Яна Михайлівна Червона (псевдо: «Відьма»; нар. 16 квітня 1979 — пом. 2 квітня 2019) — українська громадська та військова діячка, волонтерка, військовослужбовець 46-й окремого батальйону спеціального призначення «Донбас-Україна» ЗСУ, кулеметниця.
| Яна Червона | |
|---|---|
| Старший солдат | |
| | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 16 квітня 1979 Харків, УРСР |
| Смерть | 2 квітня 2019 (39 років) Новозванівка, Україна (Загинула під час бойових дій) |
| Псевдо | «Відьма» |
| Військова служба | |
| Роки служби | 2016—2019 |
| Приналежність | Україна |
| Вид ЗС | Сухопутні війська |
| Рід військ | Механізовані війська |
| Формування | |
| Війни / битви | |
| Нагороди та відзнаки | |
Життєпис ред.
Мешкала у Харкові. Під час Євромайдану, з осені 2013-го підтримувала активістів, була в міській самообороні. Від початку російської агресії допомагала українським військовим, організовувала збір необхідних речей та обладнання.
У 2016 році підписала контракт з 54-ю окремою механізованою бригадою, яка на той час тримала оборону на Світлодарській дузі. Згодом пішла служити у 46-й окремий батальйон спеціального призначення «Донбас-Україна» де і несла служу до останнього.
Загинула 2 квітня 2019 року в результаті мінометного та артилерійського обстрілу гаубицями 152-мм калібру позицій підрозділу. Тоді ж поліг Олександр Мілютін. У Яни Червоної залишилися син і донька (10 і 8 років).
Прощання з тілом загиблої відбулося у Харкові, біля пам'ятника Тарасу Шевченку. Очолив молитву за спокій душі бійця капелан СУВД Геннадій Рохманійко.
Була похована на Алеї слави загиблих в АТО на 18 кладовищі м. Харкова.
Нагороди ред.
- Орден Богдана Хмельницького III ст. (6 квітня 2019, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові
- Орден «Народний Герой України» (4 грудня 2019, посмертно).
- Відзнака ДУК «Правий сектор» «Бойовий Хрест Корпусу» (посмертно, № відзн. 084. Наказ № 167/19 від 07 серпня 2019 року).
Вшанування пам'яті ред.
7 жовтня 2020 року на фасаді школи № 131 в Харкові було встановлено меморіальну дошку, присвячену Яні Червоній.
- У Львові на алеї героїнь у парку Богдана Хмельницького висаджено дерево в її памʼять.
- Спогади включені до книги Євгенії Подобної “Дівчата зрізають коси”: книга про війну на Донбасі очима жінок, які воюють (2018).
Примітки ред.
- ↑ . Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 3 квітня 2019.
- На Донбассе сегодня погибли известная волонтер Яна Червоная и военный Александр Мелютин [ 3 квітня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
- . Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 3 квітня 2019.
- . www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 4 квітня 2019.
- Указ Президента України від 6 квітня 2019 року № 109/2019 «Про нагородження орденом Богдана Хмельницького»
- . Цензор.нет. 4 грудня 2019. Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 13 грудня 2019.
- . Архів оригіналу за 10 жовтня 2020. Процитовано 10 жовтня 2020.
Джерела ред.
- Кулеметниця Яна Червона: "До підписання контракту мене підштовхнув один айдарівець, сказавши: «Вам, волонтерам, класно: приїхали, переночували та поїхали. А ви посидіть тут…» [ 2 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- Олег Скрипник. Путь от домохозяйки до пулеметчицы: история добровольца из Харькова Яны Червоной (ФОТО) [ 2 квітня 2019 у Wayback Machine.] 057.ua. 22 січня 2018.
- Яна Червона «Відьма». Рідні та друзі згадують захисницю України – відео [ 13 жовтня 2021 у Wayback Machine.], www.radiosvoboda.org, 13 жовтня 2021.
| Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |