евакуюється з однорічним сином до Новосибірської області, де працює директором школи у селі Верхній Коен Іскітімського району. Після повернення з евакуації Л.С.Чіколіні працює старшим викладачем, потім деканом і зав. кафедри історії історичного факультету Коломенського педінституту.. Невдовзі успішно захистила кандидатську дисертацію під керівництвом академіка Є.О. Космінського на тему: «Соціально-політичні погляди Томмазо Кампанелли». Декілька років, а саме з 1946-1949, Чиколіні працювала доцентом Московського обласного педагогічного інституту та обіймала посаду декана курсів дисертантів Академї суспільних наук.
У 1949 р. Л.С. Чиколіні було викликано до Києва для роботи у Київському державному університеті імені Т.Г. Шевченка, з яким пов'язана вся її подальша наукова і педагогічна діяльність. У 1950 р., у зв'язку з виходом на пенсію професора М.В. Бречкевича, вона очолила кафедру історії середніх віків Київського державного університету.
У київський період в повній мірі розкрилися таланти Л.С. Чиколіні як дослідниці та її вміння напрочуд логічно і продумано пов'язувати аналіз конкретно-історичного матеріалу з постановкою та розв'язанням теоретичних проблем медієвістики та раннього нового часу. Тож коли у 50-ті рр. історичний факультет КДУ охопила чергова хвиля структурних змін, у ході яких кафедру історії УРСР знову виокремили зі складу кафедри історії СРСР, а кафедру стародавньої історії з початком 1954/1955 навчального року знову об'єднали з кафедрою історії середніх віків, саме Л.С. Чиколіні очолила тоді об'єднану кафедру історії стародавнього світу та середніх віків.
У 1960 р., у зв'язку з призначенням чоловіка Л.С. Чиколіні С.В. Червоненка Надзвичайним і Повноважним Послом СРСР у КНР і необхідністю її від'їзду в Китай, доц. Л.С. Чиколіні, на її прохання, була звільнена від обов'язків завідувача кафедри історії стародавнього світу і середніх віків, але за нею залишили виконання особистого педагогічного навантаження першого семестру. Новим завідувачем кафедри історії стародавнього світу та середніх віків було призначено талановитого педагога, відомого вітчизняного історика-аграрника доц. В.О. Маркіну, яка очолювала кафедру впродовж 24 років (з 1960 по 1984).
Незважаючи на тривалі закордонні відрядження, у 60–70-ті рр. не поривала зв'язків із кафедрою доц. Л.С. Чиколіні, об'єктом дослідження якої продовжувала залишатися суспільна думка ранньомодерної Італії.У 70-ті рр. ХХ ст. Людмила Сергіївна переходить від наукових розвідок про окремих італійських публіцистів XVI – початку XVII ст. до аналітичного осмислення витоків, еволюції і типологічних особливостей суспільної думки ранньомодерної Італії. Результатом її понад двадцятилтнього дослідження цієї актуальної теми стала докторська дисертація "Ідея спільності майна та соціальної рівності в Італії XVI – на початку XVII ст.", захищена у стінах Київського держуніверситету ім. Т.Г. Шевченка у 1977 р., а також монографія "Соціальна утопія в Італії XVI – початок XVII ст.", що після публікації у Москві в 1980 р. отримала високу оцінку в медієвістиці. У 1981 р. на запрошення Президії Академії Наук СРСР Л.С. Чиколіні була переведена на роботу до Москви в Інститут всесвітньої історії АН СРСР, де вона очолила відділ історії суспільної думки.
Наукова спадщина
1. Чиколини Л.С. Социальная утопия в Италии XVI - начало XVII в. [ 24 вересня 2020 у Wayback Machine.] Ответств. редактор В.И. Рутенбург. М., Наука, 1980г. - 392 с.
2. Культура и общественная мысль. Античность. Средние века. Эпоха Возрождения / Отв. ред. Л.С. Чиколини. М.: Наука, 1988. 248 с.
3. Чиколини Л. С. «Библиотека» Антона Франческо Дони//Книга в культуре Возрождения / Отв. ред. Л.М. Брагина. М.: Наука, 2002. 270 с.
4. Эразм Роттердамский и его время / Отв. ред. Л.С. Чиколини. М.: Наука, 1989. 280 с.
5. Итальянский город на заре нового времени: идеал и реальность. Л.С. Чиколини//Город как социокультурное явление исторического процесса / Отв. ред. Э.В. Сайко. М.: Наука, 1995. 351 с.
6. Культура Возрождения и средние века / Отв. ред. Л.С. Чиколини. М.: Наука, 1993. 224 с.
7. Чиколини. Л.С. Концепция “государственного интереса” Джованни Ботеро// Культура Возрождения и власть / Отв. ред. Л.М. Брагина. М.: Наука, 1999.
223 с.
Примітки
- Головко О. Б. Історики-медієвісти сучасної України : довідник / [відп. ред. С. А. Копилов]. — Кам’янець-Подільський : Кам’янець Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2016. — 68 с.
- Українські історики XX століття: Біобібліографічний довідник/ Інститут історії України НАН України. - Київ, 2006. ~ Вип. 2, ч.З. -315с.(Серія “Українські історики”)
- Казьмирчук Г.Д. Чіколіні Людмила Сергіївна // Історичний факультет Київського національного університету ім. Т. Шевченка: минуле й сьогодення. - К., 2004. - С.309.
- Рудь М.О. Внесок Л.С. Чіколіні у дослідження суспільної думки ранньомодерної Італії // Університет. – К., 2009. - № 2 (28). – С. 11 – 17.
- Рудь М.О. Кафедра історії стародавнього світу та середніх віків Київського національного університету імені Тараса Шевченка (до 70-річчя заснування). // Вісник Київського університету. Історичні науки. – К., 2017. – Вип. № 135 (4) – С.62-66.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Posada Chikolini Lyudmila SergiyivnaNarodilasya9 kvitnya 1917 1917 04 09 Voronezka oblastPomerla2002 2002 Alma materMoskovskij miskij pedagogichnij institutGaluzmediyevistikaZakladKiyivskij nacionalnij universitet imeni Tarasa ShevchenkaPosadazaviduvach kafedri istoriyi starodavnogo svitu ta serednih vikivVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor istorichnih nauk Chikolini Lyudmila Sergiyivna 9 04 1917 2002 istorikinya doktorka istorichnih nauk profesorka doslidnicya v galuzi mediyevistiki ta rannogo novogo chasu Avtorka ponad 50 naukovih i naukovo metodichnih publikacij BiografiyaLyudmila Sergiyivna Chikolini narodilasya 9 kvitnya 1917 roku u s Yutanivka Ostrogoskogo rajonu Voronezkoyi oblasti Rosiya u rodini vchitelya Chikolini Sergiya predki yakogo priyihali z Italiyi do Rosiyi naprikinci XVIII st Zakinchila Moskovskij miskij pedagogichnij institut u 1937 roci Pislya cogo zdobuvala osvitu ta navchalasya na aspiranturi kafedri istoriyi serednih vikiv Moskovskogo derzhavnogo universitetu imeni M V Lomonosova yakij zakinchila u 1939 roci Odnak Velika Vitchiznyana vijna pererivaye iyi naukovi zanyattya Na fronti na pochatku 1942 r gine yiyi cholovik Zagryadskij M O aspirant kafedri istoriyi serednih vikiv MDU Sama zh Lyudmila Sergiyivna evakuyuyetsya z odnorichnim sinom do Novosibirskoyi oblasti de pracyuye direktorom shkoli u seli Verhnij Koen Iskitimskogo rajonu Pislya povernennya z evakuaciyi L S Chikolini pracyuye starshim vikladachem potim dekanom i zav kafedri istoriyi istorichnogo fakultetu Kolomenskogo pedinstitutu Nevdovzi uspishno zahistila kandidatsku disertaciyu pid kerivnictvom akademika Ye O Kosminskogo na temu Socialno politichni poglyadi Tommazo Kampanelli Dekilka rokiv a same z 1946 1949 Chikolini pracyuvala docentom Moskovskogo oblasnogo pedagogichnogo institutu ta obijmala posadu dekana kursiv disertantiv Akademyi suspilnih nauk U 1949 r L S Chikolini bulo viklikano do Kiyeva dlya roboti u Kiyivskomu derzhavnomu universiteti imeni T G Shevchenka z yakim pov yazana vsya yiyi podalsha naukova i pedagogichna diyalnist U 1950 r u zv yazku z vihodom na pensiyu profesora M V Brechkevicha vona ocholila kafedru istoriyi serednih vikiv Kiyivskogo derzhavnogo universitetu U kiyivskij period v povnij miri rozkrilisya talanti L S Chikolini yak doslidnici ta yiyi vminnya naprochud logichno i produmano pov yazuvati analiz konkretno istorichnogo materialu z postanovkoyu ta rozv yazannyam teoretichnih problem mediyevistiki ta rannogo novogo chasu Tozh koli u 50 ti rr istorichnij fakultet KDU ohopila chergova hvilya strukturnih zmin u hodi yakih kafedru istoriyi URSR znovu viokremili zi skladu kafedri istoriyi SRSR a kafedru starodavnoyi istoriyi z pochatkom 1954 1955 navchalnogo roku znovu ob yednali z kafedroyu istoriyi serednih vikiv same L S Chikolini ocholila todi ob yednanu kafedru istoriyi starodavnogo svitu ta serednih vikiv U 1960 r u zv yazku z priznachennyam cholovika L S Chikolini S V Chervonenka Nadzvichajnim i Povnovazhnim Poslom SRSR u KNR i neobhidnistyu yiyi vid yizdu v Kitaj doc L S Chikolini na yiyi prohannya bula zvilnena vid obov yazkiv zaviduvacha kafedri istoriyi starodavnogo svitu i serednih vikiv ale za neyu zalishili vikonannya osobistogo pedagogichnogo navantazhennya pershogo semestru Novim zaviduvachem kafedri istoriyi starodavnogo svitu ta serednih vikiv bulo priznacheno talanovitogo pedagoga vidomogo vitchiznyanogo istorika agrarnika doc V O Markinu yaka ocholyuvala kafedru vprodovzh 24 rokiv z 1960 po 1984 Kiyivskij nacionalnij universitet imeni Tarasa Shevchenka Nezvazhayuchi na trivali zakordonni vidryadzhennya u 60 70 ti rr ne porivala zv yazkiv iz kafedroyu doc L S Chikolini ob yektom doslidzhennya yakoyi prodovzhuvala zalishatisya suspilna dumka rannomodernoyi Italiyi U 70 ti rr HH st Lyudmila Sergiyivna perehodit vid naukovih rozvidok pro okremih italijskih publicistiv XVI pochatku XVII st do analitichnogo osmislennya vitokiv evolyuciyi i tipologichnih osoblivostej suspilnoyi dumki rannomodernoyi Italiyi Rezultatom yiyi ponad dvadcyatiltnogo doslidzhennya ciyeyi aktualnoyi temi stala doktorska disertaciya Ideya spilnosti majna ta socialnoyi rivnosti v Italiyi XVI na pochatku XVII st zahishena u stinah Kiyivskogo derzhuniversitetu im T G Shevchenka u 1977 r a takozh monografiya Socialna utopiya v Italiyi XVI pochatok XVII st sho pislya publikaciyi u Moskvi v 1980 r otrimala visoku ocinku v mediyevistici U 1981 r na zaproshennya Prezidiyi Akademiyi Nauk SRSR L S Chikolini bula perevedena na robotu do Moskvi v Institut vsesvitnoyi istoriyi AN SRSR de vona ocholila viddil istoriyi suspilnoyi dumki Naukova spadshina1 Chikolini L S Socialnaya utopiya v Italii XVI nachalo XVII v 24 veresnya 2020 u Wayback Machine Otvetstv redaktor V I Rutenburg M Nauka 1980g 392 s 2 Kultura i obshestvennaya mysl Antichnost Srednie veka Epoha Vozrozhdeniya Otv red L S Chikolini M Nauka 1988 248 s 3 Chikolini L S Biblioteka Antona Franchesko Doni Kniga v kulture Vozrozhdeniya Otv red L M Bragina M Nauka 2002 270 s 4 Erazm Rotterdamskij i ego vremya Otv red L S Chikolini M Nauka 1989 280 s 5 Italyanskij gorod na zare novogo vremeni ideal i realnost L S Chikolini Gorod kak sociokulturnoe yavlenie istoricheskogo processa Otv red E V Sajko M Nauka 1995 351 s 6 Kultura Vozrozhdeniya i srednie veka Otv red L S Chikolini M Nauka 1993 224 s 7 Chikolini L S Koncepciya gosudarstvennogo interesa Dzhovanni Botero Kultura Vozrozhdeniya i vlast Otv red L M Bragina M Nauka 1999 223 s PrimitkiGolovko O B Istoriki mediyevisti suchasnoyi Ukrayini dovidnik vidp red S A Kopilov Kam yanec Podilskij Kam yanec Podilskij nacionalnij universitet imeni Ivana Ogiyenka 2016 68 s Ukrayinski istoriki XX stolittya Biobibliografichnij dovidnik Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Kiyiv 2006 Vip 2 ch Z 315s Seriya Ukrayinski istoriki Kazmirchuk G D Chikolini Lyudmila Sergiyivna Istorichnij fakultet Kiyivskogo nacionalnogo universitetu im T Shevchenka minule j sogodennya K 2004 S 309 Rud M O Vnesok L S Chikolini u doslidzhennya suspilnoyi dumki rannomodernoyi Italiyi Universitet K 2009 2 28 S 11 17 Rud M O Kafedra istoriyi starodavnogo svitu ta serednih vikiv Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka do 70 richchya zasnuvannya Visnik Kiyivskogo universitetu Istorichni nauki K 2017 Vip 135 4 S 62 66