Чандела (चन्देल) — впливовий раджпутський клан, представники якого правили Джеджа-Бхукті (Бунделкханд). Відомі як борці проти мусульманських загарбників, покровителів мистецтва.
| Чандела | |
| Дата створення / заснування | 831 |
|---|---|
| Офіційна мова | санскрит |
| Країна | Індія |
| Столиця | Кхаджурахо |
| Замінений на | Делійський султанат |
| На заміну | Гуджара-Пратіхари |
| Час/дата припинення існування | 1311 |
| Чандела у Вікісховищі |
Історія Редагувати
Рання історія клану Чандела мало відома. У середньовіччя вважалося, що вони ведуть своє походження від Місяця. Більш вірогідною є версія, що вони були групою алхон-гунів, яка на початку VII ст. після кризи гунської держави в Гандхарі і Кашмірі виокремилася, а потім визнала зверхність династії Пуш'ябхуті.
Першою історичною особистістю був Наннука, що жив у першій чверті IX ст. Одним з перших центрів клану був Кхаджурахо (в подальшому церемоніальн столиця). Перші раджи були васалами династії Гуджара-Пратіхарів. Після поразки у 915 році Махіпали I від військ Індри III з Раштракутів, клан Чандела став фактично незалежним. Остаточно стали незалежними володарями у 954 році.
Першим значним раджою династії був Дханга (приб. 954–1002), який керував значною частиною північної Індії, включно сучасні Аллахабад, Каланджар (став столицею) та Гваліором. В цей час починається будівництво храмів у Кхаджурахо.
Онук Дханги — Від'ядхара — вважається один з могутніших правителів північної Індії. Завдав поразки Пратахіру — Трілочанпалу. Після цього стикнувся з нападами Махмуда Газневі, який завдав низку поразок індусам. Втім Чандела зуміли втримати владу у центральній частині долини Гангу.
Спадкоємці Від'ядхари були слабкими володарями, міць клану була послаблено внаслідок боротьби з раджпутами з клану Калачура на чолі з Лакшмікарною. Влада Чандела була відновлена у часи Кірті-вармана.
Останнім сильним представником клану був Мадана-варман (1129–1163). Під його владою знаходилися міста Каланджар, Кхаджурахо, Айджайгарх, Махоба. Він перемогав Парамара, Калачура, Соланка. Онук Мадана-вармана, Парамарді (1167–1202) був розбитий Прітхвіраджем III Чауханом.
У 1193 році розпочалися нові війни з мусульманами з династії Гурідів. У 1202 році Кутб ад-Дін Айбек розбив Парамарді, захопивши Каланджар. Син Парамарді, Трайлок'я-варман (1205–1241) відвоював у мусульман Каланджар.
Раджи з клану Чандела незалежно правили в окремих частинах Бунделкханда до XVI ст. За часів Великих Моголів були вірними васалами падишахів.
Управління Редагувати
На чолі стояв правитель, що спочатку мав титули нрпаті (володар людей) та магапаті (володар землі), з набуттям незалежності — магараджа, а посиленням держави — магараджахіраджа (цар царів) й навіть самраат (імператор). Спирався на сановників — першого міністра (пратіхара, в подальшому звався магапратіхара), радника (мантрі), цензор (адхімата-сачіва), сенапаті (головнокомандувач), очільник кінноти та слонів (гаст'яванета), голова залоги столиці (пурабаладх'якша), спеціальнний посланець правителя (каястха).
Мистецтво Редагувати
Період Чандела відомий зведенням численних храмів. Воно не припинялося навіть під час мусульманських походів. найзначущими є храми Кхаджурахо — Вішнаванатх, Кандар'я-Махадева.
Джерела Редагувати
- H. Goetz: Geschichte Indiens, Stuttgart 1962
- Radhey Shyam Chaurasia, History of Ancient India: Earliest Times to 1000 A. D.