Підводні човни типу «Черчилль» (Churchill) — тип ПЧА багатоцільового ВМС Великої Британії. Було побудовано і передано флоту 3 човни. Був продовженням розвитку типу «Веліант».
| Підводні човни типу «Черчилль» | |
|---|---|
| Churchill class | |
| Під прапором | Велика Британія |
| Спуск на воду | 1968—1969 рр (3 човни) |
| Виведений зі складу флоту | 1990—1992 рр |
| Проєкт | |
| Тип ПЧ | Підводні човни атомні багатоцільові (ПЧА) |
| Розробник проєкту | Vickers Shipbuilding and Engineering Ltd (VSEL) |
| Класифікація НАТО | Churchill class |
| Основні характеристики | |
| Швидкість (надводна) | 20 вузлів (37 км/год) |
| Швидкість (підводна) | 28 вузлів (55 км/год) |
| Робоча глибина занурення | 210 м |
| Гранична глибина занурення | 300 м |
| Автономність плавання | обмежена лише запасами їжі |
| Екіпаж | 103 особи |
| Розміри | |
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 86,9 м |
| Ширина корпусу найб. | 10,1 м |
| Середня осадка (по КВЛ) | 8,2 м |
| Водотоннажність надводна | 4200 т |
| Озброєння | |
| Торпедно- мінне озброєння | Носові: 6 ТА калібру 533-мм типу «Tigerfish» (32 торпеди Mk8, Mk24 або 64 міни Mk5, Mk6 |
| Ракетне озброєння | 6 крилатих ракет UGM-84B «Саб Гарпун» |
| Зображення на Вікісховищі |
Історія ред.
Підводні човни типу «Черчилль» будувалися як продовження типу «Веліант», коли по завершенні програми «Резолюшн» вивільнилися ресурси. Основні розміри залишилися колишніми.
Два човни (Churchill і Courageous) будувалися на верфі Vickers- Armstrongs в Барроу-ін-Фернесс, третя (Conqueror) на верфі Cammell Laird в Біркенхед. Їх головним завданням була боротьба з радянськими атомними підводними човнами, другорядною — з надводними кораблями.
Конструкція ред.
Радіоелектронне і гідроакустичне обладнання ред.
Покращення, порівняно з попереднім типом, були передусім внутрішні: гідроакустичне озброєння і зниження шумності. Човни отримали новий процесор для обробки акустичних сигналів і нове звукопоглинальне покриття корпусу. У 1973–1977 роках човни типу «Черчилль», паралельно з іншими, пройшли середній ремонт і перезавантаження активної зони на верфі в Чатем. Тоді ж отримали новий сонар типу 2020 і ГПБА типу 2026.
Експлуатація ред.
Основну частину служби човни провели у Північній Атлантиці, діючи в складі підводних сил НАТО (NORSUBLANT).
Бойове використання ред.
Однак у 1982 році вони брали участь в Англо-аргентинської війни і човен «Conqueror» став першим і з тих пір єдиним АПЧ, котрий потопив корабель в ході бойових дій.
Сучасний статус ред.
Більш старі човни типів «Valiant», «Черчилль» виводилися з активного складу передчасно, через виявлений розтріскування трубопроводів першого контуру реактора. Останній човен був виведений в резерв 10 квітня 1992 року. Після вивантаження реакторного палива та періоду відстою, човни проходять утилізацію.
Представники ред.
| Назва | Завод. № | Завод | Закладний | Спущений на воду | Переданий флоту | Виведений з флоту |
|---|---|---|---|---|---|---|
| «Черчилль» | S 46 | Vickers- Armstrongs | 30 червня 1967 | 20 грудня 1968 | 15 липня 1970 | 28 лютого 1991 |
| «Конкерор» | S 48 | Cammell Laird | 8 грудня 1967 | 18 серпня 1969 | 9 листопада 1971 | 2 серпня 1990 |
| «Корейджес» | S 50 | Vickers- Armstrongs | 15 травня 1968 | 7 березня 1970 | 16 жовтня 1971 | 10 квітня 1992 |
Див. також ред.
Примітки ред.
- http://www.globalsecurity.org/military/world/europe/hms-valiant.htm Valiant/Churchill
Література ред.
- А. Е. Тарас Атомный подводный флот 1955—2005. — М.: АСТ, Мн.: Харвест, 2006. — 216 с. — ISBN 985-13-8436-4
- All the World's Fighting Ships 1947—1995 — Conway Maritime Press, 1996. ISBN 1-55750-132-7
Посилання ред.
- http://www.globalsecurity.org/military/world/europe/hms-valiant.htm Valiant/Churchill