Червона лінія MBTA Бостонський метрополітенВідкриття першої ділянки 1912 рікДовжина км 36 2 кмКількість станцій 22Максим

Червона лінія (MBTA)
Бостонський метрополітен
Відкриття першої ділянки	1912 рік
Довжина, км	36,2 км
Кількість станцій	22
Максимальна кількість вагонів у складі поїзда	6
Наземні ділянки	10 станцій

Червона лінія (MBTA) (англ. Red Line (MBTA)) — одна з ліній Бостонського метрополітену.

Історія Редагувати

Будівництво початкової ділянки йшло з затримками через спір проектувальників і мешканців Кембриджу на чолі з мером. Мешканці міста вимагали побудувати більшу кількість станцій зменшивши перегони, проектувальники навпаки хотіли збільшити відстань між станціями таким чином пришвидшити рух потягів на лінії. В кожної зі сторін були свої впливові прихильники, тому будівництво затягувалося, але нарешті був знайдений компроміс. Початкова ділянка лінії відкрилася у 1912 році, з'єднавши Кембридж та Бостон. Одночасно на кінцеві станції «Гарвард» що у Кембриджі була побудована підземна станція трамваю для зручної пересадки з численних трамвайних маршрутів на метро. Після ліквідації трамвайних ліній станція стала слугувати тролейбусним маршрутам міста, завдяки ці підземні пересадкові станції і збереглися тролейбуси у місті. У наступні роки лінію поступово розширили до станції «Ендрю». У 1927—28 роках лінію продовжили до станції «Ашмонт», до якої у 1929 році приєднали лінію Ашмонт — Маттапан. Після цього лінія мала назву Кембридж — Дорчестер тунель, ця назва зберігалася до 1967 року коли MBTA провела ребрендинг давши лініям сучасні назви.

Наступне розширення лінії сталося лише на початку 1970-х коли відкрилося відгалуження до Квінсі, яке у 1980 році продовжили до міста Брейнтрі. Також у середині 1980-х років відкрилося продовження лінії у північно-східному напрямку. При будівництві розширення через недостатню пропускну спроможність була закрита оригінальна станція «Гарвард», на час будівництва на території депо була відкрита тимчасова кінцева станція. Коли відкрилося північно-східне розширення, депо і тимчасову станцію ліквідували.

З 1988 року на лінії курсують шестивагонні потяги, для цього у 80-х була проведена реконструкція старих станцій.

Станції Редагувати

Лінія проходить з північного заходу на південний схід. Після станції «ДЖЕЙ-Ф-КЕЙ/Ю-Масс» лінія розгалужується на два напрямки, частина потягів прямує до станції «Ашмонт» а частина до станції «Брейнтрі».

Станція	Пересадка	Розташування	Тип	Дата Відкриття
Основна лінія
«Алівайф» (англ. Alewife)	Автобуси МВТА № 62, 67, 76, 79, 84, 350, 351	Місто Кембридж	Підземна з острівною платформою	30 березня 1985
«Девіс» (англ. Davis)	Автобуси МВТА № 87, 88, 89, 90, 94, 96	Місто Сомервіль	Підземна з острівною платформою	8 грудня 1984
«Портер» (англ. Porter)	Приміські залізничні лінії та Автобуси МВТА № 77, 83, 87, 96	Місто Кембридж	Підземна зі спліт-платформою^[en]	8 грудня 1984
«Гарвард» (англ. Harvard)	11 автобусних маршрутів та маршрути тролейбусу	Місто Кембридж	Підземна зі спліт-платформою	12 березня 1912 (стара) 6 вересня 1983 (нова)
«Централ» (англ. Central)	Автобуси МВТА № 1, 47, 64, 70, 70А, 83, 91, СТ-1	Місто Кембридж	Підземна з береговими платформами	23 березня 1912
«Кендалл/М-АЙ-ТІ» (англ. Kendall/MIT)	Автобуси МВТА № 64, 68, 85, СТ-2	Місто Кембридж	Підземна з береговими платформами	23 березня 1912
«Чарльз/М-ДЖІ-ЕЙЧ» (англ. Charles/MGH)	Немає	Вест-Енд, Бостон	Наземна з береговими платформами	27 лютого 1932
«Парк-стріт» (англ. Park Street)	Зелена лінія	Бостон	Підземна з платформами Іспанського типу^[en]	23 березня 1912
«Даунтаун-Кроссинг» (англ. Downtown Crossing)	Помаранчева лінія, 12 автобусних маршрутів МВТА, Срібна лінія швидкісного автобусу	Центр Бостона	Підземна з береговими платформами	4 квітня 1915
«Південний вокзал» (англ. South Station)	Приміські залізничні лінії, потяги Amtrak, міжміські автобуси, Срібна лінія швидкісного автобусу, автобуси МВТА № 4, 7, 11, 448, 449, 459	Центр Бостона	Підземна з береговими платформами	3 грудня 1916
«Бродвей» (англ. Broadway)	Автобуси МВТА № 9, 11, 47	Південний Бостон	Підземна з острівною платформою	15 грудня 1917
«Ендрю» (англ. Andrew)	Автобуси МВТА № 5, 10, 16, 17, 18, 171, СТ-3	Південний Бостон	Підземна з береговими платформами	29 червня 1918
«ДЖЕЙ-Ф-КЕЙ/Ю-Масс» (англ. JFK/UMass)	Приміські залізничні лінії, автобуси МВТА № 5, 8, 16, 41	Район Дорчестер, Бостон	Наземна з двома острівними платформами	5 листопада 1927

Станція	Пересадка	Розташування	Тип	Дата відкриття
Станції в напрямку «Ашмонт»
«Севін-Хілл» (англ. Savin Hill)	Немає	Район Дорчестер, Бостон	Наземна з острівною платформою	5 листопада 1927
«Філдс-Корнер» (англ. Fields Corner)	Автобуси МВТА № 15, 17, 18, 19, 201, 202, 210, 215	Район Дорчестер, Бостон	Наземна з береговими платформами	5 листопада 1927
«Шаумут» (англ. Shawmut)	Немає	Район Дорчестер, Бостон	Підземна з береговими платформами	1 вересня 1928
«Ашмонт» (англ. Ashmont)	Лінія «Ашмонт — Маттапан», автобуси МВТА № 18, 21, 22, 23, 27, 215, 240	Район Дорчестер, Бостон	Наземна з береговими платформами	1 вересня 1928

Станція	Пересадка	Розташування	Тип	Дата Відкриття
Станції в напрямку «Брейнтрі»
«Північний Квінсі» (англ. North Quincy)	Автобуси МВТА № 210, 211, 212	Місто Квінсі	Наземна з острівною платформою	1 вересня 1971
«Волластон» (англ. Wollaston)	Автобуси МВТА № 211, 217	Місто Квінсі	Наземна з острівною платформою	1 вересня 1971 з 8 січня 2018 закрита на реконструкцію
«Квінсі-Центр» (англ. Quincy Center)	Приміські залізничні лінії, автобуси МВТА № 210, 211, 212, 214, 215, 216, 217, 220, 221, 222, 225, 230, 236, 238, 245	Місто Квінсі	Наземна з острівною платформою	1 вересня 1971
«Квінсі-Адамс» (англ. Quincy Adams)	Автобус МВТА № 238	Місто Квінсі	Наземна з острівною платформою	10 вересня 1983
«Брейнтрі» (англ. Braintree)	Приміські залізничні лінії, автобуси МВТА № 230, 236	Місто Брейнтрі	Наземна з острівною платформою	22 березня 1980

Галерея Редагувати

Посилання Редагувати

Рейковий транспорт Бостона [ 16 березня 2016 у Wayback Machine.] на UrbanRail.net
Червона лінія [ 13 липня 2018 у Wayback Machine.] на офіційному сайті МВТА
Червона лінія [ 20 січня 2021 у Wayback Machine.] на Nycsubway.org