Чжу Їцзюнь (кит.: 朱翊鈞; піньїнь: Zhu Yijun), храмове ім'я Шеньцзун (кит.: 神宗; піньїнь: Shénzōng; 4 вересня 1563 —18 серпня 1620) — тринадцятий імператор династії Мін. Девіз правління — Ваньлі (Незліченні Роки).
Чжу Їцзюнь | ||
| ||
---|---|---|
19 липня 1572 — 18 серпня 1620 року | ||
Попередник: | Чжу Цзайхоу | |
Спадкоємець: | Чжу Чанло | |
Народження: | 4 вересня 1563 Пекін, імперія Мін | |
Смерть: | 18 серпня 1620[1](56 років) Пекін, імперія Мін | |
Поховання: | Гробниці імператорів династії Мін і d | |
Країна: | імперія Мін[2] | |
Рід: | Династія Мін[d] | |
Батько: | Чжу Цзайхоу[2] | |
Мати: | d[2] | |
Шлюб: | d, d, d і d | |
Діти: | Чжу Чанло[2], d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d і d | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис
Народився 4 вересня 1563 році у родині імператора Чжу Цзайхоу. Оскільки на момент початку правління нового імператора тому було всього 9 років, державні справи спочатку вершили наближені до трону радники Ґао Ґун, і Ґао Ї. Найбільший вплив серед них придбав Чжан Цзюйчжен, з ініціативи якого у 1581 році була проведена податкова реформа: поземельний податок, який був головним джерелом поповнення державної скарбниці, став стягуватися в перерахунку на гроші, так само як і різні подушні повинності. Було також проведено скорочення чисельності державного апарату, проведені великі роботи по зміцненню берегів річки Хуанхе для запобігання руйнівних повеней. Також почали висаджуватися картопля і кукурудза, імпортовані з Америки, що призвело до достатку продовольства, а надалі до значного зростання населення. Налагоджувалися економічні відносини із Європою. У 1578 році португальці отримали дозвіл купувати китайські товари у Кантоні. Стабільність уряду зберігалося до смерті Чжан Цзюйчена у 1582 році. Разом з тим в цей час Китай з успіхом боровся проти монгольського володаря Туман-хана, обороняючи Ляодунський півострів. У ході битв у 1575, 1578, 1579, 1580, 1581 роках цю загрозу було знешкоджено.
Ставши дорослим імператор не виявляв старанності в державних справах, але захоплювався будівництвом палаців. Тому після смерті Чжан Цзюйчжена подальше реформаторство було припинено. У 1584 році за наказом імператора конфісковано майно родини Чжан. Разом з тим цікавився зовнішньою політикою. Було здійснено успішний похід проти монголів в Ордос на чолі із генералом Лі Ченляном. Після цього на деякий час вдалося встановити контроль над частиною держави Шан у Бірмі (перемога над племенами мяо), північним В'єтнамом, лаоськими племенами, Сіам також визнав залежність від династії Мін.
У 1592 році розпочалася війна із Японією за Корею. Імператор спрямував туди сухопутні війська та флот. Проте тільки у 1598 році змусили Японію відступити. З цього моменту активна зовнішня політика імператора Чжу Їцзюня припинилася. До того ж виникли внутрішні труднощі. У зв'язку із посиленням податкового тиску у 1596 році повстан . Це повстання вдалося придушити лише у 1598 році. З 1600 року імператор зовсім відсторонився від справ, перестав зустрічатися з урядовцями. При цьому посилився вплив євнухів. набирала обертів корупція, відбувалася дезорганізація адміністративного апарату. Імператор не затверджував звільнення та призначення чиновників. Вже на 1604 рік понад 50 відсотків посад мирових суддів були вільними. Чжу Їцзюнь постійно займався лише однією справою — намагався затвердити спадкоємцем сина улюбленої наложниці Цзен — Чжу Чансуна. Імператор відмовився від цієї ідеї лише у 1601 році. Іншою справою Чжу Їцзюня стало накопичення статків — завдяки посиленню податкового тиску він до 1605 року мав 3 002 000 фунтів срібла.
Водночас розпочалися зовнішні труднощі. У 1603 році Китай зазнав поразки у війні з Іспанією на о. Лусон. Внаслідок цього китайські війська та колоністи залишили Філіппінські острови. У 1610 році китайці були розбиті Нурхаці, володарем пізня Цзінь у Маньжурії. Ця криза поєднувалася із внутрішньополітичною — почалася боротьба партії Дунлінь проти урядування євнухів. У 1611 році реформаторів очолив Лі Саньцай. Це протистояння трвиало до 1616 року. Але імператор самоусунувся від підтримки будь-якої зі сторін. З 1616 до 1619 року тривали війни Китаю з маньжурами на чолі із Нурхаці. Зрештою останній зумів повністю захопити Ляодунський півострів. Цей факт викликав нові вимоги щодо проведення реформ, проте імператор нічого не робив. Навпаки сприяв розгрому спочатку партії Дунлінь, а згодом покаранню вчених з академії Ханлінь. Наприкінці життя імператор став пиятикою та опіумним наркоманом.
Помер Чжу Їцзюнь 18 серпня 1620 року. Його поховання залишається поки єдиним розкритим китайськими археологами для музейного огляду в комплексі 13 могил імператорів династії Мін.
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- China Biographical Database
Джерела
- Zheng Yangwen, The Social Life of Opium in China (Cambridge: Cambridge University Press, 2005), pp. 18-9.
- Gisela Gottschalk: Chinas große Kaiser, Herrsching 1985. , S. 212—215
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Chzhu U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Shenczun Chzhu Yiczyun kit 朱翊鈞 pinyin Zhu Yijun hramove im ya Shenczun kit 神宗 pinyin Shenzōng 4 veresnya 1563 18 serpnya 1620 trinadcyatij imperator dinastiyi Min Deviz pravlinnya Vanli Nezlichenni Roki Chzhu Yiczyun13 j Imperator Min19 lipnya 1572 18 serpnya 1620 rokuPoperednik Chzhu CzajhouSpadkoyemec Chzhu Chanlo Narodzhennya 4 veresnya 1563 Pekin imperiya MinSmert 18 serpnya 1620 1620 08 18 1 56 rokiv Pekin imperiya MinPohovannya Grobnici imperatoriv dinastiyi Min i dKrayina imperiya Min 2 Rid Dinastiya Min d Batko Chzhu Czajhou 2 Mati d 2 Shlyub d d d i dDiti Chzhu Chanlo 2 d d d d d d d d d d d d d d d d i d Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 4 veresnya 1563 roci u rodini imperatora Chzhu Czajhou Oskilki na moment pochatku pravlinnya novogo imperatora tomu bulo vsogo 9 rokiv derzhavni spravi spochatku vershili nablizheni do tronu radniki Gao Gun i Gao Yi Najbilshij vpliv sered nih pridbav Chzhan Czyujchzhen z iniciativi yakogo u 1581 roci bula provedena podatkova reforma pozemelnij podatok yakij buv golovnim dzherelom popovnennya derzhavnoyi skarbnici stav styaguvatisya v pererahunku na groshi tak samo yak i rizni podushni povinnosti Bulo takozh provedeno skorochennya chiselnosti derzhavnogo aparatu provedeni veliki roboti po zmicnennyu beregiv richki Huanhe dlya zapobigannya rujnivnih povenej Takozh pochali visadzhuvatisya kartoplya i kukurudza importovani z Ameriki sho prizvelo do dostatku prodovolstva a nadali do znachnogo zrostannya naselennya Nalagodzhuvalisya ekonomichni vidnosini iz Yevropoyu U 1578 roci portugalci otrimali dozvil kupuvati kitajski tovari u Kantoni Stabilnist uryadu zberigalosya do smerti Chzhan Czyujchena u 1582 roci Razom z tim v cej chas Kitaj z uspihom borovsya proti mongolskogo volodarya Tuman hana oboronyayuchi Lyaodunskij pivostriv U hodi bitv u 1575 1578 1579 1580 1581 rokah cyu zagrozu bulo zneshkodzheno Kitaj u 1580 roci Stavshi doroslim imperator ne viyavlyav starannosti v derzhavnih spravah ale zahoplyuvavsya budivnictvom palaciv Tomu pislya smerti Chzhan Czyujchzhena podalshe reformatorstvo bulo pripineno U 1584 roci za nakazom imperatora konfiskovano majno rodini Chzhan Razom z tim cikavivsya zovnishnoyu politikoyu Bulo zdijsneno uspishnij pohid proti mongoliv v Ordos na choli iz generalom Li Chenlyanom Pislya cogo na deyakij chas vdalosya vstanoviti kontrol nad chastinoyu derzhavi Shan u Birmi peremoga nad plemenami myao pivnichnim V yetnamom laoskimi plemenami Siam takozh viznav zalezhnist vid dinastiyi Min U 1592 roci rozpochalasya vijna iz Yaponiyeyu za Koreyu Imperator spryamuvav tudi suhoputni vijska ta flot Prote tilki u 1598 roci zmusili Yaponiyu vidstupiti Z cogo momentu aktivna zovnishnya politika imperatora Chzhu Yiczyunya pripinilasya Do togo zh vinikli vnutrishni trudnoshi U zv yazku iz posilennyam podatkovogo tisku u 1596 roci povstan Ce povstannya vdalosya pridushiti lishe u 1598 roci Z 1600 roku imperator zovsim vidstoronivsya vid sprav perestav zustrichatisya z uryadovcyami Pri comu posilivsya vpliv yevnuhiv nabirala obertiv korupciya vidbuvalasya dezorganizaciya administrativnogo aparatu Imperator ne zatverdzhuvav zvilnennya ta priznachennya chinovnikiv Vzhe na 1604 rik ponad 50 vidsotkiv posad mirovih suddiv buli vilnimi Chzhu Yiczyun postijno zajmavsya lishe odniyeyu spravoyu namagavsya zatverditi spadkoyemcem sina ulyublenoyi nalozhnici Czen Chzhu Chansuna Imperator vidmovivsya vid ciyeyi ideyi lishe u 1601 roci Inshoyu spravoyu Chzhu Yiczyunya stalo nakopichennya statkiv zavdyaki posilennyu podatkovogo tisku vin do 1605 roku mav 3 002 000 funtiv sribla Vodnochas rozpochalisya zovnishni trudnoshi U 1603 roci Kitaj zaznav porazki u vijni z Ispaniyeyu na o Luson Vnaslidok cogo kitajski vijska ta kolonisti zalishili Filippinski ostrovi U 1610 roci kitajci buli rozbiti Nurhaci volodarem piznya Czin u Manzhuriyi Cya kriza poyednuvalasya iz vnutrishnopolitichnoyu pochalasya borotba partiyi Dunlin proti uryaduvannya yevnuhiv U 1611 roci reformatoriv ocholiv Li Sancaj Ce protistoyannya trvialo do 1616 roku Ale imperator samousunuvsya vid pidtrimki bud yakoyi zi storin Z 1616 do 1619 roku trivali vijni Kitayu z manzhurami na choli iz Nurhaci Zreshtoyu ostannij zumiv povnistyu zahopiti Lyaodunskij pivostriv Cej fakt viklikav novi vimogi shodo provedennya reform prote imperator nichogo ne robiv Navpaki spriyav rozgromu spochatku partiyi Dunlin a zgodom pokarannyu vchenih z akademiyi Hanlin Naprikinci zhittya imperator stav piyatikoyu ta opiumnim narkomanom Pohovannya Chzhu Yiczyunya Pomer Chzhu Yiczyun 18 serpnya 1620 roku Jogo pohovannya zalishayetsya poki yedinim rozkritim kitajskimi arheologami dlya muzejnogo oglyadu v kompleksi 13 mogil imperatoriv dinastiyi Min PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 China Biographical Database d Track Q13407958DzherelaZheng Yangwen The Social Life of Opium in China Cambridge Cambridge University Press 2005 pp 18 9 Gisela Gottschalk Chinas grosse Kaiser Herrsching 1985 ISBN 3 88199 229 4 S 212 215