Тайська ліга 1 (тай. ไทย ลีก 1, англ. Thai League 1) — чемпіонат футбольних клубів Таїланду, що проводиться з 1996 року. Це корпорація, в якій 16 клубів-учасників виступають в статусі акціонерів. Сезон триває з березня по жовтень, в ньому команди грають 30 турів, в загальному по 30 ігор у сезоні. Спонсор ліги — Toyota і тому офіційно ліга носить назву Toyota Thai League. У чемпіонаті більшість ігор граються по суботах і по неділях, а деякі — протягом будніх днів.
| Засновано | 1996 |
|---|---|
| Країна | Таїланд |
| Конфедерація | АФК |
| Кількість команд | 16 |
| Вибуття в | Тайська ліга 2 |
| Міжнародні кубки | Ліга чемпіонів АФК |
| Чинний чемпіон | «Чіанграй Юнайтед» (1) (2019) |
| Найбільше перемог | «Бурірам Юнайтед» (7) |
| ТВ-мовники | TrueVisions |
| Вебсайт | thaileague.co.th |
Історія ред.
Перед створенням чемпіонату Таїланду найвищим рівнем клубного футболу був Королівський кубок Кора (тай. ฟุตบอลชิงถ้วยพระราชทานประเภท ก), який проводився з 1916 по 1995 рік. Тайська футбольна ліга була створена в 1996 році Футбольною асоціацією Таїланду з 18 клубами, які раніше боролися за Королівський Кубок Кора, і гралася у два кола.. Втім вже з наступного розіграшу 1997 року клубів у турнірі залишилось лише 12 і надалі ця цифра коливалась від 10 до 12 клубів.
Більшість клубів Прем'єр-ліги Таїланду в той час були клубами органів державної влади, що базувався у Великому Бангкоку. Тим часом інші клуби змагалися у регіональній лізі під назвою Провінційна ліга[en]. Прем'єр-ліга Таїланду зіткнулася з проблемою низької відвідуваності та відсутності місцевої лояльності, в той час, як Провінційна ліга зазнала фінансових проблем. У 2007 році Прем'єр-ліга Таїланду була повністю інтегрована з Провінційною лігою, створивши єдиний загальнодержавний чемпіонат. «Чонбурі» з провінційної ліги був першим чемпіоном нової Прем'єр-ліги Таїланду в сезоні 2007 року. З цього ж сезону чемпіонат був розширений до 16 клубів.
У сезоні 2009 року відбулися значні зміни, що призвели до нової ери Прем'єр-ліги Таїланду. Азійська футбольна конфедерація оголосила правило асоціаціям, які мають намір делегувати клуби для участі в Лізі чемпіонів АФК, починаючи з 2011 року. Футбольній асоціації Таїланду довелося змусити клуби вищого дивізіону виконати ліцензійні критерії АФК, інакше тайські клуби не матимуть права грати в Лізі чемпіонів. Клуби змушені були відокремитись від материнських організацій та зареєструватися у формі товариства з обмеженою відповідальністю.
Це призвело до серйозних змін у лізі того сезону, так двократний чемпіон ліги «Крунг Тай Банк» не зміг виконати нові правила і змушений був припинити виступи, а його франшизу викупив нижчоліговий «Патум Юнайтед». Бангкокський університет змушений був закрити свою секцію футбольного клубу і він отримав нову назву «Бангкок Юнайтед» за підтримки адміністрації міста. Ряд інших клубів, що базуються на основі різних організацій, повинні були переїхати у різні регіони країни, щоб знайти місцевих прихильників.
У сезоні 2012 року «Муанг Тонг Юнайтед» під керівництвом Славиши Йокановича став першим клубом в історії ліги, який завершив сезон без поразок (25 перемог та 9 нічиїх). А вже з наступного сезону лідерство у чемпіонаті захопив «Бурірам Юнайтед», який за наступні 6 сезонів 5 разів ставав чемпіоном, при цьому у 2013 і 2015 році також без жодної поразки, а три чемпіонства поспіль з 2013 по 2015 рік стали рекордом за кількістю чемпіонств поспіль.
У 2017 році Футбольна асоціація Таїланду вирішила перетворити Прем'єр-лігу Таїланду в Тайську Лігу 1.
Список чемпіонів ред.
| Сезон | Чемпіон | Віце-чемпіон |
|---|---|---|
| 1996/97 | Бангкок Банк | Фондова біржа Таїланду |
| 1997 | Королівські ВПС Таїланду | Сінтана |
| 1998 | Сінтана | Королівські ВПС Таїланду |
| 1999 | Королівські ВПС Таїланду | Портове управління |
| 2000 | БЕК Теро Сасана | Королівські ВПС Таїланду |
| 2001/02 | БЕК Теро Сасана | Осотспа |
| 2002/03 | Крунг Тай Банк | БЕК Теро Сасана |
| 2003/04 | Крунг Тай Банк | БЕК Теро Сасана |
| 2004/05 | Таїландська тютюнова монополія | ПЕА |
| 2006 | Бангкок Юніверсіті | Осотспа |
| 2007 | Чонбурі | Крунг Тай Банк |
| 2008 | ПЕА | Чонбурі |
| 2009 | Муангтонг Юнайтед | Чонбурі |
| 2010 | Муангтонг Юнайтед | Бурірам ПЕА |
| 2011 | Бурірам ПЕА | Чонбурі |
| 2012 | Муангтонг Юнайтед | Чонбурі |
| 2013 | Бурірам Юнайтед | Муангтонг Юнайтед |
| 2014 | Бурірам Юнайтед | Чонбурі |
| 2015 | Бурірам Юнайтед | Муангтонг Юнайтед |
| 2016 | Муангтонг Юнайтед | Бангкок Юнайтед |
| 2017 | Бурірам Юнайтед | Муангтонг Юнайтед |
| 2018 | Бурірам Юнайтед | Бангкок Юнайтед |
| 2019 | Чіанграй Юнайтед | Бурірам Юнайтед |
| 2020/21 | Патум Юнайтед | Бурірам Юнайтед |
| 2021/22 | Бурірам Юнайтед | Патум Юнайтед |
За клубом ред.
| Клуб | Чемпіонств | Роки чемпіонств |
|---|---|---|
| Бурірам Юнайтед | 2011, 2013, 2014, 2015, 2017, 2018, 2021-22 | |
| Муанг Тонг Юнайтед | 2009, 2010, 2012, 2016 | |
| Ейр Форс Юнайтед | 1997, 1999 | |
| Поліс Теро | 2000, 2001–02 | |
| Крунг Тай Банк | 2000, 2001–02 | |
| Бангкок Банк | 1996–97 | |
| Бангкок Юнайтед | 2006 | |
| ББЧЮ | 1998 | |
| Чонбурі | 2007 | |
| ТТМ | 2004–05 | |
| ПЕА | 2008 | |
| Чіанграй Юнайтед | 2019 | |
| Патум Юнайтед | 2020-21 |
Примітки ред.
- Зведення тайської прем'єр-ліги 1996 [ 2008-04-30 у Wayback Machine.]
- ACL Criteria for 2011
- . Архів оригіналу за 29 березня 2016. Процитовано 27 травня 2016. AFC Club License Criterea
- . Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 4 грудня 2019.
- . Архів оригіналу за 30 грудня 2018. Процитовано 4 грудня 2019.
Посилання ред.
- Офіційний сайт турніру (англ.)
- Статистика на сайті RSSSF.com (англ.)